ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10401/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 160/10401/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілта-Брік"
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
встановив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що останнім днем подання апеляційної скарги з поновленням строку є 14.01.2021 року. Зазначає, що юридичним відділом під час перевірки фактів, викладених в доповідній записці від 25.02.2021 року №1593/04-36-20-21, встановлено факти ненаправлення до управління супроводження судових справ окремих процесуальних документів організаційно-розпорядчим управлінням, в тому числі рішення суду у даній справі. За неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог п.п. 2.2.1.1 п. 2.2.1 "Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах", було притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідну службову особу. Просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено 08 грудня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію рішення від 08 грудня 2020 року відповідач одержав 15 грудня 2020 року (а.с. 71).
Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 11 січня 2021 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України), а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 14 січня 2021 року
Апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 21 квітня 2021 року, тобто після спливу строків, встановлених ст. 295 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Недоліки в організації роботи суб`єкта владних повноважень не свідчать про наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали скаржнику у встановлений строк оскаржити рішення суду першої інстанції.
Суд також враховує тривалість пропуску скаржником процесуального строку, яка є надмірною, що свідчить про неналежний контроль з боку керівництва скаржника за організацією роботи в установі.
Отже, наведені скаржником доводи не можуть свідчити про наявність поважних підстав, які об`єктивно перешкоджали скаржнику у встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України строк оскаржити рішення суду першої інстанції, а тому клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати скаржнику подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Також апеляційна скарга не відповідає п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів справи вбачається, що юридичною особою у 2020 році було подано позовну заяву немайнового характеру. Ставка судового збору при зверненні з даним позовом до суду першої інстанції становила 2102,00 грн., за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 3153,00 грн. (= 2102,00 грн.х150%).
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 р. у справі №160/10401/20 залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 р.;
- надати докази сплати судового збору в сумі 3153,00 грн. ((реквізити для сплати судового збору - отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: *;101;
Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2021 |
Оприлюднено | 21.05.2021 |
Номер документу | 97003525 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні