Рішення

від 17.05.2021 по справі 904/6699/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2021м. ДніпроСправа № 904/6699/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятка В.В.

та представників:

від позивача: Іванова О.М.;

від відповідача: Дмітрієв С.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" (с. Піщанка, Новомосковський район, Дніпропетровська область)

про стягнення суми попередньої оплати за договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2020 у загальному розмірі 385 367 грн. 81 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" (далі - відповідач) суми попередньої оплати за договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2020 у загальному розмірі 385 367 грн. 81 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 351 944 грн. 81 коп. - основний борг;

- 24 386 грн. 12 коп. - пеня;

- 3 151 грн. 90 коп. - інфляційні втрати;

- 5 884 грн. 98 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №15/07/19_1 від 19.07.2020 в частині повного та своєчасного виконання робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі невикористаного авансового платежу у розмірі 351 944 грн. 81 коп., який субпідрядник на вимогу підрядника не повернув. За прострочення виконання зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 21.05.2020 по 10.12.2020 в сумі 24 386 грн. 12 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з червня 2020 року по жовтень 2020 року у сумі 3 151 грн. 90 коп. та 3% річних за період з 21.05.2020 по 10.12.2020 у сумі 5 884 грн. 98 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків (вх. суду № 59902/20 від 16.12.2020).

Ухвалою суду від 17.12.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 156/21 від 04.01.2021), в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- між відповідачем та позивачем досягнуто домовленості з приводу того, що сума 193 444 грн. 81 коп. (частина від 351 944 грн. 81 коп. (351 944 грн. 81 коп. - 158 500 грн. 00 коп. = 193 441 грн. 81 коп.), отримана відповідачем на підставі платіжного доручення № 115 від 24.07.2019, враховується в рахунок сплати по договору № 15/07/19_1 від 19.07.2019, а отже, позовна вимога про стягнення цієї частини є безпідставною та необґрунтованою, так само, як і вимога про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних, нарахованих на вказану суму;

- між відповідачем та позивачем також досягнуто згоди щодо врахування витрат відповідача в сумі 158 500 грн. 00 коп. за виконання робіт з приймання, розвантаження, складування й відповідальність за цілісність товарно-матеріальних цінностей, отриманих на підставі Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до монтажу від 19.11.2019. Таким чином, позовна вимога про стягнення цієї частини суми (158 000 грн. 00 коп.) є безпідставною та необґрунтованою, так само, як і вимога про стягнення інфляційних втрат, пені та 3% річних, нарахованих на вказану суму.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 839/21 від 11.01.2021), в якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначає про наступне:

- відповідачем не надано до відзиву додатків до договору, в яких би містилася інформація про види та вартість робіт, зокрема види робіт, які визначені в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2019 року № 11. Позивач підтверджує той факт, що відповідач неодноразово направляв на адресу позивача листи з доданим актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2019 року № 11, в якому зазначав найменування робіт, послуг: "Роботи з будівництва/реконструкції ПО-0,4 кВ від ЗТП-166 Рб-6 м. Павлоград Дніпропетровської області " (Розвантаження та зберігання опор. Вересень-грудень 2019 року) " (далі - Акт № 11);

- позивачем Акт № 11 неодноразово повертався не підписаним разом з вмотивованою відмовою від підписання. В листах від 14.02.2020 та від 18.02.2020 підрядник зазначав про те, що акт не відповідає вимогам, визначеним договором, та не підлягає погодженню, а платежі за виконані роботи здійснюються замовником виключно на підставі отриманого пакету документів, який передбачений пунктом 2.2.1 договору;

- оформлений належним чином акт здачі-приймання робіт за договором відповідачем так і не був складений. Розрахунок витрат до Акту здачі-приймання робіт від 30.12.2019, який доданий до акту від 30.12.2019 № 11, не є належним доказом понесення витрат відповідачем, оскільки не містить розрахунку ціни за одиницю та кількість послуг, їх виду, місця та часу (періоду) надання послуг зазначених в акті;

- посилання відповідача на Акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до монтажу 19.11.2019 безпідставне, оскільки цей Акт був укладений на виконання інших договорів підряду, укладених між позивачем та відповідачем, зокрема, договору підряду №15/07/19_2 від 19.07.2019, договору підряду № 15/07/19_3 від 19.07.2019, договору підряду № 15/07/19_4 від 19.07.2019;

- щодо коригування коштів, сплачених позивачем на виконання договору, то позивач погоджується із тим, що 11.01.2020 позивач листом № 001 просив відповідача врахувати сплачені грошові кошти по платіжному дорученню № 115 від 24.07.2019 в сумі 193 444 грн. 82 коп. як такі, що сплачені за роботи по договору № 15/07/19_4 від 19.07.2019. Одночасно з листом відповідачу було направлено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог. У відповідь відповідач направив лист, яким підтвердив отримання листа позивача від 11.01.2020, однак підписаний другий екземпляр Акту зарахування зустрічних однорідних вимог не повернув. У зв`язку із цим позивач повторно направив 21.07.2020 лист № 006 з проханням завірити підписом і печаткою акт та направити його на адресу позивача, проте відповідь на цей лист позивач також не отримав.

- позивач вказує про те, що до 04.01.2021 позивач не був обізнаний про прийняття пропозиції зарахування зустрічних однорідних вимог та про підписання Акту зарахування зустрічних однорідних вимог з боку відповідача, доказів направлення позивачу другого примірника Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.01.2020 відповідач суду не надав.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 5221/21 від 02.02.2021), в яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись додатково на таке:

- в листі вих. № 14/02/2020_1 від 14.02.2020 позивач вказує про те, що він, ознайомившись із Актом виконаних робіт № 11 від 30.12.2019 та іншими актами, вважає їх такими, що не підлягають погодженню, оскільки в наданих актах відсутній детальний розрахунок суми, що підлягає оплаті та інші обов`язкові реквізити (які саме - не зазначено), однак умови договору підряду не вимагають погодження акту, вони вимагають його підписання;

- у зв`язку з тим, що до Акту № 11 субпідрядником додавався розрахунок суми, що підлягала оплаті, обов`язкові реквізити в Акті № 11 підрядником не конкретизовано, інших зауважень до Акту № 11 у підрядника не було, у тому числі зауважень до суми та робіт, що зазначені в Акті № 11, тому відповідач вважає, що роботи, зазначені в Акті № 11, були позивачем прийняті та мають бути оплачені (що й було здійснено за рахунок авансового платежу);

- відповідач не може погодитися з міркуванням позивача щодо того, що Акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до монтажу від 19.11.2019 був укладений на виконання інших договорів, оскільки в ньому чітко зазначається про те, що: "Перелічені нижче ТМЦ для монтажу згідно договору підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2019";

- роботи за договором не були виконані, оскільки, окрім поставлених за Актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до монтажу від 19.11.2019, інші матеріальні ресурси для виконання договору позивачем, як підрядником, не поставлялися, а тому інші роботи відповідач не мав змоги виконати;

- акт зарахування зустрічних однорідних вимог, на який посилається позивач як на підставу зарахування вимог не є обов`язковим документом, який необхідний для здійснення зарахування вимог, оскільки не був підписаний самим відповідачем;

- твердження позивача щодо того, що він до 04.01.2021 не був обізнаний про прийняття відповідачем пропозиції за листом позивача № 001 від 11.01.2020 спростовується листом №13-02-20 від 13.02.2020, за яким позивачем враховані кошти по договору підряду, а також листами № 14/02/2020_1 від 14.02.2020 та № 006 від 21.07.2020, тому відповідач наполягає на тому, що між сторонами досягнуто домовленості, що сума у розмірі 193 444 грн. 81 коп., отримана відповідачем на підставі платіжного доручення № 115 від 24.07.2019, враховується в рахунок сплати по договору № 15/07/19_1 від 19.07.2019;

- матеріали справи не містять доказів про обов`язок відповідача повернути авансовий платіж.

В процесі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.03.2021 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 07.04.2021.

У підготовче засідання 07.04.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представниками позивача та відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для мирного врегулювання спору. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 07.04.2021 протокольно було оголошено перерву до 29.04.2021.

У підготовче засідання 29.04.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному підготовчому засіданні представниками позивача та відповідача було повідомлено, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо мирного врегулювання спору, у зв`язку з чим просили здійснювати подальший розгляд справи на підставі поданих сторонами заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 29.04.2021 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 29.04.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2021.

У судове засідання 12.05.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

В процесі заслуховування змісту позовних вимог та заперечень у даній справі, виникла необхідність у дослідженні додаткових доказів, для надання яких представник відповідача просив надати час та оголосити перерву у судовому засіданні. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 12.05.2021 протокольно було оголошено перерву до 14.05.2021.

Від відповідача надійшли пояснення (вх. суду № 23670/21 від 13.05.2021), в яких останній просить суд врахувати наступне:

- на виконання робіт за договором підряду № 15/07/191 від 19.07.2019, що укладений між ТОВ "Група "Гранд-Інвест" (підрядник) та ТОВ "Трендстрой" (субпідрядник), що пов`язані розвантаженням, завантаженням, перевезенням, складуванням та зберіганням матеріальних ресурсів, які були передані ТОВ "Група "Гранд-Інвест" на підставі Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до монтажу від 19.11.2019, що укладений між ТОВ "Група "Гранд-Інвест" та ТОВ "Трендстрой", ТОВ "Трендстрой" залучав ФОП Ляха Павла Володимировича, який здійснював роботи з перевезення, навантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей згідно з договором № 19/1 від 19.07.2019, що укладений між ФОП Ляхом Павлом Володимировичем (виконавець) та ТОВ "Трендстрой" (замовник). Факт виконання робіт ФОП Ляхом Павлом Володимировичем підтверджується Актами здачі-приймання робіт;

- в роботах, що пов`язані з розвантаженням, завантаженням, перевезенням, складуванням товарно-матеріальних цінностей, ТОВ "Трендстрой" використовував орендований Трактор Т-150-К, для використання якого ТОВ "Трендстрой" були понесені витрати, що підтверджується договором оренди транспортного засобу від 18.04.2019, що укладений між ТОВ "Трендстрой" та ОСОБА_1 . Витрати також складаються з орендної плати та витрат на пальне;

- в роботах, що пов`язані з розвантаженням, завантаженням, перевезенням, складуванням та зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Трендстрой" використовував працю працівників ТОВ "Трендстрой". До витрат належить заробітна плата, витрати на відрядження, податки. До вказаних пояснень відповідачем було долучено такі докази:

- договір № 19/1 від 19.07.2019;

- акт здачі-приймання робіт № 01/1 від 19.11.2019;

- акт здачі-приймання робіт № 02/1 від 27.11.2019;

- акт здачі-приймання робіт № 05/1 від 29.11.2019;

- акт здачі-приймання робіт № 06/1 від 06.12.2019;

- акт здачі-приймання робіт № 0 7/1 від 17.12.2019;

- акт здачі-приймання робіт № 08/1 від 23.12.2019;

- акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "ТРЕНДСТРОЙ" та ФОП Лях П.В.

- договір оренди транспортного засобу від 18.04.2019;

- акт приймання-передачі транспортного засобу від 18.04.2019;

- платіжне доручення від 27.11.2019;

- платіжне доручення від 04.12.2019;

- платіжне доручення від 09.12.2019.

У судове засідання 14.05.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представником позивача було заявлено усне клопотання про надання часу для ознайомлення з долученими відповідачем 13.05.2021 додатковими доказами та оголосити перерву у судовому засіданні. Вказане клопотання було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 14.05.2021 протокольно було оголошено перерву до 17.05.2021.

Від позивача надійшли пояснення (вх. суду № 23965/21 від 17.05.2021), в яких останній зазначив, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт понесення витрат за договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2020, а долучені 13.05.2021 такими доказами також не є. Крім того, відповідач не долучив докази оплати за долученими актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

У судове засідання 17.05.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 17.05.2021 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також поданих позивачем заявах по суті справі та поясненнях.

У судовому засіданні 17.05.2021 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та поясненнях.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 17.05.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 19.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" (далі - субпідрядник, відповідач) було укладено договір підряду № 15/07/19_1 (далі - договір, а. с. 20-29), відповідно до умов пункту 1.1. якого підрядник на підставі договору, укладеного між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" (далі - підрядник) залучає до виконання робіт субпідрядника, який зобов`язується відповідно до умов договору виконати роботи (далі - роботи) (код робіт згідно державного класифікатора продукції та послуг: 42.22) з будівництва/реконструкції "Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від ЗТП-166 Рб-6 м.Павлоград Дніпропетровської області" (далі - об`єкт), а підрядник приймає та оплачує належним чином виконані роботи.

У пунктах 1.4.-1.5. договору сторони визначили, що об`єктом є "Реконструкція ПЛ -0,4 кВ від ЗТП - 166 Рб-6 м. Павлоград Дніпропетровської області". Місцезнаходження об`єкта: місто Павлоград Дніпропетровської області.

Згідно з пунктом 1.6. договору субпідрядник зобов`язується виконувати роботи, визначені у пункті 1.1. договору, у суворій відповідності з умовами, передбаченими договором (підпункт 1.6.1. договору), проектною документацією (підпункт 1.6.2. договору), кошторисною документацією (підпункт 1.6.3. договору), технічним завданням підрядника (додаток № 5 до договору) (далі - технічне завдання) (підпункт 1.6.4. договору).

Відповідно до пункту 1.7. договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до Проектної документації у порядку, зазначеному у пункті 53 Загальних умов. Склад та обсяги робіт також можуть бути переглянуті в інших випадках, передбачених договором та загальними умовами.

У пунктах 17.1. та 17.2. договору сторони визначили, що договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, що виникли під час дії договору. Дострокове розірвання договору допускається тільки на підставах, передбачених договором, законом або за згодом обох сторін. Сторони дійшли згоди, що датою підписання договору вважається дата зазначена в верхньому правому куті на першій сторінці договору. Закінчення стоку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Доказів зміни чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

У пункті 2.1. договору сторони визначили, що договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 2 до договору) і становить 703 889 грн. 62 коп. з ПДВ, в тому числі ПДВ 117 314 грн. 94 коп.

Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунки за договором будуть здійснюватися шляхом перерахування авансового платежу та остаточного розрахунку.

Платежі за виконані роботи здійснюються підрядником виключно на підставі отриманого наступного пакету документів, поданого субпідрядником: акту приймання виконаних будівельних робіт, оформленого за формою № КБ-2в; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, оформленої за формою № КБ-3; актів на закриття прихованих робіт (для бетонних робіт, або якщо такі передбачені характером виконуваних робіт); результатів лабораторних випробувань/досліджень (для бетонних робіт, або для робіт для яких такі випробування/дослідження вимагаються); сертифікатів якості, відповідності на матеріали/обладнання, які були придбані за відповідний період; технічної документації/паспортів на обладнання (якщо обладнання було придбане підрядником); документів, що підтверджують здійснені витрати на відрядження згідно бухгалтерських даних; оформленого підрядником рахунку на отримання проміжного платежу (підпункт 2.2.1. договору).

Авансовий платіж здійснюється після підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника у розмірі 50% від суми договору, що складає 351 944 грн. 81 коп. з ПДВ, у тому числі ПДВ 58 657 грн. 47 коп. протягом 15 календарних днів з дати підписання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних умов договору, позивачем 24.07.2019 було здійснено платіж в сумі 351 944 грн. 81 коп. відповідно до платіжного доручення № 115 від 24.07.2019 (а.с.77 у томі 1).

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Так, згідно з пунктом 1.8. договору субпідрядник зобов`язується розпочинати виконання робіт тільки за умови отримання письмової заявки (підтвердження) від підрядника про початок робіт на об`єкті.

Поставка матеріальних ресурсів відбувається підрядником згідно з "Календарним графіком поставки Матеріальних ресурсів" (додаток № 5 до договору), з наданням субпідряднику оригіналів або копій сертифікатів якості, відповідності на матеріали/обладнання, які були придбані (пункт 1.9. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору роботи будуть виконуватися з використанням матеріальних ресурсів підрядника.

Як вбачається матеріалів справи, на виконання вказаних умов договору 19.11.2019 позивачем було передано відповідачу товарно-матеріальні цінності згідно з договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2019, про що сторонами було складено акт приймання-передачі ТМЦ до монтажу від 19.11.2019 (а.с.119 у томі 1).

Судом критично розцінюються доводи позивача, що Акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до монтажу від 19.11.2019 був укладений на виконання інших договорів, оскільки в ньому зазначено про те, що перелічені нижче товарно-матеріальні цінності були передані саме згідно з договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2019.

Також в матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі документів від 19.07.2019 (а.с.224-225 у томі 1).

За умовами пунктів 3.1.-3.2. договору субпідрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту надання йому будівельного майданчика (фронту робіт), передачі необхідної проектної документації, копій дозвільної документації за актами приймання-передачі, а також отримання письмової заявки (підтвердження) підрядником про початок робіт на об`єкті "Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від ЗТП-166 Рб-6 м. Павлоград Дніпропетровської області". Строки виконання робіт, початок та закінчення робіт/етапів робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3 до договору).

Відповідно до пункту 8.1. договору підрядник за актом приймання-передачі будівельного майданчику (фронту робіт) передає субпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та всю дозвільну документацію.

Як зазначав відповідач, та що не заперечувалось позивачем під час розгляду справи, будівельний майданчик, як і всі необхідні для виконання робіт матеріали відповідачу передачі не були, у зв`язку з чим роботи за договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2020 розпочаті відповідачем не були.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Трендстрой" (відповідач) звернувся листом № 102 від 08.01.2020 до ТОВ "Група "Гранд Інвест" (позивача), в якому повідомив про розірвання договорів, зокрема, договору № 15/07/19- від 19.07.2019, у зв`язку з порушенням норм розділу 5 пункту 5.1. та пункту 5.2. зазначеного договору, а саме: підрядник порушив строки передачі матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, монтажні роботи субпідрядника не можуть бути виконаними у повному обсязі. Про зупинку робіт, у зв`язку з відсутністю матеріальних ресурсів, субпідрядник неодноразово письмово повідомляв підрядника (а.с.123 у томі 1).

При цьому, як зазначав відповідач, враховуючи, що на виконання умов спірного договору ним були надані послуги з розвантаження та зберігання товарно-матеріальних цінностей, що були передані відповідачу відповідно до акту від 19.11.2019 та повернуті останнім позивачу на підставі акту приймання-передачі ТМЦ від 23.12.2019 (а.с.16 у томі 2), відповідачем було складено та направлено на підпис позивачу Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11 від 30.12.2019 (а.с.120 у томі 1).

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вказаний акт позивачем підписаний не був з посиланням на те, що до акту № 11 від 30.12.2019 не було додано пакету документів, що передбачений пунктом 2.2.1. договору, а його зміст не дозволяє встановити ціну за одиницю та кількість послуг, їх виду та часу (періоду) надання; акт не містить розрахунку витрат (лист № 18/02/2020_3 від 18.02.2020 (а.с. 88 у томі 1), лист вих. № 14/02/2020_1 від 14.02.2020 (а.с. 156 у томі 1) та відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.145-153 у томі 1)).

В подальшому, і позивач звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору (заява вих. № 24/3_1 від 24.03.2020), в якій зазначив, що оскільки станом на 24.03.2020 субпідрядник не приступив до виконання робіт та у зв`язку із припиненням будівництва, відповідно до пункту 4 статті 849 Цивільного кодексу України, пункту 15.3.1. договору підрядник прийняв рішення про відмову (розірвання) від договору підряду № 15/07/19_1, укладеного 19.07.2019 (а.с.81-82 у томі 1).

Отже, договір підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2020 на теперішній час є розірваним.

Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, в матеріалах справи наявна вимога про повернення коштів № 28/4_1 від 28.04.2020), в якій позивач вимагав від відповідача перерахувати суму авансу у розмірі 158 500 грн. 00 коп. (а.с.83-84, 133 у томі 1).

На вказаний вище лист та вимогу відповідач надав відповідь - лист № 20-05-20 від 20.05.2020, в якому зазначив, що заборгованість за договором підряду № 15/07/19_1, укладеного 19.07.2019, у відповідача перед позивачем відсутня, оскільки відповідачем за договором були надані послуги з розвантаження та зберігання товарно-матеріальних цінностей на суму 158 500 грн. 00 коп., а на решту грошових коштів - в сумі 193 444 грн. 81 коп. було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.85-86 у томі 1).

Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

У підпункті 11.1.3. договору визначено, що підрядник протягом 10 робочих днів з дня одержання, зобов`язаний розглянути надані документи, та у разі відсутності зауважень до виконаних робіт та/або до оформлення поданих документів, прийняти виконані належним чином роботи, підписати акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма № КБ-3) і повернути Субпідряднику 1 примірник підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (форма № КБ-3).

Згідно з підпунктом 11.1.4 договору у випадку виявлення недоліків у виконаних субпідрядником роботах, уповноваженими представниками сторін складається двосторонній акт виявлених недоліків, який фіксує факт наявності недоліків, причини їх утворення і строки усунення.

В той же час, пунктом 5.4. договору передбачено, що витрати на замовлення, перевезення, транспортування матеріальних ресурсів здійснюється підрядником , а приймання, розвантаження, складування й відповідальність за цілісність матеріальних ресурсів наданих підрядником , що необхідні для виконання робіт за договором, здійснюються субпідрядником та входять до складу договірної ціни , у випадку виявлення недоліків у доставлених підрядником матеріальних ресурсах, уповноваженими представниками сторін складається двосторонній акт виявлених недоліків (дефектний акт), який фіксує факт наявності недоліків, причини їх утворення і строки усунення.

За умовами пунктів 13.6.-13.7. договору підрядник зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати кошти за виконані роботи відповідно до умов договору; приймати виконані роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт.

З урахуванням вказаних умов договору, відповідачем (субпідрядником) було складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11 від 30.12.2019 (а.с.120 у томі 1) та направлено його для підписання позивачем.

При цьому, згідно з розрахунком витрат до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11 від 30.12.2019 протягом виконання робіт "Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від ЗТП-166 Рб-6 м. Павлоград Дніпропетровської області" ТОВ "Трендстрой" понесло витрат на загальну суму 158 500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 26 416 грн. 67 коп., а саме:

- розвантаження/завантаження товарно-матеріальних цінностей - 7 296 грн. 06 коп.;

- складування та зберігання товарно-матеріальних цінностей - 9 187 грн. 27 коп.;

- розвантаження та перевезення опор - 115 600 грн. 00 коп. (а.с.121 у томі 1).

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як було вказано вище, позивач відмовився підписати вказаний акт із зазначенням в листах причини не підписання, що вказаний акт не містив розрахунку витрат.

Суд критично розцінює заперечення позивача щодо підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11 від 30.12.2019, оскільки позивачем не надано жодного доказу на спростування викладених у вказаному акті обставин надання послуг (виконання робіт), не вказано також про невідповідність обсягу, вартості та якості наданих відповідачем послуг.

Також, позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення коштів № 28/4_1 від 28.04.2020, в якій вимагав повернути суму авансу у розмірі 158 500 грн. 00 коп. (а.с.83-84 у томі 1).

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах доказів, на виконання робіт за договором підряду № 15/07/191 від 19.07.2019, що укладений між ТОВ "Група "Гранд-Інвест" (підрядник) та ТОВ "Трендстрой" (субпідрядник), що пов`язані розвантаженням, завантаженням, перевезенням, складуванням та зберіганням матеріальних ресурсів, які були передані ТОВ "Група "Гранд-Інвест" на підставі Акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей до монтажу від 19.11.2019, що укладений між ТОВ "Група "Гранд-Інвест" та ТОВ "Трендстрой", ТОВ "Трендстрой" залучав ФОП Ляха Павла Володимировича, який здійснював роботи з перевезення, навантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей згідно з договором № 19/1 від 19.07.2019, що укладений між ФОП Ляхом Павлом Володимировичем (виконавець) та ТОВ "Трендстрой" (замовник). Факт виконання робіт ФОП Ляхом Павлом Володимировичем підтверджується Актами здачі-приймання робіт. В роботах, що пов`язані з розвантаженням, завантаженням, перевезенням, складуванням товарно-матеріальних цінностей, ТОВ "Трендстрой" використовував орендований Трактор Т-150-К, для використання якого ТОВ "Трендстрой" були понесені витрати, що підтверджується договором оренди транспортного засобу від 18.04.2019, що укладений між ТОВ "Трендстрой" та ОСОБА_1 . Витрати також складаються з орендної плати та витрат на пальне. В роботах, що пов`язані з розвантаженням, завантаженням, перевезенням, складуванням та зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Трендстрой" використовував працю працівників ТОВ "Трендстрой". До витрат належить заробітна плата, витрати на відрядження, податки.

Вказані обставини підтверджують наступними доказами: договором № 19/1 від 19.07.2019; актом здачі-приймання робіт № 01/1 від 19.11.2019; актом здачі-приймання робіт № 02/1 від 27.11.2019; актом здачі-приймання робіт № 05/1 від 29.11.2019; актом здачі-приймання робіт № 06/1 від 06.12.2019; актом здачі-приймання робіт № 07/1 від 17.12.2019; актом здачі-приймання робіт № 08/1 від 23.12.2019; актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "Трендстрой" та ФОП Лях П.В.; договором оренди транспортного засобу від 18.04.2019; актом приймання-передачі транспортного засобу від 18.04.2019; платіжним дорученням від 27.11.2019; платіжним дорученням від 04.12.2019; платіжним дорученням від 09.12.2019 (а.с.23-36 у томі 2).

З приводу долучення до матеріалів справи додаткових доказів на стадії розгляду справи по суті (а.с.16, 23-37 у томі 2) суд зазначає таке.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

Пунктом 15.7. договору передбачено, що у разі розірвання договору не з вини субпідрядника підрядник оплатить субпідряднику протягом 30 банківських днів після підписання акта приймання-передачі вартість прийнятих робіт, матеріалів, устаткування, інших матеріальних ресурсів, не оплачених на момент їх прийняття.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач ухилився від виплати підрядникові плати за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитків, завданих розірванням договору.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що хоча позивачем і не було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 11 від 30.12.2019 щодо виконання робіт по об`єкту "Реконструкція ПЛ-0,4 кВ від ЗТП-166 Рб-6 м. Павлоград Дніпропетровської області" ТОВ "Трендстрой" на суму 158 500 грн. 00 коп., а саме: розвантаження та зберігання товарно-матеріальних цінностей, які були передані позивачем на виконання умов спірного договору за актом від 19.11.2019 та повернуті йому відповідачем за актом від 23.12.2019, фактично, в подальшому позивачем вчинялися дії, які свідчать про прийняття робіт по акту № 11 від 30.12.2019 на суму 158 500 грн. 00 коп.

Вказане вбачається, зокрема, з листа № 001 від 11.01.2020, в якому позивач просив здійснити зарахування залишку авансового платежу саме в розмірі 193 444 грн. 82 коп. (351 944,81 - 158 500,00) в рахунок оплати за іншим укладеним між позивачем та відповідачем договором (а.с.125 у томі 1).

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача в частині повернення йому частини авансового платежу в розмірі 158 500 грн. 00 коп.

Щодо решти авансового платежу в розмірі 193 444 грн. 81 коп. (351 944,81 - 158 500,00) суд зазначає наступне.

11.01.2020 ТОВ "Група "Гранд-Інвест" надіслало ТОВ "Трендстрой" лист вих. № 001 від 11.01.2020, в якому просило ТОВ "Трендстрой" врахувати сплачені ним грошові кошти у розмірі:

- 314 572 грн. 79 коп. за платіжним дорученням № 116 від 24.07.2019 за договором №15/07/19_1 від 19.07.2019;

- 193 444 грн. 82 коп. за платіжним дорученням № 115 від 24.07.2019 за договором №15/07/19_2 від 19.07.2019, як такі, що сплачені за роботи за договором № 15/07/19_4 від 19.07.2019 . Також, у даному листі ТОВ "Група "Гранд-Інвест" просило своєчасно скласти та зареєструвати розрахунки коригування до відповідних податкових накладних, укладених та зареєстрованих раніше від 24.07.2019 (а.с.125 у томі 1).

Листом вих. № 13-02-20 від 13.02.2020 ТОВ "Трендстрой" повідомило ТОВ "Група "Гранд-Інвест" про те, що на підставі листа № 001 від 11.01.2020 ним враховано вказані в даному листі грошові кошти як такі, що сплачені за роботи за договором № 15/07/19_4 від 19.07.2019, а також про те, що ним зареєстровані відповідні розрахунки коригування до податкових накладних за зазначеними договорами (а.с.127 у томі 1).

При цьому, під час дослідження вказаних доказів, судом було звернуто увагу, що в листі вих. № 001 від 11.01.2020 позивачем було вказано, що платіж, проведений платіжним дорученням № 115 від 4.07.2019, здійснений в межах договору № 15/07/19_2 від 19.07.2019, в той час, як з призначення платежу вказаного платіжного доручення вбачається, що оплата в сумі 351 944 грн. 81 коп. проведена за договором № 15/07/19_1 від 19.07.2019 (а.с.77 у томі ).

З приводу вказаний обставин, представником позивача було вказано, що в листі вих. №001 від 11.01.2020 було допущено описку - сума 193 444 грн. 82 коп. за платіжним дорученням № 115 від 24.07.2019 була здійснена за договором №15/07/19_1 від 19.07.2019, та просив позивач здійснити її зарахування за іншим договором - № 15/07/19_4 від 19.07.2019.

При цьому, суд відзначає, що в матеріалах справи наявні договори, укладені між позивачем та відповідачем 19.07.2019 №№ 19/07/19_4, 19/07/19_3, 19/07/19_2 (а.с.157-223 у томі 1).

Позивач факт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 193 444 грн. 81 коп. заперечує, посилаючись на відсутність підписаного позивачем та відповідачем Акту зарахування зустрічних однорідних вимог.

З приводу вказаних обставин суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить також із наступного.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до положень статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до положень статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Жоден суд не може ухвалити рішення, не витлумачивши норму закону, яку він застосовує.

Водночас відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Тобто йдеться про врахування судами висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, враховуючи статус Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Отже, висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (приписів статей 601, 602 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України) у подібних правовідносинах, є обов`язковими для врахування і застосування.

У відповідності до приписів частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

З огляду на положення чинного законодавства зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Водночас однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

Таким чином, для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.

Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі №910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 23.09.2020 у справі № 904/2215/19, від 12.11.2020 у справі № 904/3173/19, яка також була уточнена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 Цивільного кодексу України "Припинення зобов`язань". Зарахування зустрічних однорідних вимог регулюється статтями 601- 602 Цивільного кодексу України, і ця підстава припинення зобов`язання відрізняється від виконання зобов`язання (стаття 599 Цивільного кодексу України) або припинення зобов`язання за домовленістю сторін (стаття 603 Цивільного кодексу України).

Так, у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 по справі №910/11116/19, були уточнені правові висновки щодо застосування вказаної норми права, а саме було вказано таке.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони , якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Враховуючи вказане, судом відхиляються посилання позивача на те, що зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 193 444 грн. 81 коп. не було вчинено, отже суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача в частині повернення йому частини авансового платежу в розмірі 193 444 грн. 81 коп.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" суми попередньої оплати за договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2020 у загальному розмірі 385 367 грн. 81 коп. є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" про стягнення суми попередньої оплати за договором підряду № 15/07/19_1 від 19.07.2020 у загальному розмірі 385 367 грн. 81 коп. - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест".

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко