Постанова

від 19.05.2021 по справі 809/2971/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2021 року

Київ

справа №809/2971/15

адміністративне провадження №К/9901/41840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування наказів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (прийняту в складі: головуючого судді Лучко О.О.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Качмара В.Я., суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.),

У С Т А Н О В И В:

1 . У липні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Яремчому Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ; правонаступник Надвірнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ОДПІ) в якому просив визнати протиправними дій щодо проведення перевірки ФОП за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 08.06.2015 №114 Про проведення документальної планової виїзної перевірки СГД ОСОБА_1 (р.н.о.к НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.14. (далі - Наказ №114), від 20.07.2015 №140 Про внесення змін до наказу ДПІ у м.Яремчому від 08 червня 2015 №114 (далі - Наказ №140) та від 21.07.2015 №141 Про перенесення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СГД ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п - НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.2014р. (далі - Наказ №141).

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що такі накази видано протиправно, оскільки у відповідача не було правових підстав проводити планову виїзну перевірку, через порушення періодичності проведення такої та вимог п.3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (далі - Закон №71-VIII). Наказ на продовження проведення перевірки необхідно оформляти в ході проведення перевірки та не допускати перерви між датою закінчення перевірки згідно першого направлення та датою продовження перевірки, зазначеної в наказі на продовження.

2 . Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року у справі №809/2971/15, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено (а.с.148-152, 202-207 т.1).

3. Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 лютого 2017 року ці судові рішення скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції (а.с.85-90 т.2).

4 . Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року позов задоволено частково.

4.1 . Визнано протиправними та скасовано Накази №№114, 140 і 141 у частині проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за винятком питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також було вирішено питання щодо судових витрат зі сплати судового збору.

5 . Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази ДПІ у м.Яремчому №114 від 08.06.2015 року, №140 від 20.07.2015 року, №141 від 21.07.2015 року є протиправними в частині проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за винятком питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість, а тому підлягають скасуванню в зазначеній частині.

6 . Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

7 . У решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року залишено без змін.

8 . Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначив, що встановивши реалізацію позивачем підакцизних товарів, суд першої інстанції вузько витлумачив зміст п.3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №71-VIII, не звернувши увагу, що зазначене обмеження не поширюється з 01.01.2015 на перевірки суб`єктів господарювання, що реалізують підакцизні товари незалежно від предмета перевірки.

9. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що наказ ДПІ в м. Яремче №114 від 08.06.2015 "Про проведення планової виїзної документальної перевірки СГД ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. № НОМЕР_2 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014" та інші видані на його підставі накази №140 від 20.07.2015 "Про внесення змін до наказу ДПІ в м. Яремче від 08.06.2015 №114"; №141 від 21.07.2015 "Про перенесення терміну проведення планової виїзної документальної перевірки СГД ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014" прийняті всупереч вимогам законодавства є протиправними та підлягають скасуванню.

9.1 . Зазначає, що у відповідача не було правових підстав проводити планову виїзну перевірку. Крім того, відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII не було дозвільних документів Кабінету Міністрів України на проведення перевірки.

9.2 . Також зауважує, що відповідачем недоведено віднесення позивача до платників податку із середнім ступенем ризику, порушено вимоги пунктів 77.2, 77.4 ст.77, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України (далі - ПК), Наказом №140 необґрунтовано продовжено строк проведення перевірки, перевірка фактично проводилася в приміщенні податкового органу без повідомлення позивача.

10 . Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2017 року відкрито касаційні провадження за вказаною касаційною скаргою.

11 . Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

12 . У подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13 . Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

14 . Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 26.04.2000 зареєстрований як фізична особа - підприємець, взятий на облік як платник податків у ДПІ 30.07.2014. Основний вид його діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами про що отримав відповідну ліцензію (а.с.7-8, 36 т.1, а.с.207-209 т.2).

15 . 08.06.2015 ДПІ видала Наказ №114 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 терміном 10 робочих днів з 18.06.2015. Підставою проведення перевірки в цьому Наказі зазначено затверджений план-графік проведення документальних перевірок суб`єктів господарської діяльності ДПІ на II квартал 2015 року (далі - План-графік), пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77 ПК. Цей наказ отриманий представником позивача лише 17.07.2015 (а.с.37, 38 т.1).

16 . Наказ направлявся ДПІ на юридичну адресу позивача, однак поштове повідомлення про вручення повернулося з відміткою за зазначеним адресом тимчасово не проживає (а.с.39 т.1).

17 . Посадовими особами відповідача з виїздом на місце 18.06.2015 здійснено обстеження місцезнаходження ФОП за адресом АДРЕСА_1, де знаходилися магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 та кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 . ФОП був відсутній за вказаною адресою (а.с.55, 56 т.1).

18 . 18.06.2015 та 03.07.2015 відповідачем надіслано до ОУ Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області запити №73/7/09-18-17-0/666 та №86/7/09-18-17-0/666 відповідно про встановлення місцезнаходження платника податків - ФОП (а.с.53, 54, 59, 60, 61 т.1), за результатом розгляду яких його місцезнаходження не було встановлено ( а.с.51, 52, 57, 58 т.1).

19 . 17.07.2015 представником позивача Адамович Т.О. до ДПІ подано заяву про відсутність ОСОБА_1 на території України та неможливості надання документів для перевірки, а також прохання провести перевірку з 20.07.2015 (далі- Заява; а.с.48 т.1).

20 . 20.07.2015 ДПІ видано Наказ №140, яким з метою проведення призначеної перевірки, провести таку терміном 10 робочих днів з 20.07.2015, який отриманий представником позивача в цей же день (а.с.46 т.1).

21 . 20.07.2015 позивачем подано до ДПІ заяву про втрату ФОП первинних документів у зв`язку з переїздом з окупованого Криму на територію України та проханням надати 90 днів для відновлення втрачених документів (далі - Заява про втрату; а.с.62 т.1).

22 . 21.07.2015 ДПІ видано Наказ №141, згідно якого терміни проведення планової перевірки зазначені у Наказі №140 перенесено до дати відновлення та надання платником податків до перевірки документів податкового та бухгалтерського обліку необхідних для проведення планової виїзної перевірки ФОП, в межах строків визначених п.44.5 ст.44 ПК, який отриманий позивачем 21.07.2015 (а.с.47 т.1).

23 . 21.10.2015 позивач подав до відповідача заяву про неможливість відновлення первинних документів та надання їх до перевірки, повідомив про оскарження наказів про проведення перевірки у судовому порядку (а.с.136-137 т.1).

24 . Не погодившись з указаними наказами податкового органу, позивач звернувся до суду, вважаючи накази податкового органу протиправними та необґрунтованими.

25 . Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

26 . Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

27 . Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28 . При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

29 . Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28 грудня 2014 року (в редакції, що діяла на момент перевірки) установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

30 . Верховний Суд зазначає, що метою спірної перевірки визначено дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідно до наказу 08.06.2015 ДПІ №114. ( а.с. 9, т.1)

31 . З огляду на набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , винесення контролюючим органом наказу на проведення перевірки платників податків, доходи яких за попередній рік не перевищували 20 млн. грн., вимагає від керівника податкового органу зазначати в наказі, з якого саме питання призначається перевірка - повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску чи відшкодування податку на додану вартість. Зазначене правило встановлює пільговий режим для певної категорії суб`єктів господарювання, а отже захист платників податків від безпідставних та необґрунтованих перевірок, потребує конкретизації дій контролюючих органів, що унеможливлює видання наказів із загальними формулюваннями - щодо проведення перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки таке формулювання необґрунтовано розширює повноваження контролюючих органів, звуження яких як раз і було на меті законодавця.

32 . Отже, з огляду на викладене, Суд зазначає, що ініціювання податковим органом документальної планової виїзної перевірки позивача у тому вигляді, в якому воно відображено в наказі від 08.06.2015 ДПІ видала Наказ №114 про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 терміном 10 робочих днів з 18.06.2015, вчинено за відсутності визначених на це законом підстав, а тому відповідач, при прийнятті спірного наказу, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33 . Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №821/723/16.

34 . Ураховуючи наведений правовий висновок Верховного Суду, колегія суддів уважає наявними підстави для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позовних вимог.

35 . Частиною першою статті 351 КАС України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

36 . З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

37 . Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38 . При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

39 . Позивачем у цій справі сплачено судовий збір:

за подання позовної заяви - 73.08 грн згідно з квитанцією № 0.0.4155811069.1 від 28 липня 2015 року (т. 1 а. с. 2);

за подання апеляційної скарги - 535,90 грн згідно з квитанцією № 14627636 від 16 листопада 2015 року (т. 1 а. с. 155);

за подання апеляційної скарги (вдруге) - 80,40 грн згідно з платіжного доручення №119 від 03 квітня 2017 (т. 3 а. с. 4)

за подання апеляційної скарги (вдруге, доплата) - 1339,80 грн згідно з квитанцією № 0.0.740492006.1 від 07 квітня 2017 року (т. 3 а. с. 10)

за подання касаційної скарги - 661,45 грн згідно з квитанцією № 0.0.5016611941.1 від 08 лютого 2016 року.

за подання касаційної скарги (вдруге) - 350,79 грн згідно з квитанцією № 0.0.5811776498.1 від 20 липня 2017 року.

40 . За таких обставин судовий збір, сплачений за подання позову, апеляційної та касаційної скарги в сумі 3041,42 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

41 . Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2 . Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року скасувати та прийняти у справі нове рішення.

3 . Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування наказів задовольнити.

4 . Визнати протиправним та скасувати накази відповідача від 08.06.2015 №114 Про проведення документальної планової виїзної перевірки СГД ОСОБА_1 (р.н.о.к НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.14. , від 20.07.2015 №140 Про внесення змін до наказу ДПІ у м.Яремчому від 08 червня 2015 №114 та від 21.07.2015 №141 Про перенесення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки СГД ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п - НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.13р. по 31.12.2014р. .

5. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (місцезнаходження: 78400, місто Надвірна, вулиця Визволення, будинок 2, код ЄДРПОУ 39546380) судові витрати на сплату судового збору в сумі 3041 (три тисячі сорок одна) гривні 42 коп.

6 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко