Рішення

від 06.05.2021 по справі 146/340/20

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/340/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2021 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач : ОСОБА_1

відповідач : ОСОБА_2

вимоги позивача : про визнання договору купівлі продажу будинку укладеним

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

22 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку із господарськими будівлями та земельними ділянками під ним: земельною ділянкою площею 0,1318 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0072 та земельною ділянкою площею 0,25 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0071, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 06.09.2014 року між продавцем в особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 та покупцем в особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Позов обґрунтовано наступним.

06 вересня 2014 року позивачем було запропоновано ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу належного йому житлового будинку із господарськими будівлями та земельними ділянками під ним, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач прийняв пропозицію позивача, погодивши ціну в розмірі 25 тисяч гривень. Таким чином сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору.

На виконання укладеного договору купівлі - продажу позивачем було передано відповідачеві грошові кошти в сумі 25 тисяч гривень. Водночас відповідачем передано позивачу ключі від будинку.

Після цього позивач почав користуватись будинком та земельними ділянками під ним. Оскільки земельні ділянки буди в занедбаному стані, позивач розчистив земельні ділянки від захаращення. Крім того ним були проведені будівельні роботи із покращення житлового стану будинку, а саме, зведено паркан (вартість робіт складає 15100 грн.) та збудовано криницю (вартість робіт складає 1280 грн).

При цьому відповідач, посилаючись на відсутність в нього часу, оскільки він проживає в іншій області, та усіх необхідних документів для нотаріального оформлення договору купівлі - продажу уклав усний договір доручення із батьком позивача ОСОБА_3 на виконання якого видав на ім`я ОСОБА_3 довіреність від 06.09.2014 року зі строком дії до 06.09.2019 року, якою уповноважив його продати на свій розсуд належний на праві власності відповідачу житловий будинок із господарськими будівлями та земельні ділянки під ним.

Однак, повірений ОСОБА_3 , незважаючи на неодноразові звернення до нього позивача своїх обов`язків в строк визначений довіреністю не виконав та не забезпечив нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу будинку. При цьому ОСОБА_3 посилався на те, що дії із нотаріального оформлення договору купівлі - продажу йому в телефонному режимі забороняє здійснити довіритель ОСОБА_2 , зазначаючи, що хоче самостійно оформити договір купівлі -продажу.

Зважаючи на це позивач неодноразово звертався до відповідача в телефонному режимі із проханням оформити договір купівлі - продажу спірного будинку. Однак на його звернення відповідач зазначив, що він погодиться нотаріально оформити договір купівлі - продажу будинку лише після сплати йому додаткової суми грошових коштів за будинок, оскільки вважає, що його вартість є вищою ніж у 2014 році.

Зазначені фактичні обставини стали підставною для звернення позивача до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу укладеним.

09 лютого 2021 року відповідачем подано до суду відзив, відповідно якого в задоволенні позову ОСОБА_1 до нього про визнання договору купівлі - продажу будинку укладеним, просив відмовити.

Відповідач вказує, що є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний будинок знаходиться на присадибній земельній ділянці, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0071, площею 0,25 га. Також за вказаною адресою відповідачу належить земельна ділянка кадастровий номер: 0523983800:03:001:0072 площею 0,1318 га, для ведення особистого селянського господарства.

У вересні 2014 року між ним та позивачем було досягнуто попередньої домовленості щодо можливості придбання останнім спірного будинку. Отримавши від позивача 25 тисяч гривень відповідач надав йому розписку про отримання зазначеної суми за проданий будинок.

06 вересня 2014 року на прохання позивача ОСОБА_1 відповідач надав його батькові ОСОБА_3 довіреність. Згідно вказаної довіреності ОСОБА_3 був уповноважений продати за ціну та на умовах на свій розсуд належні йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та земельними ділянками під ним кадастровий номер: 0523983800:03:001:0071 та кадастровий номер: 0523983800:03:001:0072, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Довіреність на право розпорядження вказаним у ній належним відповідачу спірним майном було видано з правом передоручення третім особам строком на п`ять років до 06 вересня 2019 року.

Вказаними повноваженнями ОСОБА_3 впродовж строку дії довіреності на право розпорядження належними відповідачу об`єктами нерухомого майна не скористався.

Відповідач вказує, що істотними умовами договору є предмет, ціна та строк дії. Якщо сторони їх не узгодять, договір буде вважатися неукладеним.

Як вбачається з наданих позивачем ОСОБА_1 документів, долучених ним до позовної заяви, жоден із них не являється договором купівлі - продажу нерухомого майна, укладеного між сторонами спору, хоча б в простій письмовій формі.

Цивільним законодавством чітко встановлено форму окремих видів договорів купівлі - продажу. Договір купівлі - продажу житлового будинку, або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріального посвідченню.

Позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до повіреного ОСОБА_3 з проханням укласти договір купівлі - продажу та нотаріально його посвідчити. Відсутні також докази звернення ОСОБА_3 до відповідача.

Відповідач зазначає, що позивач мав достатньо часу, а саме 5 років, щоб оформити перехід права власності на спірне майно в користь позивача ОСОБА_1 .

Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів того, що відповідач ухилявся від вчинення дій пов`язаних із нотаріальним посвідченням договору купівлі - продажу.

Окрім того, як вбачається із написаної відповідачем розписки від 09 вересня 2014 року, відповідач отримав кошти лише за житловий будинок із господарськими будівлями. Щодо вартості земельних ділянок, про набуття права власності на які позивач ставить перед судом вимогу, така між сторонами не обговорювалась.

Відповідач вказує, що самостійно сплатив земельний податок за вказані земельні ділянки.

02 березня 2021 року позивачем подано пояснення на відзив, згідно якого позивач просить позов задовольнити.

Позивач вказує, що предметом даного спору є саме визнання договору дійсним, а не визнання права власності на спірне домоволодіння.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем було досягнуто домовленості про ціну домоволодіння з земельними ділянками: це сумі 25 тисяч гривень. Договір повністю було виконано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 07 травня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26 червня 2020 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 26 червня 2020 року підготовче судове засідання відкладено на 18 вересня 2020 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 вересня 2020 року підготовче судове засідання відкладено на 21 жовтня 2020 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 вересня 2020 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на житловий будинок із господарськими будівлями та земельними ділянками під ним: земельною ділянкою площею 0,1318 га, кадастровий номер 0523983800:03:001:0072, та земельною ділянкою, площею 0,25 га, кадастровий номер 0523983800:03:001:0071, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони їх відчуження.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 21 жовтня 2020 року підготовче судове засідання відкладено на 04 грудня 2020 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 04 грудня 2020 року підготовче судове засідання відкладено на 15 січня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 січня 2021 року підготовче судове засідання відкладено на 09 лютого 2021 року.

09 лютого 2021 року відповідачем подано до суду відзив.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 09 лютого 2021 року підготовче судове засідання відкладено на 05 березня 2021 року.

02 березня 2021 року позивачем подано пояснення на відзив.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 02 березня 2021 року підготовче судове засідання відкладено на 01 квітня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 01 квітня 2021 року виключено з кола третіх осіб ОСОБА_3 , закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 06 травня 2021 року.

Доводи учасників процесу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пояснив, що передав гроші за продаж будинку, а відповідач надав довіреність їм з батьком на те, що має право на його переоформлення і продаж. З 2014 року по 2020 рік в зв`язку з сімейними обставинами він не встиг переоформити даний будинок нотаріально, а коли звернувся до нотаріуса, то нотаріус відмовився вчиняти нотаріальні дії щодо будинку, оскільки строк дії доручення закінчився. Оскільки ОСОБА_2 в телефонному режимі відмовився приїхати та оформити договір купівля - продажу, тому позивач вимушений був звернутися до суду.

Відповідач, ОСОБА_2 позов не визнав з тих підстав, що умовами укладення договору купівлі - продажу було нотаріальне оформлення даного договору з його сторони, на що позивач категорично відмовився і попросив надати їм з батьком лише довіреність. З позивачем вони домовилися, що будинок буде весь час належати ОСОБА_2 , доки позивач не оформить через нотаріуса договір купівлі - продажу, що до даного часу безпідставно позивач так і не зробив. Внаслідок чого за останні роки на адресу відповідача з податкової приходили повідомлення про сплату податку за землю, яку він сплачував, тому вважає, що позивач ухилився від укладення договору купівлі продажу, а тому вважає, що договір купівлі продажу не є укладеним і позов не підлягає до задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що спірним майном є житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а також земельні ділянки: площею 0,1318 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0072 та площею 0,25 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0071.

Згідно витягу КП Могилів-Подільське МБТІ №34838386 від 16.07.2012 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу № 213 від 19.06.2012 року. (а.с.19)

Відповідно до договору купівлі - продажу від 19 червня 2012 року, ОСОБА_2 набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 та розміщений на присадибній земельній ділянці, площею 0,25 га. (а.с.13-14)

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7995020 від 15.08.2013 року ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1318 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0072, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Адреса: АДРЕСА_1 (а.с.18)

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер:7994510 від 15.08.2013 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1318 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0072, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Адреса: АДРЕСА_1 (а.с.15)

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №7996690 від 15.08.2013 року ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0071, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). (а.с.17)

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер:7996235 від 15.08.2013 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0071, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). (а.с.16)

Згідно довіреності від 06 вересня 2014 року зареєстрованої за №369, гр.. ОСОБА_2 уповноважив гр. ОСОБА_3 продати за ціну та на власний розсуд належні йому на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та земельні ділянки під ним: площею 0,1318 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0072 та площею 0,25 га, кадастровий номер: 0523983800:03:001:0071, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам і діє до 06 вересня 2019 року.

Згідно розписки від 06 вересня 2014 року, ОСОБА_2 отримав за продаж будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 25000 гривень. Претензій до покупця не має.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, в тому числі і житлові будинки.

З аналізу приписів вказаних норм вбачається, що правила ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, а тому вони є неукладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін, про що роз`яснено п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Оскільки з 2014 по 2020 рік ніяких дій щодо нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу спірного будинку стороною позивача здійснено не було, що позивач визнав в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнала, таким чином позивачем не доведено ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За наведених обставин, враховуючи, що належних та допустимих доказів, на підтвердження доводів викладених у позові, а саме щодо ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину позивачем не надано, з 2014 по 2020 рік ніяких дій щодо нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу спірного будинку стороною позивача здійснено не було, відповідачем позов не визнано, суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити у задоволенні позову.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, застосовані ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 25.09.2020 року заходи забезпечення позову у вигляді арешту на житловий будинок із господарськими будівлями та земельними ділянками під ним: земельною ділянкою площею 0,1318 га, кадастровий номер 0523983800:03:001:0072, та земельною ділянкою, площею 0,25 га, кадастровий номер 0523983800:03:001:0071, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони їх відчуження підлягають до скасування.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст., 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 203, 215, 220, 627, 638, 640, 657 ЦК України, ст.ст. ст.2, 4, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 89, 141, 142, 263-265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі продажу будинку укладеним відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Томашпільського районного суду Вінницької області від 25.09.2020 року, та скасувати арешт на житловий будинок із господарськими будівлями та земельними ділянками під ним: земельною ділянкою площею 0,1318 га, кадастровий номер 0523983800:03:001:0072, та земельною ділянкою, площею 0,25 га, кадастровий номер 0523983800:03:001:0071, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони їх відчуження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 14.05.2021 року

Суддя: О. В. Пилипчук