Ухвала

від 17.05.2021 по справі 420/7895/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7895/21

УХВАЛА

17 травня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 13.05.2021р. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, треті особи які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Київський районний суд м. Одеси, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування дозволу,-

В С Т А Н О В И В:

13.05.2021р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Київський районний суд м. Одеси, про визнання протиправним та скасування дозволу Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради №122 від 23.04.2021р.

Ухвалою суду від 17.05.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.05.2021р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Разом із позовною заявою до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову від 13.05.2021р. шляхом заборони Київському районному суду м.Одеси та будь - якій іншій юридичній та/або фізичній особі вчиняти будь-які земельні та/або монтажні роботи на підставі дозволу Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради на відповідній земельній ділянці.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення зазначеної заяви про забезпечення позову заявник вказав, що відповідач, на його думку, протиправно видав дозвіл на земельні/монтажні роботи організації, яка не має права їх проводити, бути її замовником, вчиняти будь - які інші дії, окрім вчинення правосуддя. Як зазначив позивач, встановленням бетонного паркану було, окрім іншого, порушене право позивача на користування металевим гаражем, якій належить йому на праві приватної власності, а земельна ділянка знаходиться в оплачуваній оренді, а відповідач та третя особа перешкоджають позивачу у повному обсязі володіти своїм майном. Позивач вказав, що у результаті виконання Київським районним судом м.Одеси незаконних, на думку позивача, дій на підставі оскаржуваного дозволу є ризик знищення зелених насаджень, більш ніж 20-ти дерев, оскільки за бетонним парканом територія не проглядається, та контролювати дії не вдається можливим та у результаті ймовірного отримання позитивного результату по суті розгляду справи, відновити дерева буде не можливо. Як зазначив позивач, вже встановлений 3 метровий бетонний паркан, який перекрив прохід для мешканців між вулицями Академіка Філатова та Героїв Крут, обмежуючи громадян у вільному пересуванні та наразі планується збільшення кількості парканів та охоплення більшої території. Позивач вказав, що встановлений паркан обмежив доступ до тильної сторони більш ніж 40 гаражів (проходи між гаражами були заварені під час установки забору). Поряд з цим, позивач зазначив, що відсутність належного доступу до власності та обмеження людини у користування нею, несе загрозу неможливості своєчасного та належного реагування у випадку буд-якої надзвичайної ситуації та вказані паркани несуть ймовірну загрозу для дітей, які користуються дитячим майданчиком, оскільки частина з парканів розміщені біля гойдалок.

Частиною 1 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно із ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

При цьому, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст.317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову тим, що встановленням бетонного паркану порушує право позивача на користування металевим гаражем, якій належить йому на праві приватної власності, а земельна ділянка знаходиться в оплачуваній оренді, не надав до суду докази права володіння/користування на вказаний металевий гараж, земельну ділянку. При цьому, фотокопія металевого гаражу не підтверджують право володіння/користування відповідним майном.

Разом з тим, позивач, посилаючись на існування ризику знищення зелених насаджень не надав до суду жодних доказів існування вказаного ризику та вчинення будь - яких дій щодо знищення вказаних ним дерев. При цьому з наданих до суду фотокопій вбачається лише встановлення паркану.

Поряд з цим, посилання позивача на планування збільшення кількості парканів та охоплення більшої території ґрунтуються лише на припущеннях позивача, без конкретизації підстав для таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, на даній стадії розгляду справи суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-154,156, 248, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.05.2021р. про забезпечення позову шляхом заборони Київському районному суду м.Одеси та будь- якій іншій юридичній та/або фізичній особі вчиняти будь-які земельні та/або монтажні роботи на підставі дозволу Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради на відповідній земельній ділянці - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку визначеному ст. 295 та п.15.5 розділу VII КАС України.

Суддя К.О. Танцюра