Ухвала

від 17.05.2021 по справі 278/1248/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 278/1248/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув заяву про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та про витребування земельної ділянки, --

В С Т А Н О В И В :

В провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшла вказана заява про забезпечення позову.

Направленою заявою позивач просить суд ухвалити рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 0,1567 га, розташовану за адресою: с. Оліївка житловий масив "Крошенський" Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер 1822085600:08:001:0964 та заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо такої земельної ділянки.

В обґрунтування заяви зазначає, що відсутність зареєстрованих у встановленому законом порядку обтяжень щодо такої земельної ділянки дає можливість відповідачу відчужити таку, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Проаналізувавши направлену заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наступне.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4).

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Проаналізувавши зміст заяви, поданої заявником, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки останньою не доведено суду той факт, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Не довів, що вжиття заходів забезпечення позову саме таким шляхом, який зазначено в заяві, не порушить прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі.

Крім цього, заявником не наведено ні нагальності у застосуванні такого виду заходу забезпечення позову, ні беззаперечних доказів, які свідчили б про належність позивачу спірного майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 17 травня 2020 року.

Суддя Є.О. Грубіян