Рішення

від 17.05.2021 по справі 375/181/21

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 375/181/21

Провадження № 2/379/358/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Музиченко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Іллінського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, яка є одночасно третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про захист порушених прав на житло

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника адвоката Іллінського О.В. з позовом до Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області про захист порушених прав на житло. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2019 він звернувся до Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області із заявою про постановку його на квартирний облік як особу, яка потребує покращення житлових умов. На вказану заяву він отримав рішення Острівської сільської ради № 28 від 19 квітня 2019 року, яким йому було відмовлено у постановці на квартирний облік з тих підстав, що його місце проживання зареєстровано у м. Києві, а також у зв`язку із наявністю у нього власного житлового будинку АДРЕСА_1 , 1965 року забудови, загальною площею 62 кв.м та житловою площею 48 кв.м. Вказане рішення позивач вважає таким, що порушує його права та не відповідає вимогам житлового законодавства України, оскільки він постійно проживає у с. Острів Рокитнянської ОТГ Білоцерківського району Київської області без реєстрації місця проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить йому на праві власності, а у м. Києві реєструвався тимчасово. Крім того, на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 34 ЖК України він має право на покращення своїх житлових умов та на постановку на квартирний облік у зв`язку з тим, що проживає у житловому будинку, котрий є непридатним для житла. Так, будинок АДРЕСА_1 не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Зазначений житловий будинок обстежувався комісією Острівської сільської ради, за результатами обстеження був складений акт від 03 березня 2016 року, у якому відображений його технічний та санітарний стан. На підставі цього просить визнати рішення Виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 28 від 19 квітня 2019 року про відмову у взятті його на квартирний облік протиправним та зобов`язати відповідача Острівську сільську раду Білоцерківського району Рокитнянської селищної ОТГ Київської області взяти його на квартирний облік як особу, яка потребує покращення житлових умов.

18.02.2021 після задоволеного самовідводу судді Рокитнянського районного суду Київської області Чорненької О.І. відповідно до ст.ст. 31, 41 ЦПК України дана справа була передана до Таращанського районного суду Київської області.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 01.03.2021 дану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 07.04.2021 до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області, підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2021.

Ухвалою суду від 27.04.2021 за клопотанням представника позивача було залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області.

18.05.2021 співвідповідачем Рокитнянською селищною радою Білоцерківського району Київської області було подано відзив на позов.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що він є учасником бойових дій, приймав участь в АТО, є інвалідом війни другої групи. Після повернення з АТО оформив спадщину на будинок АДРЕСА_1 . Однак, цей будинок не приданий для житла, оскільки там немає води, опалення, тече дах, замкнена електропроводка, в будинку немає кухні, газової плити для приготування їжі, - там неможливо жити. Він дійсно зареєстрований в АДРЕСА_2 , але це соціальне житло притулок, де він ніколи не проживав. Він завжди фактично мешкав у с.Острів Рокитнянського району Київської області. Ствердив, що він ознайомлений з відзивом, відповідь на нього готувати не буде, просив у даному судовому засіданні задовольнити його позовні вимоги повністю.

Представник позивача адвокат Іллінський О.В. позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, а також додав, що відповідно до положень статей 12, 13, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має пільги позачергове забезпечення житлом як особа, яка потребує поліпшення житлових умов, оскільки актом від 03.03.20216 підтверджено непридатність для проживання того будинку, який має у власності позивач. Ствердив, що він ознайомлений з відзивом, відповідь на нього готувати не буде, просив у даному судовому засіданні повністю задовольнити позов.

Представник відповідача Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно. 08.04.2021 до суду надійшов лист за підписом старости сіл Острів та Троїцьке Пилипця Л.М., у якому останній повідомляє, що Острівська сільська рада перебуває у стадії реорганізації; посада сільського голови відсутня, села Острів та Троїцьке ввійшли до складу Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 66).

Представник співвідповідача Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, яка одночасно є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно та завчасно. У поданому відзиві просили розглянути справу без участі представника Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. Свою позицію обґрунтовують тим, що позивач проживає у власному житловому будинку, котрий належить йому на праві приватної власності, що повністю придатний для проживання. У позивача відсутня реєстрація місця проживання в селі Острів. Тому відповідно до ст. 34 ЖК України, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм приміщень в Українській РСР № 470 від 11.12.1984 відсутні правові підстави визнання позивача таким, що потребує поліпшення житлових умов та взяття його на квартирний облік у зв`язку з тим, що він проживає у приміщенні, котре не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Вважають рішення виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 19.04.2019р. № 28 про відмову позивачу у постановці його на квартирний облік правомірним. Звертають увагу на те, що чинне законодавство не пов`язує наявність у особи конкретного статусу, зокрема, статусу учасника бойових дій та/або особи з інвалідністю 2 групи внаслідок війни з автоматичним набуттям права щодо взяття на квартирний облік.

За положенням частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши викладені у заявах по суті обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.06.2015, виданого начальником управління персоналу заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, а також відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 05.02.2020 Управлінням соціального захисту населення Рокитнянської РДА, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи довічно і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с.15).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія АВ № 1036577, ОСОБА_1 має другу групу інвалідності з 01.03.2020, встановлену довічно, у зв`язку із захворюваннями, які пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 16).

З довідки про реєстрацію місця проживання, виданої відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА, без зазначення номеру та дати, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , соціальний заклад з 10.07.2018 (а.с. 12).

Відповідно до Інформаційної довідки № 244287223 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з 13.07.2016 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Житловий будинок дерев`яний, обкладений цеглою, 1965 року побудови, загальною площею 61,5 м2, житловою площею 28,5 м2 (а.с.13, 14).

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 03.03.20216 вбачається, що комісією у складі працівників Острівської сільської ради при перевірці умов проживання позивача було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 1965 року забудови, загальною площею 62 м кв., житловою 48 м кв. Будинок електрифікований, газопостачання до будинку підведене, але в будинку необхідно зробити опалення природним газом та установити газові точки. В будинку потрібно замінити вікна та двері, які прийшли в непридатність, а в кімнатах необхідно зробити косметичний ремонт. Також будинок потребує зовнішнього ремонту. Підсобного господарства не утримує, проживає за рахунок пенсії. А тому коштів на ремонти не вистачає (а.с. 10).

Судом встановлено, що 25.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області із заявою про взяття його на квартирний облік як особу, яка потребує покращення житлових умов.

Рішенням виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 28 від 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено в постановці на квартирний облік у зв`язку із тим, що заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та має власний житловий будинок, 1965 року забудови, загальною площею АДРЕСА_3 . Житловий будинок придатний до житла (а.с. 9).

Також судом встановлено, що 10.07.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою до сільського голови с.Острів Рокитнянського району Київської області та просив зарахувати його на квартирний облік по пільговій категорії, оскільки його будинок по АДРЕСА_1 не відповідає санітарним та технічним умовам.

З інформації, наданої Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області від 20.07.2020, вбачається, що на повторну заяву про постановку на квартирний облік ОСОБА_1 було запропоновано надати пакет документів, що необхідні для розгляду даного питання. Станом на 20.07.2020 ОСОБА_1 було надано лише ксерокопію посвідчення інваліда ІІ групи внаслідок війни та ксерокопію посвідчення учасника бойових дій, що не є повним обсягом документації для розгляду питання про постановку на квартоблік (а.с.11).

З акту обстеження житлового будинку, який належить ОСОБА_1 , складеного 17.03.2021, вбачається, що працівниками Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області при обстеженні житлового будинку АДРЕСА_1 , було встановлено, що житловий будинок 1965 року забудови, цегляний, шиферне перекриття, загальна площа 62 м2 та житлова 48 м2, має дві житлові кімнати, вітальню, ванну кімнату та веранду. Будинок газифікований та електрифікований, встановлені металопластикові вікна, в будинку тепло. В будинку проходять ремонтні роботи. Дві кімнати відремонтовані, у ванній кімнаті встановлена ванна та унітаз, вода не підведена. На подвір`ї є колодязь, господарські споруди. Біля будинку є земельна ділянка загальною площею 0,60 га. Працівниками Рокитнянської селищної ради було зроблено висновок, що житловий будинок повністю придатний для житла. Необхідно завершити косметичний ремонт, зробити підлогу у веранді та доробити опалення (а.с.52).

Вирішуючи даний спір, суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.4 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Положеннями ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло, але це право, як і кожне інше, має цінність, якщо може бути реалізовано, саме тому державу зобов`язано забезпечити захист суб`єктивних прав та законних інтересів громадян.

Спірні правовідносини врегульовані такими спеціальними нормативними актами, як Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту», Житловий Кодекс України, Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені Радою Міністрів Української і Української республіканської ради професійних спілок № 40 від 11 грудня 1984 року (далі Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, Правила).

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема щодо обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Частиною четвертою ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» встановлено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» особи, яким у встановленому порядку наданий статус учасника бойових дій, мають право, зокрема, на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Згідно зі ст. 31 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

У статті 34 Житлового Кодексу Української РСР міститься перелік громадян, які визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством.

За змістом статей 36-38 Житлового Кодексу облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється за місцем проживання, за місцем роботи, в окремих випадках не за місцем проживання. Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:

за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів.

Статтею 43 ЖК УРСР передбачено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Пунктом 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР встановлено, що квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів.

Пунктом 15 Правил передбачено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно до п.18 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян.

До заяви додаються:

довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. N 207;

довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).

Громадяни беруться на квартирний облік за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської ради народних депутатів (пункт 20 Правил).

З рішення Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 28 від 19.04.2019 вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у постановці на квартирний облік з двох підстав: він не був зареєстрований в с.Острів (був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), а також має у власності придатний до житла житловий будинок загальною площею 62 м2 та житловою АДРЕСА_4 ).

Водночас, з аналізу наданих суду документів, що лягли в основу вказаного рішення, вбачається таке.

Дані про місце реєстрації позивача на час вирішення питання про постановку його на квартирний облік - на дату прийняття оскаржуваного рішення 19.04.2019 відсутні. Водночас, з довідки Острівської сільської ради від 11.03.2019 № 188 вбачається, що позивач фактичної проживає без реєстрації по АДРЕСА_1 із позначкою «не прописаний».

03.03.2016 комісією у складі працівників Острівської сільської ради було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 , за результатом якого складено акт. Згідно цього акту станом на 03.03.2016 ОСОБА_1 був зареєстрований в АДРЕСА_5 . Водночас, зі змісту цього акту не вбачається встановлення комісією факту придатності чи непридатності належного позивачу житлового будинку по АДРЕСА_1 до житла.

При цьому, згідно Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 № 189, для обстеження стану жилих будинків виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів призначає відповідну комісію (заступник голови виконавчого комітету місцевої Ради (голова комісії), начальник управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради (заступник голови комісії), представник органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби, представник відділу (управління) у справах будівництва і архітектури виконавчого комітету місцевої Ради або районний архітектор, представник органу державного пожежного нагляду, депутат місцевої Ради, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету).

Комісія виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та складає акт за формою, що встановлюється Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, та при визнанні жилого будинку (жилого приміщення) непридатним для проживання вносить виконавчому комітетові місцевої Ради пропозицію з проектом відповідного рішення.

Виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання.

Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення виконкому 19.04.2019 визначена процедура не була дотримана відповідачем.

Суд також враховує положення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, та знаходять засоби для їх вирішення («Хендісайд проти Сполученого Королівства», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Загальна декларація прав людини визначає: кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров`я і добробуту її самої та її сім`ї (ст.25).

У Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права також зазначається: держави, які беруть участь у чинному Пакті, визнають право кожного на гідний життєвий рівень для нього самого та його родини, що включає достатнє харчування, одяг та житло, і на неухильне поліпшення умов життя. При цьому Пакт наголошує, що держави-учасниці вживуть належних заходів щодо забезпечення здійснення цього права, визнаючи важливе значення у цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільній згоді.

Суд висновує, що у даному випадку позивач мав право на законних підставах очікувати на позитивне вирішення питання про поліпшення своїх житлових умов шляхом постановки на квартирний облік, оскільки вважав належне нерухоме майно непридатним для житла. Однак, відповідачем не додержано справедливий баланс між інтересами учасника АТО та наданими документами, які виконком вважав такими, що не дають підстав для реалізації цього права позивача. При цьому, станом на час прийняття оскаржуваного рішення відповідач не вжив заходів щодо належної перевірки всіх обставин, не визначив згідно вимог законодавства стан житлового будинку, належного позивачу на праві власності, на предмет його придатності до проживання.

Оскільки позивачем оскаржується рішення виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району №28 від 19.04.2019 суд не враховує ті документи, що були оформленні після його прийняття, оскільки вони не були підставою для його прийняття.

За таких обставин рішення виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району №28 від 19.04.2019 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до положень Закону України від 17.11.2020р. №1009-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області є правонаступником Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Отже, з метою забезпечення ефективного поновлення права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області, як правонаступника Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, розглянути на засіданні виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області заяву ОСОБА_1 про зарахування на квартирний облік від 25.02.2019.

З огляду на наведене, суд вважає вимогу ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача взяти його на квартирний облік як особу, яка потребує покращення житлових умов, передчасною і такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки позовні вимоги задоволено частково - з відповідача Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області підлягає стягненню 908,00 грн судового збору за одну задоволену позовну вимогу на користь держави.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст.31, 34, 36-38 ЖК Українській РСР, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими Радою Міністрів Української і Української республіканської ради професійних спілок № 40 від 11 грудня 1984 року, Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 № 189, ст.ст. 2, 5, 7, 10, 12, 76-81, 95, 141, 235, 246, 259, 263 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У ХВ АЛ ИВ:

Позов ОСОБА_1 до Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, яка є одночасно третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про захист порушених прав на житло задовольнити частково.

Скасувати рішення виконавчого комітету Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 19 квітня 2019 року № 28 про відмову ОСОБА_1 у постановці його на квартирний облік.

Зобов`язати Рокитнянську селищну раду Білоцерківського району Київської області розглянути на засіданні виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області заяву ОСОБА_1 про зарахування на квартирний облік від 25 лютого 2019 року.

У решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області /місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 18/1, с. Острів Рокитнянський район, Київська область, індекс 09631, код ЄДРПОУ: 04361870/ на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Судові витрати судовий збір у розмірі 908,00 грн віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 19.05.2021.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко