Ухвала

від 17.05.2021 по справі 160/7394/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 травня 2021 року Справа 160/7394/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сільгоспмашин" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сільгоспмашин" з вимогами:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, село Китайгород, вулиця Центральна, будинок 12Б Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сільгоспмашин" (код ЄДРПОУ - 35852151), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Царичанський р-н, село Китайгород, вулиця Центральна, будинок 12Б Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сільгоспмашин" (код ЄДРПОУ - 35852151), до повного усунення порушень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» ).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач, звертаючись до суду з однією немайновою вимогою повинен сплатити до суду судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, до матеріалів позову не надано.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених вимог у розмірі 2270,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, викладеного у позовній заяві, яке обґрунтовано тим, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету. Головному управлінню видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (сплата судового збору) не були передбачені, суд вказує таке.

Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в даному випадку, не відноситься до категорії позивачів, яким може бути відстрочено або розстрочено сплату судового збору.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Також, слід зазначити, що з урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України Про судовий збір повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» , яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» . Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Отже, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Посилання позивача на те, що видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (сплата судового збору) не були передбачені є необґрунтованими, з огляду на те, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 року у справі № 815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).

Також, щодо посилань позивача на ухвалу Верховного Суду України від 25.02.2016 року у справі № 826/16796/14, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом неодноразово, зокрема в ухвалах від 02.08.2017 року у справі № 922/2163/16, від 09.11.2017 року у справі № 826/14844/15, від 27.07.2017 року у справі № 804/2895/16, висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Отже, суд зазначає, що клопотання позивача не містить належного обґрунтування відстрочення сплати судового збору та до клопотання не надано належних доказів, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім того, ч. 2, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем до матеріалів спрви, як доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів долучено: опис вкладення у рекомендований лист з повідомленням про вручення та копію поштового фіскального чеку від 06.05.2021 року про відправлення списку № 18393.

Проте, опис вкладення у рекомендований лист з повідомленням про вручення не містить реєстраційних реквізитів поштового відділення, а копія поштового фіскального чеку від 06.05.2021 року про відправлення списку № 18393 не є підтвердженням направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Сільгоспмашин".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Сільгоспмашин" про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду доказів: направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Сільгоспмашин"; сплати судового збору із заявлених немайнових вимог у розмірі 2270,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.О. Юрков