Рішення

від 07.05.2021 по справі 310/1778/21

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/1778/21

Пр.2-а/310/36/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Соколової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянськ в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), адміністративну справу №310/1778/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, яка подана в порядку адміністративного судочинства, яка подана в порядку адміністративного судочинства, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Дон В.О. 01.03.2021 в інтересах позивача звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, просить визнати незаконною та скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненка А.А. №1-ДК/0010П0/08/01/-21 від 12.02.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 170,00 за порушення ст. 53-1 КУпАП, закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП України.

За змістом позову, 12.02.2021 відносно ОСОБА_1 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненко Андрієм Анатолійовичем винесено Постанову №1-ДК/0010П0/08/01/-21 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.

Підставою для застосування адміністративного стягнення стало порушення вимог ст.125 ЗК України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст.53-1 КУпАП, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:08:007:0266 частково зайнята власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 , площа частини самовільно зайнятої земельної ділянки 0,0220 га.

З зазначеною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки за твердженням ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, відсутній, а у відповідача відсутні докази, що підтверджують його вчинення, крім того, відповідачем допущено процесуальні порушення.

Так, в порушення ст.33 КУпАП при накладенні стягнення відповідачем не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, позивач стверджує, що в порушення ст.278 КУпАП не проведено підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме посадовою особою не вирішено, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Представник позивача також наголошує, що відсутні будь-які відомості про те, що позивач був присутній при проведенні перевірки 25.01.2021, на яку наявне посилання в протоколі від 05.02.2021, докази того, що перевірка відбувалася, також не надані. Додатково зауважує сторона позивача на порушенні ст.256 КУпАп щодо вимог до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки, викликавши позивача 12.02.2021, відповідач не надав змоги скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП.

Також, представник позивача у позовній заяві зазначає, що відповідач грубо порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст.279 КУпАП України державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненко А.А. не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз`яснив права і обов`язки позивача, не оголосив протокол про адміністративне правопорушення, не заслухав осіб, які беруть участь у розгляді справи, не дослідив докази і не надав йому можливості заявити жодних клопотань.

З підстав, передбачених ст.19,105 КАС України, оскільки оскаржувана постанова винесена без врахування всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, а також допущений спрощений підхід під час розгляду справи, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за вищевказаним позовом, визначено дату, час і місце проведення судового розгляду справи по суті без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) за наявними у справі матеріалами, визначено строк для подання відповідачем відзиву на позов до початку судового засідання.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Копія ухвали суду отримана відповідачем 07.04.2021, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням у матеріалах справи. Проте, відповідач не скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст.159, ч.5 ст.162 КАС України, відзиву на позов не подав, поважних причин його неподання не повідомив. У матеріалах справи наявне лише клопотання про відкладення розгляду справи від 08.04.2021у зв`язку із зайнятістю представника відповідача в іншому процесі. Тому, на підставі ч.6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як передбачено ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За змістом ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Ст.280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, яка набрала чинності 05.08.2016, внесено зміни до Положення про Держгеокадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції з контролю за охороною та використанням земель на території Запорізької області, виступає Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, оскільки останнє є структурним підрозділом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності (Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру), який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин..

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2019 №724/716/16-а (К/9901/12750/18), саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є належним відповідачем у даній справі.

Приписами ч.1 ст.15-2 ЗК України і п. а ч.1 ст.6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України і а встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно зі ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За нормою ст.4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Так, притягнення особи до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки можливе за будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування. Норми Земельного кодексу України чітко передбачають, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.242-1 КУпАП, правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП, склад якого становить самовільне зайняття земельної ділянки відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Положеннями ст.244 КУпАП встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (ст.52-534, 54-56, 1041, 108 та 1885).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор сільського господарства України - штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст.10 Закону України Про державний контроль за використанням і охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у тому числі, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Позивач в позовній заяві наполягає на відсутності в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП. Вважає, що постанова винесена без врахування всіх доказів та фактичних обставин справи.

Крім того, ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Для того, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі ст.9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

При розгляді справи суд виходить й з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту використання земельної ділянки позивачем, дотримання порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення та порядку розгляду справи відповідно до вимог ст.256, 280 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення позивача, свідків правопорушення, а також будь-які зафіксовані докази технічними засобами, які доводять вину особи.

Так, судом встановлено, що 12.02.2021 відносно ОСОБА_1 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненком Андрієм Анатолійовичем винесено Постанову №1-ДК/0010По/08/01/-21 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 гривень за результатами розгляду протоколу від 05.02.2021 №1-ДК/0004П/07/01/-21, складеного вказаним державним інспектором.

Згідно з оскаржуваною постановою, підставою для застосування адміністративного стягнення стало порушення з боку позивача вимог ст.125 ЗК України, за що передбачена відповідальність відповідно до ст.53-1 КУпАП, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 2310400000:08:007:0266 частково зайнята власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 , площа частини самовільно зайнятої земельної ділянки 0,0220 га. Постанова містить підпис державного інспектора. Копія наявна у матеріалах справи. Додатків зазначена постанова не містить.

Судом встановлено, із врахуванням санкції ст.53-1 КУпАП, що на позивача накладено мінімальне адміністративне стягнення у сумі 170,00 гривень, тобто, у передбаченому законом розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За нормою ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Крім того ч.1-4 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення наведених вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявність події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.

Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП, - закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 454,00 гривень підлягає компенсації на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача, шляхом стягнення зазначеної суми.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 72-79, 132, 139, 143, 159, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, яка подана в порядку адміністративного судочинства, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1-ДК/0010По/08/01/-21 від 12.02.2021, винесену відносно ОСОБА_1 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Запорізької області Мироненком Андрієм Анатолійовичем, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 454,00 гривень (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, код за ЄДРПОУ 39820689, адреса місцезнаходження: 69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд.50.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної і11нстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення, із врахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України, може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду складено та підписано 07.05.2021.

Суддя Л. А. Вайнраух