Постанова

від 17.05.2021 по справі 541/924/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/924/20 Номер провадження 22-ц/814/1263/21Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Коротун І.В.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтавіза правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Райагропостач"

на ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року, постановлену суддею Прасол Я.В., повний текст ухвали складено - дата не вказана

у справі за позовом Приватного підприємства "Райагропостач" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Миргородська міська рада Полтавської області, про виділення в окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю , -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року Приватне підприємство "Райагропостач" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Миргородська міська рада Полтавської області, про виділення в окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю.

Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року зупинено провадження у цивільній справі №541/924/20 за позовом ПП Райагропостач до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Миргородська міська рада Полтавської області, про виділення в окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю, до розгляду та набрання законної сили судовими рішеннями у цивільних справах №541/146/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Райагропостач", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р.В., ОСОБА_2 , про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу та справи №541/145/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства "Райагропостач", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р.В., про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що під час дослідження письмових доказів по справі судом встановлено, що частина майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , частку із якого просить виділити позивач в окремий об`єкт, перебуває під арештом. На запит суду із канцелярії Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшла інформація про те, що у провадженні суду на розгляді знаходяться дві справи: №541/146/20 та №541/145/20, рішення у яких не прийняті. У зв`язку з отриманою інформацією судом на обговорення поставлено питання про зупинення провадження по справі до набрання чинності рішеннями суду по вищевказаних цивільних справах. З урахуванням п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , який вказує на те, що суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку цивільного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Отже, враховуючи підстави заявленого позову та зміст позовних вимог, суд прийшов до висновку, що у даний час є передбачені законом підстави для зупинення провадження у даній цивільній справі до розгляду цивільних справ №541/146/20 та №541/145/20 щодо права власності на частину майна, що перебуває у спільній частковій власності.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Райагропостач" просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за змістом вимог п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляд цієї справи до вирішення іншої справи і суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо. Такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01.02.2017 р. та у постановах Верховного Суду у справі №308/5006/16-ц від 27.02.2019 р. та у справі №1522/274658/12 від 07.11.2018 р. У даній справі предметом розгляду є виділення частки нерухомого майна, яке належить позивачу, та перебуває у спільній частковій власності, в окремий об`єкт, що складатиме одиницю, тобто предметом позову не є частки нерухомого майна у розмірах 21/100 частина, 23/1000 частини та 1/100 частини, які є предметом інших справ №541/146/20 та №541/145/20 за позовами ОСОБА_3 , який вважає порушеним своє переважне право на купівлю-продаж часток нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та рішення у цих справах не матиме жодного впливу на розгляд даної справи, на що не звернув увагу суд першої інстанції, не мотивував своє рішення щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі та дійшов необгрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження. Наявність справ №541/146/20 та №541/145/20 не є підставою, за якою провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому суд першої інстанції не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної справи. Крім цього, суд першої інстанції не вказав, яким же чином вказані цивільні справи можуть вплинути на дану справу. Зі змісту ухвали вбачається, що суд без жодних клопотань учасників справи, за власної ініціативи поставив на обговорення питання про зупинення провадження у справі, проти чого позивач заперечував.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції обставин, що у провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської областіперебуває цивільна справа №541/924/20 за позовом ПП Райагропостач до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Миргородська міська рада Полтавської області, про виділення в окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю.

Крім цього, у провадженні цього ж суду перебуває справа №541/146/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Райагропостач", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р.В., ОСОБА_2 , про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу та справа №541/145/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства "Райагропостач", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р.В., про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Згідно з вимогами ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до збільшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа № 755/4039/17).

Предметом спору у даній справі є припинення права спільної часткової власності за ПП Райагропостач на 55/100 частин нежитлових будівель та споруд та виділення цих 55/100 частин нежитлових будівель та споруд в окремий об`єкт нерухомого майна, що складає одиницю.

Предметами позовів у справах №541/146/20 та №541/145/20 є переведення прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу, які укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у сумі загальний розмір часток нерухомого майна цих осіб складає 45/100 (21/100, 23/100 та 1/100).

Отже, вбачається, що у справах №541/146/20 та №541/145/20 позивач ОСОБА_3 заявив цивільно-правові вимоги до інших фізичних осіб, а не до ПП Райагропостач , частка якого складає інші 55/100 частин нежитлових будівель та споруд.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у даній справі № 541/924/20, суд першої інстанції не мотивував, яка існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення інших справ №541/146/20 та №541/145/20 та як вплинуть, у разі ухвалення у цих справах рішень, на вирішення даної справи, не мотивував, чи дійсно існують об`єктивні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не проаналізував предмет та підстави позову у справах та не вказав об`єктивні обставини, які б вказували на те, що розгляд даної цивільної справи будь-яким чином перешкоджає суду на підставі наданих доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтовує пред`явлені позовні вимоги.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі, судом першої інстанції порушено принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, передбачені ст.ст. 12,13 ЦПК України, оскільки сторонами спору не заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі, суд, який повинен бути об`єктивним та неупередженим, з власної ініціативи поставив на розгляд питання про зупинення провадження у справі, тому висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі не грунтується на вимогах ЦПК України.

Колегією суддів не встановлено причин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи до набрання законної сили рішень суду у справах №541/146/20 та №541/145/20, оскільки не вбачається об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення інших справ, зібрані докази у даній справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у ній.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №308/5006/16-ц від 27.02.2019 р.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції незаконно зупинив провадження у справі, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367 ч. 1,2, 368 ч. 1, 374 ч. 1 п. 6, 379 ч. 1 п. 4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Райагропостач" - задовольнити.

Ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 17 травня 2021 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов