Ухвала

від 07.04.2021 по справі 686/2388/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/2388/21

Провадження № 1-кс/686/3831/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні ,

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Хмельницької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на

1.на грошові кошти в розмірі 4508566,03 грн. у видатковій частині, які знаходяться та можуть надійти на рахунки ТОВ «Дьолер Буковина» відкриті у банківських установах.

2.на грошові кошти в розмірі 4508566,03 грн. у видатковій частині, які знаходяться та можуть надійти на рахунки Кіцманського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Україна, 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, місто Кіцмань, ВУЛИЦЯ УКРАЇНСЬКА, будинок 53,ідентифікаційний код 34998291) відкриті в Державній казначейській службі України, м. Київ, в тому числі на рахунку НОМЕР_1 , стягнуті за виконавчим провадженням ВП 63685343.

В обґрунтування даного клопотання слідчою зазначено, що у провадженні відділу СУ ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12019260110000633, відомості про яке, на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення від генерального директора ТОВ «Дьолер Буковина», внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.

Під час досудового слідства встановлено, що громадяни України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи учасниками (засновниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «Букофрут» (яке на сьогодні перейменовано в ТОВ «Дьолер Буковина»), у 2012 році уклали договори безпроцентної допомоги з ТзОВ «Букофрут» на загальну суму 2 025 000 гривень.

02.09.2013 у м. Чернівці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали із ТзОВ «Букофрут» додаткові угоди № 1 від 02.09.2013 про внесення змін до всіх вищевказаних договорів фінансової допомоги, за якими було встановлено відповідальність позичальника у виді штрафу в розмірі 50 % від суми вказаної в п. 2 договорів, обов`язку сплатити пеню за весь час прострочення виконання зобов`язання, інфляційні та три проценти річних.

23.10.2013 до Товариства від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшли заяви про прощення вищевказаних боргів на загальну суму1 730 000 гривень, так як частину фінансової допомоги було повернуто ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Тобто, ніякої заборгованості ТзОВ «Букофрут» з цього моменту перед ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мало, у зв`язку з чим в бухгалтерському обліку підприємства вказані суми позики було відображено як прибуток та сплачено з цього відповідний податок.

З метою заволодіння коштами підприємства шляхом шахрайства зазначені вище засновники за попередньою змовою із ОСОБА_8 , який готував проекти документів та супроводжував юридично значущі дії на підприємстві, розуміючи злочинний умисел, при підписанні заяв про прощення вищевказаного боргу ТОВ «Букофрут» навмисно внесли завідомо неправдиві дані у ці заяви, а саме ОСОБА_5 підписав заяву від імені ОСОБА_6 , а останній навпаки від імені ОСОБА_5 (ці факти були встановлені висновками почеркознавчої експертизи в цивільній справі №725/6580/15-ц), та надали ці завідомо підроблені документи у бухгалтерію підприємства.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний задум, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння коштами підприємства, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (яка набула право вимоги від ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за договором відступлення права вимоги) подали до суду у травні 2015 року та червні 2016 року цивільні позови до ТОВ «Букофрукт» на загальну суму (включаючи суму пені, штрафу, 3% річних та інфляційні на підставі штучно підписаних кабальних додаткових угод в останній період підконтрольності підприємства попереднім власникам): за позовом ОСОБА_5 1 757 172,03 грн.; за позовом ОСОБА_9 2 833 826,81 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19.03.2019, змінене постановою Чернівецького апеляційного суду від 16.08.2019 (цивільна справа № 725/6580/15-ц) стягнуто з ТОВ «Дьолер Буковина» коштів на користь ОСОБА_5 на загальну суму 980 938,61 грн.

Рішенням Кіцманський районний суд Чернівецької області від 09.07.2019 (цивільна справа № 718/1161/16-ц) стягнуто з ТОВ «Дьолер Буковина» коштів на користь ОСОБА_9 (яка набула право вимоги у ОСОБА_6 ) на загальну суму 2 833 826,81 грн.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2200 ( цивільна справа 725/6580/15-ц, провадження №61-16200св19) встановлено що касаційну скаргу ТОВ «Дьолер Буковина» залишено без задоволення. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 березня 2019 року в незмінній апеляційним судом частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16.08.2019 року в частині стягнення з ТОВ «Дьолер Буковина» на користь позивача грошових коштів за договорами безпроцентної допомоги (позики) залишити без змін.

25.11.2020 р. на адресу ТОВ «Дьолер Буковина» надійшла постанова про відкриття на користь ОСОБА_9 у розмірі 2 840 976,81 грн, виконавче провадження № 63685343.

Сума збитків ТОВ Дьолер Буковина складає суми стягнення за виконавчим провадженням ВП 63685343:

Сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом: 2840976.81 грн.

Сума виконавчого збору: 284097.68 грн.

Сума стягнення витрат виконавчого провадження: 210.50 грн.

Загальна сума звернення стягнення: 3 125 285 (три мільйони сто двадцять п`ять тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень.

Станом на 03.03.2021 фактично здійснено заволодіння грошовими коштами ТОВ «Дьолер Буковина» у сумі 3 125 285 грн., що підтверджується платіжною вимогою Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) № 32 від 22.02.21 р., таким чином відбулось списання частини грошових коштів у зв`язку з вчиненням шахрайських дій колишніми учасниками (засновниками) ТОВ «Букофрукт» (на сьогоднішній день перейменовано в ТОВ «Дьолер Буковина») ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_8 .

З урахуванням того, що право на вказані грошові кошти ОСОБА_9 набула на підставі договору про відступлення права вимоги укладеного між нею та ОСОБА_7 , по відношенню до якої, в тому числі, відкрито кримінальне провадження, а грошові кошти, що стягуються є предметом злочину, невжиття заходів забезпечення кримінального провадження на даному етапі, може призвести до незворотних наслідків втрати підприємством власного майна в особливо великому розмірі.

Крім того, за позовом ОСОБА_5 присуджено стягнути з ТОВ «Дьолер Буковина» коштів на користь ОСОБА_5 на загальну суму 1 383 281,03 грн.

Отже, загальна сума, що може підлягати стягнення з товариства внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 складає 4 508 566, 03 грн.

За переконанням слідчої, у разі притягнення зазначених вище осіб до кримінальної відповідальності за результатами розслідування, є ризик того, що, кошти, які стягуються в рамках виконавчого провадження можуть бути не повернуті підприємству. З метою збереження майна потерпілих орган досудового розслідування вважає за необхідне у накладенні арешту на кошти на рахунках ТОВ «Дьолер Буковина» та заборони органам державної виконавчої служби вчиняти певні дії.

Слідча в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності, просить клопотання задовольнити.

Перевіривши надані матеріали, слідчий суддя дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Матеріали клопотання не містять відомостей про відповідність майна, на який слідча просить накласти арешт вимогам ст.98 КПК України.

Відсутні відомості про визнання речовими доказами майна у кримінальному провадженні із вказівкою та долученням до матеріалів клопотання відповідного процесуального документа.

При цьому, ані зі змісту клопотання про арешт майна, ані з інших матеріалів кримінального провадження, які долучені до клопотання, не вбачається відомостей про підставу накладення арешту на майно, передбачену ст.170 КПК України.

На підставі ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У матеріалах клопотання відсутні відомості про наявність на будь-якому банківському рахунку ТОВ ТОВ «Дьолер Буковина» грошових коштів, у тому числі в сумі 4508566,03 грн.

До клопотання долучена копія інформації по рахунку ТОВ «Дьолер Буковина» у АТ «Альфа-Банк» у м.Києві від 16.03.2021, згідно з якою на рахунку товариства по дебету та кредиту 0.

За відсутності доказів наявності майна (грошових коштів) саме лише посилання слідчого на те, що грошові кошти у сумі 4508566,03 грн. а також кошти, які можуть надійти на рахунки ТОВ «Дьолер Буковина» визнані речовими доказами у кримінальному без посилання на підтверджуючі документи та належного обґрунтування, не є належною підставою для накладення арешту, оскільки суперечать визначеній КПК України можливості накладення арешту на реально існуюче, конкретно визначене майно.

В такому випадку слід звернути увагу й на рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007, у якому зазначено про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи.

Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.

Клопотання слідчого складене без конкретизації підстави, на думку слідчої, для накладення арешту з урахуванням обставин кримінального провадження.

Більше того, слідча просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Дьолер Буковина», які можуть бути на рахунку цього товариства для запобігання виконання рішення суду, зокрема Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19.03.2019, зміненого постановою Чернівецького апеляційного суду від 16.08.2019 (цивільна справа № 725/6580/15-ц), яким стягнуто з ТОВ «Дьолер Буковина» коштів на користь ОСОБА_5 на загальну суму 980 938,61 грн, а також Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 09.07.2019 (цивільна справа № 718/1161/16-ц), яким стягнуто з ТОВ «Дьолер Буковина» коштів на користь ОСОБА_9 (яка набула право вимоги у ОСОБА_6 ) на загальну суму 2 833 826,81 грн.

На думку слідчої, грошові кошти безпідставно стягуються з ТОВ «Дьолер Буковина», водночас слідча у клопотанні зазначає про факти стягнення грошових коштів у межах виконавчого провадження на підставі наведених вище судових рішень, які набрали законної сили.

Такі твердження клопотання слідчий суддя вважає взаємовиключними.

Слідчий суддя зазначає, що відповіднодо ст. 129-1 Конституції судоверішенняєобов`язковим до виконання.

Держава забезпечуєвиконаннясудовогорішенняу визначеному законом порядку. Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такийобов`язок.

Слідчий суддя зауважує, що вимогами ст. 170, 173 КПК України не передбачено повноважень слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна приймати рішення про заборону службовим особам Державної виконавчої служби - державним виконавцям які діють у межах повноважень з виконання судового рішення у виконавчому провадженні, виконувати судові рішення.

Указані вимоги клопотання суперечать конституційним засадам обов`язковості судового рішення.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що платіжна вимога Кіцманського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) № 32 від 22.02.21 р. жодним чином не підтверджує факт перерахування коштів на її підставі.

Крім того, із долученої до матеріалів клопотання копії зазначеної платіжної вимоги від 22.01.2021 слідує, що вона видана на виконання виконавчого листа №718/1161/16-ц, виданого Кіцманським районним судом Чернівецької області, тобто у зв`язку із виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, що свідчить про належну правову підставу створення цього документа.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання,буде непропорційним втручанням у право особи, змусить нести надмірний тягар, що у свою чергу нівелює гарантований державою, закріплений у Конституції України принцип обов`язкового виконання судового рішення.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя