Постанова

від 17.05.2021 по справі 922/2325/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа № 922/2325/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Попков Д.О.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - Терпелюк Є.В. (адвокат), за ордером та свідоцтвом; Кушнарев О.Б. (керівник), за наказом та реєстром;

від відповідача - Гур`єв А.А. (адвокат), за ордером та свідоцтвом;

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хозсфера , м. Харків вх. № 3503 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 18.11.2020 р. у справі № 922/2325/20 (суддя - Жельне С.Ч., повний текст складено та підписано 25.11.2020 р.)

за позовом Приватного підприємства Еверест-ХХІ , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хозсфера , м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця Чумакової Аліни Володимирівни, м.Харків

про стягнення 6 714 480,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2020 р. Приватне підприємство Еверест-ХХІ (далі - ПП Еверест-ХХІ , позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Хозсфера (далі - ТОВ Хозсфера , відповідач) грошових коштів у сумі 6 714 480,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним за господарськими договорами, укладеними з відповідачем у спрощений спосіб, згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткових накладних виконані будівельні та інші роботи, поставлені товарно-матеріальні цінності на загальну суму 12 386 810,00 грн., з яких відповідачем оплачено 5 672 392,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача за виконані позивачем будівельні та інші роботи, поставлені ТМЦ складає 6 714 480,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2020 р. залучено до участі у справі фізичну особи-підприємця Чумакову Аліну Володимирівну у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (далі - третя особа).

Ухвалою суду від 07.08.2020 р. до набрання рішенням суду у цій справі законної сили накладено арешт на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 6 714 480,00 грн., що належать відповідачу і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках у всіх банківських установах ТОВ Хозсфера .

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 р. дану ухвалу суду скасовано та відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Іншою ухвалою суду від 20.08.2020 р., яка постановою САГС від 15.10.2020 р. залишена без змін, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 07.08.2020 р.

Ухвалою суду першої інстанції від 18.11.2020 р. відмовлено ТОВ Хозсфера у поновленні строку на подачу зустрічного позову та повернуто зустрічний позов відповідачеві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.11.2020 р. позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 6 714 480,00 грн. та судовий збір в сумі 100 717,20 грн.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що:

- підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про фактичне виконання договору у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань за наслідком виконання його умов;

- виконання позивачем будівельних та інших робіт, поставка ТМЦ відповідачу підтверджується належними та допустимими доказами, а саме - актом проведення звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2019 по 31.10.2019, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та видатковими накладними, які підписані сторонами, електронним листуванням між сторонами, фотографіями стану виконання етапів будівельних робіт згідно з смс-повідомленнями у месенджері Viber за зареєстрованими у ЄДРПОУ номерами директора ТОВ Хозсфера ОСОБА_1 та директора ПП Еверест-ХХІ ОСОБА_2.;

- рахунки-фактури, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт та видаткові накладні не містять посилання на договір підряду № 06/10-2019 від 10.06.2019, тому не свідчать про виконання спірних робіт у межах договірних правовідносин;

- акти приймання-передачі № ОУ-0000123 та № 09/12-01 двічі направлялися позивачем відповідачеві, проте відповідач ухилився від їх отримання та не надав доказів обумовлення підстав для відмови від підписання цих актів.

Додатковим рішенням суду від 02.12.2020 р. з відповідача на користь позивача стягнуто 29 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що договір підряду № 06/10-2019 від 10.06.2019 р. був єдиним договором, який укладався між сторонами і жодних інших усних чи письмових домовленостей досягнуто не було і усі правовідносини регулювалися виключно даним договором.

За доводами апеляційної скарги, на виконання умов договору підряду та з моменту його укладання відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 5 671 242,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Той факт, що кошти перераховувалися саме на виконання умов договору підтверджується також тим, що у всіх платіжних дорученнях і рахунках-фактурах зазначено адресу: м. Харків, Салтівське шосе, 169, як це передбачено п. 1.1 договору підряду.

За твердженням скаржника, станом на 20.02.2020 р. роботи, передбачені кошторисами, не виконані підрядником належним чином у відповідності до кошторисів до договору, тому правовідносини сторін за договором підряду є припиненими внаслідок невиконання позивачем умов договору та односторонньої відмови відповідача від нього. На момент односторонньої відмови відповідачем від договору заборгованість відповідача перед позивачем не обліковувалася.

На думку відповідача, суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги копії актів приймання-передачі та видаткові накладні в якості доказів виконання позивачем робіт, оскільки відповідач сумнівається в їх автентичності, так як у відповідача ці первинні документи відсутні, що вбачається з акту інвентаризації, складеного комісією із працівників ТОВ Хозсфера на підставі наказу директора ОСОБА_1

В апеляційній скарзі скаржник наголошує, що директор ОСОБА_1 сумнівається, що в актах приймання-передачі та видаткових накладних міститься саме його підпис - він не пам`ятає того, що він підписував ці акти приймання-передачі, але візуальний огляд документів викликає у нього сумніви щодо оригінальності його підпису. Відповідач вважає, що відмова у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи шляхом постановлення протокольної ухвали не відповідає засадам господарського судочинства.

Акти приймання-передачі № ОУ-0000123 та № 09/12-01 хоча і датовані груднем 2019 року були надіслані позивачем лише у травні-червні 2020 року, тобто після припинення дії договору підряду внаслідок односторонньої відмови відповідача від договору. До того ж, скаржник звертає увагу, що в цих актах зазначені роботи, які не входили до переліку робіт, визначених договором підряду та кошторисами до нього.

Скаржник наголошує, що на оплачені відповідачем роботи та послуги позивач зареєстрував податкові накладні, а на ті, за якими наразі проводиться стягнення, податкових накладних позивачем не складено.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін скаржник вважає, що:

- проведенням підготовчого засідання без участі відповідача порушено право останнього на захист своїх прав та інтересів, і не виконано завдання підготовчого провадження;

- зустрічний та первісний позов взаємопов`язані і їх спільний розгляд був би доцільним, оскільки задоволення зустрічного позову у цій справі виключало б задоволення первісного в повному обсязі;

- оскаржуване рішення ухвалено неправомочним складом суду.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке обґрунтовано посиланням на наявність сумнівів у справжності підпису директора підприємства відповідача на спірних актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) та видаткових накладних, які аналогічні викладеним в апеляційній скарзі наведеним доводам.

Додаткове рішення ГСХО від 02.12.2020р. сторонами окремо в апеляційному порядку не оскаржено.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.01.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою скаржника та одночасно зупинено до закінчення перегляду Верховним Судом касаційної скарги ПП Еверест-ХХІ на постанову САГС від 15.10.2020 у справі № 922/2325/20.

Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2021 прийнято відмову позивача від касаційної скарги, у зв`язку з чим касаційне провадження було закрито.

Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції (16.02.2021), апеляційне провадження було поновлено та, відповідно, продовжено розгляд апеляційної скарги відповідача на оскаржуване рішення суду.

У визначений ухвалою САГС від 05.01.2021 р. строк, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому з-поміж іншого заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн.

06.04.2021 р. від позивача на виконання ухвали суду від 15.03.2021 р. надані письмові пояснення до матеріалів справи, згідно з якими:

- передача договору підряду здійснювалася безпосередньо між керівниками підприємств сторін під час особистих зустрічей;

- позивачем сформовані кошториси № 10, № 11, які 19.11.2019 безпосередньо передані відповідачу, погодження обсягу робіт підтверджується листуванням у месенджері Viber.

Враховуючи наявність клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 15.03.2021 р., незначну кількість днів пропуску цього строку, тому процесуальний строк на підставі ст. 119 ГПК України підлягає поновленню, а додаткові пояснення позивача з доданими до них доказами приймаються судовою колегією до уваги.

17.05.2021 до початку судового засідання у справі від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту № 14/05-8 від 14.05.2021 та додаткового детального опису на підтвердження понесення ним витрат в апеляційному провадженні на професійну правничу допомогу адвоката.

Також 17.05.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про огляд доказів за їх місцезнаходженням, письмові пояснення та доповнення до клопотання про призначення судової експертизи.

Проти задоволення зазначених клопотань (заяв) позивач у судовому засіданні висловив свої заперечення.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

З огляду на те, що у спірних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткових накладних підписи директора підприємства відповідача ОСОБА_1 засвідчені печаткою, а доводів щодо підроблення відтиску печатки, її втрати тощо із наданням відповідних доказів ТОВ Хозсфера не заявлено, тому доводи відповідача про наявність сумнівів у автентичності підпису зазначеної особи у згаданих документах відхиляються за необґрунтованістю, чим обумовлюється відсутність необхідності проведення судової почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування заяви про огляд доказів за їх місцезнаходженням відповідач заперечує зміст наданого позивачем листування у контексті окремого договірного зобов`язання у спрощений спосіб, у зв`язку з чим просить суд апеляційної інстанції здійснити огляд офіційної електронної пошти ПП Еверест-ХХІ professionaldir@gmail.com та офіційної електронної пошти ТОВ Хозсфера hozsfepa@ukr.net за 18.11.2019, 19.11.2019, 22.11.2019, 26.11.2019, 27.11.2019, 02.12.2019 та 11.12.2019 для встановлення й фіксування їх змісту.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи наявність в матеріалах справи означеного листування сторін, наданого позивачем, а також незаявлення відповідачем такого клопотання у суді першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні даного клопотання скаржника.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, з урахуванням наданих 17.05.2021 письмових пояснень.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи повідомлені належним чином.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача заявив про відвід суддів Пушай В.І., Барбашової С.В. та Попкова Д.О. від розгляду справи № 922/2325/20.

В обґрунтування заявленого відводу скаржник посилається на ст. 38 ГПК України у зв`язку з непогодженням із процесуальним рішенням колегії суддів щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та огляду доказів за їх місцезнаходженням.

Ухвалою суду від 17.05.2021 визнано необґрунтованим заявлений відповідачем відвід суддів Пушай В.І., Барбашової С.В., Попкова Д.О. від розгляду справи № 922/2325/20, а заяву ТОВ Хозсфера про відвід суддів залишено без задоволення.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2019 р. між ТОВ Хозсфера , як замовником, та ПП Еверест-ХХІ , як підрядником, укладений договір підряду № 06/10-2019, за умовами якого підрядник зобов`язався за завданням та за кошти замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи, зазначені в специфікаціях щодо об`єкту: на виконання робіт по реконструкції АЗК, зовнішньому рекламному оформленню АЗС, будівництво будівлі автомийки, підготовка ділянки для встановлення газового модуля та облаштування навісу, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Сатівське шосе, 169, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 2.1 договору підряду, договірна ціна, тобто вартість робіт (тобто компенсація всіх можливих витрат підрядника та плата за виконану ним роботу) за цим договором, зазначена в кошторисах (додатки до договору). Кошторис за договором є твердим та підлягає зміні виключно за погодженням сторін. Сторони погодили відступити від умов абзаці другого ч. 5 ст. 844 ЦК України та погодили, що після укладення цього договору підрядник не має права вимагати збільшення кошторису у зв`язку з будь-яким зростанням (істотним або неістотним) вартості матеріалів та/або устаткування, та/або робіт (послуг) що виконуються (надаються підряднику третіми особами). Сторони погодили, що в разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник не має права розірвання договору.

Умовами п. 2.3 договору сторонами погоджено, що якщо виникне необхідність проведення додаткових, не передбачених договором на момент його укладання, робіт, виконання яких потягне за собою перебільшення твердого кошторису, затвердженого сторонами, підрядник зобов`язується в будь-якому разі не зупиняти виконувані роботи та виконати такі виявлені додаткові роботи за умови укладення сторонами відповідної додаткової угоди про це.

Відповідно до п.3.2, п. 3.3 договору, підрядник зобов`язаний виконати роботи в строк не пізніше 31.12.2019. датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 7.1, п. 7.4 договору, забезпечення робіт матеріальними та іншими ресурсами, необхідними для виконання робіт, здійснює підрядник. За домовленістю сторін замовник може надавати підряднику окремі послуги, необхідні для виконання робіт, про що укладається окремий договір.

Пунктом 11.1 договору визначений строк оплати виконаних робіт, а саме: розрахунки за виконані роботи проводяться відповідно до кошторисів на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов`язаний оплатити виконані підрядником та прийняті замовником роботи протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктами 12.1 та 12.2 договору визначено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних робіт. Підрядник надає замовнику по 2 примірники акту виконаних підрядних робіт про фактично виконані роботи. Протягом 3 календарних днів з моменту отримання актів замовник зобов`язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий самий строк направити підряднику мотивовану відмову від їх підписання.

Відповідно до п. 17.5.1 договору, замовник має право відмовитися від договору в випадку якщо підрядник прострочив виконання робіт за договором більше, ніж на 20 днів.

Згідно з п. 17.1 договору, він набирає чинності з дати його укладання і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

В якості додатків до договору сторонами складені кошториси:

- кошторис № 1 (додаток № 1) на суму 1 206 117,00 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 2 (додаток № 2) на суму 202 816,00 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 3 (додаток № 3) на суму 119 550 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 4 (додаток № 4) на суму 511 095 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 5 (додаток № 5) на суму 521 449,00 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 6 (додаток № 6) на суму 1 339 175,00 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 7 (додаток № 7) на суму 1 629 912,00 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 8 (додаток № 8) на суму 1 506 363,00 грн. (з ПДВ);

- кошторис № 9 (додаток № 9) на суму 1 129 900,00 грн. (з ПДВ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Між позивачем та відповідачем 10.06.2019 досягнуто господарсько-правової домовленості щодо здійснення позивачем будівельних робіт, поставки товарів, робіт, послуг щодо реконструкції автозаправного комплексу, його зовнішньому рекламному оформленню, оздобленню внутрішнього інтер`єру, меблюванню приміщень, а також будівництва автомийки, підготовки ділянки для встановлення газового модулю, облаштування навісу на будівельному майданчику, розташованому за адресою: місто Харків, Салтівське Шосе, 169, а також здійснення позивачем будівельних робіт, поставки товарів, робіт, послуг на автозаправному комплексі, розташованому за адресою: місто Харків, вул. Драгомирівська, 10.

Кошториси з будівельних робіт, що підлягали виконанню позивачем, а також товарів, що поставлялися відповідачу, формувалися ПП "Еверест-ХХІ" та направлялися електронною поштою на адресу ТОВ "Хозсфера" разом із рахунками-фактурами.

На думку позивача, цими первинними бухгалтерськими документами визначалися істотні умови господарських договорів (ціна, перелік товарів, робіт, послуг).

Інші вимоги до господарських договорів між позивачем та відповідачем за їх попередньою домовленістю визначалися положеннями цивільного та господарського законодавства, що повинно застосовуватись у такому випадку до зазначених правовідносин.

Акцептування пропозиції позивача, що направлялася електронною поштою відповідачу у вигляді кошторису та рахунку-фактури, відбувалося відповідачем шляхом оплати виставленого рахунку-фактури та підписанням акту здачі-приймання робіт (надання послуг) чи видаткової накладної.

За доводами позивача, ТОВ "Хозсфера" не в повному обсязі були оплачені виконані ПП "Еверест-ХХІ" будівельні та інші роботи, а також не здійснена оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності.

Позивач стверджує, що:

- виконані ним роботи за кошторисами № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 12, № 15, № 16, № 17 були повністю оплачені відповідачем;

- за кошторисом № 7 роботи оплачені частково (лише на суму 650 000,00 грн.), внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 979 912,00 грн. На підтвердження виконання робіт за цим кошторисом позивачем надано рахунок-фактуру № 29/10-02 від 29.10.2019, акт № 09/12-01 від 09.12.2019 з доказами його надсилання відповідачеві та первинні бухгалтерські документи щодо придбання позивачем будівельних матеріалів, які в подальшому використовувалися при будівництві спірного об`єкта;

- за кошторисом № 8 відповідачем не здійснена оплата виконаних позивачем робіт, заборгованість становить 1 330 363,00 грн. На підтвердження виконання робіт за цим кошторисом позивачем надано рахунок-фактуру 06/12-01 від 06.12.2019 та акт № 06/12-01 від 06.12.2019;

- за кошторисом № 9 відповідачем не здійснена оплата виконаних позивачем робіт, заборгованість становить 1 129 900,00 грн. На підтвердження виконання робіт за цим кошторисом позивачем надано рахунок-фактуру № 06/12-02 від 06.12.2019 та акт №06/12-02 від 06.12.2019;

- за кошторисами № 10 та № 11 відповідачем не здійснена оплата виконаних позивачем робіт, заборгованість становить 2 029 313,00 грн. На підтвердження виконання робіт за цими кошторисами позивачем надано рахунок-фактуру № 06/12-03 від 06.12.2019 та акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 06/12-03 від 06.12.2019, № ОУ- 0000123 від 06.12.2019 з доказами його надсилання відповідачеві, а також первинні бухгалтерські документи щодо придбання позивачем будівельних матеріалів, які в подальшому використовувалися при будівництві спірного об`єкта;

- за кошторисом № 13 роботи оплачені частково (лише на суму 200 000,00 грн.), внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 57 992,00 грн. На підтвердження виконання робіт за цим кошторисом позивачем надано рахунок-фактуру № 29/10-01 від 29.10.2019 та акт № 18/11-01 від 18.11.2019;

- за кошторисом № 14 відповідачем не здійснена оплата виконаних позивачем робіт, заборгованість становить 1 187 000,00 грн. На підтвердження виконання робіт за цим кошторисом позивачем надано рахунок-фактуру № 06/12-04 від 06.12.2019 та видаткову накладну № 06/12-01 від 06.12.2019.

При цьому, у п. 1.19 позовної заяви позивач зазначає, що договір підряду без проставленої дати на вимогу відповідача, як умови оплати існуючої заборгованості по вже виконаних ПП Еверест-ХХІ будівельних та інших роботах, поставлених ТМЦ, був переданий позивачем відповідачу лише 30.10.2019 для підписання. В подальшому договір з проставленою датою 10.06.2019 на самому договорі та додатках до нього повернутий позивачеві тільки 04.05.2020.

У додаткових поясненнях, наданих на вимогу ухвали суду від 15.03.2021, позивач зазначає, що передача договору здійснювалася безпосередньо між керівником ТОВ Хозсфера ОСОБА_1 та директором ПП Еверест-ХХІ ОСОБА_2 під час особистих зустрічей.

За твердженням позивача, договором підряду встановлені аналогічні умови виконання тієї частини будівельних робіт, що виконувалася позивачем на будівельному майданчику, розташованому за адресою: м. Харків, Салтівське Шосе, 169, за якими сторонами раніше досягнуто господарсько-правової домовленості у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 ГК України.

Посилаючись на наявність означеної заборгованості, позивач двічі звертався до відповідача з вимогами щодо виконання зобов`язання № 06-03 від 19.06.2020 та № 06-04 від 01.07.2020, які відповідачем залишені без належного реагування.

Як свідчать матеріали справи (т. 1, а.с. 214-270, т. 2, а.с. 1-37), між сторонами відбувалося листування через електронні адреси позивача: professionaldir@gmail.com та відповідача: hozsfeрa@ukr.net, за якими надсилалися кошториси, акти, рахунки, креслення, акти звірки, відомості щодо витрачених будівельних матеріалів та виконаних будівельних робіт тощо.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано листування сторін у месенджері Viber на підтвердження викладених у позові обставин, а відповідачем не доведено, що це листування мало місце з іншою особою, а не з директором його підприємства.

За приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами.

Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 839 ЦК України встановлено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За вимогами ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з частин 1, 2 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 цієї статті визначено, що зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України (побутовий підряд), передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України (будівельний підряд) встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Позивачем до своєї позовної заяви доданий договір підряду № 06/10-2019 датований 10.06.2019. Номер та ця дата договору проставлена на кожній його сторінці, а також кожна сторінка договору підписана керівниками підприємств сторін, підписи яких скріплені печатками їх юридичних осіб.

Доказів того, що даний договір підряду фактично укладений та підписаний сторонами у іншу дату, аніж 10.06.2019, матеріали справи не містять.

Посилання позивача на те, що його директором ОСОБА_2 30.10.2019 переданий директору ТОВ Хозсфера ОСОБА_1 для підписання договір підряду без проставленої дати та повернення цього договору 04.05.2020 вже з проставленою датою 10.06.2019 на самому договорі та додатках до нього не підтверджені жодними доказами.

При цьому, позивачем не доведено вжиття у 20-денний строк заходів врегулювання розбіжностей, у розумінні ст. 181 ГК України, щодо визначення дати договору.

Отже, відсутні підстави вважати, що договір підряду № 06/10-2019 укладений іншого дня, аніж 10.06.2019.

Оскільки всі акти здачі-прийняття робіт і видаткова накладна № 06/12-01 від 06.12.2019 (т.1, а.с. 161), а також платіжні доручення, за якими відповідачем здійснювалася оплата виконаних позивачем робіт, містять посилання не на договір № 06/10-2019 від 10.06.2019, а на рахунки-фактури, тому слід дійти висновку, що між сторонами виникли правовідносини поза межами площини цього договору підряду, а на підставі первинних документів - рахунків-фактур, актів та видаткових накладних, тобто, сторонами укладалися інші угоди у спрощений спосіб.

Крім того, судова колегія звертає увагу на відсутність в матеріалах справи кошторисів №№10-17, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог. При цьому, як у наданій позивачем, так і у наданій відповідачем (разом із зустрічною позовною заявою) до матеріалів справи копії договору підряду у п. 19 договору зазначено про укладання лише 9 кошторисів

Проте, як зазначено вище, матеріали справи свідчать про виконання позивачем робіт за кошторисами 10-17 та часткову оплату рахунків за ними і підписання відповідних актів, тобто, також поза межами договору № 06/12-01.

Первинних доказів виконання сторонами умов саме договору підряду № 06/10-2019 від 10.06.2019 відповідачем до матеріалів справи не надано.

Водночас, посилання відповідача на акт інвентаризації наявності актів приймання-передачі та видаткових накладних № 3 від 08.09.2020 не приймається судовою колегією до уваги у зв`язку з тим, що цей акт складений виключно працівниками відповідача, тобто, зацікавленою стороною в односторонньому порядку, а не незалежним аудитором, що, в свою чергу, не може свідчити про повноту та достовірність документа в якості доказу у справі.

Твердження скаржника про зазначення в актах та рахунках-фактурах тієї самої адреси, яка п. 1.1 договору підряду № 06/10-2019 від 10.06.2019 визначена місцем виконання робіт за ним - м. Харків, Салтівське шосе, 169, що свідчить про виконання позивачем умов договору, а не інших цивільно-правових угод також не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки тотожність місця проведення робіт у первинній документації з місцем проведення робіт за договором ще не свідчить про їхнє виконання саме на підставі зазначеного договору, а не іншої домовленості.

Таким чином, позивачем та матеріалами справи доведено наявність заборгованості відповідача за наступними документами:

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 09/12-01 від 09.12.2019 та рахунком-фактурою № 29/10-02 від 29.10.2019 на суму 1 629 912,00 грн. відповідачем виконані позивачем роботи оплачені частково - лише на суму 650 000,00 грн., відтак за цим актом борг відповідача становить 979 912,00 грн.;

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 06/12-01 від 06.12.2019 та рахунком-фактурою № 06/12-01 від 06.12.2019 на суму 1 330 363,00 грн. відповідачем виконані позивачем роботи не оплачені, відповідно, за цим актом борг відповідача становить 1 330 363,00 грн.;

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 06/12-02 від 06.12.2019 та рахунком-фактурою № 06/12-02 від 06.12.2019 на суму 1 129 900,00 грн. відповідачем виконані позивачем роботи не оплачені, відповідно, за цим актом борг відповідача становить 1 129 900,00 грн.;

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 06/12-03 від 06.12.2019 та за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000123 від 06.12.2019 й рахунком-фактурою № 06/12-03 позивач виконав будівельні та інші роботи на суму 2 029 313,00 грн., проте ці роботи в повному обсязі не оплачені відповідачем, внаслідок чого борг відповідача за цими актами складає 2 029 313,00 грн.;

- за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/11-01 від 18.11.2019 та рахунком-фактурою № 29/10-02 від 29.10.2019 на суму 257 992,00 грн. відповідачем виконані позивачем роботи оплачені частково - лише на суму 200 000,00 грн., відтак за цим актом борг відповідача становить 57 992,00 грн.;

- за видатковою накладною № 06/12-01 від 06.12.2019 та рахунком-фактурою № 06/12-04 від 06.12.2019 на суму 1 187 000,00 грн. відповідачем не оплачено поставлені позивачем ТМЦ - стелу з композитних матеріалів, тому за цією видатковою накладною (яка підписана з боку відповідача відповідальною особою, підпис якої засвідчений печаткою підприємства) борг відповідача перед позивачем складає 1 187 000,00 грн.

Щодо двох непідписаних відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000123 від 06.12.2019 на суму 800 838,00 грн. та № 09/12-01 від 09.12.2019 на суму 1 629 912,00 грн. враховується наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на юридичну адресу відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 882 ЦК України, дані акти 04.06.2020 та 02.07.2020 надсилалися засобами поштового зв`язку, проте відповідач не надав мотивованої відмови від їх підписання, не підписав та не повернув їх позивачеві.

На підтвердження дійсного та фактичного виконання робіт за цими актами позивачем надано до матеріалів справи ряд інших доказів, які відповідачем не спростовані. Так, відповідачем не надано суду апеляційної інстанції висновку незалежної аудиторської чи будь-якої іншої перевірки та/або експертної оцінки, який би свідчив про відсутність робіт за цими двома актами при виконанні позивачем ремонтних й будівельних робіт за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 169.

З огляду на відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання цих двох актів, а також враховуючи часткову оплату акту № 09/12-01 та відсутність доказів, які б спростували виконання позивачем робіт за актами № ОУ-0000123 від 06.12.2019 на суму 800 838,00 грн. та № 09/12-01 від 09.12.2019 на суму 1 629 912,00 грн., заборгованість ТОВ Хозсфера в загальній сумі 6 714 480,00 грн. є доведеною, тому місцевий господарський суд на законних підставах задовольнив позовні вимоги.

Судова колегія звертає увагу, що посилання скаржника на податкові накладні (яких ним до матеріалів справи не надано) є безпідставними, оскільки податкова накладна лише фіксує факт проведення господарської операції та не є первинним доказом на підтвердження обставин справи.

Таким чином, встановлені судом апеляційної інстанції обставини є достатньою підставою для задоволення позову, тому для вирішення спору по суті відсутня необхідність встановлення інших обставин у справі, оскільки це не впливає на результат розгляду даної справи (відмова відповідачем від договору підряду шляхом надсилання позивачу листа-повідомлення (т. 3, а.с.149-151), припинення договору підряду у зв`язку з відмовою відповідача від нього, та ін.)

Щодо інших доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини: в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн., а у п. 5 прохальної частини відзиву зазначено, що докази, підтверджуючі кінцевий розмір витрат на професійну правничу допомогу (у т.ч. щодо участі у судових засіданнях, підготовки додаткових процесуальних документів), будуть надані позивачем відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

17.05.2021 через канцелярію суду від позивача отримані акт приймання-передачі наданих послуг № 14/05-8 від 14.05.2021 на суму 6 000,00 грн. та додатковий детальний опис робіт від 14.05.2021 на суму 15 000,00 грн.

06.05.2020 р. між ПП Еверест-ХХІ , як замовником та Адвокатським бюро Євгенія Терпелюка , як виконавцем укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 06/05/2020-1, за умовами якого виконавець без обмеження повноважень зобов`язується надавати замовникові правову допомогу шляхом, серед іншого, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру за дорученням замовника та представництва інтересів замовника у судах під час здійснення господарського судочинства.

Згідно з п. 3.1 договору, замовник зобов`язаний оплачувати фактичні витрати виконавця, необхідні для виконання ним обов`язків та оплачувати послуги виконавця.

Відповідно до п. 4.2 договору, розмір гонорару визначається в залежності від обсягу виконаних виконавцем послуг за актом прийому-передачі наданих послуг, а за умовами п. 4.3 договору вартість конкретної послуги визначається за домовленістю сторін, доказом досягнення такої домовленості є оплата замовником зазначеної послуги.

Додатком № 1 до договору сторонами погоджено вартість послуг виконавця за окремий вид правничої допомоги: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - від 1500 грн. за 1 год.; забезпечення представництва інтересів у судовому засіданні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, враховуючи час очікування початку розгляду судом справи із запізненням - від 1500 грн. за 1 год.; інші послуги, пов`язані із судовим розглядом справи - від 1000 грн. за 1 год.

В подальшому адвокатом виставлений рахунок на оплату № 22 від 06.05.2020 на суму 54 000,00 в якості передоплати.

До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 411 від 12.06.2020 на суму 13 500,00 грн. з посиланням у призначенні платежу на даний рахунок, а до відзиву на апеляційну скаргу - платіжне доручення № 240690 від 06.08.2020 на суму 50 000,00 грн., в графі призначення платежу якого є посилання на укладений між сторонами договір та рахунок № 6/8-3 від 06.08.2020.

Згідно з детальним описом вартості витрат на проф.правничу допомогу від 26.01.2021, актом приймання-передачі наданих послуг № 26/01-7 від 26.01.2021, актом приймання-передачі наданих послуг № 14/05-8 від 14.05.2021, додатковим детальним описом від 14.05.2021:

- для підготовки відзиву на апеляційну скаргу адвокатом витрачено 9 годин часу вартістю 1000 грн. за 1 годину;

- для підготовки на виконання ухвали суду від 15.03.2021 додаткових пояснень від 06.04.2021 з питань виконання умов договору підряду адвокатом витрачено 3 години часу вартістю 1000 грн. за 1 годину;

- для забезпечення представництва інтересів замовника у судових засіданнях під час розгляду справи судом апеляційної інстанції 12.04.2021, 19.04.2021, 15.03.2021 адвокатом витрачено 3 години часу вартістю 1000 грн. за 1 годину.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно з ч.4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, судова колегія зауважує, що відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, необхідно брати до уваги наступне:

- відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

- відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017р.) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Наразі, пропорційність є складовим елементом закріпленого ст.8 Конституції України принципом верховенства права, якому за змістом ч.1 ст.11, ч.1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України має відповідати будь-яке судове рішення, тоді як покладання на сторону тягарю компенсації неспівмірного розміру понесених іншою стороною витрат на оплату послуг адвоката є несумісним із визначеним ч.1 ст.2 цього Кодексу завданням господарського судочинства, адже матиме фактичний наслідок, тотожний до накладання штрафу.

Незважаючи на наявність описки у номері справи при здійсненні вказівки на оскаржуване рішення суду у детальному описі від 26.01.2021 та акті приймання-передачі від 26.01.2021, судовою колегією зазначається, що у цих документах наявне посилання на номер даної господарської справи, відзив на апеляційну скаргу та письмові пояснення від 06.04.2021 підписані адвокатом Терпелюком Є.В., що свідчить про його безпосередню участь у підготовці та наданні суду процесуальних документів. Крім того, адвокат Терпелюк Є.В. в якості представника позивача приймав участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, що відбулися 15.03.2021, 12.04.2021, 19.04.2021 та 17.05.2021.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.11.2020 р. у справі № 911/4242/15, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому, клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат в сумі 15 000,00 грн. відповідачем не заявлено, а додаткове рішення суду від 02.12.2020 в апеляційному порядку не оскаржено.

Таким чином, оскільки спір у справі виник внаслідок відмови відповідача від оплати виконаних позивачем робіт та оплати поставлених позивачем ТМЦ, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем під час апеляційного провадження в сумі 15 000,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 126, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 18.11.2020р. у справі № 922/2325/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хозсфера (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, офіс 303, код ЄДРПОУ 39712901) на користь Приватного підприємства Еверест-ХХІ (61101, м. Харків, вул. 23 Серпня, 27, код ЄДРПОУ 34952536) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 18.05.2021р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя С.В. Барбашова

Суддя Д.О. Попков