Ухвала

від 16.06.2021 по справі 160/10401/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10401/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 160/10401/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілта-Брік"

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

- надати докази сплати судового збору в сумі 3153,00 грн.

Копію ухвали суду від 18 травня 2021 року скаржник отримав 01 червня 2021 року.

04 червня 2021 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги та поновити пропущений строк апеляційного оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку скаржник навів підстави поновлення строку апеляційного оскарження аналогічні тим, що були визнані неповажними ухвалою суду від 18 травня 2021 року, а саме зазначив, що останнім днем подання апеляційної скарги з поновленням строку є 14.01.2021 року. Юридичним відділом під час перевірки фактів, викладених в доповідній записці від 25.02.2021 року №1593/04-36-20-21, встановлено факти ненаправлення до управління супроводження судових справ окремих процесуальних документів організаційно-розпорядчим управлінням, в тому числі рішення суду у даній справі. За неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог п.п. 2.2.1.1 п. 2.2.1 "Порядку організації роботи органів ДПС під час підготовки та супроводження справ у судах", було притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідну особу.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення ухвалено судом 08 грудня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію рішення суду від 08 грудня 2020 року відповідач отримав 15 грудня 2050 року.

Апеляційну скаргу подано скаржником 21 квітня 2021 року, тобто після спливу строків, встановлених ч.1 та ч. 2 ст. 295 КАС України, які спливли відповідно 11 січня 2021 року та 14 січня 2021 року.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Недоліки в організації роботи суб`єкта владних повноважень не свідчать про наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали скаржнику у встановлений строк оскаржити рішення суду першої інстанції.

Суд також враховує тривалість пропуску скаржником процесуального строку, яка є надмірною, що свідчить про неналежний контроль з боку керівництва скаржника за організацією роботи в установі.

Отже наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/10401/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року.

У зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою клопотання в частині продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не розглядається.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/10401/20 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

Суддя С.М. Іванов

Суддя В.Є. Чередниченко