Постанова

від 21.01.2021 по справі 280/4414/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4414/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року

у адміністративній справі № 280/4414/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Товариства з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "Україна" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року відмовлено у задоволені позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про застосування до ТОВ "Торговельно-виробничий центр "Україна" заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації розташованих за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 147 будівель та приміщень ТОВ "Торговельно-виробничий центр "Україна", шляхом зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "Україна" повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки ГУ ДСНС у Запорізькій області.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, та безпідставного не врахування судом доводів та доказів позивача, і фактичних обставин, якими підтверджено порушення відповідачем вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що було виявлено посадовими особами позивача під час проведення у період з 04.06.2019 року по 07.06.2019 року перевірки, здійсненої відповідно до Кодексу цивільного захисту, Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на підставі наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 30.11.2018 року № 692 Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) і на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Запорізькій області від 19.03.2019 року № 134, за результатом якої було складено акт № 518 від 07.06.2019 року, де і зафіксовано 37 порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей при експлуатації відповідачем будівлі та приміщень, розташованих за адресою: Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, буд.147, і які слугували підставою для звернення ДСНС з позовом у цій справі до суду, та частина з яких залишаються не усунутими до наступного часу.

За наведених обставин, обговорюючи кожне не усунуте відповідачем порушення, із тих що були зафіксовані Акті перевірки, та посилаючись на відповідні положення Правил пожежної безпеки в Україні, Кодексу цивільного захисту України, Законів Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і Про технічне регулювання і оцінку відповідності , Декрету Кабінету міністрів від 10 травня 1993 року № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» , Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій та Положення про ГУ ДСНС України у Запорізькій області, затверджене наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року у редакції наказу ДСНС України № 661 від 12.11.2018 року, а також на відповідні норми ДСТУ Б В.1.1-36:2016, ДБН В.2.5-56:2014, СНиП 2.04.05-91, ГОСТ 12.1.004, ДСТУ 180 7240-1: 2007, ДБН В.2.5- 64:2012, ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.1.1-7:2016, ДБН В.2.2-9-2018 - апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що зазначені позивачем порушення, навіть за умови їх дійсного існування, жодним чином не впливають на реальний ступінь загрози життю та здоров`ю людей, не призводить до більшої чи меншої ймовірності виникнення пожежі, як і не надає суду підстав вважати, що у разі виникнення надзвичайної ситуації наявність таких недоліків суттєво матиме вплив на хід ліквідації таких надзвичайних наслідків. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти інше рішення у цій справі, яким задовольнити в повному обсязі вимоги позивача.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на наявність у нього права на застосування заходів реагування у разі встановлення порушення вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а факт недотримання відповідачем вимог пожежної та техногенної безпеки при експлуатації будівлі та приміщень за адресою: Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 147, відповідно до вимог ст.70 Кодексу цивільного захисту України і є підставою для застосування таких заходів.

Також апелянт вказує на те, що встановлені під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки , є саме такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, і можуть у подальшому призвести до тяжких наслідків, оскільки у спірному випадку позивачем було виявлено небезпечні явища і небезпечні чинники (наведені в Акті перевірки), які безпосередньо вбивають та (або) травмують людей, і відповідно, це вже є достатньою підставою для застосування заходів реагування, що на переконання апелянта підтверджується правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 28.02.2019 року по справі № 810/2400/18

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечує проти задоволення вимог апелянта, наголошуючи на тому, що зазначені контролюючим органом порушення вимог законодавства є надуманими та необґрунтованими, а ТОВ ТВЦ Україна в дійсності не допускаються порушень вимог чинного законодавства України, і будь-яка загроза життю та здоров`ю людей при експлуатації належних відповідачу приміщень ТВЦ відсутня, оскільки відповідач має пожежну сигналізацію та інші засоби щодо запобігання та своєчасного реагування на надзвичайну подію. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, оскільки судом першої інстанції правильно було встановлено усі обставини та застосовано відповідні норми матеріального права, що свідчить про законність та обґрунтованість судового рішення, яке просить залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх оцінки і застосування норм матеріального права до спірних правовідносин у цій справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта та для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до суду з вимогою про застосування до Товариства з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "Україна" заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 147, шляхом зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Торговельно-виробничий центр "Україна" повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки ГУ ДСНС у Запорізькій області - стало виявлення співробітниками ГУ ДСНС України у Запорізькій області при проведенні планового заходу державного нагляду (контролю) у період з 04.06.2019 по 07.06.2019, допущених ТОВ ТВЦ Україна порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що і зафіксовані в Акті №518 від 10.06.2020, і частина з яких на думку позивача залишились не усунутими до часу звернення з позовом у цій справі.

Як з`ясовано під час апеляційного перегляду даної справи, судом першої інстанції встановлено і позивачем по справі підтверджено, що частину виявлених та зафіксованих в Акті перевірки №550 від 10.06.2020 порушень, відповідачем усунуто, а підставою для застосування заходів реагування до відповідача у даному випадку за твердженням ГУ ДСНС у Запорізькій області є не усунуті ТОВ ТВЦ Україна порушення, які стосуються:

- визначення для приміщень складського призначення торгівельного центру категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1 -36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також класу зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні;

- забезпечення обладнання приміщення будівлі торговельного центру системами протидимного захисту, відповідно до вимог пункту 10.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- допущення обладнання торгівельного центру системою порошкового пожежегасіння всупереч вимогам пункту Г.1.5 Додатку Г (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- змонтовання в торгівельному центрі системи пожежної сигналізації, яка не сертифікована в Україні;

- відсутності кнопки дистанційного запуску пожежних насосів в кожній шафі кран-комплекту внутрішнього пожежного водогіну, всупереч вимог пункту 8.13 ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво", пункту 11.3.1.4 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- відділення пожежонебезпечних приміщень (комор для зберігання горючих матеріалів) від інших приміщень торгівельного центру протипожежними перегородками 1-го типу із заповненням прорізів протипожежними дверима 2-го типу, відповідно до вимог пункту 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 та пункту 6.4 ДБН В.1.1-7:2016;

- та визначення місця для зберігання і допустимої кількості продукції, що можуть одночасно знаходитись у приміщеннях і на території торгівельного центру.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених контролюючим органом вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зобов`язання ТОВ "ТВЦ "Україна" повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за адресою: місто Запоріжжя проспект Соборний будинок 147 до повного усунення вищенаведених порушень, суд першої інстанції правильно спирався на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), яким визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), та на положення ст.ст.64, 67, 68 Кодексу цивільного захисту України, якими визначено повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, в тому числі і на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей (ч.2 ст.68).

Виходячи з означеного права позивача на звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) тільки у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, суд першої інстанції правильно визначив, що предметом судового розгляду даної адміністративної справи не є питання наявності порушень з боку відповідача вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки як таких, а є саме питання чи є встановленні позивачем порушення такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, що в свою чергу є підставою для застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду.

З огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин у цій справі, суд першої інстанції детально дослідив кожен окремо, із зазначених позивачем фактів порушення відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні та вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, НПАОП 40.1-1.32-01, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-28, ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.1.1-7:2016, і наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 01.02.2005 №28, яким було затверджено Перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, але який втратив чинність з 16.03.2018, внаслідок чого, суд дійшов обґрунтованого висновку, що усі зазначені позивачем порушення , навіть за умови їх дійсного існування, ні при яких умовах жодним чином не впливають на реальний ступінь загрози життю та здоров`ю людей, не призводять до більшої чи меншої ймовірності виникнення пожежі, та не надають суду підстав вважати, що у разі виникнення надзвичайної ситуації наявність вказаних позивачем недоліків протипожежного захисту матимуть вплив на хід ліквідації надзвичайних наслідків.

Судова колегія повністю погоджується як з оцінкою судом першої інстанції кожного із наведених позивачем фактів порушень , так і з висновками суду першої інстанції про відсутність у правових підстав для застосування відповідних заходів реагування до ТОВ ТВЦ Україна по виявленим контролюючим органом недоліків, які не створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а саме, за:

-не забезпечення обладнання приміщення будівлі торговельного центру системами протидимного захисту, з урахуванням наявних у відповідача інших засобів протипожежної безпеки (сигналізація, система пожежогасіння, тощо), при тому, що ця будівля введена в експлуатацію раніше ніж запроваджено в дію ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

- обладнання торгівельного центру системою порошкового пожежогасіння в порушення вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", який набув чинності після вводу в експлуатацію належної відповідачу будівлі. При тому, що ТВЦ має справну та функціонуючу систему пожежогасіння, а сама по собі наявність системи пожежогасіння порошкового типу не може слугувати підставою для повного зупинення експлуатації будівлі

- змонтування в торгівельному центрі системи пожежної сигналізації, яка не сертифікована в Україні, при тому, що системи пожежної сигналізації є робочою, а з 16.03.2018 обов`язковість сертифікації не діє,

- відсутність кнопки дистанційного запуску пожежних насосів в кожній шафі пожежного кран-комплекту внутрішнього пожежного водогіну, при тому, що в будівлі наявні пожежні кран-комплекти, які перебувають у справному стані, а вимога щодо обладнання пожежного кран-комплекту кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів була запроваджена вже після введення в експлуатацію будівлі відповідача.

- наявність недоліків технічний характер у зв`язку з не відділенням між собою протипожежними перегородками 1-го типу із заповненням прорізів протипожежними дверима 2-го типу пожежонебезпечних приміщень від інших приміщень торгівельного центру, та не визначення місця для зберігання і допустимої кількості продукції, що можуть одночасно знаходитись у приміщеннях і на території торгівельного центру.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до переконання, що судом першої інстанції у цій справі було дотримано принципи адміністративного судочинства, закріплені в Кодексі адміністративного судочинства України, та вирішено спір по суті відповідно до Конституції і законів України, та правильним застосуванням інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідними органами, а доводи апеляційної скарги позивача в свою чергу є безпідставними та свідчать лише про помилкове розуміння позивачем визначеної законодавцем підстави для застосування заходу реагування шляхом зупинення експлуатацію будівель та приміщень відповідача.

Судом першої інстанції правильно наголошено на тому, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту такого порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Не обґрунтовано позивачем необхідності застосування заходів реагування до ТОВ ТВЦ Україна і в суді апеляційної інстанції, оскільки усі перелічені апелянтом недоліки протипожежних заходів в будівлі та приміщеннях відповідача, стосуються лише питань технічного характеру та переконання контролюючого органу, що замість справних та належно налагоджених і працюючих у приміщеннях будівлі торговельного центру систем пожежогасіння, сигналізації пожежних кран-комплектів внутрішнього пожежного водогіну, які встановлювалися раніше при введені будівлі в експлуатацію, незалежно від того, що вказані системи є функціонуючими без будь-яких зауважень, відповідач повинен встановити новітні системи, які були запроваджені вже після введення цієї будівлі в експлуатацію, оскільки на думку позивача, означені ним системи протидимного, протипожежного захисту, та пожежної сигналізації і кнопки дистанційного запуску пожежних насосів в кожній шафі, передбачені чинними на теперішній час нормативними актами, і пристосовані до більш ефективного захисту від пожежі.

Проте, судова колегія вважає означену в попередньому абзаці позицію позивача такою, що не відповідає вимогам законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким допускається вжиття заходів реагування у вигляді зупинення діяльності тільки у разі створення реальної загрози життю та здоров`ю людей, а усунення виявлених недоліків не може бути усунуто іншими можливими заходами.

При цьому, судова колегія наголошує на необхідності дотримання позивачем рівноваги між здійсненням ним контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та використанням цих повноважень з метою, з якою це повноваження надано. Тобто, позивач, як суб`єкт владних повноважень, має обов`язок знаходити справедливу рівновагу, і при виконанні покладених на нього повноважень, зобов`язаний повинен керуватися розумною пропорційністю між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається, оскільки саме із застосуванням принципу пропорційності можливо досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та їх засобами, і співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Але в даному випадку, беззаперечно встановленим є той факт, що діяльність позивача по відношенню до ТОВ ТВЦ Україна здійснювалася з правової точки зору без розумного балансу приватних і публічних інтересів, а бажані позивачем заходи реагування є істотним порушенням та обмеженням прав відповідача. У вказаний спосіб, позивач фактично намагається переконати суб`єкт господарювання здійснити переобладнання систем протипожежного захисту будівлі з більш сучасними технологіями. Хоча наміри позивача і спрямовані на удосконалення пожежної безпеки відповідача, але обраний позивачем спосіб реалізації таких намірів, на думку колегії суддів, є у спірному випадку є максимально обтяжливим для відповідача та суперечать визначеній чинним законодавством меті вжиття заходів реагування шляхом зупинення експлуатації будівлі, що беззаперечно негативно вплине на господарську діяльність відповідача.

Дійсно, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей трактується досить широко, і теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Проте, застосування запропонованих позивачем заходів реагування не можливе за будь-яке порушення, і не припустимим є зупинення роботи підприємства без належної необхідності, тобто, без доведення належними доказами створення загрози життю та здоров`ю громадян.

В даному випадку, судова колегія акцентує увагу позивача на тому, що виявлена ним під час перевірки ТОВ ТВЦ Україна недосконалість протипожежних систем захисту будівлі можуть усуватися шляхом надання припису, накладення адміністративного стягнення на посадових осіб відповідача або застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій, а не повним зупиненням експлуатації (роботи) відповідача, оскільки такий крайній захід несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, його працівників та бюджету, що в свою чергу є небажаним і для позивача, посадові особи якого в такому випадку мають бути притягненні до відповідальності, а відповідачу мають бути відшкодовані збитки, отримані внаслідок протиправних дій контролюючого органу. Наведеним судова колегія застережує Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області від допущення протиправних дій та рішень по відношенню до суб`єкта господарювання, припинення чи обмеження діяльності якого карається законом.

Рішення суду першої інстанції постановлено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов