Постанова

від 12.05.2021 по справі 185/9784/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2464/21 Справа № 185/9784/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря - Солодової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження щодо боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження щодо боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, обґрунтовуючи його тим, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 59942039 з примусового виконання виконавчого листа виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, по справі № 185/9784/13-ц від 19 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 05 липня 2007 року в розмірі 380000 євро, що за курсом НБУ станом на 28 серпня 2015 року складає 9140586,88 грн та витрати по оплаті судового збору в розмірі 3441 грн. Боржником, на момент складання подання, рішення суду не виконано, інформацію про майно та доходи не надано.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року в задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. просить ухвалу суду скасувати та прийняте нове рішення, яким подання про обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є божником за кредитним договором, обізнана про наявність судового рішення про стягнення допущеної нею заборгованості та протягом тривалого часу свідомо ухиляється від виконання судового рішення, не з`являється на виклики приватного виконавця.

Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу, не скористались.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у поданні вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. знаходиться виконавче провадження ВП № 59942039, відкритого на підставі виконавчого листа № 185/9784/13-ц, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 05 липня 2007 року в розмірі 380000 євро, що за курсом НБУ станом на 28 серпня 2015 року складає 9140586,88 грн та витрати по оплаті судового збору в розмірі 3441 грн.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що воно не обґрунтоване, а приватним виконавцем до подання не додано жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджували би факти ухилення боржника у будь-який спосіб від виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим документом, а також факт ухилення боржника від явки до приватного виконавця.

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, зважаючи на наступне.

Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у ст. 33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст.19 ч.5 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Тобто ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі умисні діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

У п.3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07 лютого 2014 року, №6 зазначено, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). У зв`язку із цим у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов`язків, передбачених статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно зі статтею 377-1 ЦПК, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Згідно з Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 подання державного виконавця щодо обмеження у праві виїзду за межі України у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, має обов`язково містити, зокрема, інформацію про перетинання боржником державного кордону України; обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань (пункти 1-2 розділ XIII. Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в`їзду в Україну).

У справі Гочев проти Болгарії (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними (приватними) виконавцями всіх інших можливих заходів із такого забезпечення.

Згідно ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України Про виконавче провадження визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. перебуває виконавче провадження № 59942039 з примусового виконання виконавчого листа виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, по справі № 185/9784/13-ц від 19 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 05 липня 2007 року в розмірі 380000 євро, що за курсом НБУ станом на 28 серпня 2015 року складає 9140586,88 грн та витрати по оплаті судового збору в розмірі 3441 грн.

З погляду на словосполучення ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішення іншого органу (посадової особи) , вжите у пункті 5 частини 1 статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Встановлення наявності зобов`язання у боржника, в даному випадку грошового зобов`язання щодо сплати заборгованості, та факту ухилення останньої від його виконання (бездіяльність, свідоме невиконання зобов`язання), дозволяють при вирішенні подання керуватись положеннями частини другої статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України , згідно з якою громадянинові України, який має паспорт для виїзду за кордон, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо такий громадянин ухиляється від виконання зобов`язань покладених на нього судовим рішенням, - до виконання цих зобов`язань.

Якщо боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання боргового зобов`язання, а саме, до виконавця не прибув, не надав своєчасно у строк, встановлений виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та пояснень стосовно причин невиконання рішення не надав, а виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом, в такому разі, обставини свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України та вчинення інших дій передбаченим Законом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, боржник за виконавчим провадженням є засновником ТОВ ЗАМАН ЛТД , код ЄДРПОУ: 30457744.

Приватним виконавцем 03.10.2019 було направлено вимогу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з метою отримання достовірної інформації, щодо активів боржника, на які можливо накласти арешт, ТОВ ЗАМАН ЛТД .

З метою забезпечення виконання вимог виконавчого документу приватним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника про що зроблено відповідні обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон, постанови направлено до відповідних органів та установ для виконання, а саме: постанова про арешт майна боржника № 59942039 від 02.09.2019, копії якої направлено до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління у сфері реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Після отримання відповіді з вищезазначених установ встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, та дані постанови прийняті до виконання в межах суми стягнення.

Приватним виконавцем 13.09.2019 було винесено постанову про арешт коштів боржника № 59942039, копії якої направлено до відповідних банківських установ, з яких: АТ ОТП БАНК , АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО , АТ ПУМБ , АТ АБ РАДАБАНК , АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ , АБ УКРГАЗБАНК , АТ А-БАНК , АТ АЛЬФА-БАНК , АТ ОЩАДБАНК , АТ УКРСИББАНК , АТ УНІВЕРСАЛБАНК , ПАТ БАНК ВОСТОК та АТ СБЕРБАНК . Після отримання відповіді з банківських установ стало відомо, що у боржника відсутні кошти для задоволення вимог виконавчого листа № 185/9784/13-ц від 19 серпня 2016 року.

Приватним виконавцем 03.10.2019 направлено вимогу боржнику ОСОБА_1 з`явитись до офісу виконавця 16.10.2019 на 10:30 год щодо сплати боргу за виконавчим документом № 185/9784/13-ц від 19.08.2016 року або надати підтверджуючи документи про сплату боргу.

Приватним виконавцем 03.10.2019 направлено вимогу ОСОБА_1 та засновнику ТОВ Заман ЛТД надати приватному виконавцю інформацію та документи.

Однак, вказані вище вимоги приватного виконавця були проігноровані, боржник на призначену дату до офісу виконавця не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Приватним виконавцем 03.10.2019 року сформовано та направлено вимогу до семи десяти банківських установ з метою розкриття банківської таємниці та отримання інформації про рахунки боржника. Після отримання відповіді виконавцем встановлено, що кошти на розрахункових рахунках боржника для виконання вимог виконавчого документу відсутні.

Приватним виконавцем 21.10.2019 направлено вимогу до ТОВ Заман ЛТД з метою звернення стягнення на частку боржника у підприємстві, та витребування у підприємства інформації та документів, що характеризують майновий та фінансовий стан для проведення оцінки корпоративних прав. Проте, документи до офісу приватного виконавця не надійшли.

Приватним виконавцем 02.11.2019 повторно надіслано вимогу боржнику ОСОБА_1 з`явитись до виконавця 14.11.2019 о 12:00 щодо сплати боргу або надання підтверджуючих документів про сплату. Боржник до офісу не з`явився.

Приватним виконавцем 11.12.2019 здійснено вихід на адресу реєстрації та проживання боржника: АДРЕСА_1 . Застати боржника вдома не виявилося можливим, за даною адресою складено акт приватного виконавця у присутності двох понятих та зроблено фото, на яких видно що боржнику залишено вимогу. Копії фото та акту приватного виконавця наявні в додатках подання. Цього ж дня приватним виконавцем здійснено вихід за місцем роботи боржника, а саме: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 414 а, Гостиничний комплекс ЗАМАН . Зі слів охороника даного закладу, встановлено, що боржник, ОСОБА_1 відсутня на місці. В процесі здійсненні виконавчих дій, складено акт приватного виконавця та зроблено відповідні фото.

Приватним виконавцем 31.01.2020 року складено акт, яким встановлено: виходом приватного виконавця за адресою: вул. Івана Мазепи (колишня вулиця Свердлова), буд. 17, у м. Павлоград, Дніпропетровської області, двері ніхто не відчинив. У зв`язку з чим, отримати будь-які відомості щодо боржника на місці складення акту приватного виконавця, виявилося неможливим. Виконавцем складено акт у присутності двох понятих та зроблено фото, на яких видно що боржнику залишено вимогу.

Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. 11.05.2020 року направлено подання про примусовий привід боржника через органи внутрішніх справ до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Розглянувши відповідне подання, 29 травня 2020 року судом винесено ухвалу № 185/9784/13-ц про задоволення та застосування примусового приводу щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організацію виконання приводу доручено Павлоградському ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Вищезазначену ухвалу суду приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. 26.08.2020 року було направлено для виконання до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шевченка, буд. 51.

На адресу приватного виконавця, 07.10.2020 року, надійшло повідомлення від Павлоградського відділу поліції щодо виконання ухвали суду № 185/9784/13-ц від 29 травня 2020 року з примусового приводу боржника ОСОБА_1 . Працівникам поліції не надалось можливим виконати ухвалу суду, так як за адресою боржника, остання не мешкає та встановити її місцезнаходження на надалось можливим. У зв`язку з чим, старшим лейтенантом поліції Павлоградського ВП Місан Дмитром складено відповідний рапорт від 04.09.2020 року.

Крім того, Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на запит приватного виконавця було повідомлено про численні перетинання кордонів ОСОБА_1 .

Стаття 18 Закону України Про виконавче провадження визначає, що державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Аналізуючи положення ст.441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України та статті 18 Закону України Про виконавче провадження , варто дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання приватного (державного) виконавця, факту ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем.

Оскільки рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року по справі № 185/9784/13-ц не виконується вже майже 5 років, приватним виконавцем вжито всі примусові заходи щодо виконання виконавчого провадження № 59942039 з примусового виконання виконавчого листа, та боржником не здійснено жодного наміру про повну або часткову сплату боргу за виконавчим документом, колегія суддів приходить до висновку про те, що подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про тимчасове обмеження щодо боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Безпідставними є посилання суду першої інстанції про відсутність факту сповіщення ОСОБА_1 про відкрите виконавче провадження, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження № 1404 - VIII, 02.09.2019 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії даної постанови направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом. Пунктом 2 зазначеної постанови зобов`язано боржника подати декларацію про майно та доходи, а також попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувача про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, закон не передбачає, що боржник має отримати постанову про відкриття виконавчого провадження. Достатньо того, що її було направлено рекомендованим поштовим відправленням.

Приватним виконавцем вимоги Закону України «Про виконавче провадження» були в цій частині виконані, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Більш того, приватним виконавцем 13.09.2019 було повторно направлено постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2019, постанову про арешт майна боржника від 13.09.2019 та постанову про арешт коштів боржника від 13.09.2019, винесених при примусовому виконанні виконавчого листа № 185/9784/13-ц від 19.08.2016, що видав Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Дане відправлення також було здійснено рекомендованою кореспонденцією.

Вищезазначені обставини спростовують висновок суду першої інстанції про те, що не встановлений факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України , підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про тимчасове обмеження щодо боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України , колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни - задовольнити.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2020 року - скасувати.

Подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження щодо боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження щодо боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на неї за рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 185/9784/13-ц від 19.08.2016 року в межах загальної суми боргу у розмірі - 10 055 214,57 грн., у виконавчому провадженні за № 59942039.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова