Рішення

від 08.09.2021 по справі 372/1744/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1744/21

Провадження № 2-1209/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

08 вересня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Сокол О.В.

за участю представника позивача Линника Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про захист права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

До Обухівського районного суду Київської області в травні 2021 року звернулась ОСОБА_1 з позовом про захист права власності на земельну ділянку. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації №123 від 27.02.2006 року набула у приватну власність земельну ділянку площею 0,1100 га, що розташована на території Української міської ради кадастровий номер 3223151000:04:065:0086 з цільовим призначенням для ведення садівництва. На вказану земельну ділянку 07.11.2006 року позивачем отримано державний акт. У ході оформлення документів для продажу було встановлено, що в державному земельному кадастрі на земельну ділянку позивача накладено іншу земельну ділянку, яка наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-642/15-21-сг від 15.02.2021 року передана у власність ОСОБА_2 . Оскільки вказана земельна ділянка передана відповідачу без достатніх правових підстав, що призвело до порушеня її прав, як власника земельної ділянки просить в судовому порядку визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-642/15-21-сг від 15.02.2021 року, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення від 06.03.2021 року індексний номер 56965577 та реєстраційний запис про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, який вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапенко Катериною Феофілівною номер запису про право власності 40873545 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2306665732231, яким зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,12 га кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:04:065:0162, визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1100 га та витребувати її у ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29.06.2021 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку позовного провадження.

В судовому засідані представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1100 га для ведення садівництва на території Української міської ради Обухівського району Київської області з листопада 2006 року. Її земельна ділянка має кадастровий номер 3223151000:04:065:0086. В ході оформлення документів з продажу ваазної ділянки позивачу стало відомо, що на вказану земельну ділянку накладається земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 3223151000:04:065:0162, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 оспорюваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15.02.2021 року. Позивач згоди на вилучення в неї земельної ділянки не надавала, вважає наказ ГУДЗК незаконним, просить його скасувати та скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за відповідачем, визнати за нею право власності та витребувати у ОСОБА_2 належну їй земельну діялнку.

В судове засідання представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області та відповідач ОСОБА_2 не з`явились, про час розгляду справи повідомлялись належним чином. Заяв, клопотань чи відзиву на позов не подали.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №658732 виданого 07.11.2006 року ОСОБА_1 на підставі розпорядженя Обухівської райдержадміністрації від 27.02.2006 року №123 позивач є власником земельної ділянки площею 0,1100 га розташованої на території Української міської ради Обухівського району з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва. Кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:04:065:0086.

Згідно наказу ГУДЗК у Київській області №10-642/15-21-сг від 15.02.2021 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва в частині відведення земельної ділянки ОСОБА_2 . Надано останньому у власність земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер 3223151000:04:065:0162) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовану на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна містить рішення від 06.03.2021 року індексний номер 56965577 та реєстраційний запис про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, який вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапенко Катериною Феофілівною номер запису про право власності 40873545 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2306665732231, яким зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,12 га кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:04:065:0162.

Вказана обставина підтверджується також Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.04.2021 року.

Згідно інформації 50/102-21 від 08.04.2021 року Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області відомості про земельну ділянку позивача були перенесені до ДЗК Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на виконання п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про Державний земельний кадастр , але у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, Поземельна книга на дану земельну ділянку не відкривалась, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:065:0086 не підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру, державним кадастровим реєстратором в програмномку забезпеченні ведення ДЗК сформовано заяву про виявлення технічної помилки, допущеної органом, що здійснює його ведення ЗВ-3208200392016 від 19.09.2016 року та після погодження Центральним апаратом даної заяви 04.10.2017 року земельна ділянка перенесена до архівного шару.

Станом на 08.04.2021 року відповідно до картографічних матеріалів державного земельного кадастру, на території місцерозташування земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:065:0086 існує накладення на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:065:0162, реєстрація якої здійснена 10.02.2021 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки іншій особі.

Згідно зведеного плану земельних ділянок земельна ділянка ОСОБА_1 кадастровий номер 3223151000:04:065:0086 та земельна ділянка ОСОБА_2 кадастровий номер 3223151000:04:065:0162 накладаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка позивачу надана в 2006 році розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації на підставі якого було виготовлено державний акт, тому, позивач є належним та законним землевласником спірної земельної ділянки. Відповідачами не надано суду відомостей та доказів про те, що вищевказане рішення є не чинними. В матеріалах справи відсутні відомості про визнання недійсним державного акту, який видано позивачу.

У ч. 2 ст. 95 ЗК України вказано, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Приписами ч. 5 ст. 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За правилами ст.140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Нормами ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Із роз`яснень викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ вбачається, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

Відповідно до пункту 11 цієї Постанови, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року в справі Федоренко проти України зазначено про необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини, а також пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини від 16 лютого 2017 року в справі Кривенький проти України наголошено, що позбавлення особи права на земельну ділянку без будь-якої компенсації є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність №10-642/15-21-сг від 15.02.2021 року прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області з порушенням норм земельного законодавства, без обов`язкового попереднього і законного вилучення землі із власності позивача, у зв`язку з чим державна реєстрація права власності земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_2 відбулась із порушенням вимог земельного законодавства, зокрема ст. ст. 116, 140 ЗК України.

Оскільки земельну ділянку, що перебуває у власності

ОСОБА_1 не було вилучено в передбаченому законом порядку, рішення про її надання є чинними, державний акт на право власності є чинним, то перебування спірної земельної ділянки у власності ОСОБА_2 порушує права позивача.

Визнання незаконним, скасувування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-642/15-21-сг від 15.02.2021 року, рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.03.2021 року індексний номер 56965577 та реєстраційного запису про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 суд вважає ефективним захистом прав позивача, який повністю відновить її порушене право, а тому не вбачає підстав для додаткового визнання за позивачем в судовому порядку права власності на земельну ділянку та витребування її у ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підялгає стягненню з ідповідачів пропорцйно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.3,4,11,12,76,81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.78, 95, 116, 140, 152, 158 ЗК України, 319, 321 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-642/15-21-сг від 15.02.2021 року.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення від 06.03.2021 року індексний номер 56965577 та реєстраційний запис про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, який вчинено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапенко Катериною Феофілівною номер запису про право власності 40873545 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2306665732231, яким зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,12 га кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:04:065:0162.

В задоволені іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. сплаченого судового збору з кожного.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управліня Держгеокадастру у Київській області, адреса: 03115, м.Київ, вул.Серпова буд.3/14, ЄДРПОУ39817550.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2021 року.

Суддя Т.В. Проць