Рішення

від 18.12.2020 по справі 757/35964/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35964/19-ц

Категорія 2

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.

при секретарях - Дахно С.С., Луцюк А.В.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши відкритому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про припинення права власності ОСОБА_5 на 46/100 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права власності ОСОБА_4 на 46/100 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.08.2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.04.2020 року залучено до справи у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалами суду розгляд справи відкладався неодноразово.

Ухвалою суду від 24.04.2020 року за клопотанням представника позивача витребувано докази - витребувано від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копію технічної документації на земельну ділянку з обліковим номером 82:079:0025 та витребувано від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) копію технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:079:0026 ( т. ІІ а.с. 90-91).

Ухвалою суду від 24.04.2020 року за клопотанням представника позивача витребувано докази - витребувано від КП Київське міське бюро технічної інвентаризації належним чином завірені копію інвентаризаційної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 (а. с. 90-91).

Ухвалою суду від 22.06.2020 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась судом належним чином рекомендованими листами із повідомленнями, що були надіслані за останньою відомою адресою, а також шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі Судової влади України. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомила. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надавала. Відзив на позов до суду не надавала.

Інших заяв по суті справи не надходило.

За таких обставин, судом у судовому засіданні постановлено про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів на підставі статей 280, 281 ЦПК України, проти чого представник позивача не заперечував.

Треті особи не скористались своїм правом надати пояснення по справі, своїх представників у судове засідання не направили про час і місце судового засідання повідомлялась судом належним чином рекомендованими листами із повідомленнями.

Третя особа Київська міська рада надіслала лист в якому просила розглянути справу без участі представника та прийняти рішення у відповідності до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши і оцінивши доказами у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

ОСОБА_4 є власником 54/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 147 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на 54/100 частини будинку належить ОСОБА_4 на підставі Договору дарування 54/100 частини житлового будинку від 21 липня 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. та зареєстрований в реєстрі під № 4069, витягом з Державного реєстру правочинів від 21 липня 2010 року та Витягом про державну реєстрацію прав від 04 жовтня 2010 року.

Як встановлено судом, відповідна інформація також міститься у довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.04.2019 року №165030938 (т. 1 а.с.30).

Частина будинку позивача ОСОБА_4 , розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:079:0026. Земельна ділянка належить ОСОБА_4 на підставі Договору дарування земельної ділянки від 21 липня 2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кащуком В.О. та зареєстрований в реєстрі під № 4066 (а.с. 26-27).

Відповідна інформація також міститься у довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03.07.2019 року №172488161 (а.с.20).

В свою чергу, частина будинку 46/100, площею 61,5 кв.м., належить на праві власності відповідачці на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 6 від 03 серпня 2005 року № 2с-938, що також підтверджується інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації серії ПБ-2019 № 859 від 28 травня 2019 року та листом Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації № 062/14-7802 (И-2019) від 27 травня 2019 року.

Як встановлено судом, відповідачка фактично у своїй частині будинку не проживає та не доглядає за його станом. Земельна ділянка захаращена кущами та занедбана.

Позивач неодноразово звертався з до відповідачки, в тому числі, через засоби телефонного зв`язку та намагався поспілкуватись аби вона почала доглядати за земельною ділянкою та частиною будинку. Також, позивач, протягом трьох років, намагався поспілкуватися з відповідачкою через месенджер Viber, та просив доглядати за її власністю, оскільки бездіяльність шкодила частині будинку ОСОБА_4 (а.с. 4-9).

Проте, ОСОБА_5 спілкування уникає, на пропозиції щодо розпорядження спільним майном відповідь не надала.

Судом встановлено, що відповідачка не здійснює жодних дій щодо підтримки технічного стану будинку, і це фактично призвело до аварійного стану її частини.

Так, позивач звернувся з заявами до Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про порушення правил добросусідства, вх. №08/17-1778 від 17 квітня 2019 року, та повторно вх. № 08/А-2098 від 15 травня 2019 року (а.с. 223-227, 240-241). Постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування було переправлено Заяву позивача до Департаменту земельних ресурсів.

Департаментом земельних ресурсів було здійснено виїзд на обстеження земельної ділянки та було складено відповідний Акт обстеження земельної ділянки від 24.05.2019 року № 19-0393-06. Було встановлено, що на земельній ділянці розташовано напівзруйновану (житлову) будівлю та будівлю гаражу. Земельна ділянка захаращена побутовим сміттям, побутовими відходами. Земельна ділянка захаращена та перебуває у антисанітарному вигляді. На ділянці ростуть дерева, кущі (а.с.221-222).

Крім того, відповідно до експертного висновку, виготовленого ПП ДІАГНОСТИКА 2010 від 25.04.2019 року на замовлення позивача, було проведено технічне обстеження з метою визначення фактичного технічного стану будівельних конструкцій планувальних рішень 54/100 частини житлового будинку та конструкцій 46/100 сусіднього домоволодіння та з метою надання рекомендацій стосовно подальшої безпечної експлуатації житлового будинку.

Відповідно до висновку вбачається, що експертом було проведено обстеження 54/100 частини будинку, який належить позивачу, за результатами встановлено: 1) Пошкоджене вимощення навколо стін будинку, через відсутнє вимощення навколо стін сусіднього домоволодіння відбуваються поперемінні замокання атмосферними опадами існуючого вимощення, тріщини прогини у вимощені із тротуарної плитки, місцями плитка зруйнована, на ділянках пошкодженого вимощення атмосферні опади потрапляють під фундаменти будинку; 2) Замокання зовнішніх цегляних стін атмосферними опадами, через пошкоджені конструкції даху та покрівлі сусіднього домоволодіння, тріщини в цегляній кладці зовнішніх стін; 3) Пошкодження дерев`яних карнизів грибами, гниллю, деревоточцями; 4) Сліди замокання внутрішніх стін атмосферними опадами, ураження грибком, пошкодження, відпадіння штукатурного та оздоблювального шару, тріщини в цегляних стінах з шириною розкриття від 1 до 20мм, на висоту восьми-двадцяти рядів кладки зі сторони сусіднього домоволодіння, через пошкоджені конструкції даху і покрівлі та відсутнє опалення в приміщеннях сусіднього домоволодіння.

Експертним висновком встановлено, що всі пошкодження 54/100 частини будинку виникли через тривалу експлуатацію, від дії атмосферних опадів, через пошкоджене вимощення навколо стін будинку, через відсутнє вимощення навколо стін сусіднього домоволодіння відбуваються поперемінні замокання атмосферними опадами існуючого вимощення, через пошкоджені конструкції даху і покрівлі та відсутнє опалення в приміщеннях сусіднього домоволодіння, нерівномірну просадку фундаментів, а виявлені пошкодження становлять загрозу для несучої здатності будинку.

Крім того, експертом було проведено обстеження 46/100 частини будинку, за результатами яких у експертному висновку виготовленого ПП ДІАГНОСТИКА 2010 від 25.04.2019 року було встановлено: 1) Відсутнє вимощення навколо стін сусіднього домоволодіння загальною площею 61,5м2, внаслідок чого атмосферні опади потрапляють під фундаменти будинку. Близьке проростання дерев кущів під стінами сусіднього домоволодіння наслідок чого відбувається пошкодження фундаментів коріннями дерев, відстань від дерев до зовнішніх стін не відповідає вимогам нормальної експлуатації; 2) Руйнування цегли на глибину до 80мм, через циклічне замерзання та відтавання у зволоженому стані; 3) Знебарвлення фарби на дерев`яних рамах, порушена герметизація, більша частина віконних блоків уражена грибком, гниллю, та деревоточцями; 4)Нещільне прилягання шиферних листів між собою, дірки в шиферних листах в наслідок чого атмосферні опади потрапляють на горище, в приміщення, та відбувається замокання конструкцій даху будинку та приміщень сусіднього домоволодіння; 5) Прогини руйнування дерев`яних конструкцій даху, сліди замокання дерев`яних конструкцій даху, пошкодження дерев`яних конструкцій даху гниллю, біошкідниками, грибком в наслідок тривалої експлуатації та під дією атмосферних опадів, пошкодження крокв; 6) Накопичення сміття в приміщеннях.

Експерт вказав, що технічний стан 46/100 конструкцій приміщень сусіднього домоволодіння загальною площею 61,5м2 по АДРЕСА_1 , в цілому - аварійний.

Також, експертом було проведено дослідження будівлі сараю, який відноситься до частини 46/100 домоволодіння. У Експертному висновку було встановлено, що Технічний стан конструкцій будівлі сараю розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , в цілому - IV (аварійний).

Експертним висновком ПП ДІАГНОСТИКА 2010 від 25.04.2019 року було встановлено, що нанесена шкода позивачу, як власнику 54/100 частини будинку, внаслідок порушення експлуатації приміщень власниками 46/100 сусіднього домоволодіння складає 2 625 374 (два мільйони шістсот двадцять п`ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 21 коп.

Отже, експертний висновок ПП ДІАГНОСТИКА 2010 від 25.04.2019 року підтверджує, що стан 46/100 частини будинку непридатний до нормальної експлуатації, а позивачу наноситься шкода, спільне володіння і користування майном (будинком) є неможливим.

Так, позивачем було замовлено оцінку 46/100 домоволодіння ОСОБА_5 : частини житлового будинку загальною площею 208,50 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту про оцінку майна від 29.05.2019 року, виконавець ТОВ СЕВЕРЕН ГРУП ПЛЮС , загальна вартість об`єкта оцінки становить 162 398 (сто шістдесят дві тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 00 копійок (т. 1 а.с.76-102).

23.06.2019 року позивач звернувся до відповідачки з листом в якому запропонував придбати її частину будинку за ринковою вартістю в розмірі 163 000,00 грн., яка підтверджена експертним висновком ( т. ІІ а.с.1-2). Однак відповідачка відповіді не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право кожної особи мирно володіти своїм майном також закріплено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За ч. 3 ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власність зобов`язує. Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Натомість, відповідач по справі жодним чином не приймає участі в утриманні будинку.

Такий стан є порушенням справедливого балансу інтересів співвласників та принципу рівності власників у здійсненні своїх прав.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

Такий правовий висновок міститься, зокрема, у рішеннях Верховного Суду України (постанова від 23.11.2016 у справі N 357/11232/14-ц, постанова 23 листопада 2016 року у справі N 357/1 1232/14-ц).

Зазначений висновок також підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2018 у справі N 908/1754/17 (п. 43-44 постанови).

Як зазначає Велика Палата Верховного суду у своїй Постанові від 18.12.2019 року, по справі № 908/1754/17, Із наведених норм права вбачається, що законодавцем передбачено обставини, з огляду на існування яких суд може припинити право особи на частку у спільному майні на підставі позову інших співвласників.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, визначаючи порядок застосування положень частини першої указаної статті, Велика Палата Верховного Суду керується наступним.

З приписів Цивільного кодексу України вбачається, що в разі, коли законодавець передбачає обов`язкову наявність перелічених ним обставин для застосування певних правових наслідків їх настання за відповідною нормою права, ним застосовується така правова конструкція, як, наприклад, "за наявності одночасно".

Виходячи із зазначеного можна дійти висновку, що відсутність подібної конструкції ("за наявності одночасно") в статті 365 Цивільного кодексу України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1 - 3).

Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 Цивільного кодексу України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї).

Відповідна позиція закріплена також в постанові Верховного суду від 17 квітня 2019 року по праві № 644/10177/16-ц- Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Так, частиною 1 статті 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено в ст. 365 ЦК України, яка регулює підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно звіту про оцінку майна від 29.05.2019 року, виконавець ТОВ СЕВЕРЕН ГРУП ПЛЮС , загальна вартість 46/100 домоволодіння ОСОБА_5 : частини житлового будинку загальною площею 208,50 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 становить - 162 398 (сто шістдесят дві тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 00 копійок (т. 1 а.с.76-102).

Відповідно абз. 3 п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 4 жовтня 1991 р. N 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди - судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи.

Позивач ОСОБА_4 , до подачі позовної заяви, вніс на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва грошові кошти в сумі 162 398 (сто шістдесят дві тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією №ПН2211 Акціонерного банку Південний від 25.06.2019 року.

Оцінюючи подані докази та встановлені судом обставини, є всі підстави вважати, що в даних правовідносинах встановленими і доведеними є всі умови, передбачені ч. 1 ст. 365 ЦК України.

Отже, вирішуючи спір на підставі наявних в матеріалах доказів, враховуючи те, що у наявних взаємовідносинах між сторонами наявні всі складові, визначені ст. 365 ЦК України, суд вважає, що право власності відповідачки ОСОБА_5 може бути припинено зі сплатою їй грошової компенсації за належну частку та визнанням права власності на частку відповідача за позивачем.

Згідно з частиною другою статті 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Втручання у право власності може бути виправданим згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і буде відповідати усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції , рішення від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ), якщо воно здійснено: з метою врегулювання спору і врахування права власності іншого співвласника (суспільний інтерес); на підставі закону; з дотриманням вимог співмірності і пропорційності.

Як зазначив в своїй постанові від 13.03.2019 року Верховний суд по справі №450/797/15-ц, право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

Визначальною умовою для припинення права власності на частку у спільному майні є те, що шкода, заподіяна внаслідок цього не буде істотною. Суд під час розгляду справи повинен встановити чи буде шкода для власника, частка якого припиняється, істотною або не істотною. Якщо шкода не є істотною, то право власності на частку у спільному майні може бути припинене за умови попереднього внесення вартості цієї частки іншим співвласником на депозитний рахунок суду. Така практика міститься в постанові Верховного суду від 06.02.2019 справа № 668/4308/15.

Матеріалами справи підтверджено та встановлено судом, що відповідачка має у власності і інше нерухоме майно. Зокрема це підтверджується інформаційною довідкою КП Київське міське бюро технічної інвентаризації від 28.05.2019 року КВ-2019 №20531 (т. 1, а.с. 48); інформаційною довідкою КП Київське міське бюро технічної інвентаризації від 28.05.2019 року КВ-2019 № 20533 (т. 1, а.с. 50); інформаційною довідкою КП Київське міське бюро технічної інвентаризації , від 28.05.2019 року КВ-2019 № 20534 (т. 1, а.с.49).

Отже суд вважає, що припинення права відповідачки на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені у розмірі 2 392,39 грн.

Керуючись ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст. 316, 319, 322, 358, 360, 365 Цивільного кодексу України, ст. 30, 43, 49, 81-83, 133, 134, 175-177 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку спільного майна, - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_5 на 46/100 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з компенсацією вартості даної частки в розмірі 162398, 00 гривень, що була внесена ОСОБА_4 та зберігається на депозитному рахунку Печерського районного суду міста Києва, відповідно до квитанції № 1_32 від 09 грудня 2020 року.

Визнати право власності ОСОБА_4 на 46/100 частини житлового будинку на яку припинено право власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Печерський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київського апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.

Суддя В.В. Підпалий

Позивач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_5