Ухвала

від 12.05.2021 по справі 132/1411/21

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №132/1411/21

Провадження №2/132/507/21

Ухвала

"12" травня 2021 р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В.,

вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу Снивода , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Іванівська сільська рада Вінницької області (Іванівська територіальна громада Хмільницького району Вінницької області), Вінницька обласна державна адміністрація, Державний реєстратор Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області Патик Л.М., про визнання незаконним та скасування в частині рішення загальних зборів громадян співвласників майнових паїв Сільськогосподарського виробничого кооперативу Снивода , оформленого протоколом від 20.01.2014, визнання незаконним та скасування в частині свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкти нерухомого майна

встановила:

До Калинівського районного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до ОСОБА_1 , СВК Снивода , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Іванівська сільська рада Вінницької області (Іванівська територіальна громада Хмільницького району Вінницької області), Вінницька обласна державна адміністрація, Державний реєстратор Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області Патик Л.М., про визнання незаконним та скасування в частині рішення загальних зборів громадян співвласників майнових паїв СВК Снивода , оформленого протоколом від 20.01.2014, визнання незаконним та скасування в частині свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкти нерухомого майна.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ч.4 ст. 56 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

За змістом ч.4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини першої статті 131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Тобто на прокурора покладено обов`язок попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99(далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17 та від 26.02.2019 у справі №905/803/18).

Звертаючись з указаним позовом, прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок протиправних дій відповідачів ОСОБА_1 та СВК Снивода у приватну власність фізичної особи передано п`ять об`єктів гідротехнічних споруд, які не підлягали розпаюванню, є неподільними з водними об`єктами та земельними ділянками на яких вони розташовані, що є порушенням положень постанови Кабінету Міністрів України Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки №177 від 28.02.2001 , статей 83 та 84 Земельного Кодексу України.

Як на підставу звернення прокурора з даним позовом як позивача , останній зазначає порушення діями відповідачів державного інтересу , що полягає в недотриманні правового режиму земельних ділянок водного фонду та відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Однак, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурором вказано, що розпорядником земельних ділянок , на яких розташовані спірні гідротехнічні споруди , відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України , ст. 51 ВК України є Вінницька обласна державна адміністрація, а на Іванівську сільську раду Вінницької області в силу положень Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики №62 від 14.03.2001 можуть бути покладені обов`язки щодо подальшого управління об`єктами, на яких розташовані гідроспоруди, в зв`язку з чим просив залучити вказаних осіб як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

При цьому, прокурором у позовній заяві не наведено обґрунтувань, що за наявності у відповідних органів місцевого самоврядування та виконавчої влади можливої зацікавленості у вирішенні даної справи та відповідних функцій на управління та розпорядження об`єктами, що є предметом спору, останній дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції і який може бути позивачем у даній справі; не зазначив, чи вживалися прокуратурою заходи для встановлення відповідного уповноваженого органу , який може здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, та повідомлення такого органу про намір прокуратури звернутися з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків позовної заяви:

-подати нову редакцію позовної заяви, в якій усунути недоліки, викладені в мотивувальній частині даної ухвали в примірниках для суду та всіх учасників справи.

Керуючись ст.ст. 56,185 ЦПК України,

ухвалила:

Позовну заяву керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу Снивода , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Іванівська сільська рада Вінницької області (Іванівська територіальна громада Хмільницького району Вінницької області), Вінницька обласна державна адміністрація, Державний реєстратор Оратівської селищної ради Оратівського району Вінницької області Патик Л.М., про визнання незаконним та скасування в частині рішення загальних зборів громадян співвласників майнових паїв Сільськогосподарського виробничого кооперативу Снивода , оформленого протоколом від 20.01.2014, визнання незаконним та скасування в частині свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкти нерухомого майна залишити без руху, про що повідомити позивача і надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

В разі невиконання вимог ухвали суду в установлений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ставнійчук