Ухвала

від 19.05.2021 по справі 440/1312/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 440/1312/19

адміністративне провадження № К/9901/15762/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Державної установи Полтавська виправна колонія (№ 64) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 440/1312/19 за позовом Державної установи Полтавська виправна колонія (№ 64) до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Державна установа Полтавська виправна колонія (№64) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17 січня 2019 року № 0000681306, 0000691306, 0000671306; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 січня 2019 року № 0000651306 та рішення про застосування штрафних санкцій від 17 січня 2019 року № 0000661306.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000681306 від 17 січня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 167439,16 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000671306 від 17 січня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору за штрафними санкціями в сумі 13851,36 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову Державної установи Полтавська виправна колонія (№64) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000681306 від 17 січня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 167439,16 грн та податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0000671306 від 17 січня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору за штрафними санкціями в сумі 13851,36 грн та прийнято в цій частині постанову про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна установа Полтавська виправна колонія (№ 64) вже зверталася до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 30 листопада 2020 року, від 11 січня 2021 року та від 02 березня 2021 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

30 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла вчетверте подана касаційна скарга Державної установи Полтавська виправна колонія (№ 64) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 440/1312/19.

Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повторює зміст попередніх касаційних скарги, які було повернуто ухвалами Верховного Суду від 30 листопада 2020 року, від 11 січня 2021 року та від 02 березня 2021 року.

Аналогічно попереднім касаційним скаргами, у поданій вчетверте касаційній скарзі скаржник, як на підставу касаційного оскарження, формально посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи при цьому, що судом не досліджені зібрані у справі докази, що мають істотне значення для вирішення справи. Ця підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд передбачена пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Верховний Суд в своїх ухвалах про повернення раніше поданої касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено .

Тобто, позивач, посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 та на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України повинен обґрунтувати наявність підстав для касаційного оскарження, викладеного в одному або декількох пунктах (пункти 1, 2, 3) частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що з огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій надавали правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам у сукупності зі встановленими фактичними обставинами, але скаржник не зазначає, які саме зібрані у справі докази залишилися не дослідженими під час судового розгляду.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги абсолютно не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної установи Полтавська виправна колонія (№ 64) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 440/1312/19 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов