Ухвала

від 18.05.2021 по справі 876/47/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.05.2021 року м. Дніпро Справа № 876/47/20

Центральний апеляційний господарський суд

у складі головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

представники сторін:

від позивача: Сеннов О.А. представник, довіреність №905-К-О від 30.03.2019 р.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020р. у справі № 49/2020

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Макаренко Сергія Володимировича, с. Мошни Черкаської обл.

про стягнення заборгованості в розмірі 69 229,73 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020р., у складі третейського судді Згоніка Сергія Володимировича задоволено повністю - стягнуто з Фізичної особи-підприємця Макаренко Сергія Володимировича на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за порушення умов договору б/н від 19.07.2020р. в розмірі 41 633,62 грн. та 1360, 00 грн. витрат, пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду 17.08.2020р. із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020р. у справі №49/2020.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021р. у справі №876/47/20 визначено головуючого суддю (суддю - доповідача) - Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021р. прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський банківський союз" від 26.06.2020р. у справі № 49/2020. Розгляд заяви призначено в судове засідання на 18.05.2021р.

27.04.2021р. від представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" електронною поштою до суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon":ІНФОРМАЦІЯ_1, № тел. НОМЕР_1 .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2021р., судове засідання у справі №876/47/20, вирішено провести з представником Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання у справі відповідач повідомлений шляхом надсилання копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021р..

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008р., сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з Порядку ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ГПК України, заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа розглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 354 ГПК України, при розгляді заяви про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається.

Оскільки відповідних клопотань від учасників справи не надходило, відповідно, справа Центральним апеляційним господарським судом не витребовувалась.

18.05.2021р. оголошено вступну та резолютивну частину ухвали Центрального апеляційного господарського суду.

Дослідивши доводи, наведені в заяві Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020р. у справі № 49/2020, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Статтею 55 Закону України "Про третейські суди" визначено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 56 названого Закону заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Компетентним є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом (ч.1 ст. 2 цього Закону).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20.07.2006р. в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За правилами п. 11 ч. 1 ст. 20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Частиною 2 ст. 24 ГПК України встановлено, що справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції, за місцем розгляду справи третейським судом.

Провадження у таких справах здійснюється у порядку, передбаченому розділом VІІ ГПК України, у разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 327 ГПК України та п. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", є наказ.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України, заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду, за місцем проведення третейського розгляду, протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України, при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.

Отже, у відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених у ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та у ст. 355 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №910/8665/17, від 04.06.2019 у справі №873/8/19, від 27.06.2019 у справі №873/19/19, від 11.07.2019 у справі №910/8692/17, від 13.11.2019 у справі №873/51/19, від 24.12.2019 у справі №870/45/19, від 22.10.2020р. у справі № 876/46/20.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ГПК України, суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущений встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Подібним чином врегулювано вищезазначене питання у ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди".

В матеріалах справи наявний витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с. 10-39).

Пунктом 1.1.7.29. "Умов та правил надання банківських послуг" передбачено, що сторони домовилися, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між Банком та Клієнтом або у зв`язку з ними, в тому числі що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійсними, підлягають вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз".

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" посилається на те, що третейське застереження міститься у п. 1.1.7.29 Умов та правил надання банківських послуг; третейське застереження не визнано недійсним; склад третейського суду відповідає вимогам закону; рішення третейського суду не містить способів захисту прав і охоронюваних законом інтересів, не передбачених законом; питання про права та обов`язки третіх осіб третейським судом не вирішувалося.

Між тим, матеріали справи та третейської справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку, в якій міститься про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також того, що вказаний документ взагалі містив умови, зокрема, й щодо третейського застереження.

Роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання банківських послуг, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 р. у справі №6-16цс15 та постановах Верховного Суду від 25.09.2019р. у справі №704/1023/16-ц, від 02.10.2019р. у справі №322/1220/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово ним змінювалися, тобто, позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-якій редакції, яка найбільш сприятлива для задоволення позову, про що зазначено.

У такий спосіб та за відсутності підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг (наявність), останні не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до правовідносин між сторонами, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 та постановах Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі №591/4633/16-ц та від 18.12.2019р. у справі №205/2825/18.

Вищевикладене надає можливість зробити висновок, що дана справа не підвідомча третейському суду.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2020р. у справі №876/68/19, від 22.10.2020 р. у справі № 876/46/20.

Згідно положень п.2 ч.1 ст. 355 ГПК України, суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Враховуючи наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачені статтею 355 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020р. у справі № 49/2020.

Керуючись статтями 253, 352, 354, 355, 356 Господарського процесуального кодексу, Центральний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020р. у справі № 49/2020 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця Макаренко Сергія Володимировича, про стягнення заборгованості в розмірі 69 229,73 грн..

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 26.06.2020р. у справі №49/2020 покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 19.05.2021р..

Суддя І.М. Кощеєв