Постанова

від 18.05.2021 по справі 2а-263/08/0970

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 2а-263/08/0970 пров. № А/857/8896/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 2а-263/08/0970 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу,-

судді в 1-й інстанції -Біньковська Н.В., Главач І.А., Скільський І.І.,

час ухвалення рішення - 31.03.2021 року,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 05.04.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012, позов ОСОБА_1 до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково: визнано протиправним і скасовано наказ начальника Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації №м4-к від 13.02.2002 про звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста відділу обліку та звітності згідно з пунктом 1 статті 30 Закону України Про державну службу ; стягнуто з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2002 по 02.01.2011 за 1676 робочих днів в розмірі 134 817,44 грн, з проведенням відрахувань загальнообов`язкових зборів та платежів; стягнуто з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди; визнано ОСОБА_1 такою, що звільнена з посади спеціаліста за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з ліквідацією Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації; зобов`язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про присвоєння їй 13 рангу державного службовця відповідно до наказу від 12.07.1995 №56. Допущено негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в розмірі 1769,68 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 у справі встановлено судовий контроль за виконанням постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011: зобов`язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію подати Івано-Франківському окружному адміністративному суду не пізніше одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили звіт про виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 у справі №2а-263/08/0970.

30.07.2020 ОСОБА_1 в порядку здійснення судового контролю, передбаченого частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, подала заяву про накладення штрафу на керівника Івано-Франківської обласної державної адміністрації відповідального за невиконання постанови суду від 14.09.2011.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку здійснення судового контролю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі № 2а-263/08/0970 про відмову в задоволенні заяви про накладення штрафу в порядку здійснення судового контролю - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу в порядку здійснення судового контролю.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду або в порядку судового контролю накласти штраф на керівника Івано-Франківської обласної державної адміністрації за невиконання в повному обсязі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 у справі №2а-263/08/0970.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 у справі №2а-263/08/0970 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією не виконана в повному обсязі, оскільки проведено відрахування загальнообов`язкових зборів (внесків) лише до Пенсійного фонду України, однак, доказів проведення відрахувань на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності не надано. Крім того, Івано-Франківська обласна державна адміністрація не оформила належним чином звільнення позивача та не внесла достовірні записи до трудової книжки про її звільнення за частиною першою статті 40 Кодексу законів про працю України.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду є обґрунтованою та відповідає вимогам закону, через що не підлягає скасуванню.

Івано-Франківська обласна державна адміністрація подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Представник Івано-Франківської обласної державної адміністрації в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для накладення штрафу в порядку здійснення судового контролю, так як постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 було виконано, а невнесення запису до трудової книжки ОСОБА_1 про її звільнення з Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації не слугувало підставою для встановлення судового контролю ухвалою суду від 04.06.2020.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012, позов ОСОБА_1 до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ начальника Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації №м4-к від 13.02.2002 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста відділу обліку та звітності згідно з п.1 ст.30 Закону України „Про державну службу» ; стягнуто з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.02.2002 року по 02.01.2011 року за 1676 робочих днів в розмірі 134817,44 гривень з проведенням відрахувань загальнообов`язкових зборів та платежів; стягнуто з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 10000 гривень моральної шкоди; визнано ОСОБА_1 такою, що звільнена з посади спеціаліста за п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з ліквідацією Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації; зобов`язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про присвоєння їй 13 рангу державного службовця відповідно до наказу №56 від 12.07.1995 року. Допущено негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в розмірі 1769,68 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаної постанови суду від 14.09.2011 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією 27.08.2013 у трудову книжку ОСОБА_1 внесено запис за №27 про присвоєння їй 13 рангу державного службовця 12.07.1995 відповідно до наказу Управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 12.07.1995 №56 (а.с.68-69 т.15).

08.06.2018 Державною казначейською службою України на підставі платіжного доручення Міністерства юстиції України №552 від 05.06.2018 ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 134817,44 грн. (а.с.174, 199-200 т.8 ).

12.12.2019 до трудової книжки ОСОБА_1 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією внесено запис під №30: визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена з посади спеціаліста за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку з ліквідацією Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (а.с.70 т.15).

Згідно платіжного доручення №105 від 25.05.2020 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією перераховано до бюджету єдиний внесок в сумі 12285,90 грн. з призначенням платежу - єдиний внесок (22%) на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 №2а-263/08/0970 (а.с.18 т.15).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 у цій справі встановлено судовий контроль за виконанням постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011, зобов`язано Івано-Франківську обласну державну адміністрацію подати суду не пізніше одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили звіт про виконання судового рішення. В ухвалі зазначено, що згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

07.07.2020, 24.07.2020, 29.07.2020, 03.08.2020, 04.08.2020, 29.10.2020 Івано-Франківська ОДА повідомила суд про вжиті на виконання судового рішення заходи та надала суду відповідні докази.

15.06.2020 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за травень 2020 року на суму 12285,90 грн. по застрахованій особі ОСОБА_1 (а.с.51-55 т.15).

06.07.2020, за результатами проведеної за заявою Івано-Франківської ОДА позапланової перевірки по застрахованій особі ОСОБА_1 , Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за звітні періоди 2002-2009 роки (а.с150-160 т.15,).

20.07.2020 подано звіт до ГУ ДПС в Івано-Франківській області про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із відомостями про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за 2010 рік (а.с.180-182 т.15).

15.07.2020 згідно платіжних доручень від 14.07.2020 оплачено страхові внески (1-5%) утриманих із заробітної плати ОСОБА_1 за 2002-2009 роки в сумі 1330,11 грн., страхові внески (32, 32,3, 33,2%) нарахованих на заробітну плату ОСОБА_1 за 2002-2009 роки в сумі 14899,12 грн. (а.с.176, 177 т.15).

23.07.2020 згідно платіжних доручень від 22.07.2020 оплачено страхові внески (1-5%) утриманих із заробітної плати ОСОБА_1 за 2010 рік в сумі 682,15 грн., страхові внески (33,2%) нарахованих на заробітну плату ОСОБА_1 за 2010 рік в сумі 5525,64 грн. (а.с178,179 т.15).

29.07.2020 до трудової книжки ОСОБА_1 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією внесено запис під №31 про визнання запису за №24 недійсним (а.с.191 т.15).

Платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 10.09.2020 за №6920 сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 24267,32 грн., платіжним дорученням від 10.09.2020 за №6921 сплачено 2022,28 грн. військового збору, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.09.2020 (ВП 40553439) (а.с.219 т.15).

20.10.2020 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із відомостями про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за 2010 рік (а.с.50-51 т.16).

21.10.2020 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відомості про нарахування заробітної плати по застрахованій особі ОСОБА_1 за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік, 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік (а.с.53-59, 91 т.16).

23.10.2020 згідно платіжних доручень від 22.10.2020 оплачено страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування (1-5%) утриманих із заробітної плати за вимушений прогул ОСОБА_1 за 2002-2010 в сумі 3709,08 грн., страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування (33,2%) утриманих із заробітної плати за вимушений прогул ОСОБА_1 за 2002-2010 в сумі 23674,13 грн. (а.с.48,49 т.16).

Листом від 26.02.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підтверджено врахування до заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоди її заробітної плати за 2002-2009 роки.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до переконання, що постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 - виконано.

Відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Такі ж вимоги передбачені статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України , заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Згідно з пунктом 40 рішення ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

З огляду на викладене, суд вправі вживати заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.

Як підтверджено матеріалами справи, 15.06.2020 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за травень 2020 року на суму 12285,90 грн. по застрахованій особі ОСОБА_1 (а.с.51-55 т.15).

06.07.2020, за результатами проведеної за заявою Івано-Франківської ОДА позапланової перевірки по застрахованій особі ОСОБА_1 , Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за звітні періоди 2002-2009 роки (а.с150-160 т.15,).

20.07.2020 подано звіт до ГУ ДПС в Івано-Франківській області про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із відомостями про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за 2010 рік (а.с.180-182 т.15).

15.07.2020 згідно платіжних доручень від 14.07.2020 оплачено страхові внески (1-5%) утриманих із заробітної плати ОСОБА_1 за 2002-2009 роки в сумі 1330,11 грн., страхові внески (32, 32,3, 33,2%) нарахованих на заробітну плату ОСОБА_1 за 2002-2009 роки в сумі 14899,12 грн. (а.с.176, 177 т.15).

23.07.2020 згідно платіжних доручень від 22.07.2020 оплачено страхові внески (1-5%) утриманих із заробітної плати ОСОБА_1 за 2010 рік в сумі 682,15 грн., страхові внески (33,2%) нарахованих на заробітну плату ОСОБА_1 за 2010 рік в сумі 5525,64 грн. (а.с178,179 т.15).

29.07.2020 до трудової книжки ОСОБА_1 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією внесено запис під №31 про визнання запису за №24 недійсним (а.с.191 т.15).

Платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 10.09.2020 за №6920 сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 24267,32 грн., платіжним дорученням від 10.09.2020 за №6921 сплачено 2022,28 грн. військового збору, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.09.2020 (ВП 40553439) (а.с.219 т.15).

20.10.2020 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із відомостями про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за 2010 рік (а.с.50-51 т.16).

21.10.2020 Івано-Франківською обласною державною адміністрацією подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відомості про нарахування заробітної плати по застрахованій особі ОСОБА_1 за 2002 рік, 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік, 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, 2009 рік (а.с.53-59, 91 т.16).

23.10.2020 згідно платіжних доручень від 22.10.2020 оплачено страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування (1-5%) утриманих із заробітної плати за вимушений прогул ОСОБА_1 за 2002-2010 в сумі 3709,08 грн., страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування (33,2%) утриманих із заробітної плати за вимушений прогул ОСОБА_1 за 2002-2010 в сумі 23674,13 грн. (а.с.48,49 т.16).

З мотивів встановленого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для накладення штрафу в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, під час розгляду справи у апеляційному суді встановлено, що 29.04.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інною Вікторівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40553439, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

За правилами ст.139 КАС України підстав для розподілу судових витрат за цим апеляційним провадженням немає.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про правильність ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про накладення на керівника штрафу, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 310, 315, 320, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 2а-263/08/0970 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 19.05.2021 року