Рішення

від 13.05.2021 по справі 442/4573/18

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/4573/18

Провадження №2/442/48/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобич в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк , Публічного акціонерного товариства Укрінком про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги,-

встановив:

18.07.2018 позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 09.07.2015.

В обґрунтування позову покликається на те, що 23 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Брокбізнесбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення було укладено кредитний договір № 7/12/Ю, у відповідності до якого ПАТ Брокбізнесбанк взяв на себе зобов`язання надати Позичальнику кредит у розмірі 6 238 577,60 гривень строком повернення 22 серпня 2017 року з відсотковою ставкою 19 % річних.

23 серпня 2012 року між ПАТ Брокбізнесбанк та ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення було укладено іпотечний договір, посвідчений Юзефівим О.Б., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу за реєстровим № 420.

В подальшому відбулось відступлення АТ Брокбізнесбанк права вимоги за вказаним Іпотечним договором відповідно до Договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим № 5114 від 09.07.2015 р. на користь ПАТ Український інноваційний банк .

Позивачка вважає вказаний договір недійсним в силу вимог ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України. Зокрема вказує на те, що даний договір про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором підписаний зі сторони АТ Брокбізнесбанк не уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк , а Директором департаменту з управління процесом реалізації майна (активів) АТ Брокбізнесбанк Гончаровою Мариною В`ячеславівною. При цьому остання здійснювала під час його укладення представництво інтересів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк (надалі - уповноважена особа), а не самого банку. Слід зазначити, що уповноважена особа не могла володіти правами вимоги по іпотечному договору, укладеному між АТ Брокбізнесбанк та ТОВ Санаторій Карпатські зорі Центр реабілітації та оздоровлення 23 серпня 2012 року, так як не була стороною такого договору та жодними правами на спірне майно не володіє, а відтак і права на передачу прав вимоги на нього також не має. Виключно банк міг через уповноважену на це особу укласти відповідний договір, укладення якого начебто підтверджувались довіреністю

Відповідно до п.4 ч.1 ст.48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у редакції Закону від 09.07.2015 року) Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Таким чином, вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або шляхом делегування повноважень, на уповноважену особу Фонду.

Закон регламентує порядок делегування повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженій особі Фонду, передбачаючи можливість такого делегування кільком уповноваженим особам Фонду та зазначає, що у разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них (ч. 3 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у редакції Закону від 09.07.2015 року).

Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується (ч. 3 ст. 47 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у редакції Закону від 09.07.2015 року).

При цьому, можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам Закон не передбачає.

Що стосується порядку визначення уповноважених осіб Фонду, то відповідно до ч.1 ст.47 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у редакції Закону від 09.07.2015 року) право визначати таких осіб покладено лише на виконавчу дирекцію Фонду.

Також зазначає, про те, що враховуючи наведене та ту обставину, що ОСОБА_2 під час укладення спірного договору представляла інтереси не юридичної особи - банку, котрому належать передавані права вимоги по іпотечному договору, а виключно працівника ФГВФО якому делеговані повноваження Фонду та якому не належали та не могли належати права вимоги, що передавалася остання не мала повноважень на укладення такого договору. При цьому в цьому випадку вона діяла не з перевищенням своїх повноважень, а власне внаслідок відсутності таких.

Згідно з положеннями чч.2 та 3 ст.203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

Частиною 1 ст.237 ЦК передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з ч.3 цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, передбачених актами цивільного законодавства.

Слід зазначити, що статтею 241 ЦК визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише в разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин уважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, ст.241 ЦК презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та в установленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також установлює випадки й умови набуття чинності правочином, учиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх перевищити.

Позивач зазначає, що у випадку, що має місце в даній справі, одна із сторін спірного договору не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, розпоряджалась предметом договору, права на яке вона не мала та мати не могла, а відтак в силу вимог ч.1 ст.215 ЦК спірний договір є недійсним відповідно до приписів чч.2 та 3 ст.203 ЦК.

02.08.2018 р. від відповідача ПАТ Брокбізнесбанк надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на відсутність порушеного права Позивача та наявність в уповноваженої особи Фонду повноважень для видачі довіреностей для передоручення делегованих повноважень з підстав реалізації ним функцій органу управління банку.

Від ПАТ Укрінбанк чи його правонаступників заперечень на адресу суду не поступало.

04.02.2019 р. представником Позивача було подано клопотання про витребування документів зазначених у відзиві Відповідача. Схоже за змістом клопотання було надано 20.06.2019 р. 16.08.2019 р. ухвалою суду з метою реалізації вказаних клопотань Позивача було постановлено ухвалу про тимчасове вилучення доказів, якою суд вимагав надати оригінали документів відповідно до клопотання Позивача у зв`язку із не виконанням попередніх неодноразових вимог суду про їх надання. Зокрема, судом було вирішено вилучити тимчасово у Публічному акціонерному товариству Брокбізнесбанк (код ЄДРПОУ 19357489, вул. Перемоги, 41, м. Київ, 03057 ) оригінал довіреності на Директора департаменту з управління процесом реалізації майна ( активів) АТ Брокбізнесбанк та документи ( в тому числі відповідні договори), на підставі яких було здійснено перехід права вимоги по кредитному договору №7/12/Ю. 03.09.2019 р. було прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання відповдінодо до п. 4 ч.4 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження . 18.09.2019 р. судом було прийнято ухвалу, якою було вирішено вилучити тимчасово у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17 (2 поверх), м. Київ, 04053 ) оригінал довіреності на Директора департаменту з управління процесом реалізації майна (активів) АТ Брокбізнесбанк та документи (в тому числі відповідні договори) на підставі яких було здійснено перехід права вимоги по кредитному договору №7/12/Ю. 11.11.2019 р. було повторно прийнято ухвалу, якою було вирішено вилучити тимчасово у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17 (2 поверх), м. Київ, 04053 ) оригінал довіреності на Директора департаменту з управління процесом реалізації майна (активів) АТ Брокбізнесбанк та документи (в тому числі відповідні договори) на підставі яких було здійснено перехід права вимоги по кредитному договору №7/12/Ю. 13.12.2019 р. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання вказаної ухвали суду. 03.03.2020 р. судом було отримано лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Щодо виконання ухвали суду , відповідно до змісту якого ФГВФО просив прийняти вимогу про повернення виконавчого документу. 04.03.2020 р. судом було отримано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає до виконання. 12.03.2020 р. ухвалою суду ця заява була задоволена. 03.04.2020 р. судом було постановлено ухвалу, якою було вирішено вилучити тимчасово у Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м.Київ, 01601) оригінал довіреності на Директора департаменту з управління процесом реалізації майна (активів) АТ Брокбізнесбанк Гончарову Марину В`ячеславівну та документи (в тому числі відповідні договори), на підставі яких було здійснено перехід права вимоги по кредитному договору №7/12/Ю. 29.05.2020 р. судом було отримано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої Позивач просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 09.07.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим № 5114, визнання недійсним договір відступлення права вимоги № 21 від 03.07.2015 р. та договір № 22 про відступлення прав вимоги за договором поруки від 09.07.2015 р.. Дана заява судом була прийнята. Відтак остаточні позовні вимоги Позивача були визначені у вигляді вимоги про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 09.07.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим № 5114, визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 21 від 03.07.2015 р. та договору № 22 про відступлення прав вимоги за договором поруки від 09.07.2015 р. 22.07.2020 р. судом було прийнято ухвалу, якою зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову Т.О. - надати архівну копію довіреності, виданої 15.06.2015 за р. №828; - Публічне акціонерне товариство Укрінком - копії документів котрі були передані останньому відповідно до акту прийому-передачі за договором про відступлення прав вимоги №21 від 03.07.2015 та №22 від 09.07.2015. 28.01.2021 р. було прийнято ухвалу, якою зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) України надати в розпорядження суду в термін до 01.03.2021 архівну копію довіреності від 15.06.2015, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою Т.О. за р. №828 на представництво інтересів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк . Станом на дати прийняття рішення у справі жодна із вказаних ухвал суду виконана не була. При цьому судом було вжито всіх можливих заходів для отримання копії довіреності від 15.06.2015, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою Т.О. за р. №828 на представництво інтересів уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк та документів, котрі були передані ПАТ Укрінбанк відповідно до акту прийому-передачі за договором про відступлення прав вимоги №21 від 03.07.2015 та №22 від 09.07.2015.

Так як жодних інших заперечень чи документів на спростування позицій Позивача відповідачами надано не було, а судом здійснено усі можливі дії для забезпечення можливості надання та зібрання доказів сторонами, суд вирішив розглянути справу по наявним доказам та з врахуванням озвучених та наданих суду позицій сторін.

Так, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 №4452-VI (надалі також Закон №4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 107 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк до категорії неплатоспроможних , рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28.02.2014 № 57 з 03.03.2014 в ПАТ Брокбізнесбанк було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11 червня 2014 року до 10 червня 2015 року включно.

На підставі частини п`ятої статті 44 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21.05.2015 р. № 103 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ Брокбізнесбанк на 1 рік до 10.06.2016 р. включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк Куреного Олександра Вікторовича до 10.06.2016 р. включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 02 червня 2016 р. № 896, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Брокбізнесбанк на два роки до 10 червня 2018 року включно.

Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ Брокбізнесбанк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами Куреного Олександра Вікторовича на два роки до 10 червня 2018 року включно.

Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 №4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Вирішуючи питання про те, положення якого нормативно-правового акту підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, необхідно враховувати наступне.

Відповідно до статті 75 Конституції України , Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріорітету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одиопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Відповідно до частини 3 статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України.

Зокрема, частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 4 листа Міністерства юстиції України Щодо практики застосування норм права у випадку колізії від 26.12.2008 року N 758-0-2-08-19, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

За таких умов, виходячи з наведених положень Конституції України, рішення Конституційного Суду України та роз`яснень Міністерства юстиції України, пріоритетними в даному випадку є положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі 6-2001цс15 відповідно до якого у спорах пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Таким чином, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до приписів ст. 48 Закону уповноважена особа наділена рядом спеціальних повноважень, котрі визначені в спеціальному законі. Як уже зазначалось вище даний Закон має пріоритетне значення у всіх питаннях, котрі стосуються проведення процедури ліквідації банку. Обсяг та зміст вказаних функцій є унікальним та не регулюється більше ні в якому законі чи іншому нормативному акті. Зокрема до таких повноважень відносяться такі, які закріплені в п. 5 та п. 10 ч. 1 ст. 48 Закону. Вказані повноваження виходять поза межі, визначені п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону, так як є не притаманними для органів управління банку та не можуть бути ними реалізовані в інший спосіб поза як в порядку визначеному Законом. У даній справі оспорювані дії по відступленню права вимоги відбувались саме в порядку виконання функцій, визначених п. 5, п. 10 ч. 1 ст. 48 Закону, а відтак передоручення повноважень по їх реалізації повинно бути врегульоване саме нормами спеціального Закону та виходить за межі повноважень уповноваженої особи як органу управління банку. Крім того, з момент відкликання ліцензії та початку процедури ліквідації банку останній втрачає можливість реалізовувати функції, котрі специфічно притаманні лише банківським установам, в тому числі і щодо відступлення прав вимоги в розумінні цивільного чи господарського законодавства. Відступлення прав вимоги, котре відбувається під час ліквідації банку, врегульовується виключно спеціальними нормами. А відтак, права на передоручення таких функцій уповноважена особа Фонду не має, так як діє в межах спеціальних норм, як спеціальний суб`єкт з використанням делегованих повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не як орган управління банку.

Відповідно положень ст.47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на час укладення спірного догвоору) уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду з чітко визначеними межами повноважень. Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується.

За ч.ч.1 та 3 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Отже, вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або шляхом делегування повноважень на уповноважену особу Фонду.

Відповідно ч.1 ст.47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду.

Однак, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам. Фактично це виключно право Фонду делегувати повноваження визначеним саме ним особам.

За таких обставин суд вважає, що позов є підставним і підлягає до задоволення.

З врахуванням наведених обставин та керуючисьст.ст.5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 216, 237, 241 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов задоволити

Визнати недійсними:

-договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 09.07.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим № 5114.

-договір відступлення права вимоги № 21 від 03.07.2015 р., укладений між Публічним акціонерним товариством Брокбізнесбанк та Публічним акціонерним товариством Український Інноваційний банк .

-договір № 22 про відступлення права вимоги за договором поруки від 09.07.2015 р., укладений між Публічним акціонерним товариством Брокбізнесбанк та Публічним акціонерним товариством Український Інноваційний банк .

Стягнути з ПАТ Брокбізнесбанк та ПАТ Укрінком на користь ОСОБА_1 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.05.2021.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , м. т. НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач 1: Публічне акціонерне товариство Брокбізнесбанк , юридична адреса: пр. Перемоги 41, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 19357489

Відповідач 2: Публічне акціонерне товариство Укрінком , юридична адреса: вул. Сметаніна 3-А, м. Сєверодонецьк, 93404, код ЄДРПОУ 05839888.

Суддя Хомик А.П.