Ухвала

від 13.05.2021 по справі 474/686/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши матеріали кримінального провадження №12018150200000183 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15 січня 2021 року, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

-обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1 ст.122 КК України;

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

захисник ОСОБА_5

представник потерпілого-адвокат ОСОБА_8

( в режимі відео конференції з Врадіївського районного суду Миколаївської області)

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати. Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Короткий зміст вироку.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 122 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням, при умові якщо він на протязі іспитового строку терміном3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно п.п.1,2ч.1ст.76КК Українипокладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та додаткові обов`язки визначені п.1 ч.3 ст. 76 КК України, а саме попросити публічно (шляхом розміщення оголошення в районній газеті «Вісник Врадіївщини») пробачення у потерпілого ОСОБА_9 .

Стягнуто з ОСОБА_6 на користьДержавної установи«Інститут стоматологіїтащелепо лицевоїхірургіїнаціональної академіїмедичнихнаукУкраїни» витрат на стаціонарне лікування від злочину потерпілого ОСОБА_9 , в розмірі 13459 (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 83 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 накористь ОСОБА_9 в рахуноквідшкодуванняматеріальноїшкоди 29616 (двадцять дев`ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 87 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник посилаючи на рішення Європейського суду з прав людини вважає, що в обвинувальному акті не викладено формулювання обвинувачення із зазначенням всіх елементів, а саме місце, час, спосіб та мотиви вчинення злочину, яке інкримінується ОСОБА_6 , що на думку сторони захисту, позбавляє обвинуваченого захищатись від висунутого проти нього обвинувачення.

Зауважує, що судом дано невірну оцінку показам допитаних свідків, не встановлено фактичні обставини справи, зокрема безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи, яка стосувалась з`ясуванню способу та місця вчинення правопорушення.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, 02.06.2018 року близько 04.00 години ОСОБА_6 перебуваючи біля літньої площадки дискотеки, розташованої в парку по АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних відносин, які склалися в результаті протиправної поведінки потерпілого ОСОБА_9 , з метою реалізації раптово виниклого у нього умислу направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , підійшов до входу зазначеної дискотеки, де умисно наніс ОСОБА_9 один удар кулаком в область нижньої щелепи, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_6 судом кваліфіковані за 1ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбаченихст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора та представника потерпілого, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Висновок суду, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за обставин наведених у вироку, підтверджений зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені вказаного злочину.

Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення злочину обвинуваченими.

Кваліфікація судом першої інстанції дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1. ст.122 КК України є вірною.

Крім того, захисник у своїй апеляційній скарзі не наводить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, а лише посилається на норми кримінального процесуального закону, що регламентують порядок складання обвинувального акту та ухвалення вироку, а також рішення Європейського суду. Проте будь-яких доводів, щодо незаконності вироку стосовно ОСОБА_6 в апеляційній скарзі захисником не наведені.

Так, в судовому засіданні суду першої ОСОБА_6 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, заобставин, викладених в обвинувальному акті не визнав, показав, що 01.06.2018 року, на прохання ОСОБА_10 перебував у центральному парку в смт. Врадіївка, біля пам`ятника невідомому солдату, де допомагав останньому на дискотеці, через що постійно знаходився за барною стійкою. Тоді ж ОСОБА_11 та особа на прізвисько « ОСОБА_12 » ( ОСОБА_13 ) почали товкатися, битися. На прохання, своєї дружини ОСОБА_14 , він та ОСОБА_15 , розборонили, розтягли їх. Вранці з дружиною він пішов додому. Потерпілого ОСОБА_16 знає, але не пам`ятає чи бачив в той день на дискотеці. Вважає, що потерпілий міг оговорити його, так як вважав, що він, обвинувачений, власник дискотеки. До свідків у даній справі не їздив та не погрожував їм.

Разом з тим, вина обвинуваченого, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме поясненнями потерпілого ОСОБА_9 , який суду пояснив, 01.06.2018 року о 23.00 год. він з друзями відпочивав на літній дискотеці в центрі смт.Врадіївка, де біля 3.40 год. вже 2 червня зі своїм знайомим ОСОБА_17 , справили свої фізіологічні потреби в непризначеному для цього місці - біля паркану дискотеки, про що йому зробив зауваження ОСОБА_18 , оголосивши це також у мікрофон, щоб його присоромити. Потім ОСОБА_18 підійшов до ОСОБА_19 і в них почалась штовханина, вони вийшли за межі дискотеки, знаходилися метрів сім від входу в дискотеку. Він потерпілий, теж вирішив вийти і відійшов на метри три від паркана дискотеки, в напрямку обличчям до пам`ятника «невідомому солдату», та спиною до дискотеки. В цей час почув рух в його сторону, повернувши голову побачив ОСОБА_20 , який різко наніс йому один удар кулаком в щелепу, знизу, справа, від чого він упав на коліна, відчув сильний біль, повний рот крові. Потім до нього підійшов ОСОБА_21 , та на його прохання викликав швидку. В цей час навколо були якісь особи, але він не знає хто саме, підійшов тільки друг ОСОБА_22 . Спіріна та ОСОБА_23 знав раніше, вони обоє є господарями дискотеки. Перебував з ними в цивільних відносинах. З того часу як ОСОБА_18 вперше зробив йому зауваження і до того часу як вони вийшли за територію дискотеки пройшло не більше 10 хв. Після побиття лікувався в Одесі, де йому поставили шину. Шрам на обличчі залишився в результаті хірургічного втручання після отриманої від удару травми, дикція змінилася в гіршу сторону. В результаті протиправних дій ОСОБА_20 змушений був терпіти фізичний біль та моральні страждання, приниження честі і гідності перед своїми знайомими односельцями, незручності в особистому житті та порушення нормальних життєвих зв`язків, весь час змушений був проводити складні діагностичні обстеження, стаціонарно та амбулаторно лікуватися у Врадіївській ЦРЛ, Державній установі «Інститут стоматології», в зв`язку з чим ніс витрати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 ,показав, що з 1 травня 2018 року орендував приміщення літньої дискотеки для організації дискотеки. На прохання ОСОБА_25 , надав йому дозвіл відсвяткувати день народження на дискотеці. ОСОБА_26 запросив, щоб поміг обслуговувати компанію біля 20 осіб, що була на дні народженні. Десь о 2 год. ночі ОСОБА_27 вийшов з дискотеки і почав справляти природні потреби відразу біля хвіртки, хоча до туалету необхідно було пройти метрів 100. На це він зробив йому зауваження, а останній йому нагрубив, через що почалася штовханина, яка тривала хвилини три. За хвірткою дискотеки ОСОБА_23 не було. Через хвилин 10 ОСОБА_19 повернувся і почав знов обзивати його, свідка, через що знову між ними почалася штовханина всередині танцполу, при якій був присутній ОСОБА_23 , ОСОБА_28 , які їх розбороняли. Також там постійно перебували його дружина ОСОБА_29 і ОСОБА_30 . Потім третій раз знову між нами відбулася сутичка на танцполі в ході якої вони впали на землю, і їх розбороняв ОСОБА_31 . Потім уже хтось прийшов і каже, що там була бійка, малого побили, і в нього зламана щелепа. Вранці він з ОСОБА_23 , на пропозицію останнього, поїхали до Мокряка, там вже було два міліціонери, був ОСОБА_32 , мама його, батько, потерпілий сказав що то ОСОБА_23 його вдарив.

Свідок ОСОБА_33 вказав, що 2 червня він перебував разом із ОСОБА_34 на дискотеці, майже постійно, сиділи за одним столиком. Між ОСОБА_34 мала місце конфліктна ситуація зі ОСОБА_18 , який проводив дискотеку. Конфлікт виник із за того, що ОСОБА_32 всередині дискотеки, під огорожею справив свої природні потреби. Спірін взяв мікрофон, почав кричати через це, а тому виник конфлікт, який тривав біля 5 хвилин. Коли він із ОСОБА_35 і ОСОБА_36 стояли за метрів 6-7 від входу до дискотеки і розмовляли, він подивився на вхід, і побачив як ОСОБА_32 вийшов, а за ним вибіг обвинувачений ОСОБА_37 і вдарив ОСОБА_38 з правого боку в щелепу. Після цього ОСОБА_32 показував, що тече кров. Він же, на його, свідка, запитання, сказав, що його вдарив ОСОБА_23 . Запитав це для уточнення. Інших осіб крім ОСОБА_23 та ОСОБА_38 там не було. Через це він і ОСОБА_39 викликали швидку.

Аналогічні покази надали свідки ОСОБА_40 , ОСОБА_29 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 .

На підтвердження вини обвинуваченого суд вірно у вироку послався на висновок експерта №337 від 13.06.2018р., відповідно до якого у ОСОБА_9 виявлено двобічний перелом нижньої щелепи, які могли утворитися в строк вказаний в ухвалі від дії тупого твердого предмету, можливо внаслідок нанесення одного удару кулаком руки в область нижньої щелепи, і відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, як ті, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я. Та утворитися при падінні з висоти власного зросту не могли.

Щодо твердженнязахисника проте,що в обвинувальному акті не викладено формулювання обвинувачення із зазначенням всіх елементів, а саме місце, час, спосіб та мотиви вчинення злочину, яке інкримінується ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає їх надуманими та таким що не відповідають дійсності. Оскільки, обвинувальний акт містить всі обставини, які встановлені в ході досудового розслідування та які регламентовані ст.91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, в тому числі щодо місця, яким зазначено територія літної площадки дискотеки в парку по АДРЕСА_2 , та способу його вчинення.

Всі наведені у вироку докази - показання свідків, потерпілих та письмові докази є такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК Українипрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та отримані в порядку, передбаченомуКПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.409КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст.412КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, підставами для скасування чи зміни судового рішення є такі порушення норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.

При цьому, конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.

Апеляційним судом не встановлено порушень, які перешкодили суду всебічно розглянути матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ухвалити законне рішення.

Суд повнота об`єктивнодослідив обставинисправи,прийняв законнета обґрунтованерішення,відповідно довимог кримінальногопроцесуального закону,а томудоводи апелянтащодо порушеннясудом першоїінстанції вимог кримінальногопроцесуального законує безпідставними,за такого підстав для скасування вироку суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 424,532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 15 січня 2021 року стосовно ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: