Ухвала

від 14.05.2021 по справі 367/1293/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1293/21

Провадження №1-кс/367/379/2021

УХВАЛА

Іменем України

14 травня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

Адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області в інтересах ОСОБА_5 із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений шляхом заборони відчуження ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2020 року у справі №367/1597/20 на: земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0077, площею 0,1 га, власником якої є ОСОБА_5 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0134, площею 0,0614 га, власником якої є ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи подане клопотання, адвокат ОСОБА_4 вказує, що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2020 року, постановленою в межах досудового розслідування кримінального провадження №12020110040000146 від 28.01.2020, накладено арешт у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування на: земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0077, площею 0,1 га, власником якої є ОСОБА_5 , а право користування якої для забудови належить ОСОБА_6 , та на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0134, площею 0,0614 га, власником якої є ОСОБА_5 , а право користування якої для забудови належить ОСОБА_6 .

10 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2020 року в частині розпорядження та користування вищевказаними земельними ділянками скасовано, в частині скасування арешту шляхом заборони відчуження відмовлено.

На переконання ОСОБА_4 , рішення слідчого судді щодо арешту зазначених вище земельних ділянок шляхом позбавлення їх власника права на відчуження, є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає засадам і завданням кримінального судочинства, грубо порушує права та охоронювані законом інтереси заявника як добросовісного набувача, базується на належним чином не вмотивованому та складеному без повного з`ясування всіх юридично значущих обставин справи клопотанні прокурора.

Зокрема, ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_5 є належним власником вказаних вище земельних ділянок, в ухвалі слідчого судді відсутні будь-які дані, які б підтверджували відношення ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, та наявність повідомлення будь-якій особі, в тому числі ОСОБА_5 , про підозру. Також, ОСОБА_4 вказує, що у клопотанні та ухвалі слідчого судді відсутня інформація про те, яким саме суб`єктом, передбаченим ст. 356 КК України, оспорюються будівельні роботи, кому саме заподіяна шкода внаслідок будівництва будинку та її розмір, стороною обвинувачення не доведено ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. За таких підстав, як стверджує ОСОБА_4 , земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134 не є об`єктом кримінально протиправних дій та не відповідають критеріям ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим не є речовим доказом. Крім того, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, а, отже, у клопотанні не доведено підстав та мети для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України. Також, як вказує ОСОБА_4 , до клопотання не було долучено доказів на підтвердження невідповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки для будівництва.

ОСОБА_4 звертає увагу на те, що постанова про визнання земельних ділянок речовими доказами датована 27 січня 2020 року в той час, як кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2020 року.

Зазначені вище обставини в сукупності, на переконання ОСОБА_4 , свідчать про те, що арешт на належні ОСОБА_5 зазначені вище земельні ділянки було накладено необґрунтовано, а тому просить задовольнити клопотання.

Представник власника майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у клопотанні, та просив задовольнити клопотання.

Прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданого клопотання, вказуючи на те, що арешт у вигляді заборони відчуження земельних ділянок, про скасування арешту з яких ставиться питання, був накладений слідчим суддею обґрунтовано, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110040000146 від 28.01.2020 триває, а тому підстави арешту вказаних земельних ділянок не відпали.

Заслухавши доводи представника власника майна та прокурора, вивчивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали справи №367/1597/20 (провадження №1-кс/367/494/2020), 367/2500/20 (провадження №1-кс/367/517/2020), матеріали кримінального провадження №12020110040000146 від 28.01.2020, слідчий суддя прийшов до висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом дізнання Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110040000146 від 28.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2020 року, клопотання слідчого СВ Ірпінського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020110040000146 від 28.01.2020 задоволено, накладено арешт у вигляді заборони розпорядження, відчуження та користування, на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0077, площею 0,1 га, власником якої є ОСОБА_5 , а право користування якої для забудови належить ОСОБА_6 , та земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0134, площею 0,0614 га, власником якої є ОСОБА_5 , а право користування якої для забудови належить ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 червня 2020 року, клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна задоволено частково, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2020 року по справі №367/1597/20 на речові докази у кримінальному провадженні №12020110040000146 від 28.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0077, площею 0,1 га, власником якої є ОСОБА_5 , а право користування якої для забудови належить ОСОБА_6 , та земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:075:0134, площею 0,0614 га, власником якої є ОСОБА_5 , а право користування якої для забудови належить ОСОБА_6 , в частині розпорядження та користування даним майном.

Відповідно додолученої прокуроромв судовомузасіданні постанови,16січня 2021року прокуроромІрпінського відділуКиєво-Святошинськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_3 винесено постановупро скасуванняпостанови дізнавачасектору дізнанняІрпінського відділуполіції Головногоуправління Національноїполіції вКиївській області ОСОБА_8 від 15січня 2021року прозакриття кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020110040000146від 28.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Згідно із ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як видно з ухвали слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2020 року, арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134, власником яких є ОСОБА_5 , був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів у зв`язку із відповідністю вказаних земельних ділянок критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Втручання у право власності на майно ОСОБА_5 пов`язане зі здійсненням кримінального провадження і необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, оскільки досягнення мети збереження речових доказів неможливо досягти в інший спосіб, аніж арешт майна.

Таким чином, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110040000146 від 28.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, триває, а представником власника майна не зазначено у клопотанні обставин, які не були предметом перевірки слідчим суддею при постановленні ухвали від 22 квітня 2020 року, при цьому не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя вважає правильним відмовити у задоволенні клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.170, 172, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1