Рішення

від 05.05.2021 по справі 398/1590/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/1590/20

провадження №: 2/398/157/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" травня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді Крімченко С.А.,

за участю секретаря - Кулікової В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ніколаєнко Наталія Миколаївна, про визнання договору дарування права на земельну частку /пай/ недійсним, -

представник позивача ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Олександрійського нотаріального округу Кіровоградської області Ніколаєнко Наталія Миколаївна, про визнання недійсним договору дарування права на земельну частку /пай/ площею 5.28 га , яка належить їй, тобто позивачці на підставі сертифікату РН № 393591, виданого 16.07.2000 р. , зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів № 696 , та повернути їй вказану земельну ділянку. Позовні вимоги мотивує тим, що вказана земельна частка (пай) належала їй на підставі Сертифікату РН №3939591 . У 2000 році вона домовилась передати земельну ділянку в оренду, де в приміщенні приватного нотаріуса Ніколаєнко Наталії Миколаївни в місті Олександрія Кіровоградської області підписала необхідні документи.У 2019 році вона звернулась до відділу в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру У Кіровоградській області, так як не отримувала за землю орендну плату. З повідомлення від 22.03.2018 року вона їй повідомила, що нею, тобто позивачкою, підписані усі документи на дарування землі та відмовилась надати копії чи дублікати документів. Вважає, що її підпис підробили або ж ввели її в оману, оскільки вона не є юридично обізнаною. Одразу була інша домовленість.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області суду від 25.06.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

14.07.2020 р. від представника відповідачки ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позов. Позовні вимоги вони не визнають. В відзиві зазначено, що дійсно, 02.10.2000 р. між позивачкою та відповідачкою було укладено договір дарування спірної земельної ділянки площею 5.28 га На підставі рішення сесії Косівської сільради від 27.02.2001 р. за № 114 відповідачці 07.03.2001 р. видано Державний акт на право приватної власності та передано у власність земельну ділянку 8,26 га, що розташована на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, до складу якої входило і право на земельну частку /пай/ посвідчене Сертифікатом РН №393591.З набуттям права власності на земельну ділянку у 2001 р. відповідачка ОСОБА_2 постійно, вільно, безперервно володіє зазначеною земельною ділянкою. Перешкод у цьому їй ніколи ніхто не чинив. Жодних дій , які б свідчили про укладення договору оренди, ні позивачка, ні відповідачка не вчиняли. Позивачка не може конкретно визначити спосіб, за яким ,на її думку , право на земельну частку / пай/ було передано та не надала відповідних доказів.

24.07.2020 р. від приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ніколаєнко Н.М. до суду надійшло заперечення на позов. Просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що нею посвідчувався договір дарування права на земельну частку /пай/ від 02.10.2000 р. При посвідченні договору дарування нею, тобто нотаріусом, було дотримано вимог чинного законодавства, забезпечено ознайомлення сторін правочину зі змістом документу, договір даруванні підписаний сторонами у присутності нотаріуса.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області суду від 17.08.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

03.12.2020 р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено.

06.04.2021 р. поновлено провадження у справі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача.

Відповідачка та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги не визнають.

Третя особа ОСОБА_5 направила заяву про розгляд справи без її участі, просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.10.2000 р. було укладено договір дарування права на земельну частку /пай/ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у дар належне ОСОБА_1 , як члену КСП Колос на підставі сертифікату РН 393591 від 16.07.2000 р. та зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів за № 696 право на земельну частку /пай/ , площею 5.28 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі /на місцевості/.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю ІІ - КР № 010491 ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Косівської сільської ради народних депутатів від 27.02.2001 р. №114 передано у приватну власність земельну ділянку площею 8,26 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Косівської сільської ради, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цей державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3718.

Згідно сертифікату на право на земельну частку / пай/ від 16.07.200 р. ОСОБА_1 , члену КСП Колос (с. Косівка Олександрійського району Кіровоградської області ) на підставі рішення Олександрійської РДА від 26.11.1996 р. № 481-р , належить право на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває у колективній вланості КСП Колос розміром 5.28 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ № 696.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.12.2016 р. земельна ділянка кадастровий номер 3520384100:02:000:0055 , розташована на території Косівської сільської ради Олександрійського району перебуває у приватній власності, площа 8,2603 га.

Відповідно до рішення Косівської сільської ради від 27.02.2001 р. № 114 передано у приватну власність земельні частки /паї/ в натурі із земель колективної власності колишнього КСП Колос його членами, власниками сертифікатів з додатком. В зв`язку з передачею земельних часток /паїв/ у приватну власність припинено право колективності колишнього КСП Колос на площі 50,25 га орних земель, у т.ч. ріллі 50,25 га. В Списку членів колишнього КСП Колос Додатку до рішення сесії Косівської сільської ради від 27.02.2001 р. № 114 вказано ОСОБА_2 , якій передано у приватну власність земельну частку /пай/ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Сертифікат РН №393591 , площа 5, 28 га.

Згідно копії Довідки виконавчого комітету Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_2 дійсно має у приватній власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІ - КР № 010491 площею 8,26 га на території Косівської сільської ради.

Згідно відповіді Відділу в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ОСОБА_2 прийняла у дар від ОСОБА_1 право на земельну частку /пай/ площею 5,28 га на підставі договору Дарування від 02.10.2000 р. права на земельну частку /пай/ .

Згідно відповіді Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України від 21.08.2019 р. № 22/046924-11 ОСОБА_1 повідомлено про те, що її звернення направлено за належністю до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області .

Згідно витягу з ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення №12019120070002065 щодо протиправних дій Держгеокадастру щодо оформлення земельної ділянки ОСОБА_6 без її відома. Позивачкою не надано суду інформації щодо подальшого розслідування даного кримінального провадження.

У судовому засіданні був досліджений оригінал Договору дарування права на земельну частку /пай/, підтвердженого сертифікатом, від 02.10.2000 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Ніколаєнко Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2196 від 02.10 2000 р., в якому наявні підписи дарителя та обдарованого.

В судовому засіданні 21.09.2020 року приватний нотаріус Ніколаєнко Н.М., яка є третьою особою по справі, зазначила, що перед вчиненням нотаріальної дії , а саме договору дарування обов`язково встановлюється особа дарителя і обдарованого.Сторони читають текст договору , а потім вона роздруковує договір і сторони ставлять свої підписи.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 398/1590/20 від 01.03.2021 р. № 5622/5623/20-27 підпис від імені ОСОБА_6 у Договорі дарування права на земельну частку /пай/, підтвердженого сертифікатом від 02.10.2000 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Ніколаєнко Л.М. та зареєстрованому в реєстрі за №2196 від 02.10 2000 р., який міститься в графі ДАРИТЕЛЬ : ОСОБА_1 виконаний рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Підпис від імені ОСОБА_6 у Договорі дарування права на земельну частку /пай/, підтвердженого сертифікатом від 02.10.2000 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Ніколаєнко Л.М. та зареєстрованому в реєстрі за №2196 від 02.10 2000 р., який міститься в графі ДАРИТЕЛЬ : ОСОБА_1 виконаний самою ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Оскільки оспорюваний договір був укладений до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, тому з огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 153 ЦК Української РСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою, другою статті 243 ЦК Української РСР за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Частиною першою статті 56 ЦК Української РСР визначено, що угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації (частина перша статті 57 ЦК Української РСР).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними № 3 від 28 квітня 1978 року під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб`єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого за обставинами справи можна вважити, що угода не була б укладена. Правила статті 56 цього Кодексу не поширюються на випадки, коли помилка стосується мотивів укладення угоди.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N3 від 28 квітня 1978 року Про судову практику в справах про визнання угод недійсними при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі статті 57 ЦК суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах. Під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Ураховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров`я та потреба у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження користуванням нерухомим майном після укладення договору дарування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та права на земельні частки (паї) у таких ділянках запроваджене пунктом 15 Перехідних положень ЗК України та введено в дію з 01 січня 2002 року.

Доводи позивачки про те, що вона не підписувала договір дарування та не мала волевиявлення на його вчинення, та що між нею та відповідачкою було укладено договір оренди земельної ділянки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Судом встановлено, що договір від 02.10 2000 р укладено у письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Ніколаєнко Л.М. , зареєстрований в реєстрі за №2196 від 02.10 2000 р. За змістом посвідчувального напису договір підписаний в присутності нотаріуса, який встановив особи, перевірив їх дієздатність, належність ОСОБА_1 права на земельну частку (пай).Справжність підпису позивача підтверджено висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 398/1590/20 від 01.03.2021 р. № 5622/5623/20-27 .

Позивачкою не надано достатніх доказів того, що вона не мала волевиявлення на вчинення саме договору дарування, що це не відповідало її внутрішній волі, а вважала, що укладає договір оренди земельної ділянки. Так як позивач за допомогою належних і допустимих доказів не довела факт умисного введення її в оману відповідачем при укладенні оспорюваного договору, а також укладення правочину внаслідок помилки , то в задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

На викладеного, керуючись статтями 263-265, 268 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Ніколаєнко Наталія Миколаївна, про визнання договору дарування права на земельну частку (пай) недійсним.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

представник позивача: ОСОБА_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;

представник відповідача: ОСОБА_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;

третя особа: приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Ніколаєнко Наталія Миколаївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Головуючий