Постанова

від 13.05.2021 по справі 826/7182/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7182/16

адміністративне провадження № К/9901/28990/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 826/7182/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Реенерджи до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ДАБІ України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Смолія І.В., суддів Каракашьяна С.К., Григоровича П.О. та

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В.П., суддів Земляної Г.В., Костюк Л.О.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1 . 06.05.2016 ТОВ Реенерджи звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати незаконними та скасувати постанови Департаменту ДАБІ у Київській області від 08.04.2016 № А-0804/3-10/10-67/0804/06/02, № А-0804/2-10/10-66/0804/06/02 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

В обґрунтування вказаних позовних вимог ТОВ Реенерджи послалося на те, що воно не було повідомлено про проведення перевірки, в результаті чого його представник не був присутнім при її проведенні, що в свою чергу призвело до позбавлення його законних прав, передбачених пунктом 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), а про час і місце розгляду справи дізналося у день її розгляду, відтак така перевірка проведена з порушенням процедури, визначеної наведеним вище Порядком № 553, а оспорювані у цій справі постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

2 . Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, задовольнив позовні вимоги.

3. 18.10.2019 ДАБІ України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою 27.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 №657/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

7. Ухвалою судді Верховного Суду від 28.04.2020 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Суди встановили, що 25.03.2016 на підставі звернення Бородянського РВ ГУ МВС України у Київській області від 02.12.2015 № 10/10-0212/1 посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ Реенерджи за місцезнаходженням об`єкта будівництва: Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі та складського приміщення , Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рада (за межами населеного пункту), за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки встановлено:

земельна ділянка площею 1,5 га з цільовим призначенням - для розміщення об`єктів поводження з відходами, кадастровий номер 3221082200:05:001:0741, яка належить ТОВ Реенерджи відповідно до договору суборенди від 28.05.2015 року за №153, розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рада;

на цій земельній ділянці, яка розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рада, ТОВ Реенерджи розпочато будівництво будівлі виробничого призначення, а саме: влаштовані монолітні залізобетонні фундаменти стаканного типу в кількості 30 шт. Також влаштований під`їзд шляхом укладання дорожніх з/б плит протяжністю понад 100 м.п., земельна ділянка не огороджена;

замовником будівництва ТОВ Реенерджи була подана до Департаменту ДАБІ у Київській області декларація про початок виконання будівельних робіт по об`єкту: Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі та складського приміщення від 01.07.2015 року №10/10-0107/26-Ц. Згідно з даними наведеними в декларації про початок виконання будівельних робіт замовником отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки 26.06.2015 №229, видані відділом містобудування та архітектури Бородянської РДА, авторський нагляд виконує ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат №ІТ002617), технічний нагляд виконує ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат №АР004991). Проектувальником визначено, що об`єкт: Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі та складського приміщення відноситься до ІІІ категорії складності.

Під час проведення перевірки виявлено такі порушення, які зафіксовані в акті перевірки:

відповідно ДБН В.1.2-14-2009 та пунктів 4.9, 4.10 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва (далі - ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013), згідно з Таблицею А.1 Додатку А обсяг можливого економічного збитку, виходячи з вартості основних фондів виробничого призначення об`єкту (керуючись кошторисною вартістю проекту - аналога) становить понад 150000 м.р. з.п;

об`єкт будівництва: Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі та складського приміщення належить до об`єктів, які відповідно до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 становить підвищену небезпеку, а також є такими, що відповідно до Закону України від 18.01.2001 № 2245-ІІІ Про об`єкти підвищеної небезпеки (далі - Закон № 2245-ІІІ) несе реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, а тому належить до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557, клас наслідків (відповідальності) таких будинку, будівлі, споруди або лінійного об`єкту інженерно - транспортної інфраструктури визначається та застосовується при проектуванні відповідно до розділів 4 та 6 цього стандарту. Відповідно до вищезазначеного, даний об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС3 та V категорії складності;

будівельні роботи по об`єкту Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі та складського приміщення розпочато без документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою (договір суборенди від 28.05.2015 №153 не завірений нотаріально), без отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 26.06.2015 №229, видані відділом містобудування та архітектури Бородянської РДА, надавалися ТОВ Порттехінвест на інший об`єкт будівництва) та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статей 29, 31, 37 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI).

замовником не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду за будівництвом, чим порушено вимоги статті 11 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV);

Також, у вказаному Акті перевірки зазначено, що присутній під час перевірки директор ТОВ Реенерджи - ОСОБА_4 від отримання примірника акта відмовився, у зв`язку з чим примірник акта направлено поштою 29.03.2016.

Разом з цим, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позапланова перевірка об`єкта будівництва була проведена за відсутності директора ТОВ Реенерджи , оскільки директор вказаного товариства ОСОБА_4 на час перевірки знаходився у відрядженні в смт. Гребінки Васильківського району Київської області.

Окрім того, судами встановлено, що 28.05.2015 між ТОВ Утілсервіс (орендар) та ТОВ Реенерджи (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки № 153, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове оплатне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рада (пункт 1.1. Договору).

У пункті 1.2. Договору зазначена характеристика об`єкта оренди, а саме: загальна площа земельної ділянки, яка надається в суборенду становить 1,5 га, з розміщенням у відповідності з додатком № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною; нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена; об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури на земельній ділянці відсутні (на момент укладення цього Договору); цільове призначення: для розміщення об`єктів поводження з відходами.

Об`єкт оренди знаходиться в користуванні орендаря на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між орендарем і Бородянською районною державною адміністрацією, загальною площею 13 га, кадастровий номер 3221082200:05:001:0741 (пункт 1.3 Договору).

Підпунктом 8.3.1. пункту 8.3. Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за згодою сторін.

Відповідно до акта приймання - передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 29.05.2015 за Договором суборенди земельної ділянки від 28.05.2015 № 153, ТОВ Реенерджи 29.05.2015 прийняло у строкове оплатне користування об`єкт оренди (земельну ділянку), площею 1,5 га, кадастровий номер 3221082200:05:001:0741, розташовану за адресою: Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рада, полігон ТПВ ТОВ Утілсервіс .

02.06.2015 між ТОВ Еліт Інжиніринг (виконавець) та ТОВ Реенерджи (замовник) укладено договір № 02/06/15, згідно із умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з розробки робочого проекту - одностадійне проектування по будівництву котельні потужністю 3,0 МВт на твердому паливі за адресою: Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рада, згідно з вимогами ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

При цьому, наказом ТОВ Еліт Інжиніринг від 01.06.2015 № 6-к головним інженером проекту по об`єкту Будівництво котельні потужністю 3,0 МВт, що працює на твердому паливі, та складського приміщення за адресою: Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рада призначено ОСОБА_3

10.06.2015 між ТОВ Реенерджи (замовник) та Державним підприємством Міністерства оборони України Монтажник - Україна (генпідрядник) укладено договір, відповідно до умов якого генпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати загальнобудівельні роботи з підготовки площадки для будівництва за адресою: Київська область, Бородянський район, а саме підготовка будівельної площадки для спорудження доріг та проїздів з улаштуванням дорожніх плит, відповідно до переліку та обсягів, відображених у договірній ціні, за завданням замовника та згідно із затвердженою проектною документацією, а також зобов`язується передати закінчений будівництвом об`єкт замовнику у встановлений цим договором термін (строк).

26.06.2015 Відділом містобудування та архітектури Бородянської районної державної адміністрації Київської області ТОВ Реенерджи видані містобудівні умови та обмеження на об`єкт Будівництво котельні потужністю 3.0 МВт на твердому паливі за адресою: Київська область, Бородянський район, територія Новозаліської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 3221082200:05:001: 0741 .

Позивачем 29.06.2015 укладено договір № 08-ТН/06/15 про надання послуг технічного нагляду з фізичною особою ОСОБА_2 , вказані послуги в подальшому були сплачені позивачем, що також підтверджується матеріалами справи.

Також, позивачем надано суду копію журналу авторського нагляду під час будівництва, в якому ОСОБА_3 , як головним інженером проекту вносилися відповідні записи.

До того ж, суди встановили, що позивачем до Департаменту ДАБІ у Київській області подано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва Будівництво котельні потужності 3,0 МВт, що працює на твердому паливі, та складського приміщення .

Листом від 07.09.2015 за № 10/10-45/0707/02 Департамент ДАБІ у Київській області повернув ТОВ Реенерджи вказану декларацію у зв`язку з відсутністю повноти даних, передбачених пунктом 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт .

Окрім того, суди встановили, що складені за результатом проведеної позапланової перевірки документи направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку 29.03.2016 та отримані останнім 08.04.2016.

08.04.2016 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ у Київській області Ковалем В.А. на підставі протоколів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 №1-Л-З-2503/2 та №1-Л-З-2503/3 відносно ТОВ Реенерджи винесено постанову № А-0804/2-66/0804/06/02 та постанову № А-0804/3-10/10-67/0804/06/02 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якими Товариство з обмеженою відповідальністю Реенерджи визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених пунктом 8 та пунктом 7 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та статті 11 Закону №687-XIV та накладено штрафи у розмірі 62010,00 грн та 49608,00 грн відповідно.

Вказані постанови направлені на адресу ТОВ Реенерджи засобами поштового зв`язку та отримані останнім 22.04.2016, про що свідчить копія відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Незгода з постановами від 08.04.2016 № А-0804/2-66/0804/06/02 та № А-0804/3-10/10-67/0804/06/02 стала підставою для звернення ТОВ Реенерджи до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем не доведено факту присутності директора ТОВ Реенерджи під час проведення позапланової перевірки 25.03.2016 на об`єкті будівництва за адресою: Київська область, Бородянський район, Новозаліська сільська рад, що є порушенням пункту 9 Порядку № 553. Окрім того, суди дійшли висновку про те, що відповідачем порушено вимоги Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі по тексту - Порядок № 244), зокрема щодо повідомлення ТОВ Реенерджи про час і місце розгляду справи, а також щодо накладення адміністративного стягнення за відсутності складу правопорушення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що посадові особи Департаменту ДАБІ у Київській області при здійсненні заходів державного архітектурно -будівельного контролю та винесенні постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, діяли в установленому законом порядку.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII Про основи містобудування (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

14. Статтею 6 Закону №2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

15. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону №2780-XII, за змістом якої, таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

16. Так, у відповідності з положеннями частин першої, другої статті 10 Закону України №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

17. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.

18. В свою чергу, абзацом четвертим статті 3 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

19. Частинами першою, другою, пунктами 1, 2 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

20. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

21. На виконання приписів названої вище правової норми Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

22. За змістом пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону №3038-VI, здійснюється, зокрема, таким органом державного архітектурно-будівельного контролю як Держархбудінспекція.

23. За приписами пунктів 5, 7 вищенаведеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

24. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

25. Підставами для проведення позапланової перевірки, окрім іншого, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

26. В той же час, за правилами підпунктів 2, 3, 10 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

27. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку № 553).

28. В той же час, за правилами пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

29. Крім того, пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

30. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку № 553).

31. Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, підстави для її проведення, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

32. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також постанова про накладення штрафу. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

33. Колегія суддів зазначає, що реалізація права суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки і з`ясування цього питання як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності.

34. В ході розгляду справи судами встановлено, що директор ТОВ Реенерджи не був присутнім при проведенні перевірки та складанні відповідного акта.

35. Колегія суддів звертає увагу на те, що проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої суб`єктом містобудування особи свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

36. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

37. Колегія суддів також звертає увагу, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, як Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

38. Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права продемонстрував Верховний Суд у постановах від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а(2-а/208/219/16), де вказав, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

39. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

40. Отже, результати перевірки, отримані внаслідок неправомірних дій органу не можуть бути підставою для застосування до позивача будь-яких заходів примусового характеру. Тому, оскільки оскаржувані постанови винесені за результатами перевірки, протиправність якої встановлена судом, то ці постанови не можуть бути визнані правомірними та такими, що прийняті на підставі, у межах та у спосіб, встановлений законом.

41. В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

42 . У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків судів попередніх інстанцій.

43. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. Враховуючи наведене, Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі №826/7182/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик