Постанова

від 11.05.2021 по справі 520/11769/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 р.Справа № 520/11769/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Севастьянової А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 (суддя Єгупенко В.В.; м. Харків) по справі № 520/11769/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Харківська міська рада

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ Держгеокадастру в Харківській області), третя особа: Харківська міська рада (надалі також - третя особа, ХМР) в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки при формуванні витягу від 25.06.2019 № 1063/0/45-19 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:042:0049 щодо застосування локальних коефіцієнтів: «Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття» із значенням - 0,98858; «Зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів» із значенням - 0,94667; «Зони забруднення атмосферного повітря» із значенням - 0,98249; «Зони перевищення припустимого рівня шуму» із значенням - 0,99246;

- зобов`язати Відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:042:0049 в якому при розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначені локальні коефіцієнти будуть застосовані зі значеннями передбаченими «Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 та рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при формуванні спірного витягу від 25.06.2019 № 1063/0/45-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем було порушено приписи Порядку, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13, оскільки в оскаржуваному витязі відповідачем встановлені розміри локальних коефіцієнтів Км3 вищі, ніж максимальні граничні розміри, визначені Порядком та рішенням ХМР. Зазначене порушення законодавчих вимог щодо завищення граничних значень вказаних коефіцієнтів вплинуло на кінцеве значення сукупного коефіцієнту Км3, який є добутком цих окремих локальних коефіцієнтів, що в свою чергу вплинуло на розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також позивач зазначає, що в якості підстави для відмови в задоволенні позову суд першої інстанції послався на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2019 у справі № 646/7678/18, яке не набрало законної сили. При цьому, в межах справи № 646/7678/19 досліджувався саме розрахунок безпідставно набутих коштів, який було здійснено з вже встановленого оскаржуваним у цій справі витягом розміру нормативної грошової оцінки. Водночас правомірність застосування відповідачем у витязі тих чи інших коефіцієнтів не було і не могло бути предметом дослідження судом, оскільки це питання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов`язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 07.10.2019 року № 183761812 право власності на: нежитлову будівлю літ. «Х-1-2» загальною площею 661, 9 кв.м. по АДРЕСА_1 з 05.03.2012 року зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02.12.2011 року по справі № 2-3283/11; нежитлову будівлю літ. « 2-А-1» загальною площею 130, 1 кв.м. по АДРЕСА_1 з 13.03.2012 року зареєстроване за позивачем на підставі рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02.12.2011 року по справі № 2-3283/11.

Рішенням Харківської міської ради від 24.02.2016 № 141/16 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,1360 га для експлуатації та обслуговування зазначених нежитлових будівель.

На підставі зазначеного рішення було розроблено відповідну документацію із землеустрою та сформовано земельну ділянку, площею 0,1399 га по АДРЕСА_1 , яку зареєстровано 25.04.2017 в Державному земельному кадастрі Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з кадастровим номером 6310138800:05:042:0049.

Представник Харківської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в розмірі 709 346 грн. 14 коп., посилаючись на те, що рішенням Харківської міської ради від 24.02.2016 року № 141/16 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,1360 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. « 2-А-1» з підвалом (СТО), літ. «Х-1-2» (баня, кафе, СТО) по АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.10.2019 року № 183761812 право власності на: нежитлову будівлю літ. «Х-1-2» загальною площею 661, 9 кв.м. по АДРЕСА_1 з 05.03.2012 року зареєстровано за відповідачем на підставі рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02.12.2011 року по справі № 2-3283/11; нежитлову будівлю літ. « 2-А-1» загальною площею 130, 1 кв.м. по АДРЕСА_1 з 13.03.2012 року зареєстроване за відповідачем на підставі рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 02.12.2011 року по справі № 2-3283/11. Згідно інформації Відділу у місті Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 08.06.2018 року № 19-20-0.23, 08-1853/116-18 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.10.2019 року № 183761812 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.09.2019 року № НВ-0003745122019 земельна ділянка площею 0, 1399 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138800:05:042:0049 зареєстрована 25.04.2017 року в Відділі у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Оскільки земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, відповідач у період з 01.05.2017 року по 31.10.2019 року не сплачував за користування земельною ділянкою площею 0,1399 га по АДРЕСА_1 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок позивача як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2019 (справа 646/7678/19) позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 709 346 (сімсот дев`ять тисяч триста сорок шість) грн. 14 коп.

В липні 2020 року представник ОСОБА_1 під час ознайомлення з матеріалами справи №646/7678/19 дізнався про зміст витягу з технічної документації про нормативну грошової оцінки від 25.06.2019 №1063/0/45-19.

На думку позивача, витяг складено з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованим і не може слугувати підставою для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:05:042:0049, що зумовило звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в межах судової справи № 646/7678/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в розмірі 709 346 грн. 14 коп. було досліджено розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів, який здійснювався на підставі оскарженого у цій справі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138800:05:042:0049 віл 25.06.2019 року № 1063/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області та встановлено, що розрахунок відповідає вимогам Закону України «Про оцінку земель» , Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13, Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року, затвердженому рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року № 1269/13, Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Преамбулою Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про оцінку земель" залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 15 цього ж Закону, підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7823/14, від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/2111/14.

Відповідно до пп. 27, 36 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, в тому числі, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (далі - Методика) та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Відповідно до пункту 2-1 Методики № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Пунктом 2 Методики № 213 передбачено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до п. 21 Методики, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = В х Нп /Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів. Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Згідно з п. 6 Порядку № 489, коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50. ( п . 10 Порядку № 489)

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. У додатку 3 до цього рішення визначено Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів» .

Як убачається з матеріалів справи, в оскаржуваному витязі від 25.06.2019 № 1063/0/45-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, локальний коефіцієнт Земельна ділянка, що примикає до вулиці без твердого покриття визначений із значенням - 0,98858, що вище за гранично можливі значення встановлені Порядком - 0,95 та не відповідає припустимому значенню визначеному рішенням ХМР - 0,95; локальний коефіцієнт Зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів визначений із значенням - 0,94667, що знаходиться в межах гранично можливих значень встановленні Порядком: 0,90-0,95, проте не відповідає жодному з припустимих значень визначених рішенням ХМР: 0,90; 0,95; локальний коефіцієнт Зони забруднення атмосферного повітря визначений із значенням - 0,98249, що вище за гранично можливе значення встановлене Порядком - 0,95 та не відповідає жодному з припустимих значень визначених рішенням ХМР: 0,91; 0,93; 0,95; локальний коефіцієнт Зони перевищення припустимого рівня шуму визначений із значенням - 0,99246, що вище за гранично можливе значення встановлене Порядком - 0,97 та не відповідає жодному з припустимих значень визначених рішенням ХМР: 0,91; 0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97.

Таким чином, відповідачем в оскаржуваному витязі встановлені розміри зазначених локальних коефіцієнтів Км3 вищі, ніж максимальні граничні розміри, визначені вищевказаним Порядком та рішенням Харківської міської ради.

В той же час, відповідачем не обґрунтовано застосування вищезазначених коефіцієнтів у розмірах, що перевищують розміри встановлені Порядком та рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13.

Втім, наведене порушення законодавчих вимог щодо завищення граничних значень коефіцієнтів вплинуло на кінцевий результат нормативної оцінки земельної ділянки та, як наслідок, на розмір орендної плати за земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме ці критерії є визначальними при перевірці на правомірність рішень та дій органів державної влади, що визначено ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що застосування локальних коефіцієнтів Км3, які перевищують встановлені законодавством максимальні значення при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наведені у витязі, є неправомірним, оскільки суперечить Порядку № 489 та не відповідає прийнятим значенням локальних коефіцієнтів Км3, зазначеним в додатку 3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30 січня 2020 року по справі № 820/1804/16.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2019 по справі № 646/7678/18, оскільки на час розгляду даної адміністративної справи в суді першої інстанції зазначене судове рішення не набрало законної сили та в подальшому було скасовано постановою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2021 року. Крім того, колегія суддів зазначає, що обставини, які підлягали з`ясуванню при розгляді справи № 646/7678/18 про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, не мають преюдиційного значення при розгляді даної адміністративної справи, оскільки визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке надається у формі витягу, передує розрахункам орендної плати та не є предметом дослідження при розгляді справи про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі № 520/11769/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки при формуванні витягу від 25.06.2019 № 1063/0/45-19 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:042:0049.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822; місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під., 8-9 пов.) видати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:042:0049, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 18.05.2021 року