Постанова

від 19.05.2021 по справі 916/1390/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1390/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.,

при секретарі судового засідання Земляк А.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 - Євлєнтьєв І.Т.,

від Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" - участі не брали,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" - Нижник Г.І.,

від державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича - участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020, прийняте суддею Невінгловською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 02.11.2020,

у справі №916/1390/20

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

-Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда";

-Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба";

-державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича

про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна та визнання протиправним і скасування запису про право власності

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" та державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича, в якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018, що оформлене протоколом №4 зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 08.12.2018, визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, щодо передачі бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати протиправним і скасувати запис про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав ОСОБА_1 у зв`язку з неповідомленням позивача у встановленому порядку про проведення 14.02.2018 загальних зборів членів кооперативу, а також тим, що оспорюване рішення, яке оформлене протоколом №4 від 14.02.2018, прийняте загальними зборами членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" за відсутності кворуму. Водночас складений на підставі вищенаведеного протоколу акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, за твердженням позивача, підписаний зі сторони кооперативу неповноважною особою та містить недостовірні відомості щодо площі нерухомого майна - бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому позивач наголошує на тому, що державна реєстрація за Товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" права власності на зазначену базу відпочинку "Троянда" підлягає скасуванню, оскільки остання була проведена на підставі вищезазначеного акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018 і протоколу загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" №1 від 15.02.2017, які є протиправними, а також за відсутності передбаченого законодавством необхідного переліку документів та при існуванні суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 03.06.2020 відкрито провадження у справі №916/1390/20.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018, що оформлене протоколом №4 зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018; визнано недійним акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, щодо передачі бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано протиправним та скасовано запис про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3153 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3153 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що під час скликання та проведення 14.02.2018 загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" не були дотримані вимоги закону та установчих документів вказаного кооперативу, що призвело до порушення корпоративних прав позивача, а тому оспорювані рішення загальних зборів, оформлене протоколом №4 від 14.02.2018, та акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018 підлягають визнанню недійсними зі скасуванням здійсненої на підставі вказаного акту реєстрації права власності товариства відповідача на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20, відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, та про визнання протиправним і скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку "Троянда"; в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 залишити без змін.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що визнання недійсним оформленого протоколом №4 від 14.02.2018 рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", яким, зокрема, було надано згоду на передачу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" нерухомого майна - бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , з мотивів неповідомлення позивача про дату та час проведення цих загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину - акту прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, оскільки укладення вказаного правочину виступає наслідком господарської діяльності юридичної особи, результатом розпорядження останньою належним їй майном та не є порушенням корпоративних прав позивача на участь в управлінні кооперативом.

Апелянт також зазначає про те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично спрямовані не на захист своїх корпоративних прав, а на захист права власності Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" на вищенаведену базу відпочинку, між тим корпоративні права учасника юридичної особи та право власності цієї юридичної особи не є тотожними поняттями, тому у разі незгоди позивача із діями кооперативу щодо розпорядження майном останній не може звертатися до суду з позовом в інтересах Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", натомість має можливість подати позов до ОСОБА_2 , як керівника кооперативу, якщо вважає, що діями даної посадової особи була завдана шкода інтересам Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", або порушити питання перед іншими членами кооперативу щодо звернення безпосередньо самого кооперативу, як позивача, до суду з відповідним позовом для захисту свого права власності.

Водночас скаржник зауважує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" вчинило всі залежні від нього заходи щодо перевірки повноважень голови правління Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" на передачу майна вказаного кооперативу до статутного капіталу товариства відповідача, відтак за відсутності у матеріалах справи жодних доказів недобросовісності апелянта щодо набуття вказаного майна останній не повинен нести несприятливі наслідки визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленого протоколом №4 від 14.02.2018, у вигляді позбавлення права власності на нерухоме майно.

Апелянт також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в силу вимог чинного законодавства обраний позивачем у даній справі спосіб захисту у вигляді скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , є неналежним та неефективним.

У письмових поясненнях б/н та б/д, доданих до супровідного листа б/н та б/д (вх.№64/21/Д3 від 21.04.2021), ОСОБА_1 просить залишити рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 без змін. Зокрема, позивач наголошує на незаконності оспорюваного ним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленого протоколом №4 від 14.02.2018, та неправомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" права власності на базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 10.02.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 01.03.2021 справу №916/1390/20 призначено до розгляду на 31.03.2021 об 11:00.

Між тим у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Таран С.В. з 29.03.2021 по 05.04.2021 судове засідання у справі №916/1390/20, призначене на 31.03.2021 об 11:00, не відбулося.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного апеляційного перегляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, та призначено розгляд даної справи на 21.04.2021 об 11:30.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В. з 19.04.2021 за розпорядженням керівника апарату суду №108 від 20.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1390/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/1390/20 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у визначеному складі суддів справу №916/1390/20 прийнято до свого провадження.

При цьому у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі суду та проведенням евакуації відвідувачів та працівників суду судове засідання у справі №916/1390/20, призначене на 21.04.2021 об 11:30, не відбулося, про що Південно-західним апеляційним господарським судом складено відповідну довідку від 21.04.2021.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 призначено справу №916/1390/20 до розгляду на 12.05.2021 о 12:00.

У судовому засіданні 12.05.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_1 висловив заперечення проти її задоволення, представники Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" та державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.202-206).

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Троянда" та державний реєстратор Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійський Дмитро Петрович своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2001 проведено державну реєстрацію Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15361760000000936.

Згідно з пунктами 1.1, 1.5 та 3.1 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", затвердженого рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом №1 від 25.05.2001, і зареєстрованого Кілійською районною державною адміністрацією 25.06.2001 (далі - статут Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда"), даний кооператив створено відповідно до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" на невизначений строк. Кооператив набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, бланки, штампи.

Пунктом 2.1 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" визначено, що відповідно до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" сільськогосподарський обслуговуючий кооператив являє собою підприємство, що створене для обслуговування переважно членів кооперативу на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Обслуговуючі кооперативи створюються для надання сільськогосподарським товаровиробникам послуг, пов`язаних з виконанням їх основної функції - виробництва сільськогосподарської продукції. Такими послугами можуть бути заготівля та реалізація продукції, її переробка, матеріально-технічне постачання, технологічні та обліково-аудиторські послуги, утримання виробничої інфраструктури тощо. Обслуговуючі кооперативи не ставлять на меті отримання прибутку, оскільки їх клієнтами є їх власники.

За умовами пунктів 4.1-4.3 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди. Кооператив є власником майна, наданого йому засновниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отримання доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Джерелами формування коштів і майна кооперативу є внески членів, прибуток, отриманий від господарської діяльності, інші джерела, не заборонені чинним законодавством. До майна кооперативу належать також внески засновників кооперативу, такі як будівлі, споруди, обладнання та інші, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі інтелектуальна власність), матеріальні цінності, грошові кошти.

У кооперативі може бути просте та асоційоване членство. Член кооперативу - фізична або юридична особа, яка зробила пайовий внесок у розмірах, визначених статутом кооперативу, визнає принципи та цілі кооперативу, дотримується вимог даного статуту і користується правом ухвального голосу у кооперативі. Асоційований член кооперативу - фізична або юридична особа, що зробила пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. Членами кооперативу можуть бути як фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу, так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог. Одержавши заяву, правління кооперативу розглядує її та у разі позитивного рішення включає розгляд цього питання у порядок денний загальних зборів. Загальні збори розглядають заяву і у разі схвалення приймають прохача у члени або асоційовані члени кооперативу. Одночасно загальні збори встановлюються розмір внеску нового члена в пайовий фонд (пункти 7.1-7.5 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда").

В силу підпункту б) пункту 8.1 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" члени кооперативу мають право приймати участь в управлінні його справами в порядку, передбаченому статутом кооперативу.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 та 13.4 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори, які мають право приймати будь-які рішення, пов`язані зі статутною діяльністю кооперативу.

У пунктах 13.5, 13.6 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" передбачено, що загальні збори проводяться щорічно після закінчення фінансового року. Вони можуть скликатися позачергово за рішенням правління кооперативу або з ініціативи не менше третини членів кооперативу. Правління кооперативу зобов`язане прийняти рішення про скликання загальних зборів і повідомити членів кооперативу про час і місце їх проведення та порядок денний не пізніше за 10 днів. Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присутні більше половини членів кооперативу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів.

Згідно з пунктами 14.5, 14.6 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" голова кооперативу очолює правління. До компетенції голови кооперативу належать усі питання діяльності кооперативу, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим статутом або рішенням загальних зборів учасників належать виключно до компетенції іншого органу кооперативу. Голова кооперативу вправі без довіреності здійснювати дії від імені кооперативу. Він уповноважений керувати поточними справами кооперативу і виконувати рішення вищого органу кооперативу, представляти кооператив в йог відносинах з іншими юридичними особами, державними та іншими органами і організаціями, вести переговори та укладати угоди від імені кооперативу.

Пунктом 19 статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" визначено, що засновниками кооперативу є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

16.02.2009 за Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Троянда" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2008 та ухвали Господарського суду Одеської області від 09.12.2008 у справі №34/69-08-1354 було проведено державну реєстрацію права колективної власності на базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " загальною площею 497,7 кв.м, що розташована за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с/рада Приморська, узбережжя Чорного моря (номер об`єкта в РПВН: 26447985), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №124258293 від 17.05.2018.

Рішенням загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленим протоколом №1 від 20.04.2017, вирішено:

-зняти з посади голову даного кооперативу - ОСОБА_1 ;

-прийняти до членів вказаного кооперативу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

-затвердити статут Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" у новій редакції;

-обрати правління зазначеного кооперативу у складі голови правління - ОСОБА_2 , заступника голови правління - ОСОБА_9 та члена правління - ОСОБА_7 ;

-обрати ревізійну комісію у складі голови ревізійної комісії - ОСОБА_16 , заступника голови ревізійної комісії - ОСОБА_8 та члена ревізійної комісії - ОСОБА_10 ;

-визначити вступний внесок при вступі до кооперативу у розмірі 100 грн;

-доручити підписання статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З наявних у матеріалах даної справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006799205 від 22.06.2020 та листа Кілійської районної державної адміністрації №Е-16 від 06.02.2019 вбачається, що 11.05.2017 на підставі даного протоколу №1 від 20.04.2017 державним реєстратором Кілійської районної державної адміністрації Ногай В.П. було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" (запис №15361050005000936).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2017 у справі №916/1499/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" задоволено; визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 20.04.2017, що оформлене протоколом №1 позачергових загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 20.07.2017; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", здійснену на підставі протоколу №1 позачергових загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 20.04.2017.

Рішенням загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленим протоколом №4 від 14.02.2018, вирішено:

-обрати строком на один рік (до 08.02.2019) головою зборів - ОСОБА_15 , а секретарем зборів - ОСОБА_2 ;

-надати згоду на створення Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" зі статутним капіталом 100000 грн та розміром частки Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" - 30%;

-надати згоду на передачу у власність як вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" нерухоме майно, а саме: базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 (розмір цієї частки складає 30% від статутного капіталу та оцінюється у 30000 грн);

-надати голові правління ОСОБА_2 права підписання від імені Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" установчих документів, необхідних для створення Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" та акту прийому-передачі нерухомого майна в статутний капітал вказаного товариства.

Відповідно до протоколу №4 від 14.02.2018 на зборах членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" були присутні 14 осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 ), при цьому рішення зі всіх питань порядку денного були прийняті одноголосно.

Даний протокол підписаний головою зборів - ОСОБА_15 та секретарем зборів - ОСОБА_2 . Справжність підпису вказаних осіб у вказаному протоколі засвідчена приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д.

В подальшому рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба", оформленим протоколом №1 від 15.02.2017, вирішено:

-заснувати в Україні Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба";

-наділити вказане товариство статутним капіталом у розмірі 100000 грн та визначити порядок формування статутного капіталу (громадянин України ОСОБА_21 вносить в статутний капітал грошові кошти у загальній сумі 60000 грн, громадянин РФ ОСОБА_22 вносить в статутний капітал грошові кошти у загальній сумі 10000 грн, Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Троянда" вносить у статутний капітал нерухоме майно, а саме: базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , яка оцінюється засновниками у сумі 30000 грн);

-затвердити статут даного товариства;

-обрати громадянина РФ ОСОБА_22 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба", який буде діяти на добровільних підставах, та покласти на нього відповідальність за проведення державної реєстрації цього товариства в установленому порядку.

Відповідно до протоколу №1 від 15.02.2017 на загальних зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" були присутні ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та голова правління Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" Кананихін Михайло Васильович, який діяв на підставі протоколу загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" №4 від 14.02.2018.

28.02.2018 між Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Троянда" в особі голови правління Кананихіна Михайла Васильовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" в особі директора Денисенка Віталія Івановича було підписано акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" відповідно до протоколу загальних зборів засновників №1 від 15.02.2018.

З вказаного акту прийому-передачі б/н від 28.02.2018 вбачається, що Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Троянда" на підставі протоколу загальних зборів №4 від 14.02.2018 передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" приймає нерухоме майно у вигляді єдиного майнового комплексу - бази відпочинку Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" загальною площею 315,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1486247151223, номер об`єкта в РПВН: 26447985) та складається з корпусу для відпочинку - літ."А", корпусу для відпочинку - літ."Б", корпусу для відпочинку - літ."В", корпусу для відпочинку - літ."Г", будинку для відпочинку - літ."Д", кухні - літ."Ж", душу - літ."З", вбиральні - літ."І", надвірних споруд 1-7 - літ."І". Майно, що передається, належить Сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Троянда" на праві власності та зареєстроване в ДРРП за №24848035 від 12.02.2018. Загальна вартість майнового комплексу, переданого за цим актом до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба", складає 30000 грн.

28.02.2018 державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійським Дмитром Петровичем було проведено державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" на базу відпочинку Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" загальною площею 315,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна 148 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1486247151223, номер об`єкта в РПВН: 26447985, номер запису про право власності: 25103613). Підставами виникнення права власності зазначено: виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Троянда" акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 28.02.2018 та протокол загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" №1 від 15.02.2017.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленого протоколом №4 від 08.12.2018; про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, щодо передачі бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, 148, а також про визнання протиправним і скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на недотримання Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Троянда" процедури скликання та проведення загальних зборів, на яких було прийнято оскаржуване рішення, оформлене протоколом №4 від 14.02.2018, що також зумовлює наявність правових підстав для визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018 та скасування здійсненої на підставі вказаного акту реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, 148.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018 та про визнання протиправним і скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

В силу частин першої, другої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності кооперативами визначаються Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Таким чином, сільськогосподарський кооператив є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Саме така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

За умовами частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 Господарського кодексу України та статуту Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" одним з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом.

Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

Таким чином, враховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Враховуючи те, що апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018 та про визнання протиправним і скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018, апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленого протоколом №4 від 14.02.2018, Південно-західним апеляційним господарським судом не здійснюється, оскільки за умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірного правочину, а тому потребують захисту.

Отже, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, при цьому в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Відсутність порушення спірним правочином прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, а тому немає необхідності в такому випадку надавати оцінку законності спірного правочину.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 16.12.2020 у справі №910/14910/18.

Згідно з частиною першою статті 92, статтею 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

З наведених норм права вбачається, що за правочином, укладеним господарською організацією, права та обов`язки набуває така юридична особа як сторона правочину, у той час як правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників (членів) цієї господарської організації жодним чином не змінюється.

Отже, протиправне, за твердженням позивача, укладення Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Троянда" правочину, оформленого актом прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, щодо передачі бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, 148, може свідчити про порушення прав та інтересів самого кооперативу, а не корпоративних прав ОСОБА_1 - члена кооперативу, оскільки голова правління Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" діяв саме від імені даної юридичної особи, а не її членів.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у низці постанов, зокрема, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 15.10.2019 у справі №905/2559/17 та від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.

Колегія суддів зауважує на тому, що укладення оспорюваного правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна від 28.02.2018, є не прямим порушенням прав позивача на участь у кооперативі та управлінні ним, а виступає наслідком господарської діяльності кооперативу та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, натомість визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів, на підставі якого головою правління укладено зазначений правочин, не може бути підставою для визнання його недійсним, оскільки останній не порушує права та законні інтереси позивача.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами окремих її учасників, а інтереси учасників господарської організації також не завжди збігаються, тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самої юридичної особи, уникати зайвого втручання в питання діяльності останньої, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

З огляду на викладене, визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленого протоколом №4 від 14.02.2018, з мотивів неповідомлення позивача про дату та час проведення цих загальних зборів, не є беззаперечною підставою для висновку про те, що оспорюваний правочин укладений всупереч інтересів вказаного кооперативу та інших його членів.

Водночас, якщо позивач, який є членом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення оспорюваного правочину, він не позбавлений права (разом з іншими членами) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових загальних зборів з метою належного реагування на факт укладення вказаного правочину та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів кооперативу (його членів). Якщо загальні збори членів кооперативу дійдуть висновку про порушення укладеним правочином прав та законних інтересів кооперативу, останній вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, беручи до уваги те, що позивач не є стороною укладеного між Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Троянда" та Товариством з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" правочину, оформленого актом прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018, а також те, що ОСОБА_1 не набув будь-яких прав та обов`язків за даним правочином, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що будь-які права та інтереси позивача внаслідок укладення вказаними відповідачами оспорюваного правочину порушені не були, що зумовлює наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018.

Колегія суддів зауважує на тому, що корпоративні права ОСОБА_1 , зокрема, право на участь в управлінні кооперативом, фактично захищене в судовому порядку шляхом задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", оформленого протоколом №4 від 14.02.2018, натомість позивачем безпідставно ототожнюються відмінні за своєю правовою природою корпоративні права члена кооперативу та право власності кооперативу як юридичної особи - самостійного учасника правовідносин.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 21.12.2017 у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що за загальним правилом акціонер компанії не може стверджувати, що він є жертвою стверджуваного порушення прав компанії за Конвенцією (рішення у справі "Агротексім та інші проти Греції" від 24.10.1995, пункти 59-72). Проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (пункт 66).

Отже, Європейський суд з прав людини у вищенаведеній справі дійшов висновку про те, що акціонер (навіть мажоритарний) не може звертатися до суду в інтересах компанії за звичайних обставин, тобто коли юридична особа діє і має відповідні органи управління. При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, то Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів.

"Корпоративна завіса" є бар`єром, який відокремлює юридичну особу від її учасників та зумовлює неможливість останніх звернутись до суду за захистом прав юридичної особи замість неї (принцип неможливості ототожнення юридичної особи та її членів).

Як вбачається з матеріалів справи, Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Троянда" не ліквідовано, його органи управління здійснюють свої повноваження у порядку, передбаченому законодавством України та статутом кооперативу, відтак у випадку порушення прав, кооператив може самостійно звернутись за їх захистом через свої уповноважені органи.

Колегія суддів зауважує, що обставини, наведені позивачем під час розгляду даної справи, не є обставинами, на які вказав Європейський суд з прав людини у справі "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України", за наявності яких є можливим проникнення за "корпоративну завісу" та виправданим звернення учасника кооперативу з позовом замість самої юридичної особи.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, 148 апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті, з метою забезпечення права позивача на реальний судовий захист господарський суд повинен встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, оскільки обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 22.08.2018 у справі №925/1265/16.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регламентовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (стаття 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час проведення оспорюваних реєстраційних дій) був унормований порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Проте, у зв`язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" було викладено у новій редакції.

Відповідно до абзаців 1-3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, яка діяла також і на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у даній справі, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020 такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Колегія суддів зазначає, що у пункті 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" передбачено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом вказаної норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 спосіб захисту у вигляді скасування запису вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 20.08.2020 у справі №916/2464/19, від 03.09.2020 у справі №914/1201/19.

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, 148.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Спір про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 21.01.2021 у справі №925/1222/19.

Предметом спору у даній справі не є оскарження дій державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича, і цей спір не є спором з суб`єктом владних повноважень з приводу виконання ним владних управлінських функцій, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі фактично спрямовані на захист речового права Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда".

Отже, позовна вимога про скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно у даній справі не може бути звернена до самого державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем, оскільки останній зобов`язаний виконати рішення суду незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі в якості відповідача або третьої особи.

Вищевикладене є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018 та про визнання протиправним і скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, а також зміні в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018 та про визнання протиправним і скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 скасувати, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в частині розподілу судових витрат - змінити, в решті рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" про визнання недійсним рішення загальних зборів задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018, що оформлене протоколом №4 зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" на користь ОСОБА_1 2102 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" 6306 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2021.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Лавриненко