Ухвала

від 12.05.2021 по справі 932/2566/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/683/21 Справа № 932/2566/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріализа апеляційноюскаргою прокурораЦентральної окружноїпрокуратури м.Дніпрана ухвалуслідчого суддіБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровськавід 12квітня 2021року у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12021041030000129 25 березня 2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року відмовлено в задоволені клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт корпоративних прав ТОВ Скорпіон Агро, ЄДРПОУ 40217118.

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя зазначив, що обставинами, які перевіряються в межах кримінального провадження, є заволодіння корпоративними правами ТОВ Скорпіон Агро, яке відбулося 23 березня 2021 року та 24 березня 2021 року, та за якими корпоративні права перейшли від ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , та останню було визначено керівником товариства. Разом з тим, встановлено, що на даний час власником корпоративних прав та керівником товариства є потерпілий ОСОБА_8 , тобто останній відновив контроль над товариством, корпоративні права належать потерпілому та виключно він вправі ними розпорядитись, відтак слідчим не доведено наявність обставин, які підтверджують, що незастосування арешту корпоративних прав призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Також, слідчий суддя зазначив, що до ЄРДР не внесено відомості із правовою кваліфікацією за ст.358 КК України (щодо підроблення документу та його використання), отже відсутні підстави для накладення арешту на корпоративні права.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на корпоративні права ТОВ Скорпіон Агро шляхом заборони здійснювати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ Скорпіон Агро (ЄДРПОУ 40217118), що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи ТОВ Скорпіон Агро (ЄДРПОУ 40217118).

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор вказує на те, що слідчий суддя не взяв до уваги, що корпоративні права ТОВ Скорпіон Агро (ЄДРПОУ 40217118) згідно ст.98 КПК України визнано речовим доказом по кримінальному провадженню. Зазначає, що слідчим суддею не було враховано показів потерпілого ОСОБА_8 та представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 про те, що на теперішній час здійснюється контроль невстановленими особами на полях, розташованих за адресою: м.П`ятихатки П`ятихатcького району Дніпропетровської області, та те, що на мобільний телефон потерпілого надходили дзвінки з невстановленого номеру від особи чоловічої статті, який зазначив, що все рівно заволодіє товариством потерпілого. Звертає увагу на те, що в матеріалах кримінального провадження містяться копії паспортів, які були надані приватному нотаріусу ОСОБА_10 від осіб, між якими було укладено договір купівлі-продажу ТОВ Скорпіон Агро від 22 березня 2021 року, під час ознайомлення з якими було встановлено, що фотокартки з копії паспорта України НОМЕР_1 , виданого 23 січня 2001 року П`ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, не співпадають з фотокартками в паспорті, наданим ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати ухвалу слідчого судді, адвоката ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Арештом майна згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У пункті 4 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, - за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а також обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З аналізу процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор подаючи клопотання про арешт майна повинні довести завдання арешту майна, а саме те, що незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно із положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

Як слідує з матеріалів провадження, клопотання слідчого мотивовано тим, що 25 березня 2021 року до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_8 , який є засновником та директором ТОВ Скорпіон Агро, про те, що невстановленими особами, шахрайським шляхом, використовуючи завідомо підроблені документи, заволоділи майном потерпілого в результаті чого ОСОБА_8 було завдано матеріальної шкоди у великих розмірах.

За вказаним фактом слідчим відділом Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 25 березня 2021 року внесено відомості до ЄРДР за №12021041030000129 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Також, в клопотанні слідчого зазначено, що єдиним учасником та керівником ТОВ «Скорпіон Агро» був ОСОБА_8 та 23 березня 2021 року та 24 березня 2021 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема змінено учасника, кінцевого бенефіціарного власника та керівника ТОВ «Скорпіон Агро» із ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , проте ОСОБА_8 не вчиняв правочинів та дій щодо відчуження корпоративних прав товариства. Вказані реєстраційні дії були вчинені на підставі підробленого паспорту громадянина України ОСОБА_8 та останньому погрожують подальшою злочинною зміною власника товариства.

Апеляційним переглядом встановлено, що на час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції єдиним учасником та керівником ТОВ «Скорпіон Агро» є

ОСОБА_8 , що вказує на те, що останній відновив контроль над товариством та на даний час корпоративні права належать потерпілому та виключно він вправі ними розпорядитись.

Отже, слідчим не доведено наявність обставин, які підтверджують, що незастосування арешту корпоративних прав призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, клопотання про арешт майна не містить жодних доказів, які підтверджували б необхідність накладення арешту на вказане майно, як того вимагає ст.171 КПК України, і таких не було надано в ході розгляду провадження апеляційним судом.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність законних підстав для накладення арешту на майно.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, не заслуговують на увагу суду, оскільки, на думку апеляційного суду, не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Також слід зазначити, що потерпілий не позбавлений можливості подати відповідну заяву до органів юстиції з метою блокування в реєстрі юридичних осіб дій щодо розпорядження його корпоративними правами.

Щодо можливих погроз потерпілому, слід зазначити, що вказана обставина не може використовуватись органом досудового розслідування, як підстава для арешту майна.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м.Дніпра залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року про відмову в задоволені клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт корпоративних прав ТОВ Скорпіон Агро, ЄДРПОУ 40217118 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4