Ухвала

від 17.05.2021 по справі 372/1744/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1744/21

Провадження №2-з-63/21

У Х В А Л А

17 травня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Сокол О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 про захист права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2021 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.

Разом з позовом представник позивача подав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку для ведення особистого господарства, загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3223151000:04:065:0162, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2306665732231, цільове призначення: для індивідуального садівництва, що розташована: Обухівська міська рада, Обухівський район, Київська область.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивач, вказує, що ОСОБА_2 , відповідно до розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №123 від 27.02.2006 року набула у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1100 га, що розташована на території Української міської ради для ведення садівництва (кадастровий номер 3223151000:04:065:0086). На вказану земельну ділянку ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №658732, який зареєстровано 07.11.2006 року. Так, відповідно листа від 08.04.2021 року за №50/102-21 позивачу надано інформацію що, відповідно картографічних матеріалів державного земельного кадастру на території місця розташування земельної ділянки позивача кадастровий номер 3223151000:04:065:0162 існує накладення на земельну ділянку, яка а даний час є власністю відповідача ОСОБА_3 кадастровий номер 3223151000:04:065:0162. За відсутності правових підстав 15.02.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області розпорядилось земельною ділянкою за відсутності волевиявлення власника земельної ділянки, а саме позивача у справі. Таким чином земельна ділянка, яка є предметом спору вибула з володіння позивача поза його волею і тим зі сторони відповідачів було порушено право власності позивача на спірну земельну ділянку.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цивільні справі № 372/1744/21, яка перебуває в провадженні Обухівського районного суду Київської області є захист порушеного права позивача на спірну земельну ділянку.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи згідно ч.1 ст.153 ЦПК України .

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про те, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку є співмірним заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак й порушить його права на судовий захист.

Керуючись ст.ст. 149 - 155 , 157 , 353 , 354 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку для ведення особистого господарства, загальною площею 0,12 га, кадастровий номер 3223151000:04:065:0162, реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2306665732231, цільове призначення: для індивідуального садівництва, що розташована: Обухівська міська рада, Обухівський район, Київська область.

Стягувач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Копію ухвали направити сторонам для відому.

Ухвалу в частині забезпечення позову направити на виконання Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) .

Ухвала в частині забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: Т.В. Проць