Постанова

від 12.05.2021 по справі 916/1229/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1229/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, І.Г. Філінюка,

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача: Н.І. Жданова

від відповідача: А.Б. Чорноморченко

від третьої особи: О.С. Абрамова

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДАКСС

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2021 (головуючий суддя: Погребна К.Ф., судді: Гут С.Ф., Волков Р.В., м. Одеса, повний текст складено 05.02.2021)

у справі № 916/1229/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДАКСС

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Одеський завод будівельно-обробних машин

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дюковський пасаж лімітед

про стягнення 478757,89грн.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДАКСС звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Одеський завод будівельно-обробних машин про стягнення 478757,89грн. заборгованості за укладеними між ними договорами підряду №2204 від 12.03.2019 та №17/09 від 24.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договорів підряду прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних ремонтних робіт, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість на загальну суму 472095,56грн., на яку позивачем здійснено нарахування на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Дюковський пасаж лімітед .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 99998,85грн., 3% річних в сумі 1287,68грн., інфляційні витрати в розмірі 698,59грн., судовий збір в сумі 1529,78грн. та 1051,00грн. судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №2204 від 12.03.2019 в сумі 99998,85грн. підлягають задоволенню. Дослідивши і перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних у розмірі 1295,89грн. та інфляційних витрат у розмірі 699,99грн. за договором №2204 від 12.03.2019, та встановивши, що розрахунки здійснені позивачем невірно щодо періоду нарахування, суд здійснив перерахунок та стягнув з відповідача 3% річних у сумі 1 287,68грн. та 698,59грн. інфляційних витрат.

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ДАКСС про стягнення з відповідача заборгованості за договором №17/09 від 24.09.2019 в сумі 372096,71грн. судом відмовлено з огляду на те, що умовами договору перебачено початок та порядок виконання робіт та їх оплату згідно з проектно-кошторисною документацією, погодженою сторонами, в той час як сторони не узгодили та не підписали проектно-кошторисну документацію, а тому не встановили предмет договору підряду №17/09 від 24.09.2019, безпосередній об`єм робіт, строки їх виконання та вартість. Суд, врахувавши відсутність підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (КБ-2), погодженої проектно-кошторисної документації, яка є передумовою для початку виконання робіт за договором підряду №17/09 від 24.09.2019, наявність доказів виконання ремонтних робіт іншим підприємством, дійшов висновку про те, що позивачем фактично не доведено виконання ним на спірному об`єкті відповідних робіт за договором №17/09 від 24.09.2019. У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №17/09 від 24.09.2019, суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1860,48грн. та 3% річних 2805,97грн. за вказаним договором.

У задоволенні заявлених позивачем витрат, понесених у ході виконавчого провадження згідно Постанови Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 06.07.2020р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні ВП № 62027168 на підставі укладеного з ТОВ Інвестиційно-консалтингове бюро ТРІАДА договору від 12.05.2020р. за №1 у розмірі 25000,00грн., судом відмовлено, оскільки вони були понесені позивачем в рамках збору доказів на підтвердження факту виконання робіт за договором №17/09 від 24.09.2019 з метою доведення заборгованості відповідача за цим договором, у стягненні якої судом відмовлено.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення доказів покладено на відповідача відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю ДАКСС звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог в сумі 376772,77грн. та в частині понесених позивачем судових витрат в сумі 30651,59грн., позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути заборгованість у розмірі 478757,89грн. та суму сплачених позивачем судових витрат у розмірі 33232,37грн., посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права; неповне з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог; недослідження та ненадання оцінки усім доказам, наявних в матеріалах справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- суд першої інстанції при ухваленні рішення застосував формальний підхід, не врахувавши фактичні обставини справи, прийнявши до уваги лише формальні вимоги до правовідносин підряду, до того ще й застосувавши норми законодавства підряду у сфері будівництва, архітектури, створення нових об`єктів будівництва, капітального ремонту, які не підлягають застосуванню у даному випадку, та не врахувавши фактично реалізовані, реальні правовідносини між позивачем та відповідачем за договором підряду №17/09 від 24.09.2019. Такий формальний підхід не відповідає вимогам обґрунтованості і законності судового рішення, передбаченим статтею 236 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування вказаних доводів скаржник зазначив про те, що вважає проектно-кошторисну документацію погодженою обома сторонами договору через вчинені сторонами дії, а саме: направлення позивачем відповідачу проектно-кошторисної документації на підпис, відсутність з боку позивача заперечень, допуск відповідачем позивача до виконання умов договору підряду, безпосереднє виконання позивачем підрядних робіт за цим договором, відсутність заперечень з боку відповідача щодо виконання цих робіт та реєстрація податкових накладних до актів виконаних робіт;

- судом необґрунтовано, знову ж таки з формальних підстав, не прийнято в якості доказу виконання робіт за договором підряду №17/09 від 24.09.2019 звіт про проведення технічного обстеження, складеного ТОВ Інвестиційно-консалтингове бюро Тріада на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 21.04.2020 у справі №916/1064/20 про забезпечення доказів, в якому зазначено про те, що проведення загально-будівельних робіт у приміщеннях мають явні ознаки проведення ремонту у строк, який приблизно складає від 9 до 12 місяців. Це спростовує доводи відповідача про те, що підрядні роботи виконані іншою підрядною організацією - ТОВ Гідропром на підставі договору від 10.02.2020 №10/02, укладеного з ТОВ Дюковський пасаж лімітед , який, в свою чергу, відповідно до наданих відповідачем документів, є орендарем об`єкту, на якому здійснювалися підрядні роботи;

- місцевий господарський суд, здійснюючи перерахунок 3% річних та інфляційних витрат за договором підряду №2204 від 12.03.2019, зазначив, що розрахунки були здійснені позивачем невірно щодо періоду розрахунку, проте не зазначив, в чому саме полягає невірність періоду розрахунку;

- судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів, заявлених в порядку частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України;

- також судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні заявленого в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача;

- судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про виклик експерта Розумного Владислава Олексійовича для надання усних пояснень щодо звіту ТОВ Інвестиційно-консалтингове бюро Тріада , який також здійснював огляд, обстеження і фіксацію на об`єкті, у зв`язку з чим суд не надав можливості позивачу довести доводи, на які він посилається, та, як наслідок, не дослідив усіх доказів та не розглянув справу всебічно.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 (у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів І.Г. Філінюка, С.В. Таран) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДАКСС на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2021 у справі № 916/1229/20 залишено без руху.

24.03.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами доплати судового збору та надсилання копії апеляційної скарги відповідачу та третій особі.

З 22.03.2021 по 26.03.2021 та 29.03.2021 суддя-доповідач Л.В. Поліщук перебувала у відпустці відповідно до наказу в.о. голову суду від 18.03.2021 №59-в та наказу в.о. голови суду від 29.03.2021р. №67-в відповідно. Суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, С.В. Таран з 29.03.2021 була тимчасово непрацездатною.

Враховуючи положення п.п.17.4 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, п.п.2.3.17, 2.3.25, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010р., у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю з 29.03.2021р. судді С.В. Таран, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №85 від 30.03.2021р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Л.В. Поліщук, судді: Л.О. Будішевська, І.Г. Філінюк.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 справу №916/1229/20 прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук Л.В., судді: Л.В. Будішевська, І.Г. Філінюк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ДАКСС на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2021 у справі №916/1229/20; встановлено учасникам справи строк до 15.04.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 15.04.2021 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду..

14.04.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від Товариства з додатковою відповідальністю Одеський завод будівельно-обробних машин надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№974/21/Д2 від 14.04.2021), в якому останнє просило оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач послався на те, що:

-з огляду на умови договору підряду №17/09 від 24.09.2019 та у зв`язку з тим, що сторонами не підписано проектно-кошторисної документації, то сторонами не було досягнуто згоди щодо предмету договору, обсягів та вартості робіт, а тому є безпідставним посилання апелянта на будь-яке виконання неіснуючих домовленостей зі свого боку та будь-якого порушення обов`язків відповідачем за вказаним договором;

-скаржник, посилаючись на статтю 853 Цивільного кодексу України, зазначає про обов`язок замовника прийняти виконану роботу або негайно заявити про виявлені у роботи недоліки, проте неможливо прийняти роботу або заявити про виявлені недоліки в роботі, яка ніколи не виконувалась. Незважаючи на це, відповідачем надіслано на адресу позивача відповідне заперечення за вих.№28.02 від 28.02.2020, докази надіслання містяться в матеріалах справи, а тому твердження позивача про відсутність заперечень не відповідає дійсності. Стосовно актів, які позивачем були надіслані на адресу відповідача 27.12.2019, останнім зазначено про те, що вказані акти містять номер і дату договору, який між сторонами ніколи не укладався; об`єктом підряду за вказаними актами зазначено об`єкт, який не належить відповідачу (у тому числі на правах оренди або суборенди), а, відтак, ці акти за своєю правовою природою є нікчемними та не породжують жодних правових наслідків;

- відповідач не погодився із твердженням апелянта про те, що відповідач визнав акти виконаних робіт шляхом реєстрації податкових накладних. При цьому відповідач зазначив, що лише одна сторона має обов`язок та, відповідно, технічну можливість, реєстрації податкових накладних - підрядник/продавець. Інша сторона може лише визнати чи не визнати дані податкові накладні шляхом включення або не виключення податкового кредиту у своїй податковій звітності. Натомість відповідачем не приймався та не декларувався даний податковий кредит, а, відтак, зазначені позивачем податкові накладні не були визнані. Крім того, положення статті 187 Податкового кодексу України (п.187.1), на які посилається позивач, стосовно дати виникнення податкових зобов`язань, не може бути застосовано, оскільки не відбулось жодної із подій: не здійснено оплати за дані роботи; не оформлено документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податків;

-щодо договору підряду №17/09 від 24.09.2019 відповідачем зазначено про те, що він дійсно укладався; 30.01.2020 позивач надіслав відповідачу оферту проектно-кошторисної документації, яка була відхилена відповідачем; 28.02.2020 відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію з обґрунтуванням відмови від підписання актів виконаних робіт та причин неприйняття робіт; листом №13/03 від 13.03.2020 відповідач відмовився від договору підряду та вимагав повернення сплаченої передплати. Тому за вказаним договором підряду позивач ніколи не виконував та не міг виконувати будь-які роботи;

- позивач, стверджуючи про те, що виконував певні роботи на об`єкті відповідача (4-й поверх будівлі 83/1 по вулиці Середній у місті Одесі), не надав суду узгодженої та підписаної повноважним представником відповідача проектно-кошторисної документації, що свідчить про відсутність узгодженого сторонами предмету договору (що саме за даним договором підряду позивач мав зробити) та вартості робіт (договірної ціни);

- ремонтні роботи на об`єкті відповідача виконувалися іншою особою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 розгляд справи №916/1229/20 призначено на 12.05.2021.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача та представник третьої особи заперечували проти доводів апеляційної скарги з огляду на її необгрунтованість, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву не неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

12.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ДАКСС , як підрядником, та Товариством з додатковою відповідальністю Одеський завод будівельно-обробних машин , як замовником, укладенено договір підряду №2204, згідно із пунктом 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує згідно з умовами договору виконання ремонтних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, погодженої сторонами, що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується, прийняти закінчені роботи та оплатити їх. У пункті 1.2. договору №2204 від 12.03.2019 сторони погодили адресу розташування об`єкта, на якому будуть проводитися відповідні роботи, а саме: м. Одеса, вул. Середня, буд. 83/1 (т.1 а.с.15-18).

24.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ДАКСС , як підрядником, та Товариством з додатковою відповідальністю Одеський завод будівельно-обробних машин , як замовником, укладено договір підряду №17/09, згідно із пунктом 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує згідно з умовами договору виконання ремонтних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, погодженої сторонами, що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується, прийняти закінчені роботи та оплатити їх. У пункті 1.2. вказаного договору визначено адресу розташування об`єкта, на якому будуть проводитися відповідні роботи: м. Одеса, вул. Середня, буд. 83/1, 4-й поверх (т.1 а.с.28-31).

Підрядник виконує роботи своїми силами в межах строків і умов, передбачених проектно-кошторисною документацією та цим договором (пункти 2.2. договорів).

Замовник зобов`язаний прийняти і оплатити роботи згідно з вартістю робіт, зазначеної в проектно-кошторисній документації (п.2.7 договорів).

Загальна вартість робіт визначається згідно з проектно-кошторисною документацією, погодженою сторонами (пункти 4.1. договорів). Вартість робіт визначається договірною ціною відповідно до прайс-листа підрядника або відповідно до ринкової ціни на зазначені в проектно-кошторисній документації роботи (пункти 4.2 договорів).

Розрахунки за виконані роботи провадяться у національній валюті України напротязі 25 робочих днів після підписання замовником актів виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок підрядника (пункти 5.1. договорів).

У пункті 5.2. договору №17/09 від 24.09.2019 передбачено перерахування 136016,12грн. в якості передплати.

Строки виконання робіт зазначаються в проектно-кошторисній документації (пункти 6.1. договорів).

Підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт напротязі 5-ти діб з моменту підписання договору (пункти 6.2 договорів).

Здача-приймання виконаних робіт виконується сторонами за актом напротязі 2-х діб з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання (пункти 8.1. договорів).

Підрядник готує акти виконаних робіт та подає їх для погодження замовнику у 2-х екземплярах. Замовник протягом 5-ти робочих днів після фактичного огляду результатів виконаних робіт та отримання 2-х екземплярів актів виконаних робіт або підписує такі акти, або надає в письмовій формі аргументовану відмову в їх підписанні, зазначивши причини відмови в прийняті робіт (пункт 8.2 договору №2204 від 12.03.2019).

Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, відповідно до проектно-кошторисної документації, та готує відповідні документи (акти виконаних робіт) та подає їх для погодження замовнику у 2-х екземплярах. Замовник протягом 5-ти робочих днів після фактичного огляду результатів виконаних робіт та отримання 2-х екземплярів актів виконаних робіт підписує такі акти, або надає в письмовій формі аргументовану відмову в їх підписанні, зазначивши причини відмови в прийнятті робіт (п.8.2 договору №17/09 від 24.09.2019).

Пунктом 8.3 договору №2204 від 12.03.2019 передбачено, що при відмові від підписання актів виконаних робіт, замовник письмово подає обґрунтування. Відповідно до пункту 8.3. договору №17/09 від 24.09.2019 у випадку отримання підрядником обґрунтованої письмової відмови замовника від підписання актів приймання виконаних робіт, сторонами протягом 2-х робочих днів підписується акт з переліком виявлених недоліків та/або дефектів і термінів їх усунення.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання зобов`язань замовником за укладеними між ними договорами підряду №2204 від 12.03.2019 та №17/09 від 24.09.2019 звернувся до відповідача з претензією за вих.№27/01/2020 від 27.01.2020 (т.1 а.с. 12), в якій зазначив, зокрема, наступне.

На підставі розділу 8 договору №2204 від 12.03.2019 підрядник склав акти виконаних робіт, які були вручені замовнику та належним чином підписані сторонами. Загальна вартість виконаних робіт за договором №2204 від 12.03.2019 згідно з підписаними актами виконаних робіт, склала 1249976,35грн., з яких замовник оплатив 1149977,50грн. На поточний момент за замовником обліковується прострочена кредиторська заборгованість у сумі 99998,85грн.

Також підрядником на підставі розділу 8 договору №17/09 від 24.09.2019 складено і направлено на адресу замовника акти виконаних робіт, які додаються до цього листа. Замовник, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, отримав зазначені акти 27.12.2019. Протягом строку, передбаченого договором №17/09 від 24.09.2019, замовник не надіслав підряднику жодних зауважень та заперечень до отриманих ним актів виконаних робіт та/або до самих виконаних робіт, а, отже, прийняв усі зазначені роботи у повному обсязі, зазначеному в актах, без зауважень.

У зв`язку із викладеним, позивач наполягав на терміновій сплаті простроченої заборгованості за договором №2204 від 12.03.2019 та за договором №17/09 від 24.09.2019, зазначивши, що оплата має бути проведена у термін до 07.02.2020.

До вказаної претензії позивачем долучено:

- два екземпляри акту виконаних робіт №1 від 27.12.2019 на суму 178443,30грн. та підсумкова відомість ресурсів за договором №17/09 від 24.09.2019, не підписаних замовником, підписаних підрядником, на 8 аркушах;

- два екземпляри акту виконаних робіт №2 від 27.12.2019 на суму 188516,64грн. та підсумкова відомість ресурсів за договором №17/09 від 24.09.2019, підписаних підрядником, на 13 аркушах;

- два екземпляри акту виконаних робіт №3 від 27.12.2019 на суму 72937,23грн. та підсумкова відомість ресурсів за договором №17/09 від 24.09.2019, підписаних підрядником, на 8 аркушах;

- два екземпляри акту виконаних робіт №4 від 27.12.2019 на суму 68215,67грн. та підсумкова відомість ресурсів за договором №17/09 від 24.09.2019, підписаних підрядником, на 13 аркушах;

- два екземпляри довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 в двух екземплярах на суму 508112,84грн.

Отже, за твердженням позивача, за договором №2204 від 12.03.2019 у відповідача наявна заборгованість у сумі 99998,85грн., а за договором №17/09 від 24.09.2019 - у сумі 372096,71грн.; загальна сума заборгованості за двома договорами становить 472095,56грн.

28.02.2020 відповідач надав позивачу відповідь на його претензію, в якій вказав про те, що зважаючи на той факт, що вказані роботи не були виконані підрядником у повному обсязі, крім того, сторонами не було узгоджено проектно-кошторисну документацію, відповідач заперечує проти підписання вказаних актів за договором №17/09 від 24.09.2019, відмовляється від прийняття робіт, зазначених у даних актах, за весь період дії даного договору, у зв`язку з їх фактичним невиконанням, та вважає дані акти недійсними (т.2 а.с. 18-26).

В подальшому, відповідач надіслав на адресу позивача листа від 13.03.2020 за №13/03, який було отримано позивачем 20.03.2020, в якому повідомив про те, що ним на виконання пункту 5.2. договору №17/09 від 24.09.2019 своєчасно сплачено передплату у вказаній сумі, що підтверджується платіжним дорученням №478 від 24.09.2019, та надано вільний доступ підряднику до об`єкту підряду для проведення необхідних обстежень і вимірів з метою розрахунку вартості робіт та оформлення проектно-кошторисної документації. Проте, в порушення пункту 6.2. договору №17/09 від 24.09.2019, відповідно до якого підрядник зобов`язався розпочати виконання робіт напротязі п`яти діб з моменту підписання договору, підрядником лише 27.01.2020 було складено та направлено замовнику проектно-кошторисну документацію для її погодження. Вказаний п`ятиденний строк, за правилами розділу V Цивільного кодексу України, закінчився 30.09.2019, а тому з 01.10.2019 у підрядника виникло прострочення щодо початку виконання робіт. 30.01.2020 замовник отримав від підрядника пропозицію (оферту) щодо проектно-кошторисної документації до договору №17/09 від 24.09.2019. Листом від 28.02.2020 за вих.№28/02 замовник відмовився від підписання надісланої підрядником пропозиції щодо проектно-кошторисної документації до договору №17/09 від 24.09.2019. З урахуванням того, що підрядник своєчасно не розпочав роботу, на підставі статті 849 Цивільного кодексу України, замовник повідомив підряднику про відмову від договору №17/09 від 24.09.2019 та вимагав повернення 136016,12грн. передплати (т.2 а.с.27-32).

За таких обставин виник спір, що є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Зміст підрядного договору визначається його істотними умовами, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.

Предмет договору має індивідуальний характер. Тобто, у договорі підряду замовник має можливість індивідуалізувати роботи, які здійснюватиме підрядник, а тому договором мають бути чітко визначені кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, як правило, на розсуд замовника.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша статті 843 Цивільного кодексу України).

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (стаття 844 Цивільного кодексу України). Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Строки початку і завершення виконання підрядних робіт та терміни передачі результатів робіт замовнику є істотними умовами договору підряду. Статтею 846 Цивільного кодексу України унормовано, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно із частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України визначено, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в період з березня по жовтень 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю ДАКСС на виконання умов договору №2204 від 12.03.2019 виконано ремонтні роботи на об`єкті, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Середня, буд. 83/1, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт (КБ-2) та довідками про вартість виконаних робіт (КБ-3).

Згідно проектно-кошторисної документації, погодженої сторонами, та актів виконаних робіт, що були підписані повноважними представниками сторін, загальна вартість робіт, виконаних позивачем, склала 1249976,35грн.

В той же час відповідачем було сплачено виконані позивачем роботи за даним договором у загальній сумі 1149977,50 грн. Відтак, розмір заборгованості за договором №2204 від 12.03.2019 склав 99998,85грн. Факт наявності заборгованості за договором №2204 від 12.03.2019 у зазначеній сумі відповідачем не заперечується.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №2204 від 12.03.2019 в сумі 99998,85грн. є обґрунтованими і підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов в цій частині.

Стосовно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ДАКСС про стягнення з відповідача заборгованості за договором №17/09 від 24.09.2019 в сумі 372096,71грн., судова колегія зазначає, що виходячи із приписів пунктів 2.2., 2.7., 4.1., 4.2., 6.1., 8.2. договору №17/09 від 24.09.2019, сторонами перебачено початок та порядок виконання робіт і їх оплату згідно з проектно-кошторисною документацією, погодженою сторонами, в той же час проектно-кошторисна документація до договору №17/09 від 24.09.2019 сторонами узгоджена не була.

З огляду на умови договору підряду №17/09 від 24.09.2019, та у зв`язку з тим, що сторонами не підписано проектно-кошторисної документації, сторонами не було досягнуто згоди щодо предмету договору, вартості та строків виконання робіт.

За умови неузгодження та непідписання сторонами проектно-кошторисної документації, яка визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, а, відтак, є передумовою для початку виконання робіт за договором підряду, позивач не повинен був приступити до виконання ремонтних робіт за договором №17/09 від 24.09.2019.

У зв`язку із вищенаведеним спростовуються доводи скаржника про те, що проектно-кошторисну документацію погоджено обома сторонами договору через вчинені сторонами дії, а саме: направлення позивачем відповідачу проектно-кошторисної документації на підпис, відсутність з боку позивача заперечень, допуск відповідачем позивача до виконання умов договору підряду, безпосереднє виконання позивачем підрядних робіт за цим договором, відсутність заперечень з боку відповідача щодо виконання цих робіт та реєстрація податкових накладних до актів виконаних робіт.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено, що ремонтні роботи на спірному об`єкті виконувалися іншою особою.

Так, 30.08.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю Одеський завод будівельно-обробних машин (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дюковський пасаж лімітед (орендарем) укладено договір оренди, у відповідності до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування нежилі приміщення загальною площею 3391,60 кв.м. До предмету договору оренди, окрім іншого, входило нежиле приміщення площею 270,60 кв.м., розташоване на 4-му поверсі будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Середня, будинок 83/1 (т.2 а.с.33-45).

Згідно із пунктом 5.3.2. договору оренди до обов`язків орендаря входить здійснення поточного ремонту об`єкту оренди власними силами та за власний рахунок.

10.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дюковський пасаж лімітед , як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Гідропром , як виконавцем, укладено договір про виконання робіт №10/02, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати електромонтажні роботи в приміщеннях будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Середня, буд.83/1, четвертий поверх (т.2 а.с.46-48). Підтвердженням факту виконання вказаних робіт саме даним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю Гідропром , є підписаний між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Дюковський пасаж лімітед акт виконаних робіт №284 від 28.02.2020 (т.2 а.с. 49-55).

Крім того, 07.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дюковський пасаж лімітед , як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Гідропром , як виконавцем, укладено договір про виконання робіт №07/04, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався з власних матеріалів виконати ремонтні роботи в приміщеннях будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Середня, буд.83/1, четвертий поверх, протягом 2-х календарних місяців з моменту укладення даного договору (т.2 а.с. 61-63). Підтвердженням факту виконання вказаних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю Гідропром є підписаний між сторонами вказаного договору акт виконаних робіт №606 від 16.06.2020 (т.3 а.с. 41-46).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт на спірному об`єкті іншою особою.

Стосовно показань свідків судова колегія зазначає, що відповідно до частини другої статті 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підстав показань свідків.

Суд першої інстанції, оцінюючи показання свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , викладених в нотаріально засвічених заявах свідків (т.1 а.с.134-139) та в судовому засіданні (крім свідка ОСОБА_4 , який на виклик суду не з`явився), слушно звернувся до судової практики, зокрема, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 910/21263/17, у пункті 59 якої зазначено про те, що обставини щодо невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором підряду, нормативне регулювання якого містить спеціальний порядок здачі та прийняття будівельних робіт, а також їх оформлення, підлягають доведенню відповідними первинними документам, та не можуть встановлюватись на підставі показань свідків.

Також позивачем в якості доказів виконання робіт за договором підряду №17/09 від 24.09.2019 надано звіт про проведення технічного обстеження без номеру та дати (т.2 а.с.147-156), складений в рамках виконавчого провадження ВП62027168, яке перебувало на виконанні Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) ухвали господарського суду Одеської області від 21.04.2020р. у справі №916/1064/20 про вжиття заходів забезпечення речових доказів відремонтованих приміщень будівлі, яка належить Товариству з додатковою відповідальністю Одеський завод будівельно-обробних машин за адресою: вул.Середня, буд.83/1 , шляхом проведення їх огляду і складання відповідного протоколу огляду з додаванням складених під час огляду на місці планів, креслень, а також зроблених під час огляду фотознімків та відеозаписів.

Вказане технічне обстеження проводилось на підставі постанови державного виконавця про призначення експерта від 06.07.2020 ВП62027168 (т.2 а.с. 140-141), пунктами 2 та 3 якої експерту Постолакіній Л.В. доручено надати експертний висновок в межах наявної компетенції. Натомість замість експертного висновку за результатами обстеження складено звіт, який підписаний експертом Пантілей Г.Ф., якому постановою державного виконавця не доручалось проведення відповідних робіт, а Постолакіна Л.В. підписала відповідний звіт лише як директор Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-консалтингове бюро ТРІАДА . До того ж, зазначений звіт не підтверджує, яким саме підрядником проводились ремонтні роботи у спірному приміщенні. У зв`язку з цим судом обґрунтовано не прийнято відповідний звіт як належний та допустимий доказ у даній справі.

Відповідно до вимог частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У статті 76 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З врахуванням відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт здійснення Товариствам з обмеженою відповідальністю ДАКСС робіт за договором про підряду № 17/09 від 24.09.2019, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 372096,71грн. за договором №17/09 від 24.09.2019.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами підряду, позивачем нараховано відповідачу в порядку статті 625 Господарського процесуального кодексу України інфляційні витрати в загальному розмірі 2 560,47грн. (699,99грн. по договору №2204 від 12.03.2019р., 1860,48грн. по договору №17/09 від 24.09.2019р.) та 3 % річних в загальному розмірі 4 101,86грн. (1 295,89грн. по договору №2204 від 12.03.2019р., 2 805,97грн. по договору №17/09 від 24.09.2019р.)

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд, врахувавши відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором №17/09 від 24.09.2019 в сумі 372096,71грн. з огляду на їх недоведеність, обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1860,48грн. та 3% річних 2805,97грн. за договором №17/09 від 24.09.2019.

Суд першої інстанції, встановивши, що розрахунки 3% річних та інфляційних витрат за договором №2204 від 12.03.2019, були здійснені позивачем невірно щодо періоду розрахунку, здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, відповідно до яких сума 3% річних за договором №2204 від 12.03.2019, яка підлягає задоволенню, становить 1287,68грн., а сума інфляційних витрат - 698,59грн.

Перевіривши розрахунок, здійснений судом першої інстанції, судовою колегією встановлено, що він є вірним. Враховуючи, що за договором №2204 від 12.03.2019 останній акт, що включає суму поточної заборгованості відповідача був підписаний сторонами 21.10.2019, тоді як згідно з пунктом 5.1. договору розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 25 робочих днів після підписання замовником актів виконаних робіт, кінцевим терміном для сплати заборгованості є 25.11.2019, а тому прострочення оплати настало з 26.11.2019, а не з 25.11.2019, яка вказує позивач. Розрахунок інфляційних витрат місцевим господарським судом правильно здійснено з урахуванням проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць, що не було враховано позивачем в своєму розрахунку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про часткове задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на приписи статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів, заявлених в порядку частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, та клопотання про виклик експерта Розумного Владислава Олексійовича для надання усних пояснень щодо звіту ТОВ Інвестиційно-консалтингове бюро Тріада .

Доводи скаржника про те, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні заявленого в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача, спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями третьої особи, в яких останньою надано відповіді на поставлені позивачем питання.

У задоволенні заявлених позивачем витрат, понесених у ході виконавчого провадження згідно Постанови Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) від 06.07.2020р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні ВП № 62027168 на підставі укладеного з ТОВ Інвестиційно-консалтингове бюро ТРІАДА договору від 12.05.2020р. за №1 у розмірі 25000,00грн., судом правомірно відмовлено, оскільки вони були понесені позивачем в рамках збору доказів на підтвердження факту виконання робіт за договором №17/09 від 24.09.2019 з метою доведення заборгованості відповідача за цим договором.

Також судом першої інстанції вірно розподілено судові витрати відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вказане судове рішення слід залишити без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДАКСС залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2021 у справі №916/1229/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.05.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя І.Г. Філінюк