Рішення

від 18.05.2021 по справі 640/2936/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року м. Київ № 640/2936/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомМіністерства юстиції України доПолітичної партії Справедлива Країна про анулювання реєстраційного свідоцтва, -

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622; далі також - Міністерство) 07.02.2020 звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Політичної партії Справедлива Країна (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 2-Д, код ЄДР: 36574940; фактична адреса: 01032, м. Київ, Кловський узвіз, 7), в якому просить суд анулювати реєстраційне свідоцтво політичної партії Справедлива Країна , свідоцтво № 175-п.п від 09.07.2009.

Позиція заявника.

Міністерство зазначає, що Політичну партію Справедлива Країна зареєстровано у статусі політичної партії про що видано свідоцтво № 175-п.п від 09.07.2009.

Зазначає, що партія має статус юридичної особи (дата державної реєстрації - 03.08.2009, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 12241020000047132; ідентифікаційний код юридичної особи - 36574940, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Молодогвардійська, будинок 2-Д, керівник - ОСОБА_1 ).

Також зазначає, що діяльність відповідача здійснюється на підставі Статуту Політичної партії Справедлива Країна , затвердженому Установчим З`їздом Політичної партії Справедлива Країна Протокол № 1 від 28.04.2009.

З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України Про політичні партії в України Міністерством юстиції України 15.01.2020 направлено лист № 422/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії (далі - Комісія, ЦВК) для отримання інформації щодо висування Партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

У відповідь Комісія, листом від 31.01.2020 № 21-41-211, надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

Водночас, інформація щодо висування кандидатів на вищевказаних виборах за останні 10 років від Політичної партії Справедлива Країна відсутня, що, на думку Міністерства, підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону України Про політичні партії в Україні .

Таким чином, як зазначає заявник, у Міністерства юстиції України наявні правові підстави для звернення до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії Справедлива Країна .

Відтак, посилаючись на положення профільного законодавства, Міністерство юстиції просить задовольнити позов, оскільки Політичною партією Справедлива Країна протягом останніх десяти років не було здійснено жодного висування своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

При цьому, звертає увагу на те, що Конституційний Суд України у своєму рішення від 12.06.2007 № 1-2/2007 у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI Заключні положення Закону України Про політичні партії в Україні визнав, зокрема статтю 24 вказаного закону конституційною. Так, на думку Конституційного Суду України, реалізацію конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення, за твердженням заявника, дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України .

Позиція відповідача.

Відповідачем подано відзив, за підписом, як зазначено у відзиві, новообраного керівника партії ОСОБА_2 , якого обрано на з`їзді, який відбувся 21.12.2020 та рішенням якого, крім того, партію перейменовано на Політична партія АЛЕГРО .

Між тим, слід зазначити, що ЄДР не містять жодних змін (відомостей) відносно вказаної особи та зміни назви партії.

Відповідач між тим, зазначає, що офіс партії відсутній за юридичною адресою (т.1, а.с. 134).

Відповідач звертає увагу, що Партія зареєстрована як юридична особа 03.08.2009, а як політична партія 09.07.2009, відтак, на думку відповідача, Міністерство могло звернутися до суду не раніше 04.08.2020, тобто коли партії виповниться 11 років.

Звертає увагу на те, що Міністерство не має повноважень на звернення до суду із даним позовом, оскільки за правилами профільного законодавства Міністерство може звернутися з поданням , а не з позовною заявою.

Водночас звертає увагу на те, що з 2016 року свідоцтво не передбачено та не видається, а відтак анулювати раніше діючи свідоцтво, яке є не чинним, неможливо.

Крім того, відповідач заявляє, що 03.02.2020 у партії відбувся позачерговий з`їзд, рішенням якого ОСОБА_2 було висунуто кандидатом в народні депутати України на проміжних виборах по 179 округу 15.03.2020.

Даним рішенням, як зазначає відповідач, партія виконала вимогу законодавства про вибори та політичні партії стосовно висування кандидата на виборах. Однак, партія не змогла зібрати грошову заставу через політичні репресії за сторони Міністерства юстиції України та шалений пресинг в ЗМІ, а тому не було сенсу подавати документи для реєстрації кандидата в ЦВК, адже ЦВК все одно прийняла б рішення про відмову у реєстрації.

Водночас, відповідач звертає увагу, що партія має три головні завдання, серед іншого, - участь у виборах.

Додатково відповідач зазначає, що 27.11.2020 ЦВК прийняла постанову № 522 про призначення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 87. У зв`язку з цим на позачерговому з`їзді 21.12.2020 прийнято рішення про висування новообраного голови партії ОСОБА_2 , протокол № 2.

Відповідач також вважає, що Міністерство не правильно тлумачить норми законодавства стосовно висування та реєстрації кандидатів на виборах. На думку відповідача ст. 24 Закону України Про політичні партії в Україні законодавець пов`язує звернення Міністерства до суду з відсутністю саме факту висування кандидатів партією для участі в виборах.

Наголошує, що не реєстрація ЦВК кандидатів на виборах, відмова кандидата від подальшого балотування на виборах не відміняє рішення партії про висування кандидата та тим більше не може бути підставою для примусової ліквідації партії.

Враховуючи викладене у відзиві на позов, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив , Міністерство зазначає відносно доводів відповідача безпідставності позову та відсутності у Партії чинного свідоцтва про реєстрацію, що на момент надання відповіді на відзив рішення щодо анулювання реєстраційного свідоцтва партії не приймалось. Таким чином, твердження відповідача про те, що реєстраційне свідоцтво партії не є чинним є безпідставним. Адже внесення змін у законодавство про державну реєстрацію не потягло за собою таких правових наслідків як анулювання реєстраційного свідоцтва.

Додає, що на момент подання позову Партії виповнилось десять років та шість місяців, тобто відповідачем допущено порушення щодо не висування своїх кандидатів протягом останніх 10 років для участі у виборах народних депутатів та у виборах Президента України мали місце впродовж всього часу існування Партії.

Відносно необхідності звернення саме із поданням, а не позовом, Міністерство зазначає, що процесуальний порядок, встановлений для реалізації права суб`єктом владних повноважень на звернення до суду, визначається виключно нормами КАС України. Реалізація цього права здійснюється у спосіб подання позовної заяви, що відповідає вимогам статті 159, 160 КАС України. Посилання Відповідача, на статті 24 Закону № 2365-ІП буквальному тлумаченню не підлягають, а реалізуються Міністерством юстиції України у спосіб, передбачений КАС України. Вказаному кореспондує положення частини 2 статті 19 Конституції України.

Окремо також звертає увагу, що відповідачем помилково вираховується строк 11 років з моменту реєстрації Партії на висування свої кандидатів для участі у виборах, коли Законом № 2365чітко встановлений 10 річний строк.

Що стосується внесення змін до відомостей про Партію, звертає увагу, що за твердженням відповідача 21.12.2020 у Партії відбувся Позачерговий З`їзд, на якому прийнято рішення про обрання нового складу керівних органів Партії, зміну найменування Партії, затвердження нової редакції Статуту та Програми, зміна місцезнаходження та контактної інформації Партії.

Інформацію, яка міститься в у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search, зміни до установчих документів Партії не містить.

Водночас звертає увагу суду, що навіть при внесенні змін до керівних органів Партії, зміну найменування Партії, затвердження нової редакції Статуту та Програми, зміну місцезнаходження та контактної інформації Партії, такі зміни не вплинуть на суть правовідносин, що виникли між сторонами та не звільнить Відповідача від відповідальності за порушення статті 24 Закону № 2365-ІІІ.

Щодо участі Партії у виборах Міністерство та відносно доводів відповідача стосовно того, що Партія виконала вимогу статті 24 Закону № 2365-Ш щодо висування кандидата на виборах народних депутатів України шляхом прийняття рішення про висування кандидата на З`їзді Партії від 03.02.2020 (після спливу 10 річного строку), але документи до ЦВК для реєстрації кандидатом в народні депутати України на проміжних виборах представника Партії не подавала, у зв`язку з відсутністю грошових коштів для внесення застави, міністерство звертає увагу, що тим самим участь у виборах Партія не приймала.

Зазначає в контексті останнього, що сам факт неподання Відповідачем до ЦВК документів для реєстрації кандидатом в народні депутати України на проміжних виборах представника Партії в установленому порядку та відповідно не взяття участі Партії у виборчому процесі, є підставою стверджувати, що вимоги статті 24 Закону № 2365 Партією не виконанні.

Щодо наміру Партії взяти участь у проміжних виборах народного депутата України 2021 року, Міністерство зазначає, що кінцевим строком для висування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України або виборах народних депутатів України, був 04.08.2019.

Звертає увагу, що встановлюючи десятирічний строк для участі політичних партій у виборах у частині першій статті 24 Закону України Про політичні партії в Україні , законодавець мав на меті обмежити існування політичних партій, які тривалий час не реалізують основну ціль своєї діяльності та, як наслідок, не виявляють наміру приймати участь в управлінні державними справами.

Відтак, на думку Міністерства, можна, впевнено стверджувати, що політична партія, яка з будь-яких причин не прийняла участь у виборах, є такою, яка не виконує свої програмні цілі та порушує законодавство.

Доводи Відповідача, що Партія, маючи намір у 2021 році прийняти участь у проміжних виборах, виконала свій обов`язок у зв`язку з висуванням (обранням) кандидата на З`їзді Партії 21.12.2020 для подальшої участі у виборах народного депутата України по округу № 87 28.03.2021, заявник вважає необґрунтованими і свідчать про невірне тлумачення статті 24 Закону № 2365-ПІ.

Реалізація такого обов`язку як висування кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України, здійснюється шляхом реєстрації їх Центральною виборчою комісією.

Обрання кандидатів на З`їзді Партії є лише підготовчою стадією та свідчить про внутрішні організаційні процеси політичної партії, однак не може розглядатись як завершений процес участі у виборах.

Крім того зазначає, що намір реалізувати свій обов`язок у Партії виник лише після сплину десятирічного строку та подання Міністерством юстиції України позову до суду.

У запереченнях на відповідь на відзив, які підписані з посиланням на те, що вони підписані головою політичної партії Алегро ОСОБА_2 , заявник не погодився з доводами Міністерства. Зазначив, що Партія звернула увагу суду, що десятирічний строк на висунення кандидатів на виборах закінчується в день, коли Партії виповнюється 11 років. Тобто, на думку заявника, Партія мала повне право висувати своїх кандидатів на усіх виборах до моменту настання 11 років з дня реєстрації. А тому, на думку заявника, Міністерство юстиції передчасно звернулось до суду коли Партії було 10 років та 6 місяців, намагаючись такими чином порушити права членів Партії на участь у передвиборній кампанії.

Також заявник вважає, що реєстраційне свідоцтво Партії втратило чинність (а не було анульовано) після внесення змін до законодавства в 2016 якими було відмінено реєстраційні свідоцтва як установчі документи для всіх політичних партій без виключення.

Зазначається, що Партія не відмовляється приймати участь у виборах та не заперечує проти такого обов`язку. Свідченням чого є проведені З`їзди 03.02.2020 р. та 21.12.2020 р. по висуванню кандидатів на виборах. Не подання відповідних документів до ЦВК після З`їзду 03.02.2020 р. - не відміняє факт проведення З`їзду та підтвердження факту діяльності Партії.

Надалі, відповідачем надано додаткові пояснення відносно того, що рішенням з`їзду партії від 28.08.2014 про висування кандидатом у народні депутати ОСОБА_3 на виборах 26.10.202014. При цьому, у заяві від 30.03.2021 підтверджується (а.с. 234), що рішення Зїзду не було подано до ЦВК для реєстрації.

У зверненні до суду від 18.02.2021 відповідач повідомив також, що 20.01.2021 Міністерство відмовило у реєстрації змін найменування, керівництва та місцезнаходження політичної партії, а також нових редакцій установчих документів, у зв`язку з чим партія продовжує свою діяльність з первинним найменуванням та складом керівних органів.

Додає, що 01.02.2021 на позачерговому з`їзді партія висунула кандидатом у народні депутати України на проміжних виборах в одномандатному виборчому окрузі № 87 голову партії ОСОБА_1 . Однак, ЦВК відмовила у реєстрації через допущені помилки у документах.

Також, партією подана Відповідь на заперечення Міністерства юстиції стосовно висування 01.02.2021 кандидата від Партії на виборах (а.с. 217), неможливості сплатити заставу у розмірі 60 000 грн. та відмови ЦВК у реєстрації кандидата.

У свою чергу, Міністерство юстиції України подало до суду Заперечення на заяву відповідача від 18.02.2021 (а.с. 221). Звертає увагу, що формальне висунення кандидата у депутати у 2021 не свідчить про дотримання умов закону щодо діяльності політичних партій та завдань політичної діяльності, які зумовлюються подальше існування політичної партії.

Між тим, партією подана заява (а.с. 233), відносно судової практики в аналогічних спорах.

Додатково партією подана Відповідь на заперечення Міністерства на заяву партії від 30.03.2021.

Крім того засобами електронної пошти надійшли заперечення Міністерства на заяву відповідача від 30.04.2021 щодо судової практики в аналогічних спорах.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді Васильченко І.П. від 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом з тим, розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", в порядку п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду дану адміністративну справу передано на автоматизований перерозподіл справ між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020, адміністративну справу № 640/2936/20 перерозподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 21.10.2020 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. Ухвалено продовжити розгляд справи одноособово суддею Кармазіним О.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 14.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації Контроль за виборами (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9, кв. 19) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Встановлені судом обставини.

Політичну партію зареєстровано Міністерством юстиції України власне у статусі політичної партії про що видано реєстраційне свідоцтво № 175-п.п від 09.07.2009 (т.1, а.с. 99).

Партія зареєстрована у статусі юридичної особи 03.08.2009, номер запису: 12241020000047132.

Найменування партії протягом усього часу - Політична партія Справедлива Україна , код ЄДР 36574940.

Враховуючи положення ст. 23 Закону України Про політичні партії в Україні та вважаючи, що наявні умови, передбачені ч. 1 ст. 24 цього Закону щодо анулювання реєстраційного свідоцтва партії, Міністерство юстиції України звернулося до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Перш за все та щодо процедурних питань , слід зазначити наступне.

Так, відносно доводів відповідача щодо того, що відповідно до ч. 1 ст. 24 закону України Про політичні партії в Україні Міністерство юстиції України має звернутися до суду з поданням, а не позовом , слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 159 ( Види та зміст заяв по суті справи ) § 1 ( Заяви по суті справи ) Глави 1 ( Письмові заяви учасників справи ) КАС України передбачено, що формою звернення до суду є позовна заява (ст. 160 КАС України).

Відтак, звернення до суду з позовною заяви відповідає правилам Кодексу адміністративного судочинства, яким власне і визначається форма звернення до суду.

Зазначення в інших законах форми звернення - заява, подання, не змінює сутності звернення до суду та не може бути підставою для відмови у позові.

При цьому, право на звернення до суду Міністерства юстиції України передбачено ч. 1 ст. 24 вищезгаданого закону, ч. 1 ст. 27 КАС України та кореспондується з правилами п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України.

Що стосується чинності реєстраційного свідоцтва політичної партії, слід зазначити, що частиною 11 статті 11 вищезгаданого Закону (до набрання чинності Законом України 26 листопада 2015 року № 835-VIII) передбачалося, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, після реєстрації видає політичній партії, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

У свою чергу, Закон України 26 листопада 2015 року № 835-VIII Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не містить положень щодо втрати чинності реєстраційними свідоцтвами політичних партій.

Більш того, анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії на даний час є підставою для припинення державного фінансування партії (п. 4 ч. 1 ст. 17-8 Закону), що додатково вказує на чинність раніше виданих свідоцтв та на те, що анулювання раніше виданих реєстраційних свідоцтв політичних партій має юридичне значення, зокрема, для цілей припинення державного фінансування політичної партії.

Положення вказаного Закону в силу положень ч. 1 ст. 58 Конституції України поширюються на процедуру реєстрації політичних партій, заявлених до реєстрації після набрання чинності цим Законом та жодним чином не скасовують раніше виданих реєстраційних свідоцтв та не припиняють їх чинності , а відтак до їх чинності застосовуються правові інструменти, визначені чинним Законом України Про політичні партії в Україні .

Відносно десятирічного періоду, про який йдеться у ч. 1 ст. 24 Закону України Про політичні партії в Україні (… протягом десяти років …), на порушення якого Міністерством наполягає відповідач, слід зазначити, що партія як політичний суб`єкт зареєстрована МЮ України 09.07. 2009 , у статусі юридичної особи 03. 08.2009 . З наведеного вочевидь вбачається, що Міністерство юстиції України звернулося після спливу 10 річного строку існування партії, тобто з дотриманням встановлених правил та процедур.

При цьому, саме протягом цього періоду, а не згодом відповідач мав прийняти участь у виборах через висування та реєстрацію кандидатів у депутати, про що буде зазначено нижче.

Так, щодо суті заявлених вимог , слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 36 Конституції України політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян , беруть участь у виборах .

Згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори , референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Конституційні положення, зокрема, щодо участі партій у виборах, а не формального висунення кандидатів, є основою діяльності політичних партій, що деталізовано на законодавчому рівні.

Так, вказані положення Конституції Україні реалізовані у Законі України "Про політичні партії в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2365-III (далі - Закон N 2365).

Відповідно до ч. 1 ст. Закону України Про політичні партії в Україні (далі - Закон) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Серед іншого, політичні партії мають право брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України (п. 3 ч. ст. 12 Закону).

Політичні партії забезпечують участь громадян України в політичному житті суспільства, впливають на державну владу, беруть участь у формуванні органів влади і контролі за їх діяльністю (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року N 2-рп/2007).

Право громадян на участь в управлінні державними справами (стаття 38 Конституції України) реалізується, зокрема, через політичні партії, які є суб`єктами виборчого процесу та беруть участь у виборах.

У свою чергу , відповідно до ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

У взаємозв`язку з наведеним та аналізуючи реалізацію вказаних вище конституційних положень в історичному аспекті , слід зазначити, що розділом IV Закону України Про вибори народних депутатів України (541/97-ВР) такі стадії виборчого процесу як висування і реєстрація кандидатів у депутати є невід`ємно поєднаними стадіями виборчого процесу та, відповідно, результатом діяльності політичної партії, є однією з первинних стадій (єдиною стадією) в рамках виборчого процесу, що слідує власне і із назви цього з розділу Висування і реєстрація кандидатів у депутати .

При цьому, частиною першою статті 21 цього Закону визначено, що політичні партії, виборчі блоки партій висувають кандидатів у депутати єдиним списком для участі у виборах по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу.

Наведене вказує, що висунення кандидатів у депутати не є самостійною і суто формальною процедурою , а має реалізовуватись у формі реєстрації кандидатів у депутати. Висунення кандидатів у депутати не є самоціллю діяльності політичних партій, а відбувається саме для участі у виборах з метою просування через обраних кандидатів програми партії та реалізації наказів виборців, що передбачає реєстрацію кандидатів у депутати, а не їх формальне висунення.

Водночас, частиною 7 статті 21 цього Закону визначалося, що представники політичних партій, виборчих блоків партій подають до Центральної виборчої комісії витяг з протоколу вищого представницького керівного органу політичної партії, виборчого блоку партій про формування списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій, а також список кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій, підписаний представником партії, виборчого блоку партій з дотриманням вимог пункту 2 частини 1 статті 24 цього Закону. Після цього Центральна виборча комісія протягом доби видає представникам політичної партії, виборчого блоку партій необхідну кількість підписних листів встановленої форми.

Наведене вказує на те, що висунення кандидатів у депутати супроводжувалось також формальними взаємовідносинами з ЦВК .

У свою чергу ч. 1 ст. 11 Закону України Про вибори народних депутатів України (від 25 березня 2004 року № 1665-IV) передбачалося, що виборчий процес - це здійснення суб`єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 цього Закону виборчий процес включає такі етапи, зокрема: висування та реєстрація кандидатів у депутати, що додатково вказує, що положення ч. 1 ст. 24 закону України Про політичні партії в Україні застосовуються у значенні невід`ємності та взаємопов`язаності процесу не тільки висунення кандидата у депутати, але й його реєстрації.

Закон України Про вибори народних депутатів України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI також передбачав, що за стадією висування кандидата у депутати однією з наступних стадій є реєстрація кандидата у депутати (ч. 5 ст. 11 цього Закону). При цьому, назва розділу VII цього Закону містить назву Висування і реєстрація кандидатів у депутати , що знову-таки вказує на взаємопов`язаність цих стадій, що є наслідком реалізації одного із важливіших напрямків діяльності політичних партій - просування інтересів певної частини населення через обрання представників Українського народу до парламенту.

При цьому, що досить важливо, передумовою реєстрації кандидатів у депутати є отримання ЦВК низки документів від політичних партій (ст. 54 зазначеного Закону).

Виборчий кодекс України також передбачає послідовність та взаємопов`язаність таких складових однієї із стадій виборчого процесу як висування та реєстрація кандидатів (п. 1 ч. 1 ст. 79 у розділі XVIII. Висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України ; п. 1 ч. 1 ст. 137; розділ XXVIII Висування і реєстрація кандидатів у народні депутати України ; п. 4 ч. 1 ст. 197 розділу XXXVII Висування та реєстрація кандидатів на місцевих виборах Виборчого кодексу України ).

Врешті решт, згідно із Статутом партії (т.1, а.с. 78-79), одним з головних завдань партії є участь членів партії у формуванні органів державної влади та місцевого самоврядування. Партія для виконання статутних завдань у встановленому законом порядку має право, зокрема, брати участь у виборах (п/п а п. 22, п/п. б п. 2.3. Cтатуту партії).

Відтак , положення ч. 1 ст. 24 Закону України Про політичні партії в Україні застосовуються через призму та у системному взаємозв`язку з наведеними вище положеннями ст. 36 Конституції України, висновками Конституційного Суду України та наведеними вище положеннями Закону України Про політичні партії , а саме - здійснення діяльності політичної діяльності, із закономірним результатом такої діяльності - через вираження волі громадян шляхом саме участі у виборах , піддаючи таким чином свою кваліфікацію та послужний список ретельному громадському контролю , а не задля формального висунення претендентів у кандидати у народні депутати з метою створення зовнішнього уявлення про активну політичну діяльність політичної партії та її суспільну значимість .

Формальне ж висунення претендентів у кандидати у народні депутати нівелювало би конституційні принципи діяльності політичної партії - участь у виборах задля проведення у життя програми партії, як волевиявлення певної частини населення.

Саме лише висування кандидатом у депутати від партії не є окремим юридичним фактом, який є достатнім для не застосування такого заходу як анулювання реєстраційного свідоцтва партії. Сполучником ТА висування кандидатом у депутати невід`ємно пов`язується з фактом реєстрації кандидата у депутати, що є, як вбачається з вищевикладеного, однією стадією виборчого процесу. Лише сам факт висування кандидата у депутати не свідчить про виконання основних цілей діяльності партії.

В іншому б випадку такий стан речей невілював би саму сутність політичної діяльності партій, як провідників волі та прагнень суспільства через власне участь у виборах та доведення переконливості цілей та завдань партії. Відтак, лише само по собі висунення кандидата у депутата не створює юридичних наслідків для цілей визначення партії як спроможної політичної сили та не застосування положень ч. 1 ст. 24 Закону України Про політичні партії в Україні .

У даному випадку з інформації, наданої Центральною виборчою комісією (у складі доказів, наданих Міністерством юстиції України) вбачається відсутність інформації щодо участі у виборчому процесу політичної партії Справедлива Країна (т.1, а.с. 41 - 59).

При цьому, позивачем підтверджується, що жодного разу ЦВК не реєструвала представників партії кандидатами у народні депутати України, кандидатами у Президенти України.

Слід зазначити, що за весь період існування зміна найменування партії та її голови ОСОБА_1 не реєструвалася.

Зазначення відповідачем у відзиві на позов про висування 03.02.2020 кандидатом у депутати в народні депутати України від партії на проміжних виборах 15.03.2020 ОСОБА_2 , без подальшої реєстрації ЦВК цієї особи кандидатом у народні депутати України, тобто поза межами строку, встановленому ч. 1 ст. 24 Закону України Про політичні партії в України не є підставою для незастосування приписів ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону, оскільки для цілей застосування вказаної норми має значення період, протягом якого партія не брала участь у виборчому процесу, зокрема, на такій стадії як висунення та реєстрація кандидатом у депутати чи Президента України

Більш того, протокол з`їзду партії відносно обрання ОСОБА_2 головою партії за його підписом датований 21. 12 . 2020 (а.с. 136), що не узгоджується з відомостями з копії протоколу (а.с. 138), який оформлений датою 03. 02 . 2020 , тобто раніше обрання ОСОБА_2 головою партії, щодо головування на ньому (на з`їзді 03.02.2020) ОСОБА_2 та висунення його кандидатом у народні депутати України. Суд звертає увагу, що згідно з п/п. б , п/п б п. 8.3.1. Статуту партії (а.с. 89) саме Голова партії відкриває з`їзд, підписує протоколи з`їзду партії.

У той же час, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.02.2020 головою партії був та на даний час залишається ОСОБА_1 , витяг щодо чого залучений до матеріалів справи, однак відомості щодо якого відсутні у протоколі з`їзду від 03.02.2020, зокрема, щодо відкриття з`їзду, підписання протоколу/з`їзду партії.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформація, наявна у реєстрі є достовірною в силу Закону та для цілей розгляду даної справи, а відтак протокол (його копія) з`їзду партії від 03.02.2020 є юридично дефектним та не створює будь-яких правових наслідків для цілей його застосування в контексті доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та в інших заявах відповідача.

Аналогічна оцінка застосовується судом і до наданої відповідачем копії протоколу від 21.12.2020 (а.с. 137), який відтворений за підписом ОСОБА_2 як голови партії Алегро із зазначенням про висунення новообраного голови партії ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України на проміжних виборах по 87 округу, оскільки до цього часу головою партії в ЄДР визначено ОСОБА_1 і ці відомості є достовірними в силу Закону - як зазначено вище. Витяг з ЄДР станом на 21.12.2020 залучено до матеріалів справи.

При цьому, навіть висунення кандидатів у депутати відбулось поза межами 10 річного строку, під час розгляду справи , що не є підставою для незастосування положень ч. 1 ст. 24 вищезгаданого Закону, що стосується і протоколу від 01.02.2021 про висунення кандидатом у народні депутати України по 87 округу на проміжних виборах 28.03.2021 вже ОСОБА_1 (т.1. а.с. 211), який складений вже під час розгляду даної справи та поза межами вищезгаданого 10 річного строку.

При цьому, щодо останнього випадку, слід зазначити, що політичною партією до ЦВК не було подано декларацію кандидата у депутати та не була внесена застава у повному обсязі (внесена 1 грн.), що стало підставою для відмови ЦВК у реєстрації цієї особи кандидатом у депутати (т.1, а.с. 212). Вказане рішення ЦВК не оскаржувалось та не скасоване.

Що стосується наданої копії протоколу з`їзду партії від 28.08. 2014 про висунення кандидатом у народні депутати України по одномандатному виборчому окрузі № 23 на позачергових виборах 26.10.2014 члени партії ОСОБА_3 (т.1., а.с. 210), який, як зазначає відповідач, був винайдений у матеріалах партії під час розгляду справи, слід зазначити, що матеріали кандидата у народні депутати до ЦВК для реєстрації навіть не вносились, відповідно реєстрація кандидата у депутати від партії не відбулася, що підтверджує і сам відповідач (т.1, а.с. 207), а відтак відсутні підстави для незастосування положень ч. 1 ст. 24 вищезгаданого Закону.

При цьому, в обох випадках (а.с. 210, 211) та у порівнянні з дорученням (а.с. 73) підписи голови партії ОСОБА_1 є вочевидь відмінними.

Таким чином , як вже зазначалося, партія жодного разу не прийняла участь у виборах народного депутата України чи Президента України через висунення та реєстрацію ЦВК кандидатів від партії, а відтак наявні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 24 Закону України Про політичні партії в Україні , а саме - анулювання реєстраційного свідоцтва партії.

Що стосується посилання відповідача на певну судову практику, слід зазначити судова практика не стоїть на місці. У багатьох сферах вона еволюціонує і постійно розвивається. Як свідчить і практика ЄСПЛ, Конвенція - це живий організм , і її необхідно тлумачити з урахуванням реалій сьогоднішнього дня. Як зазначив Суд у рішенні Тайрер проти Сполученого Королівства від 25 квітня 1978 р. (Tyrer v. the United Kingdom), вперше тлумачити Конвенцію як живий організм ( живий інструмент ) почала Європейська комісія з прав людини, а Суд з таким тлумаченням погодився: Суд повинен також нагадати, що, як слушно наголосила Комісія, Конвенція є живим інструментом і повинна тлумачитися у світлі умов сьогодення (п. 31) , чим і керується суд у даній справі.

Підсумовуючи, слід додати, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, відповідно, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки заявником доведено наявність підстав (правових та фактичних), зазначених вище, для анулювання реєстраційного свідоцтва партії.

Наведені відповідачем доводи та надані матеріали не спростовуються наведених вище висновків суду та не доводять зворотного.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622) задовольнити .

Анулювати свідоцтво про реєстрацію політичної партії Справедлива Країна (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 2-Д, код ЄДР: 36574940) № 175-п.п від 09.07.2009.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292, 293, 295, 296 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін