Рішення від 13.04.2021 по справі 911/1676/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov .ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа № 911/1676/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Миронівської міської ради

до Приватного підприємства «Автобан-А.С.А.»

про стягнення 74 972,34 гривен

за участю представників:

від прокуратури: Галась О.М. (посвідчення № 055447 від 21.02.2020)

від відповідача: Суровцов А.Ю. (ордер № 703217 від 13.12.2020)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Миронівської міської ради (далі - Миронівська міська рада/позивач) до Приватного підприємства «Автобан-А.С.А.» (далі - ПП «Автобан-А.С.А.» /відповідач) про стягнення 74 972,34 гривень збитків, завданих внаслідок виконання з порушенням і не дотриманням вимог проектно-кошторисної документації робіт згідно договору капітального ремонту частини дороги вулиці Чкалова в м. Миронівка Миронівського району Київської області №222 від 03.12.2018.

Як зауважив прокурор, вказані вище обставини свідчать про заподіяння територіальній громаді в особі міської ради матеріальної шкоди , що має наслідком необґрунтовані витрати із місцевого бюджету, тоді як міська рада неналежно здійснює свої повноваження та за захистом інтересів громади до суду не звертається.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 у справі №911/1676/20 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.07.2020, встановлено сторонам строки, зокрема відповідачу для подання відзиву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - до 31.07.2020.

Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про відкриття провадження у справі та відповідні процесуальні права і обов`язки, строки для їх реалізації і виконання, сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 21.07.2020 та 17.08.2020 у справі №911/1676/20 відкладено підготовче провадження на 17.08.2020 та 07.09.2020 відповідно.

07.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшли:

- пояснення до позовної заяви;

- лист про надання документів, що підтверджують відправлення на адресу позивача та відповідача копій доданих до позовної заяви платіжного доручення №1000 від 05.05.2020 та наказу прокуратури Київської області №335к від 18.06.2019;

- належним чином засвідчена та читабельна копія восьмої сторінки висновку експертів №13-2/70/24/114 від 28.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2020 у справі №911/1676/20 відкладено підготовче засідання на 22.09.2020.

22.09.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Кагарлицької місцевої прокуратури надійшов супровідний лист з додатком.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 у справі №911/1676/20 супровідний лист Кагарлицької місцевої прокуратури залишено без розгляду, відкладено підготовче засідання на 13.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 у справі №911/1676/20 відкладено підготовче засідання на 13.10.2020.

25.09.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Кагарлицької місцевої прокуратури надійшов супровідний лист з додатком.

Ухвалою Господарського суду Київської області 13.10.2020 у справі №911/1676/20 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 23.11.2020.

16.11.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Миронівської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2020 у справі №911/1676/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.12.2020.

14.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просить:

- повернути справу №911/1676/20 на стадію підготовчого провадження;

- встановити нові строки відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву, доказів по справі, а також заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні.

У судовому засіданні 14.12.2020 судом відмовлено у задоволенні вказаного вище клопотання відповідача з огляду на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості процесуального переходу на стадії судового розгляду справи по суті на попередню стадію розгляду справи, крім випадків зміни складу суду згідно ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №911/1676/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.12.2020.

28.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили вироком Миронівського районного суду Київської області у кримінальному провадженні №42019111190000004 від 15.01.2019 по справі №371/535/20 (провадження №1-кп/371/111/20).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2020 у справі №911/1676/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.01.2021.

26.01.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений строк та долучення до матеріалів справи: протоколу огляду місця події від 19.06.2019; протоколу лабораторних випробувань, проб асфальтобетону відібраного на об`єкті Капітальний ремонт частини дороги по вул. Чкалова в м. Миронівка, Миронівського району, Київської області від 20.06.2019 №298/05; протоколу лабораторних випробувань, проб асфальтобетону відібраного на об`єкті Капітальний ремонт частини дороги по вул. Чкалова в м. Миронівка, Миронівського району, Київської області від 24.06.2019 №353/06.

У судовому засіданні 26.01.2021 судом:

- відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, оскільки зупинення провадження у справі на стадії розгляду її по суті можливе лише за наявності процесуально передбачених виключних підстав, наявності яких відповідачем не доведено у поданому ним клопотанні;

- задоволено клопотання відповідача про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів та долучено відповідно подані докази.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2021 у справі №911/1676/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 15.02.2021.

15.02.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення з приводу висновка експерта, а також пояснення щодо відсутності у Кагарлицької місцевої прокуратури повноважень для звернення до суду із відповідним позовом в інтересах держави в особі Миронівської міської ради, до яких додано копії повідомлення №109/1011/1/02-20 від 22.05.2020 та листа №02-11/5182 від 28.12.2020.

Згідно ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Однак відповідачем не обґрунтовано поважність причин пропуску відповідного процесуального строку для подання вказаних вище пояснень разом з доданими до них документами, а також - об`єктивну неможливість подати відповідні пояснення до суду заздалегідь, у підготовчому провадженні.

З огляду на вказане вище та приписи процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення без розгляду вказаних вище пояснень відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2021 у справі №911/1676/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.03.2021.

29.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою долучення до матеріалів справи вироку Миронівського районного суду Київської області по кримінальному провадженні №42019111190000004 від 15.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.03.2021 у справі №911/1676/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 13.04.2021.

08.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи вироку Миронівського районного суду Київської області по кримінальному провадженні №42019111190000004 від 15.01.2019.

У судовому засіданні 13.04.2021 вказане вище клопотання відповідача залишено без розгляду, оскільки клопотання подано відповідачем на стадії розгляду справи по суті з порушенням встановлених строків для подання доказів.

У судовому засіданні 13.04.2021 після закінчення з`ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2018 між Миронівською міською радою, як замовником, та ПП «Автобан-А.С.А.» , як підрядником, укладено договір капітального ремонту частини дороги вулиці Чкалова в м. Миронівка Миронівського району Київської області №222 (далі - договір підряду), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик за власні сили та засоби виконати роботи: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Капітальний ремонт частини дороги вулиці Чкалова в м. Миронівка Миронівського району Київської доріг), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до пп. 2.2., 3.1., 3.2., 4.3., 6.1.1, 6.1.2., 6.2.1., 7.1., 8.1. та 8.2. договору підряду роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання повинні відповідати державним стандартам ДСТУ Б В.2.7.-119-2011 Суміші асфальтобетонні асфальтобетон дорожній і аеродромний , будівельним нормам ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів , кошторисній документації згідно Правил визначення вартості будівництва за ДСТУ - Б Д.1.1-1:2013, іншим нормативним документам та стандартам, діючим на території України з моменту підписання договору, та договору.

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, є динамічною, і складає 564 542,00 грн без ПДВ.

Оплата проводиться за фактично виконані роботи, не пізніше двадцяти робочих днів після підписання обома сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт.

Гарантійний термін за даним договором складає 5 (п`ять) років з моменту приймання робіт.

Обов`язки підрядника: якісно і вчасно виконати роботу, зазначену в п. 1 цього договору; в межах гарантійного строку за власний рахунок забезпечувати відновлення ділянок, роботи на яких відповідно до цього договору виконані/надані неналежної якості.

Обов`язки замовника: прийняти виконану підрядником роботу відповідно до умов цього договору, оглянути їх і у разі виявлення допущених відступів від умов договору або інших недоліків негайно в письмовому вигляді заявити про них підряднику.

Права замовника: вимагати від підрядника, зокрема, виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт; проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання - технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування; усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред`явлення робіт для здійснення технічного нагляду.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2018, а в частині виконання обов`язків сторін до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу.

Копії вказаного вище договору та договірної ціни до нього наявна в матеріалах справи.

Так, за доводами прокурора, 04.12.2018 за договором підряду ПП «Автобан-А.С.А.» та Миронівською міською складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) за грудень 2018 року (форми КБ-2в) (далі - акт виконаних робіт від 04.12.2018) про повне виконання підрядних робіт загальною вартістю 564 542,00 грн. Копія вказаного акта наявна в матеріалах справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №30 від 04.12.2018 Миронівською сільською радою перераховано ПП «Автобан-А.С.А.» 564 542,00 грн.

Водночас, за доводами прокурора, в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019111190000004 встановлено, що роботи по ремонту дороги по вул. Чкалова на території Миронівської міської ради проведено з явними порушеннями та недотриманням вимог проектно-кошторисної документації.

Як зауважив прокурор, на виконання ухвали Богуславського районного суду від 16.05.2019 у справі №358/593/19 Київським НДЕКЦ МВС України складено висновок експертів №13-2/70/24/114 від 28.02.2020 (далі - висновок експертів), яким встановлено, що обсяги виконаних робіт є значно меншими за визначені у кошторисі та здані відповідачем Миронівській міській раді.

Так, за доводами прокурора, згідно вказаного вище висновку експертів встановлено, що:

- вартість фактично виконаних робіт за договором №222 на капітальний ремонт частини дороги вулиці Чкалова м. Миронівка Київської області укладений між Миронівською міською радою та приватним підприємством Автобан-А.С.А. становить 489 569,66 грн;

- обсяги та вартість фактично виконаних ремонтних робіт за вищевказаним договором не відповідають обсягам та вартості, визначеним актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В, та не відповідають обсягам та видам робіт, які зазначені в дефектному акті;

- розмір втрачених активів (збитків) внаслідок завищення вартості ремонтних робіт за договором від 03.12.2018 №222 по капітальному ремонту частини дороги вулиці Чкалова в м. Миронівка, з урахуванням висновку в частині судової будівельно-технічної експертизи, становить 74 972,34 гривень.

Крім того, прокурор зазначив, що 02.04.2020 в межах зазначеного вище кримінального провадження директору ПП Автобан-А.С.А. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, за службове підроблення та привласнення бюджетних коштів, які виділені на ремонт дорожнього покриття по вул. Чкалова в м. Миронівка Київської області.

В підтвердження вказаних вище обставин прокурором надано копії: висновку експертів №13-2/70/24/114 від 28.02.2020, повідомлення про підозру від 02.04.2020, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження - 42019111190000004.

Посилаючись на вказане вище, прокурор зауважив, що під час досудового розслідування встановлено спричинення державі в особі Миронівської міської ради 74972,34 гривень збитків у зв`язку з неналежним виконанням ПП Автобан-А.С.А. умов договору підряду, які змовник, тобто позивач, має право вимагати від підрядника згідно ч. 2 ст. 849, ч. 2 ст. 852 ЦК України, а відповідач - ПП Автобан-А.С.А. має відшкодувати завдану шкоду позивачу - Миронівській міській раді, у відповідному розмірі невиконаних робіт - 74972,34 гривень.

За викладеними прокурором у позові доводами територіальній громаді спричинено збитки шляхом вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор зауважив, що вказані вище обставини, зокрема відсутність виконаних будівельних робіт, істотно зачіпають інтереси держави та територіальної громади, якій заподіяно матеріальну шкоду, що має наслідком необгрунтовані витрати із місцевого бюджету, тоді як орган, відповідно уповноважений державою на реалізацію волі територіальної громади - Миронівська міська рада, належним чином не виконує покладені на неї обов`язки.

В розрізі вказаних вище обставин та наявності підстав для представництва інтересів держави у суді в особі відповідного органу, прокурор зазначив, що Миронівською міською радою, у відповідь на лист Кагарлицької місцевої прокуратури №36-957вих-20 від 22.04.2020 щодо вжиття заходів представницького характеру, направлено лист №02-35/1626 від 24.04.2020, з якого вбачається, що вказаним суб`єктом владних повноважень заходи щодо стягнення в судовому порядку завданих територіальній громаді збитків не вживалися.

Копії листа Кагарлицької місцевої прокуратури №36-957вих-20 від 22.04.2020 та лист Миронівської міської ради №02-35/1626 від 24.04.2020 наявні в матеріалах справи.

За доводами прокурора вказане вище свідчить про бездіяльність Миронівської міської ради, яка, як потерпіла особа у кримінальному провадженні №42019111190000004 від 15.01.2019 мала доступ до матеріалів кримінального провадження, що є необхідними для звернення до суду із захистом інтересів територіальної громади, фактично самоусунулася від вжиття заходів щодо повернення завданих територіальній громаді збитків.

Стосовно ж обставин, що свідчать про наявність усіх елементів збитків, прокурор вказав, що вина та протиправна поведінка відповідача полягають у внесенні недостовірних відомостей до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2018 року за договором №222 від 03.12.2018, що підтверджено висновком експерта.

Внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача, за доводами прокурора, Миронівська рада була позбавлена в повному обсязі отримати результат виконання укладеного договору, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із наведеними неправомірними діями відповідача.

В розрізі вказаного вище прокурор, посилаючись на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 28.08.2020 у справі №916/477/18, вказав, що відповідно до ст. ст. 11, 525, 526, 629 ЦК України договір, як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків, є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання допускається виключно у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, посилаючись на порушення інтересів держави у зв`язку з безпідставними витратами місцевого бюджету шляхом оплати робіт, які фактично не були надані, та невчинення позивачем у зв`язку з цим жодних заходів реагування прокурор:

- вказав, що ним обрано спосіб захисту порушених майнових прав держави шляхом відшкодування збитків у зв`язку з неналежним виконанням підрядником обов`язків за договором підряду згідно приписів ст. ст. 16, 22 ЦК України, ч. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України;

- з огляду вказаного просив стягнути з Приватного підприємства «Автобан-А.С.А.» 74 972,34 гривень збитків, завданих внаслідок виконання з порушенням і не дотриманням вимог проектно-кошторисної документації робіт згідно договору капітального ремонту частини дороги вулиці Чкалова в м. Миронівка Миронівського району Київської області №222 від 03.12.2018.

У судових засіданнях під час розгляду даної справи, у тому числі і по суті, представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що покладений в основу обвинувачення директора ПП «Автобан-А.С.А.» щодо заволодіння бюджетними коштами (завдання збитків державі) у розмірі 74 972,34 грн висновок експертів №13-2/70/24/114 від 28.02.2020 є недостовірним доказом, оскільки:

- відібрані під час огляду місця події 19.06.2019 зразки асфальтобетонного покриття у спеціальні пакети відправлено до Миронівського ВП ГУНП в Київській області, а не до експертної установи;

- лабораторні дослідження згідно протоколів від 20.06.2019 №298/05 та від 24.06.2019 №353/06 є недостовірними, оскільки зі змісту вказаних документів не вбачається, що досліджувалися саме ті зразки, що були відібрані 19.06.2019;

- порушено передбачений ДСТУ Б В.2.7-319:2016 Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Метод випробувань порядок відбору проб кернів, їх транспортування і збереження, що впливає на цілісність зразків для експертного дослідження;

- порушено передбачений приписами Кримінального процесуального кодексу України порядок залучення експертів для проведення експертного дослідження та порядок отримання стороною обвинувачення вказаних вище протоколів лабораторних досліджень;

- експертів не було повідомлено про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку;

- проведення лабораторних досліджень, результати яких відображено у протоколах від 20.06.2019 №298/05 та від 24.06.2019 №353/06, не відповідають передбаченим ст. 102 КПУ України критеріям висновку експерта;

- огляд та натурне обстеження об`єкта, як складення самого висновку проведено в період, коли кримінальне провадження №42019111190000004 було закрито, тобто поза межами досудового розслідування, а експертом в порушення вимог кримінального процесуального законодавства самостійно, за власною ініціативою зібрано матеріали для проведення експертизи, тоді як в протоколі огляду місця події не зазначено жодних ідентифікуючих відомостей про технічний засіб, за допомогою якого експертом зібрано матеріали.

Крім того у судовому засіданні 13.04.2021 представник відповідача вказав, що позовні вимоги прокурора у даній справі грунтуються на доказах, отриманих в рамках кримінального провадження №42019111190000004 за результатами розгляду якого вироком Миронівського районного суду Київської області визнано невинуватим директора ПП «Автобан-А.С.А.» у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України з огляду на відсутність складу кримінального правопорушення.

В розрізі вказаного вище представник відповідача зауважив, що протокол огляду місця події від 19.06.2019, протоколи від 20.06.2019 №298/05 та від 24.06.2019 №353/06 та висновок експертів №13-2/70/24/114 від 28.02.2020 визнано судом недопустимими доказами.

Відповідно до ч.ч. 4, 9 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем у передбачені відповідними процесуальними нормами порядку та строки не надано суду ані відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку вирішувати справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 165 ГПК України.

Поряд з тим в процесі розгляду вказаної справи позивачем не подано ані письмових пояснень, ані доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника відповідача та прокурора, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі статтею 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду вказаних вище приписів, враховуючи наявні в матеріалах справи листи Кагарлицької місцевої прокуратури №36-957вих-20 від 22.04.2020 та лист Миронівської міської ради №02-35/1626 від 24.04.2020, судом перевірено дійсність дотримання прокурором вказаного порядку повідомлення позивача про здійснення захисту інтересів держави і територіальної громади у спірних правовідносинах та обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

Зазначені вище норми кореспондують з частиною першою статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв`язок між ними, а також вина.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Поряд з цим саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Отже, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди.

Збитки ж, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Так, звертаючись до суду із вимогою про стягнення з відповідача збитків, прокурор зазначив, що роботи за договором підряду проведено з порушеннями та недотриманням вимог проектно-кошторисної документації, а вина та протиправна поведінка відповідача полягають у внесенні недостовірних відомостей до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2018 року, що підтверджено висновком експерта.

Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Водночас, приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України унормовано, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Зі змісту вказаної вище норми права слідує, що на замовника покладається обов`язок прийняти виконану підрядником роботу, що передбачає перевірку ним якості та повноти цієї роботи, а приймання виконаної роботи спрямоване на виявлення будь-яких можливих відступів від умов договору та недоліків.

Під недоліками виконаної роботи та відступами від умов договору слід вважати невідповідність роботи певним якісним (дефекти, використання нижчого за якістю матеріалу тощо) та кількісним параметрам (недоробки, завищення ціни, використання неправильних коефіцієнтів або показників при визначенні її розмірів тощо), визначеним у завданні замовника.

Відповідно до статей 627, 629, 632 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Судом вище встановлено, що:

- ціна робіт за договором підряду визначається на основі кошторису та складає 564542,00 грн;

- 04.12.2018 позивачем та відповідачем підписано акт виконаних робіт загальною вартістю 564 542,00 грн.

До того ж вказаний вище акт містить відмітку інженера технічного нагляду про відповідність обсягів та якості робіт проектно-кошторисній документації.

З огляду зазначеного вище, суд дійшов висновку, що підписання позивачем та відповідачем договору підряду свідчить про погодження сторонами з умовами вказаного правочину, у тому числі і з ціною і вартістю робіт, та, надалі, підписання сторонами акта виконаних робіт від 04.12.2018 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо якості, обсягів та вартості виконаних відповідачем робіт свідчить як про прийняття позивачем таких робіт загальною вартістю 564 542,00 грн, так і про належне виконання відповідачем робіт за договором.

Приписами статтей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Однак прокурором доказово не підтверджено обставин порушення відповідачем умов договору в частині виконання робіт за договором підряду, у тому числі недотримання відповідачем вимог проектно-кошторисної документації під час виконання вказаних робіт.

Водночас доказово непідтверджені доводи прокурора щодо внесення відповідачем недостовірних відомостей до акта виконаних робіт від 04.12.2018, як свідчення вини та протиправності поведінки відповідача, визнаються судом неспроможними, позаяк вказаний акт підписано позивачем та відповідачем, як наслідок обома сторонами погоджено внесені до такого акта відомості щодо обсягу та вартості виконаних за договором робіт.

До того ж доказів складення сторонами під час прийняття робіт за договором підряду акта про виявлені недоліки та/або повідомлення позивачем відповідача про виявлені недоліки у роботах суду не надано.

Крім того суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту встановлення вини та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, що брали участь у передачі/прийнятті робіт за договором підряду.

Отже, прокурором не надано суду доказів на підтвердження:

- невідповідності фактично виконаних будівельних робіт видам та обсягам будівельних робіт визначеним проектно-кошторисною документацією та первинною звітною документацією на завершення будівельних робіт;

- вчинення відповідачем протиправних дій та, як наслідок, вини відповідача під час виконання робіт за договором підряду.

Наданий же прокурором висновок експертів №13-2/70/24/114 від 28.02.2020 не приймається судом як доказ наявності протиправної поведінки відповідача, його вини та понесення позивачем збитків, з огляду на таке.

Згідно приписів ст. ст. 98, 101, 102, 104 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до приписів ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, тоді як принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Водночас судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17.

Однак наданий прокурором висновок №13-2/70/24/114 від 28.02.2020 не є належним доказом у розумінні вказаних вище приписів, оскільки такий висновок складений не на замовлення учасника даної справи та не на підставі ухвали суду про призначення експертизи у даній справі, як і не містить такий висновок відомостей про те, що його підготовлено для подання до суду та не відповідає відповідно унормованому порядку збирання матеріалів для проведення експертизи, зокрема щодо отримання зразків проб асфальтобетону та визначення показників маси асфальтобетонної суміші.

За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурором доказово не обґрунтовано наявності як протиправної поведінки та/або бездіяльності відповідача і його вини, так і причинно-наслідкового зв`язку, що призвели б до понесення позивачем збитків у заявленому до стягнення розмірі.

Отже, враховуючи доказову необґрунтованість та недоведеність наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленої прокурором вимоги та стягнення з відповідача 74 972,34 гривень збитків.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури (09201, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Кооперативна, 3) в інтересах держави в особі Миронівської міської ради (08801, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Собороності, 48, ідентифікаційний код 04054984) до Приватного підприємства «Автобан-А.С.А.» (08841, Київська обл., Миронівський р-н, с. Карапиші, вул. Поштова, 44, ідентифікаційний код 40588231) про стягнення 74 972,34 гривень збитків відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.05.2021.

Суддя В.А. Ярема