Рішення

від 12.08.2021 по справі 420/7895/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7895/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київський районний суд м.Одеси, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування дозволу,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київський районний суд м. Одеси, про визнання протиправним та скасування дозволу Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради №122 від 23.04.2021р.

Ухвалою суду від 17.05.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.05.2021р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Ухвалою суду від 13.07.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи продовжено у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із виданим Департаментом з благоустрою міста Одеської міської ради дозволом №122 від 23.04.2021р., вказавши, що Київський районний суд м.Одеси має право здійснювати діяльність виключно по КВЕД 84.23 Діяльність у сфері юстиції і правосуддя та відповідач не надав оцінку вказаному та протиправно, на думку позивача, видав дозвіл на земельні/монтажні роботи організації, яка не має права їх проводити, бути їх замовником, вчиняти будь - які інші дії, окрім вчинення правосуддя. Також, як зазначив позивач, відповідач не дослідив інформацію, що третя особа не орендує вищезазначену земельну ділянку, а користується за погодженням Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області. Позивач, посилаючись на практику ЄСПЛ, зазначив, що незважаючи на той факт, що Законом встановлено право відповідача на видачу дозволів на проведення робіт з благоустрою, це повноваження повинно використовуватись виключно у порядку, встановленому законом та для досягнення суспільної мети, яка повинна бути співрозмірною з можливим порушенням прав на майно осіб, через земельні ділянки яких передбачено проведення таких робіт. Поряд з цим, позивач, вказав, що встановленням бетонного паркану було порушено його право користування металевим гаражем, який належить йому на праві приватної власності, а земельна ділянка знаходиться в оплачуваній оренді.

01.06.2021р. до суду від Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначив, що Київський районний суд міста Одеси для отримання дозволу на порушення об`єкту благоустрою від 23.04.2021р. №122 подав заяву як юридична особа до Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, надав усі необхідні для видачі дозволу документи, у зв`язку з чим було видано відповідний дозвіл, який став предметом оскарження. Доводи відповідача щодо неналежної юридичної особи для видачі дозволу, на думку відповідача, не базуються на нормах закону, так як відсутні законодавчі обмеження, які б забороняли Київському районному суду міста Одеси звернутися із заявою про видачу дозволу, а відповідачу видати такий дозвіл. Також, відповідач зазначив, що дозвіл видано строком до 01.06.2021р. і відповідно на час подання відзиву, дозвіл, який оскаржується позивачем припиняє свою дію. Поряд з цим, відповідач вказав, що посилання позивача на те, що видача дозволу порушує його права на користування гаражем, який перебуває в його власності, а також земельною ділянкою, за відсутності документів, які б підтверджувало право власності позивача на гараж, а також право користування земельною ділянкою, не підтверджується доданими до позовної заяви доказами та не може бути підставою для визнання такого дозволу недійсним.

03.06.2021р. до суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надійшли пояснення у справі, згідно яких представник вказав, що Київський районний суд міста Одеси для отримання дозволу №122 від 23.04.2021р. подав заяву як юридична особа до Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, надав усі необхідні для видачу дозволу документи, у зв`язку з чим було видано відповідний дозвіл, який став предметом оскарження. Також, представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області вказав, що службова зона території Київського районного суду м. Одеси була огороджена на виконання вимог П.7.1.18 ДБН України Будинки та споруди. Суди , з метою використання території суду відповідно до функціонального призначення та, з врахуванням інтересів громадян щодо користування дитячим майданчиком. Крім того, представник третьої особи зазначив, що дозвіл видано строком до 01.06.2021р. і відповідно на час подання цих пояснень, дозвіл, який оскаржується позивачем припинив свою дію.

Сторони повідомлялись про день та час підготовчого засідання, однак у підготовче засідання не з`явились.

13.07.2021р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання та розгляд справи №420/7895/21 за відсутності позивача та/або його представника, у порядку письмового провадження.

13.07.2021р. до суду від представника Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження.

13.07.2021р. до суду від третьої особи, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника управління.

Керуючись ч.9 ст.205 КАС України судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Департаментом з благоустрою міста Одеської міської ради видано Київському районному суду міста Одеси дозвіл №122 від 23.04.2021р. на проведення земельних або монтажних робіт, не пов`язаних з прокладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд за адресою: м.Одеса, вул. Варненська, 3-Б. Термін дії дозволу з 28 квітня 2021 року по 01 червня 2021 року (а.с.6).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.26-1 Закону України Про благоустрій населених пунктів від 06 вересня 2005 року № 2807-IV встановлено, що порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл). Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

Процедура видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів визначена Типовим порядком видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870.

Пунктом 4 Порядку №870 встановлено, що дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником). Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт. Для переоформлення, анулювання або видачі дубліката дозволу подаються заява та дозвіл або його дублікат (крім випадку видачі дубліката у зв`язку з втратою). Зазначений перелік документів є вичерпним.

Відповідно до п.10 Порядку №870 відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу є невідповідність поданих документів вимогам законодавства. Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в установленому порядку.

Згідно з п.2 дія цього Типового порядку поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.

Дозвіл не вимагається, якщо земляні та/або ремонтні роботи проводяться: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у рамках підготовчих або будівельних робіт, право на проведення яких оформлене в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що рішенням Одеської міської ради №1205-VII від 21.09.2016р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:10:002:0010), площею 0,8704 га, за адресою: м.Одеса, вул. Варненська,3-Б та надано Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Одеській області вказану земельну ділянку в постійне користування для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі громадської забудови (а.с.14-15).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.04.2017р., земельна ділянка (кадастровий номер 5110136900:10:002:0010) площею 0,8704га., місце розташування якої м.Одеса, вул. Варненська, 3-Б та яка належить на праві власності Територіальній громаді міста в особі Одеської міської ради, перебуває на праві постійного користування земельною ділянкою у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Вказана земельна ділянка за адресою м.Одеса, вул. Варненська, 3-Б перебуває на праві постійного користування у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області та є службовою зоною території Київського районного суду м.Одеси.

Відповідно до п.7.1.18 Державних будівельних норм України Будинки та споруди. Суди (ДБН В.2.2.-26:2010), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №175 від 17.05.2010р.: Службова зона території судової установи повинна бути огороджена по периметру парканом заввишки не менше ніж 2,0м.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.2 Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.13 зазначеного Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Згідно ст.14 Закону України Про благоустрій населених пунктів об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Аналізуючи норми вищевказаного Порядку №870, суд прийшов до висновку, що юридична особа - Київський районний суд м.Одеси, який за адресою м.Одеса, вул.Варненська, 3-Б здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя, має право на звернення до відповідного органу міської ради із заявою про отримання дозволу щодо проведення земельних або монтажних робіт, не пов`язаних з прокладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд за адресою: м.Одеса, вул. Варненська, 3-Б, яка є службовою зоною території Київського районного суду м.Одеси.

При цьому, зазначений Порядок не містить такого застереження для заявників на отримання вказаного дозволу, як наявність права на проведення земельних/монтажних робіт .

За таких обставин, суд приходить до висновку, про безпідставність посилання позивача на те, що відповідач протиправно видав Київському районному суду м.Одеси дозвіл на земельні/монтажні роботи, а саме як організації, яка не має право їх проводити.

Поряд з цим, суд, при прийнятті рішення враховує, що термін дії дозволу Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради №122 від 23.04.2021р. сплив 01.06.2021р. та відповідно на момент прийняття рішення у справі зазначений дозвіл вичерпав свою дію.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, умовою для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача суб`єктивного переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

В свою чергу, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею такого права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона може розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Тобто, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків такої особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

При цьому, виходячи з наведених вище положень законодавства, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, при цьому така зміна відбувається з порушенням критеріїв правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, встановлених КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Матеріали справи не містять жодного доказу, які би свідчили про застосування чи можливе застосування вказаного рішення відповідача у правовідносинах, в яких бере участь позивач.

Так, позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що виданням вказаного дозволу, на підставі якого встановлено паркан, було порушено його право користування металевим гаражем, який належить йому на праві приватної власності, а земельна ділянка знаходиться в оплачуваній оренді, не надав жодних доказів зазначеного, як і доказів про порушення своїх прав та законних інтересів.

Поряд з цим, саме по собі надання доказу щодо проведення земельних або монтажних робіт не свідчить про порушення прав позивача та відповідно суд прийшов до висновку, що прийняте відповідачем рішення не стосуються особистих прав та інтересів позивача. Доказів на спростування зазначеного до суду позивачем не надано.

Поряд з цим, гарантоване ст.55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 р.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування дозволу Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради №122 від 23.04.2021р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.