Постанова

від 12.05.2021 по справі 140/3139/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/3139/20 пров. № А/857/3137/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Стельмаха П.П.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року (головуючого судді Каленюк Ж.В. ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/3139/20 за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с. Воютин Луцького району Волинської області про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області 10.03.2020 звернулося в суд з позовом до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с. Воютин Луцького району Волинської області в якому просить зобов`язати відповідача повністю зупинити експлуатацію будівлі навчального закладу за адресою: Волинська область, Луцький район, село Воютин, вулиця Шкільна, 1б, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі №140/3139/20 та ухвалою суду від 03.03.2021 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2021 призначено справу №140/3139/20 до апеляційного розгляду у судове засідання на 12.05.2021, продовжено строк апеляційного розгляду справи №140/3139/20 на 15 днів.

12.05.2021 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області направило до апеляційного суду клопотання про розгляд справи без участі представника, вказавши, що станом на 11.05.2021 не надходило жодної інформації про усунення порушення, яке було одним з підстав подання адміністративного позову, а саме: обладнання будівлі навчального закладу системою блискавкозахисту.

Відповідач направив до апеляційного суду лист від 17.03.2021 за №39/1.11/2-21.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу Луцького міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Волинській області від 03 січня 2020 року №3 Про проведення перевірок (аркуші справи 7-8), посвідчення від 08 січня 2020 року №28 (аркуш справи 9) головним інспектором Луцького міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Волинській області в період з 08 по 20 січня 2020 року проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання ЗОШ с. Воютин вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за результатами якої складено акт перевірки від 15 січня 2020 року №18 (аркуші справи 10-21). Перевіркою виявлено, зокрема, такі порушення: приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , що є порушенням пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (ППБУ); незаповнений отвір в протипожежній перешкоді, який відокремлює електрощитові від коридору, а саме не встановлено протипожежні двері в електрощитову (абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ, пункт 2.24 глави 1 розділу IV ППБУ); не проведена обробка дерев`яних конструкцій засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ; на вікнах у приміщеннях, де перебувають люди, ґрати не розкриваються, чим порушено пункт 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ; не проведене вимірювання електромережі на опір ізоляції та перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ; не обладнано будівлі системою блискавкозахисту, що є порушенням пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ; приміщення не до забезпечені первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками (пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ). Примірник акта перевірки 15 січня 2020 року отримав директор ЗОШ с. Воютин.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на директора ЗОШ с. Воютин ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (аркуш справи 22).

У зв`язку з виявленими порушеннями вимог законодавства пожежної та техногенної безпеки Управління ДСНС України у Волинській області звернулось з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі навчального закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність беззаперечних підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI, Законом України від 05 квітня 2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697.

Як встановлено статтею 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно з статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Положення №1052).

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V також передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 68 Кодексу цивільного захисту України обумовлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, Управління ДСНС України у Волинській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Згідно з частиною другою вказаної статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом.

Положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку шляхом повного зупинення експлуатації будівлі навчального закладу.

Повне зупинення роботи підприємства чи експлуатації будівель є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені порушення вимог пожежної чи техногенної безпеки окремо чи у сукупності реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Відсутність доведеної загрози життю та здоров`ю людей є підставою для відмови в позові контролюючого органу про застосування запобіжного заходу.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 розділу І ППБУ).

Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Тобто, загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.

Поряд з цим, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18).

Судом встановлено, що на виконання заходів пожежної та техногенної безпеки, що зазначені в акті позапланової перевірки від 15 січня 2020 року №18 ЗОШ с. Воютин здійснено вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій вогнетривким розчином покрівлі навчального закладу; приміщення доукомплектовано вогнегасниками, грати на вікнах відчиняються на час перебування людей у будівлі, влаштована система протипожежного захисту; проведені заміри опору ізоляції мережі; встановлені протипожежні двері в електрощитові (аркуш справи 62). Позивач погоджувався, що станом на 01 грудня 2020 року відповідачем усунуто усі порушення пожежної безпеки, крім влаштування на будівлі навчального закладу системи захисту від попадань прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (аркуш справи 59).

Отже, фактично на час розгляду справи залишилось не усунутим лише одне з семи виявлених порушень - влаштування на будівлі навчального закладу системи захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, при цьому відповідачем вживаються заходи для його усунення.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач зобов`язаний обладнати приміщення системою блискавкозахисту. Разом з тим, зважаючи на обробку відповідачем дерев`яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, влаштування системи протипожежного захисту, укомплектування приміщень вогнегасниками, розчищення шляхів евакуації, проведення замірів опору ізоляції мережі, знижено потенційні ризики виникнення і поширення пожежі, створення загрози життю та здоров`ю людей. Відтак, усунення відповідачем основної частини порушень вказує на відсутність сукупності порушень, які стали підставою для застосування такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації будівлі навчального закладу.

Отже, при вирішенні питання щодо можливості обмеження роботи будівлі школи у спосіб, зазначений позивачем, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування, який позивач просить застосувати до відповідача, з огляду на обставини на час розгляду справи судом, співмірним до мети його застосування. Метою застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель ЗОШ с. Воютин є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у можливому завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Щодо доводів апеляційної скарги про не обладнання будівлі навчального закладу системою блискавкозахисту апеляційний суд вважає, що такі спростовуються діями відповідача, оскільки відповідач, враховуючи наявне фінансування, усунув більшість порушень, виявлених перевіркою 15.01.2020 та вжив усіх можливих від нього заходів щодо повного виконання вимог Управління ДСНС України у Волинській області, а саме згідно листа директора Воютинського ліцею О.Л. Перванчук від 17.03.2021 за №39/1.11/2-21 адресованого до Голови Торчинської селищної ради, начальника гуманітарного відділу Торчинської селищної ради про виділення коштів орієнтовно 125500 грн. на виготовлення проекту та встановлення системи блискавкозахисту, відповідно встановлення судових заборон, як цього просить позивач, без визначення умов та критеріїв для їх скасування чи зміни, може призвести до фактичного зупинення діяльності ЗОШ с. Воютин, що у спірних правовідносинах не відповідає критеріям пропорційності. На думку суду, влаштування на будівлі навчального закладу системи захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів не вимагає зупинення експлуатації будівлі ЗОШ с. Воютин та з огляду на сезонність таких явищ як блискавка може бути забезпечено шляхом застосування інших заходів реагування з боку позивача як органу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла до висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивація наведена у апеляційній скарзі, не дає адміністративному суду апеляційної інстанції підстави для постановлення висновків, які вказують про помилкове вирішення спору судом першої інстанції, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Однак також, апеляційний суд зауважує, що не усунуте порушення, підлягає вирішенню, а позивачу слід в майбутньому повторно провести позапланову перевірку для перевірки усунення порушення.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області - залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі №140/3139/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 17.05.2021