Постанова

від 20.05.2021 по справі 640/10296/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 640/10296/20

адміністративне провадження № К/9901/35797/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/10296/20

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Разнобитпродукт до Головного управління ДПС у місті Києві про зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (головуючий суддя: Н. В. Клочкова) від 31 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Л. О. Костюк, Н. П. Бужак, М. І. Кобаль) від 12 листопада 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2020 року Приватне акціонерне товариство Разнобитпродукт (далі - ПАТ Разнобитпродукт , позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач, скаржник), в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо не вилучення з інтегрованої картки обліку платника податків ПАТ Разнобитпродукт відомостей про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,29 грн. та пені у сумі 245 003,72 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві скасувати (вилучити) у інтегрованій картці ПАТ Разнобитпродукт відомості про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,29 грн. та пені у сумі 245 003,72 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наявність в інтегрованій картці особового рахунку ПАТ Разнобитпродукт податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 021,29 грн. та пені 245 003,72 грн., спричиняє значні негативні наслідки для позивача, зокрема, унеможливлює адекватне до реалій сьогодення бізнес-планування діяльності та збереження активів товариства, що в кінцевому рахунку може призвести до зупинення процесу господарювання ПрАТ Разнобитпродукт , результатом чого стане масштабне звільнення трудового колективу та припинення роботи товариства.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо невилучення з інтегрованої картки обліку платника податків ПАТ Разнобитпродукт відомостей про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,29 грн та пені у сумі 245 003,72 грн.

Зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві скасувати (вилучити) у інтегрованій картці ПАТ Разнобитпродукт відомості про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024, 29 грн. та пені у сумі 245 003,72 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 22 грудня 2020 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Головному управлінню ДПС у місті Києві строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 640/10296/20, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

6. 29 січня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

7. 07 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у місті Києві подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2020 року встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання учасниками справи своїх міркувань або заперечень щодо поданого Головним управлінням ДПС у місті Києві клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

9. 26 квітня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло заперечення на клопотання про зупинення виконання судових рішень, у якому позивач посилаючись на те, що вимоги вказаного клопотання є необґрунтовані та не можуть бути задоволенні, а тому просить у його задоволенні відмовити.

10. Ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство Разнобитпродукт , ідентифікаційний код юридичної особи - 23494973, зареєстроване як юридична особа 31 травня 1995 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 10701200000 014104.

12. Станом на 14 квітня 2020 року, за даними інтегрованої картки особового рахунку ПАТ Разнобитпродукт , обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,19 грн та пеня у сумі 245 003,72 грн, про що зокрема, свідчить лист Головного управління ДПС у місті Києві № 1180/АДВ/26-15-44-04-14 від 16 квітня 2020 року, який надійшов у відповідь на адвокатський запит адвоката Вінниченка А. О. № 2020-04-05/1 від 08 квітня 2020 року про надання інформації щодо деталізованої суми податкового боргу та пені ПАТ Разнобитпродукт за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

13. Однак, позивач зазначає, що факт своєчасної сплати позивачем узгодженого грошового зобов`язання згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № 9070346777 від 05 травня 2016 року (за терміном сплати 20 травня 2016 року) підтверджується платіжними дорученнями від 17 травня 2016 року № 326, № 327 та від 19 травня 2016 року № 329, що встановлено рішеннями судів, які набрали законної сили, а саме ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року у справі № 826/9310/16 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 826/14798/16.

14. У свою чергу, ПАТ Разнобитпродукт було подано до Головного управління ДПС у місті Києві лист № 2/04 від 15 квітня 2020 року з проханням негайно привести відомості в інтегрованій картці особового рахунку ПАТ Разнобитпродукт . (код ЄДРПОУ 23494973) у відповідність до вимог податкового законодавства та встановленим при розгляді судової справи № 826/9310/16 обставинам, а саме щодо встановлених обставин своєчасної сплати ПАТ Разнобитпродукт узгодженого грошового зобов`язання згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № 9070346777 від 05 травня 2016 року (по терміну сплати 20 травня 2016 року) згідно платіжних доручень від 17 травня 2016 року № 326, № 327 та від 19 травня 2016 року № 329

15. З листа № 70597/10/26-15-44-04-14 від 05 травня 2020 року Головного управління ДПС у місті Києві (у відповідь на Лист ПАТ Разнобитпродукт за вих. № 2/04 від 15 квітня 2020 року) вбачається, що податковим органом безпідставно не було відкориговано в інтегрованій картці особового рахунку ПАТ Разнобитпродукт (код ЄДРПОУ 23494973) відомості у відповідності до вимог податкового законодавства та встановленим при розгляді судової справи № 826/9310/16 обставинам.

16. При цьому, позивач, також звертає увагу, що предмет у цій справі № 640/10296/20 відрізняється від предмету судової справи № 826/14798/16, оскільки в цій справі оскаржується бездіяльність податкового органу, яка не була до цього предметом судового розгляду та позовна вимога про зобов`язання відповідача скасувати (вилучити) у інтегрованій картці ПАТ Разнобитпродукт (код ЄДРПОУ 23494973) відомості про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,29 грн. та пені у сумі 245 003,72 грн. - викладена щодо вчинення інших дій в інтегрованій картці обліку платника податків ПАТ Разнобитпродукт , за інших умов (в т.ч. щодо наявності пені), які існують станом на даний час у 2020 році, а не у 2017 році.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем було дотримано вимоги статті 57 Податкового кодексу України та своєчасно сплачено суму грошового зобов`язання, визначену податковим органом, у законодавчо встановлений строк.

18. Водночас, обставини щодо відсутності податкового боргу, також були підтвердженні рішеннями судів, які набрали законної сили, а саме ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року у справі № 826/9310/16 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 826/14798/16.

19. При цьому, оскільки під час розгляду даної справи, судами було встановлено відсутність податкового боргу, то застосування положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України до позивача суди визнали необґрунтованими, а кошти які надходять, мають були спрямовані на поточні податкові зобов`язання позивача.

20. Суди також звернули увагу на те, що податковим органом при вирішенні даної справи не було надано до суду рішення та/або іншої правової підстави нарахування оскаржуваної пені, останнім було лише повідомлено суд про її розрахунок в автоматизованому порядку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

22. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, кім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

23. Скаржник зазначає, що предметом позову є приведення у відповідність інтегрованої картки платника ПАТ Разнобитпродукт , шляхом зарахування коштів, які не надійшли до бюджету через вину банку, оскільки на момент прийняття рішення існувала практика Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 804/4602/16, яку судом не було застосовано.

24. При цьому, відповідач, наводить доводи аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

26. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

28. Згідно з пунктами 36.1 та 36.5 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

29. Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

30. Відповідно до підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

31. Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

32. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

33. Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

34. Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

35. Як встановлено судами та вказано вище, за даними інтегрованої картки особового рахунку ПАТ Разнобитпродукт , обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,19 грн та пеня у сумі 245 003,72 грн., внаслідок не виконання узгодженого податкового зобов`язання.

36 . Такий податковий борг виник за певних обставин, а саме судами з урахуванням матеріалів справи та судових рішень встановлено наступне.

37 . З метою сплати поточних та майбутніх податкових зобов`язань, зокрема, з податку на прибуток, діючи у відповідності до договорів від 23 лютого 2001 року № 475/01 на здійснення розрахунково-касового обслуговування по поточному рахунку від 18 грудня 2001 року № ПС121/02 на розрахункове обслуговування за допомогою програмного комплексу Клієнт-Банк , укладених між Товариством та Акціонерним банком АЖІО (правонаступником якого є ПАТ ФІДОБАНК ) позивач 17 травня 2016 року направив за допомогою системи дистанційного обслуговування Клієнт-Банк наступні платіжні доручення: - № 326 від 17 травня 2016року про сплату податку на прибуток у сумі 5300,00 грн.; - № 327 від 17 травня 2016року про сплату податку на прибуток у сумі 1318000,00 грн.; - № 329 від 19 травня 2016року про сплату податку на прибуток у сумі 194 300,00 грн.

38 . Крім того, встановлено наявність достатньої суми коштів на поточному рахунку Товариства для сплати відповідних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку.

39 . В той же час, 30 травня 2016 року позивач через систему Клієнт-Банк отримав від банківської установи повідомлення про повернення платіжних доручень без виконання, у зв`язку з тим, що згідно з підпунктом 1.26 розділу 3 Положення виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2 під час виконання своїх повноважень Фонд або уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію у разі делегування їй своїх повноважень не пізніше п`ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, платіжні документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку. Таким чином, зарахування коштів відповідного податку до бюджету не відбулося не з вини підприємства.

40. За загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник.

41. Це визначено статтею 109 Податкового кодексу, відповідно до якої Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

42. Статтею 111 Податкового кодексу України визначені види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

43. Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

44. Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

45. Отже, у Податкового кодексу України під відповідальністю за несвоєчасну сплату самостійно визначеного податкового зобов`язання розуміється застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

46. Разом з тим положення статті 129 Податкового кодексу України містять застереження щодо застосування до платника відповідальності за неналежне виконання податкового зобов`язання.

47. Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

48. Таким чином, платник звільнений від відповідальності у вигляді штрафу та/або пені за порушення строків або неповний обсяг перерахованого податкового зобов`язання у разі, якщо такі дії/або бездіяльність вчинені обслуговуючим його банком, оскільки вини та/або умислу у невчасній чи не в повному обсязі сплаті податкового зобов`язання у діях платника у цьому випадку немає.

49. Водночас відповідно до пункту 113.2 статті 113 Податкового кодексу України застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

50. Із загальних положень статті 38 Податкового кодексу України також випливає, що належним виконанням податкового зобов`язання є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань на відповідні рахунки держаного бюджету.

51. Таким чином, звільнення платника від відповідальності за порушення строків погашення податкового зобов`язання не свідчить про звільнення від обов`язку виконати основне податкове зобов`язання.

52. Крім того, слід звернути увагу і на положення статті 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , відповідно до яких переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

53. Наведена норма також свідчить про те, що належним виконанням податкового зобов`язання шляхом ініціювання платником переказу є надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок.

54. З аналізу вказаних вище законодавчих норм убачається, у разі несвоєчасного або перерахування не в повному обсязі суми податкового зобов`язання з вини банку платника такий платник звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені, однак, не звільняється від обов`язку сплатити в повному обсязі основне податкове зобов`язання.

55. Аналогічна позиція щодо вище законодавчих норм, яка підлягає застосуванню, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 01 липня 2020 року у справі № 804/4602/16. Підстави для відступлення від таких висновків Верховного Суду у касаційній скарзі не містяться.

56. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, виходили з погашення визначених в рішенні контролюючим органом грошових зобов`язань здійснивши протягом 10-денного строку встановленого статтею 57 Податкового кодексу України, що підтверджується платіжними дорученнями від 17 травня 2016 року № 326, № 327 та від 19 травня 2016 року № 329 та встановлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року у справі № 826/9310/16 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 826/14798/16.

57. Ураховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів сплати податкових зобов`язань, направлено платіжне доручення до банківської установи на перерахування коштів до бюджету, яке було прийнято до виконання банком, а отже товариством виконано свій податковий обов`язок зі сплати відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

58. Проте, аналіз зазначених вище норм свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанції щодо того, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, оскільки, як вже зазначалося вище, належним виконанням податкового зобов`язання шляхом ініціювання платником переказу є саме надходження коштів від платника на відповідний казначейський рахунок.

59. Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків та інших платежів, визначений у Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (далі - Порядок).

60. Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

61. Приписами пункту 4 розділу 1 Порядку передбачено, що облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об`єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

62. Зі змісту пункту 1 розділу 2 Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються територіальними органами Міндоходів за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску.

63. Пунктом 1 розділу 4 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень: за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4.12.2013 №760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2013 за №2193/24725.

64. Згідно з пунктом 5 розділу 4 Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

65. Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов`язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. А умовою, з якою законодавство пов`язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов`язання є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.

66. Отже, враховуючи відсутність відповідних даних від органів Державної казначейської служби України, відповідач правомірно не відобразив дані щодо оплати податку на прибуток в інтегрованій картці платника - позивача, а тому протиправна бездіяльність з боку відповідача відсутня.

67. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача вносити зміни до інтегрованої картки особового рахунку відомості з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 021,29 грн. за умови наявності лише платіжного доручення але без фактичного надходження коштів до державного бюджету, а тому у цій частині слід відмовити. За встановленими судами обставинами справи, спрямовані підприємством кошти платіжними дорученнями від 17 травня 2016 року № 326, № 327 та від 19 травня 2016 року № 329 до зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.

68. Разом з тим, слід зазначити, що у даному випадку ненадходження грошових коштів до державного бюджету відбулось не з вини платника податку, у зв`язку з чим відсутні підстави для покладення на позивача відповідальності за несплату податку та вважати, що ним не виконано податкового обов`язку зі сплати податку, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку в частині щодо протиправності нарахування позивачу пені.

69. З огляду на викладене висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача скасувати (вилучити) у інтегрованій картці ПАТ Разнобитпродукт відомості про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,29 грн. не узгоджується з вимогами законодавства через неправильне застосування норм матеріального права.

70. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

71. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення задоволених позовних вимог в частині про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання відповідача скасувати (вилучити) у інтегрованій картці ПАТ Разнобитпродукт відомості про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,29 грн., підлягають скасуванню, з прийняттям у цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 640/10296/20 в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання відповідача скасувати (вилучити) у інтегрованій картці ПАТ Разнобитпродукт відомості про податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 838 024,29 грн. скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 640/10296/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов