Постанова

від 18.05.2021 по справі 580/3656/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3656/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К" про застосування заходів реагування,-

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К" про відстрочення виконання судового рішення. Відстрочено виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року у адміністративній справі № 580/3656/19 за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К" про застосування заходів реагування на дванадцять місяців до 25 лютого 2022 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву про відстрочення виконання судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що відстрочення виконання судового рішення не створить боржнику можливості ухилитися від його виконання, а вказані обставини об`єктивно впливають на можливість виконання судового рішення та істотно ускладнює його виконання, про що свідчить реальний майновий стан боржника.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з тим, згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, за правилами ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Із системного аналізу наведеної статті слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

При цьому, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Матеріали справи свідчать, що Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області у період з 24 по 25 жовтня 2019 року проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К" та виявлено 19 порушень правил пожежної безпеки.

У зв`язку з виявленими порушеннями до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К", в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації готельно- ресторанного комплексу "Калина" товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА-К" (код ЄДРПОУ 24417354), розташованого за адресою: Черкаська обл., Золотоніський район, село Деньги шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладення печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

03 березня 2020 року позивач та відповідач подали заяву про примирення сторін, в якій просили затвердити умови примирення та закрити провадження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року заяву управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К" про затвердження умов примирення та закриття провадження у справі задоволено.

Затверджено наступні умови примирення управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К", викладені у заяві про примирення сторін та закриття провадження у справі від 03.03.2020:

"1. ТОВ "Калина-К" у строк до 01.12.2020 року зобов`язується усунути порушення вимог пожежної та техногенної безпеки:

1) приміщення комплексу обладнати автоматичною пожежною сигналізацією з виводом сигналу від приймально-контрольного пристрою на пульт цілодобового пожежного спостереження;

2) провести вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій будівель;

3) приміщення та будівлі забезпечити первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;

4) в будівлі ресторану в електрощитовій встановити сертифіковані протипожежні двері;

5) провести замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, з складанням актів іспиту;

6) лінії живлення кожного побутового кондиціонера забезпечити автономними пристроями електричного захисту;

7) допускається ширина сходових маршів менше ніж їм в будівлі ресторану;

8) допускається ширина дверей основного евакуаційного виходу менше ніж їм в бенкетному залі та в корпусі №1;

9) електророзетки та вимикачі встановлено на горючих основах (конструкціях) в приміщенні прачечної, ресторану та корпусах;

10) в приміщеннях біля електричних розеток встановити покажчики вольтажу;

11) не допускати використання пошкодженої розетки в приміщенні прачечної;

12) на території встановити пожежні щити з розміщенням на них первинних засобів пожежогасіння;

13) приміщення забезпечити відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір";

14) керівникові пройти навчання з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою КМУ від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";

15) відсутні інструкції з правил пожежної безпеки;

16) з працівниками об`єкту не проведено протипожежні інструктажі під розпис в журналі;

17) не розроблено та не вивішено на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі;

18) керівник об`єкту своїм розпорядчим документом не визначив спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів;

19) не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

ТОВ "Калина-К" у строк до 01.12.2020 року зобов`язано надати підтвердження усунення порушень до Управління ДСНС України у Черкаській області.

15 лютого 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-К", в якій просило відстрочити на 12 місяці виконання рішення та постановити ухвалу, якою затвердити таке відстрочення.

Заява мотивована тим, що діяльність комплексу "Калина" була унеможливлена карантинними обмеженнями, запровадженими Урядом на всій території України у зв`язку з запобіганням спалахам хвороби COVID-19 та не розповсюдженню вірусу. Робота комплексу в умовах адаптивного карантину впродовж короткого відрізку часу не призвела не тільки до бажаних, або хоч трохи очікуваних результатів, що могли ю задовільнити потреби суб`єкта підприємницької діяльності, але й не виявилась результативною стосовно виконання існуючих зобов`язань. Відповідач не має можливості усунути порушення вимог пожежної та технічної безпеки, оскільки підприємство не працює та у зв`язку з цим не має ні фізичної, ні фінансової ьможливості виконати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставин.

В частині правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена заявником.

Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору.

Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є зупинення експлуатації готельно-ресторанного комплексу "Калина" Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНА-К" (код ЄДРПОУ 24417354), розташованого за адресою: Черкаська обл., Золотоніський район, село Деньги шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладення печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року затверджено умови примирення управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К" та зобов`язано відповідача у строк до 01.12.2020 року усунути порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, викладені в Акті перевірки від 25.10.2019 №256.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не долучено доказів про усунення жодного з порушень, виконання яких встановлено до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду до 01.12.2020.

Таким чином, виявлені порушення залишаються не усунутими.

Колегія суддів зазначає, що при збереженні таких умов для працівників та відвідувачів закладу існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Окрім того, колегія суддів враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

Кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик, як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації.

Також, кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки при експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для відстрочення виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року в справі № 580/3656/19.

Колегія суддів враховує, що 11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 установлений на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Також, 17.03.2020 Верховна Рада України прийняла законопроект №3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким карантин визначено форс-мажорною обставиною, а також запроваджено податкові та адміністративні пільги для підприємств, бізнесу та громадян у зв`язку із запровадженням карантину через пандемію коронавірусу.

При цьому, апеляційний суд враховує умови роботи відповідача у зв`язку із установленим на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Проте, заявником не надала жодного доказу, який би свідчив, що у зв`язку з вищевикладеними обставинами, товариство не працювало та не мало взагалі будь-якого доходу.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що правові підстави для відстрочення виконання рішення суду відсутні, а тому приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.

У відповідності до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону (ч.2 ст.317 КАСУ).

Отже, оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, вважати законним таке судове рішення не має правових підстав, а тому ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-К" про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Калина-К" у задоволенні заяви про відстрочення виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року у справі №580/3656/19 про затвердження умов примирення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Постанову виготовлено: 19 травня 2021 року.