Рішення

від 11.05.2021 по справі 2-1953/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-1953/11

Провадження № 2/522/696/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

11 травня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Звонецької І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням інфляційних втрат та стягнення неустойки (пені) ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 04 серпня 2009 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки( пені) за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2007 року (справа №2-829/07 )було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. на місяць за період з 10.11.2005 року по 10.03.2007 року; на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 500грн. на місяць за період з 10.03.2007 року до припинення навчання у Одеському інституті фінансів Українського державного університету економіки та фінансів; на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 500 грн. на місяць, починаючи з 29.11.2005 року до припинення інвалідності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2007 року по справі № 2-829/07 відповідач, ОСОБА_3 , належним чином не виконував, що зумовило право позивачів звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки ( пені ) за прострочення сплати аліментів.

25 червня 2012 року Приморським районним судом м. Одеси було постановлено заочне рішення, позовна заява була задоволена (справа №2-1953/11)

З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 було стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 41109 грн.80 коп.; на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 34861 грн. ; на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 252 грн.

22 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2012 року у справі № 2-1953/11.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2012 року у справі №2-1953/11 скасовано, а справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження .

24 лютого 2021 року позивачі надали до Приморського районного суду м. Одеси заяву про збільшення позовних вимог з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У заяві про збільшення позовних вимог позивачі просять стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 10.11.2005 року по 10.03.2007 року з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 39527,76 грн.; на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у зв`язку з заборгованістю зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 10.11.2005 року по 10.03.2007 року у розмірі 7694,59грн.; на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів на її утримання, за період з 29.11.2005 року по припинення інвалідності з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 89243,83 грн.; на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) у зв`язку з заборгованістю зі сплати аліментів на її утримання за період з 29.11.2005 року по припинення інвалідності у розмірі 20083,33 грн.; на користь ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів за період навчання в Одеському інституті фінансів Українського державного університету економіки та фінансів з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 37687 ,63 грн.; на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) у зв`язку з заборгованістю зі сплати аліментів за період навчання в Одеському інституті фінансів Українського державного університету економіки та фінансів з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 10600,00 грн.; на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з оплатою інформаційно- технічного забезпечення судового процесу у розмірі 252 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2007 року у справі №2-829/07 відповідачем належним чином не виконувався у зв`язку з чим вони вимушені звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та мають право, окрім стягнення заборгованості, стягнення неустойки( пені) за прострочення сплати аліментів,сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом відповідно до ст. 625 ЦК України.

ОСОБА_3 9 березня 2021 року до суду був наданий відзив в якому він надав заперечення, виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, докази на спростування доводів позивачів. Частково визнали позов з врахуванням відсутніх квитанцій щодо оплати аліментів, а саме в розмірі 12133,33 грн. аліментів, та 3541 грн. пені на користь ОСОБА_1 , в іншій частині просили відмовити.

ОСОБА_3 просить відмовити позивачам у позові зазначивши, що він виконував рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2007 року належним чином і не має заборгованості по сплаті аліментів.

11.05.2021 року від позивачів (представника позивачів адвоката Данілюк Андрія Борисовича ) та представника відповідача адвоката Затинацької Євгенії Іванівни надійшли до Приморського районного суду м. Одеси заяви про розгляд справи без участі позивача та відповідача.

11.05.2021 року відповідач та його представник звернулися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутністю на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст. 12 ЦПК України ,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу ,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які данні на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів) що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення як вирішення справи.

Відповідно до ст. 81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1,2 ст. 196 СК України ,у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішення суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення , але не більш 100 відсотків заборгованості.

Пунктом 22 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року» Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» , передбачено ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки ( пені ) настає лише за наявності вини цієї особи .

ОСОБА_3 в заяві від 11.05.2021 року частково визнав позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по аліментам в сумі 12133,33 грн. та пені заборгованості по аліментам у сумі 3541 грн.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи , вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2007 року у справі №2-829/07 було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. на місяць за період з 10.11.2005 року по 10.03.2007 року; ОСОБА_2 аліменти у розмірі 500грн. на місяць за період з 10.03.2007 року до припинення навчання у Одеському інституті фінансів Українського державного університету економіки та фінансів; ОСОБА_1 аліменти у розмірі 500 грн. на місяць, починаючи з 29.11.2005 року до припинення інвалідності.

Виконавчий листи знаходився на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції.

Згідно Закону України « Про виконавче провадження « розрахунок заборгованості по аліментам надає державний виконавець.

Відповідно до відповіді Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі № 14533 від 17.03.2021року в частині виконання рішення Приморського районного суду по справі № 2-829/07 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було знищено в зв`язку з закінченням строку зберігання.

ОСОБА_3 до Приморського райсуду м. Одеси надані квитанції по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 за період з 11.2005 року до 07.2009 року.

Згідно наданих відповідачем квитанцій встановлена відсутність сплати аліментів за місяці по яким квитанції відсутні, тобто не має належного підтвердження проведення оплати аліментів.

В указаний період заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 складає 12133,33 грн. на які повинна нараховуватися неустойка( пеня).

Відповідно до висновків Великої Палати ВСУ ,загальна сума пені за несплати аліментів або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою 1.р= (А1х1% хG1)+ (А1х1% хG1).

При перевірці розрахунку неустойки здійсненного відповідачем, враховуючи вище наведені норми законодавства сумнівів щодо вірності розрахунку у суду не виникло, в свою чергу наданий розрахунок позивачем не відповідає вище зазначенійформулі розрахунку.

На підставі викладеного з встановлення суми заборгованості неустойка ( пеня ) складає 3541 грн.

25.10.2010 року державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-829 від 23.11.2007 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня встановлення повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 до припинення ним навчання, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 був відрахований за місцем навчання у лютому 2008 року відповідно до довідки Одеського інституту фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 23.10.2009 року № 307, наказ від 27.02.2008 року.

25.10.2010 року державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції була винесена постанова про перевірку виконавчого провадження та складений розрахунок заборгованості по аліментам ,затверджений начальником Першого Приморського ДВС Одеського міського управління юстиції у якій зазначено, що переплата за виконавчим листом складає 1379,66 грн., заборгованість відсутня.

Виходячи з аналізу наданих до матеріалів справи доказів суд приходить до висновку, що у ОСОБА_2 відсутні підстави для задоволення його позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на його користь заборгованості зі сплати аліментів за період навчання.

Відповідно до положення частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив грошове зобов`язання на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3% річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 3% річних на суму боргу входить до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, якій полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора шляхом отримання компенсації( плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

До правовідносин ,які регулюють стягнення заборгованості зі сплати аліментів , положення ст. 625 ЦК України про відповідальність за порушення грошового зобов`язання не поширюється .

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду України Справа № 235/4359/16ц ,провадження №61-31462св18 від 19 вересня 2019 року.

Із врахуванням наведеного ,оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку ,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 12133,33 грн та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 3541 грн.

Керуючись ст. ст. 12 , 13 , 76 , 77 , 141 , 259 , 263 , 264 , 265 , 268 , 272 , 273 ЦПК України , -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням інфляційних втрат та стягнення неустойки (пені) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість зі сплати аліментів на її утримання у розмірі 12 133 (дванадцять тисяч сто тридцять три) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) у зв`язку із заборгованістю зі сплати аліментів на її утримання 3 541 (три тисячі п`ятсот сорок одна) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України .

Повний текст рішення виготовлений 17 травня 2021 року .

Суддя А.В. Науменко

11.05.21