Рішення

від 19.05.2021 по справі 911/1055/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1055/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянув заяву Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1055/20

за позовом Приватного підприємства "Компанія Агротрейд"

18006, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 43, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 37787179

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ВС"

08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51, код ЄДРПОУ 41863468

про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору поставки, інфляційних витрат та 3% річних

за участі представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа (вх. № 1068/20 від 24.04.2020) за позовом Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ВС" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору поставки, інфляційних витрат та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.11.2020 у справі №911/1055/20 позов задоволено частково.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №31432/20 від 21.12.2020) для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №31432/20 від 21.12.2020) розподілена на суддю Кошика А.Ю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.12.2020 суддею Кошиком А. Ю. прийнято до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 31432/20 від 21.12.2020) та відкладено розгляд даної заяви до закінчення апеляційного перегляду рішення Господарського суду Київської області від 17.11.2020 та повернення матеріалів справи.

25.02.2021 матеріали справи №911/1055/20 повернулись до Господарського суду Київської області.

За доповідною запискою судді Кошика А.Ю. від 30.03.2021, відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Київської області від 30.03.2021 №26-АР, витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2021, заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №31432/20 від 21.12.2020) передана на розгляд судді Саванчук С.О.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення (вх. №31432/20 від 21.12.2020) позивачем подано клопотання про поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. №31433/20 від 21.12.2020), що аргументовано хворобою представника позивача, що унеможливило подання суду доказів судових витрат позивача, на підтвердження чого додано довідку з медичної установи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2021 судом клопотання Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" про поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення задоволено, поновлено Приватному підприємству "Компанія Агротрейд" строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання з розгляду заяви Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні 15.04.2021.

У судовому засіданні 15.04.2021 оголошено перерву до 29.04.2021, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, з метою належного повідомлення відповідача у справі про судове засідання.

У судове засідання 29.04.2021 представники сторін не з`явились, про дату, місце та час судового розгляду повідомлялись шляхом направлення ухвал суду на адреси, що встановлені судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За результатами розгляду заяви, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частин 1, 2 статті 221, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем долучені: договір про надання правової допомоги від 01.04.2020, додаткові угоди від 06.04.2020, від 26.10.2020, ордер серія ЧК № 146856, акт приймання - передачі наданих послуг від 17.12.2020 на суму 47500,00 грн., рахунок № 1 на оплату наданих послуг на суму 47500,00 грн., рахунок № 2 на компенсацію витрат пов`язаних з розглядом справи на суму 2000,00 грн., довідку № 1 від 17.12.2020 про отримання коштів на суму 49500,00 грн., звіт про надану правову допомогу.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року ( East/West. , заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховано постанову Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 та практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), а також вимоги статті 126 Господарського процесуального кодексу України про те, що питання щодо зменшення таких витрат суд розглядає виключно за клопотанням іншої сторони справи, одночасно, фактичне здійснення таких витрат та їх розмір має підтверджуватись наданими суду доказами.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для включення судом витрат позивача на професійну правничу допомогу до судових витрат у справі у повному розмірі, вказаному у заяві позивача, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та розподілу цих витрат між сторонами в порядку пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Заяву (вх. № 31432/20 від 21.12.2020) Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" (18006, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 43, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 37787179) про винесення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ВС" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 51, код ЄДРПОУ 41863468) на користь Приватного підприємства "Компанія Агротрейд" (18006, м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 43, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 37787179) 26606,25 грн. (двадцять шість тисяч шістсот шість гривень двадцять п`ять копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.05.2021.

Суддя С.О. Саванчук