Постанова

від 11.05.2021 по справі 551/1325/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/1325/19 Номер провадження 22-ц/814/828/21Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 13 січня 2021 року (повний текст рішення складено 18 січня 2021 року)

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсними угод про дострокове розірвання договорів оренди землі та скасування рішень державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка (далі - ТОВ Агрофірма ім. Довженка ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5., про визнання недійсними угод про дострокове розірвання договорів оренди землі та скасування рішень державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельних ділянок.

В обґрунтування позову зазначено, що 08 травня 2014 року та 10 жовтня 2016 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договори оренди земельних ділянок, відповідно до умов яких ОСОБА_1 передав в оренду товариству строком на десять та сім років відповідно з наданням переважного права поновлення договору на новий строк, належні йому на праві власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 5325783800:00:015:0025 і 5325783800:00:009:0159 площею 5,5799 га та 5,73 га відповідно, які знаходяться на території Шишацької сільської ради.

Земельні ділянки були передані в оренду згідно акту приймання-передачі від 08 травня 2014 року та акту приймання-передачі від 10 жовтня 2016 року.

19 грудня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стало відомо, що приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5. 22 квітня 2019 року та 07 травня 2019 року були прийняті рішення про припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка щодо вищевказаних належних відповідачу земельних ділянок.

Підставою для прийняття вищевказаних рішень в реєстрі вказані угоди про розірвання договорів оренди землі, які були укладені 03 серпня 2015 року та 14 вересня 2017 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що він не укладав з ОСОБА_1 вищевказані угоди і в позивача відсутні примірники вищезазначених угод про розірвання договорів оренди землі та будь-які інші документи, які би свідчили про той факт, що такі угоди взагалі існували.

Також позивачем зазначено, що доказом того, що угоди про розірвання договорів оренди землі не укладалися та фактично не існували, а реєстрація припинення відносин оренди могла здійснюватися лише на підставі сфальсифікованих документів підтверджується порушенням звичаїв ділового обороту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , а саме процедури та порядку розірвання (припинення) договорів оренди землі, внесення в них змін та доповнень, реєстрації припинення договору, яка була встановлена у позивача.

Позивач вважає, що оскаржувані угоди про розірвання були сфальсифіковані відповідачем шляхом проставляння на них минулої дати та ОСОБА_1 мав можливість поставити на них свій підпис лише в 2019 році, також оспорювані угоди не можуть бути скріплені оригінальною печаткою позивача.

У зв`язку з вищевикладеним прохав визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 08 травня 2014 року, яка укладена 03 серпня 2015 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325783800:00:015:0025; скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5., індексний номер 46743549 від 07 травня 2019 року щодо припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325783800:00:015:0025; визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 10 жовтня 2016 року, яка укладена 14 вересня 2017 року між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325783800:00:009:0159; скасувати рішення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5., індексний номер 46589142 від 22 квітня 2019 року щодо припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка щодо земельної ділянки кадастровий номер 5325783800:00:009:0159; витребувати у ОСОБА_1 оригінали угод про розірвання договорів оренди землі від 03 серпня 2015 року та від 14 вересня 2017 року, укладені між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 13 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма ім. Довженка до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5., про визнання недійсними угод про дострокове розірвання договорів оренди землі та скасування рішень державного реєстратора щодо припинення іншого речового права (права оренди) земельних ділянок відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано недоведеністю позивачем підстав визнання правочину недійсним та скасування його державної реєстрації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Агрофірма ім. Довженка оскаржило його в апеляційному порядку.

Посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, скаржник просить скасувати рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 13 січня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Агрофірма ім. Довженка в повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у позивача було відсутнє волевиявлення на укладення угод про розірвання договорів оренди землі, а спірні правочини є підробленими, адже укладені внаслідок зловмисної домовленості колишнього керівника товариства з орендодавцем.

Вказує, що суд порушив принцип змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), оскільки визнав обставини відсутності у ОСОБА_1 оригіналів угод поважними, чим фактично звільнив його від обов`язку доказування факту існування спірних правочинів, а всі обов`язки поклав на позивача.

На думку скаржника, у зв`язку з ненаданням відповідачем ОСОБА_1 оригіналів спірних угод на вимогу суду, тобто ухилення від подання доказів, суд повинен був визнати той факт, що спірні угоди не були підписані між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 , що є підставою для визнання її недійсною з підстав їх підроблення.

Зазначає, що на підставі рішення загальних зборів товариства від 15 листопада 2017 року ОСОБА_2 був відсторонений від займаної посади генерального директора та права підпису, а протоколом загальних зборів від 27 грудня 2017 року звільнений із займаної посади на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, а тому шляхом укладення спірної угоди ОСОБА_2 мав умисел не тільки на власне збагачення, а й на заподіяння шкоди позивачу внаслідок зменшення кількості землі, яка знаходилась в оренді, тобто діяв всупереч інтересам ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Сторони спірної угоди дійшли до зловмисної домовленості з метою нанесення збитків позивачу, який не знав та не міг знати про припинення дії договору оренди землі та виконував свої обов`язки, обробляв землю та ніс витрати за користування землею.

Також зазначено, що у спірних угодах відсутні істотні умови договору, а саме відсутня конкретна дата розірвання договору, кадастровий номер земельної ділянки, її площа та місце розташування.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шведенко П.Ю. просить у задоволенні апеляційної скарги на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 13 січня 2021 року відмовити в повному обсязі, а рішення суду залишити без змін.

Зазначено, що в період з 2009 року по 2017 рік посаду генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженка обіймав ОСОБА_2 та був одним із кінцевих бенефіціарів позивача, і єдиною особою наділеною правом підпису і представництва інтересів позивача без доручення, що підтверджується копією статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка . Також під час допиту свідка ОСОБА_2 в суді першої інстанції ним було підтверджено факт підписання спірних угод.

Також представником ОСОБА_1 вказано, що до істотних умов договорів не належать умови щодо обов`язкового зазначення місця підписання.

Щодо явки та позиції учасників в апеляційному суді

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він прохає проводити апеляційний розгляд справи №551/1325/19 без його участі. Зазначає, що оскаржуване рішення підтримує у повному обсязі та в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити у повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Говорова С.Л. у суді апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала та прохала задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Шведенко П.Ю. під час судового засідання заперечував проти задоволення апеляційної скарги та прохав відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовані на території колишньої Пришибської сільської ради Шишацького району Полтавської області, одна з яких площею 5,5799 га з кадастровим номером 5325783800:00:015:0025 (дата державної реєстрації права власності 07 травня 2014 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 355207353257), а інша площею 5,73 га з кадастровим номером 5325783800:00:009:0159 (дата державної реєстрації права власності 02 листопада 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1075971953257) (т.1, а.с. 10-15).

08 травня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі директора виробничого підрозділу Агрофірма Шишацька Васильченко М.Г. укладено договір оренди землі №15.

За умовами даного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,5799 га з кадастровим номером 5325783800:00:015:0025. Строк дії договору згідно з пунктом 8 становить 10 років (т.1, а.с.28-31).

08 травня 2014 року сторонами договору оренди складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, який є додатком до договору оренди землі №15 від 08 травня 2014 року (т.1, а.с. 32).

06 жовтня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Шишацького районного управління юстиції Полтавської області Дерій В.І. здійснено реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка на земельну ділянку з кадастровим номером 5325783800:00:015:0025 на підставі договору оренди землі №15 від 08 травня 2014 року (т.1, а.с. 11).

02 травня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5. до реєстру внесено запис про припинення іншого речового права (права оренди) належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:015:0025, індексний номер рішення 46743549. Підставою для прийняття даного рішення вказано угоду про розірвання договору оренди землі б/н від 03 серпня 2015 року, укладену між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 11).

10 жовтня 2016 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі директора виробничого підрозділу Агрофірма Шишацька Панасенка І.В. укладено договір оренди землі №20.

За умовами даного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,73 га з кадастровим номером 5325783800:00:009:0159. Строк дії договору згідно з пунктом 8 становить 7 років (т.1, а.с.16-19).

10 жовтня 2016 року сторонами договору оренди складено акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду, який є додатком до договору оренди землі №20 від 10 жовтня 2016 року (т.1, а.с. 20).

02 листопада 2016 року приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В. здійснено реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ Агрофірма ім. Довженка на земельну ділянку з кадастровим номером 5325783800:00:009:0159 на підставі договору оренди землі №20 від 10 жовтня 2016 року (т.1, а.с. 14).

22 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_5. до реєстру внесено запис про припинення іншого речового права (права оренди) належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:009:0159, індексний номер рішення 46589142. Підставою для прийняття даного рішення вказано угоду про розірвання договору оренди землі б/н від 14 вересня 2017 року, укладену між ТОВ Агрофірма ім. Довженка та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 14).

Згідно угоди про розірвання договору оренди землі від 08 травня 2014 року, укладеної 03 серпня 2015 року, сторони, а саме орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора ОСОБА_2. дійшли взаємної згоди про те, що договір оренди землі №15 від 08 травня 2014 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:015:0025 буде розірвано 31 серпня 2018 року. Після вказаної дати сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливали з договору оренди та не мають одна до одної будь-яких претензій. Дана угода набирає чинності з моменту підписання.

Обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання договору оренди землі покладається на орендодавця та виникає у нього після 31 серпня 2018 року. Відповідно до пункту 5 даної угоди визначено, що вона складена у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, а другий в орендодавця (т.1, а.с. 207).

Відповідно до угоди про розірвання договору оренди землі №20 від 10 жовтня 2016 року, укладеної 14 вересня 2017 року, сторони, а саме орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ Агрофірма ім. Довженка в особі генерального директора ОСОБА_2. дійшли взаємної згоди про те, що договір оренди землі №20 від 10 жовтня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5325783800:00:009:0159 буде розірвано 31 грудня 2018 року. Після вказаної дати сторони не вважають себе обтяженими будь-якими правами і обов`язками, що випливали з договору оренди та не мають одна до одної будь-яких претензій. Дана угода набирає чинності з моменту підписання.

Обов`язок щодо внесення відомостей про розірвання договору оренди землі покладається на орендодавця та виникає у нього після 31 грудня 2018 року. Відповідно до пункту 5 даної угоди визначено, що вона складена у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, а другий в орендодавця (т.1, а.с. 206).

Позиція суду апеляційної інстанції

Правовідносини з оренди землі, у тому числі щодо підстав і порядку їх припинення (розірвання), а також визнання недійсними угод, укладених у межах цих правовідносин, врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і Земельного кодексу України (далі- ЗК України) .

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини першої-третьої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За правилами статтей 12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Виходячи з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України) обов`язок доказування обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, зокрема, на те, що угоди про розірвання договорів оренди землі укладені від імені орендаря особою, яка не мала відповідних повноважень, поза волею ТОВ Агрофірма ім. Довженко .

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив такі доводи позивача з огляду на те, що при підписанні оспорюваних угод зі ОСОБА_1 . ОСОБА_2 діяв на підставі Статуту товариства в межах повноважень генерального директора ТОВ Агрофірма ім. Довженко .

Судом правильно встановлено, що відповідно до пункту 19.5 Статуту ТОВ Агрофірма ім. Довженка , затвердженого загальними зборами учасників протокол №05/18/2016 від 18 травня 2016 року, генеральний директор без доручення діє від імені товариства, у тому числі укладає договори та інші угоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 911/2129/17 (провадження № 12-45гс19) пункт 6.18. зроблено висновок про те, що за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.

На час укладення оспорюваних угод від 03 серпня 2015 року та від 14 вересня 2017 року ОСОБА_2 був генеральним директором ТОВ Агрофірма ім. Довженка , доказів обмеження його повноважень матеріали справи не містять, отже підписання ним угод про розірвання договорів оренди землі від 08 травня 2014 року та від 10 жовтня 2016 року, що визнано ним при допиті у судовому засіданні, свідчить про належне волевиявлення сторони правочину та створює для юридичної особи - орендаря правові наслідки припинення орендних правовідносин з орендодавцем ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини третьої статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

Частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Встановлено, що сторони в належній формі досягли згоди про розірвання договорів оренди землі, що відповідає вказаним нормам матеріального права та не суперечить погодженому сторонами пункту 37 договору оренди землі від 08 травня 2014 року та пункту 38 договору оренди землі від 10 жовтня 2016 року, якими встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін (т.1 а.с.18, 30).

Надані позивачем витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.1 а.с. 133-136), що були розпочаті за заявами ТОВ Агрофірма ім. Довженка за фактом можливих злочинних дій ОСОБА_2 , приватних нотаріусів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ряду інших осіб при укладанні та реєстрації угод про дострокове розірвання договорів оренди з вказаним товариством, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки згідно пояснень сторін жодній особі навіть підозра у вчиненні даних кримінальних правопорушень не пред`явлена. Натомість статтею 62 Конституції України закріплено презумпцію невинуватості особи.

Оскільки позивач не довів належними доказами заявлених вимог, зокрема відсутність волевиявлення сторін на укладення угод про дострокове розірвання договорів оренди землі, їх підроблення чи не існування взагалі, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведені обставини.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності оригіналів оспорюваних угод, втрата яких відповідачем визнана судом поважною причиною неподання витребуваних судом доказів, висновків суду першої інстанції не спростовують, а наявні в матеріалах справи копії угод про розірвання договорів оренди землі від 08 травня 2014 року та від 10 жовтня 2016 року, які містять підпис орендодавця та орендаря, що визнано даними особами, свідчать про вчинення відповідних правочинів, підстав недійсності яких позивачем не доведено.

Посилання позивача на зловмисну домовленість сторін угод не доведена належними доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення Регламенту процесів взаємодії з власниками земельних ділянок, запровадженого у товаристві, та внутрішніх документів юридичної особи не ґрунтуються на передбачених законом підставах визнання правочинів недійсними та суперечать положенням статті 627 ЦК України щодо свободи договору.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишати судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, застосував норми матеріального і процесуального права, що їх регулюють, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Агрофірма ім. Довженка , підстав для скасування якого з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, апеляційним судом не вбачається.

Зважаючи на викладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Довженка - залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 13 січня 2021 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 травня 2021 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко