Постанова

від 13.05.2021 по справі 515/400/21

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/400/21

Провадження № 3/513/249/21

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата Одеської області матеріали, які надійшли з Одеського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приморське Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 10 січня 2003 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ст. 91 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

як зазначено в протоколі № 000470, який складений 06 березня 2021 року в с.Приморське Білгород-Дністровського району Одеської області інспектором з охорони ПЗФ Шаганського ПОНДВ ОСОБА_2 , при обстеженні території НПП "Тузлівські лимани", Шаганське ПОНДВ, захисний берег лиману Шагани та прибережної захисної смуги , 05 березня 2021 року о 10 годині 20 хвилин було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 порушив правила охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду забороненою господарською діяльністю, а саме: обробляючи земельну ділянку кадастровий номер 5125083900:01:001:1841, яка межує з Парком, під час виконання сільськогосподарських робіт з обробки землі, допустив наїзд спеціальної техніки на територію Парку, що призвело до зрошення грунту площею 0,024 га і знищення рослинності та чагарникових насаджень у кількості 36 штук, такі як (скумпія, бурючина, шипшина), які було висаджено в рамках проекту "Смарагдовий оберіг посейдона" та "Дім для птахів , що є порушенням ст. 12, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 7, 21, 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд", п. 4.2.4 Положення по НПП "Тузлівські лимани", ст. 61 Закону України "Про обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг", ст. 89 Закону України "Про обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах", відповідальність за яке передбачена ст. 91 КУпАП.

ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, до суду не прибув.

13 травня 2021 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Давиденко К.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

Клопотання обґрунтував тим, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення меж території НПП "Тузлівські лимани" в натурі, в даному випадку наявне лише оголошення певної території природно-заповідного фонду, а визначення меж земельної ділянки має здійснюватись відповідно до вимог ст.7 Закону України "Про природно- заповідний фонд України". На його думку, не доведено, що саме на теритоторії НПП "Тузлівські лимани" росли зазначені в протоколі кущі. Зазначив, що з Публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5125035900:01:001:1841 та земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні НПП "Тузлівські лимани" площею 2022 га с кадастровим номером 5125000000:01:006:0001, знаходяться на значній відстані.

У додаткових письмових поясненнях захисник Давиденко К.В. зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням ст. 254 КУпАП, подія сталась 05 березня 2020 року о 10: 20 годин, а протокол складений 06 березня 2021 року, в протоколі не зазначений час його складання, не надано доказів, що протокол складений не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи. Просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання захисника Давиденко К.В., суд приходить до наступних висновків.

Диспозиція ст. 91 КУпАП передбачає відповідальність за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Згідно протоколу місцем вчинення правопорушення вказана прибережна захисна смуга лиману Шагани та ОСОБА_1 інкримінують порушення ст. 61 Закону України "Про обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг" та ст. 89 Закону України "Про обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах".

Між тим, 61 Закону України "Про обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг" встановлює обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах, а ст. 89 Закону України "Про обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах" встановлює обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах.

Тобто зазначені в протоколі норми не встановлють обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж лиманів, а також обмеження господарської діяльності у зазначених прибережних захисних смугах, а суд не наділений повноваженнями редагувати зміст протоколу.

Ст.1 Водного Кодексу УкраЇни, зокрема, визначено, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;

За змістом ст. 88 Водного Кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частинами 1, 3 ст. 60 ЗК України визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, яким визначено, що цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Верховний Суд України у своїх постановах сформулював наступний правовий висновок: «Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим. Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене імперативними нормами (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» . Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги» .

Зазначений висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 01.07.2015р. у справі № 6-184цс15, від 21.05.2014р.у справі № 6-16цс14, від 05.11.2014р. у справі № 6-171цс14, від 24.12.2014р. у справі № 6-206цс14.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в силу положень ст.88 ВК України та ст. 60 ЗК України прибережна захисна смуга встановлена шириною не менше двох кілометрів від урізу води лиману Шагани.

Проте, суду не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 вчинив розорення земель прибережної захисної смуги лиману Шагани та зхнищив чагарникові насадження у кількості 36 штук.

Так, державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 017344, виданий на підставі рішення ІY сесії ХХІІІ скликання Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 25 березня 1999 року №21-ХІІІ та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджують, що земельна ділянка площею 7,2400 га, з кадастровим номером 5125083900:01:001:1841належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , розташована на території Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва..

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу долучений акт № 11 обстеження території від 05 березня 2021 року, складений ОСОБА_4 природоохоронником У розряду Шаганського ПОНДВ та ОСОБА_2 інспектором з охорони ПЗФ "Шаганського ПОНДВ" 1 розряду. В акті зазначено, що водій трактора ОСОБА_5 в цей самий час на земельній ділянці з кадастровим номером 5125083900:01:001:1841 проводив посівні роботи В акті не вказано, яким чином вимірювалась площа земельної ділянки, де нібито знищені зелені насадження (а.с.9).

Зідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частинами 1, 2 ст.254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

З долученого до протоколу відеозапису вбачається, що при складанні протоколу №000470 від 06 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 інспектор з охорони природно-заповідного фонду зазначених вимог Закону не виконав, положення ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 не роз`яснив. Отже уповноваженою особою під час складання протоколу не вжито жодних дій щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати свої права, гарантовані ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Датою та часом вчинення правопорушення в протоколі зазначено 05 березня 2021 року о 10 годині 20 хвилин, а протокол складений 06 березня 2021 року після 13:00 години, про що зазначено в рапорті ОСОБА_2 (а.с.11). Таким чином, протокол складений пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка притягається до адміністративної відповдіальності, що суперечить вимогам ч.2 ст. 254 КУпАП (а.с.11).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.91 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційного суду за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А. І. Бучацька