Постанова

від 20.05.2021 по справі 826/17615/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 826/17615/15

адміністративне провадження № К/9901/42308/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/17615/15

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Артбудкомфорт до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Шулежко В. П.) від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Ключкович В. Ю., Василенко Я. М., Губська О. А.) від 07 вересня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Артбудкомфорт (далі - ТОВ Артбудкомфорт ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 травня 2015 року № 0002092205, № 0002122205, № 0002102205, № 0002132205 та № 0002112205.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому позивач наголошує, що задекларовані ним суми доходів та витрат підтверджуються документально, операції з контрагентами фактично виконані, що підтверджується наявними первинними документами та податковими накладними.

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07 травня 2015 року № 0002092205, № 0002122205, № 0002102205 та № 0002112205.

Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Артбудкомфорт понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 11 вересня 2017 року ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ Артбудкомфорт в задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання заперечень. Витребувані матеріали справи.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 20 березня 2018 року касаційну скаргу ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В.).

10. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2231/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку .

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

12. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

13. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Артбудкомфорт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2014 року, про що складено акт перевірки від 14 квітня 2015 року № 1687/26-58-22-05/35489446.

15. Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ Артбудкомфорт :

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, статей 134, 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3 435 717 грн, в т. ч. по періодах: 2013 рік - 2 099 213 грн, 2014 рік - 1 336 504 грн та зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік в сумі 3 448 313 грн;

- статті 22, пункту 44.1 статті 44, статей 138, 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 154 476 грн, що призвело до заниження ПДВ в сумі 150 666 грн, у т.ч. за вересень 2014 року на суму 150 669 грн та завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за грудень 2014 року на суму 3 807грн.

- статті 33, пункту 46.1 статті 46, пунктів 49.1, 49.2 статті 49, пункту 50.1 статті 50, пункту 54.3 статті 53 розділу II ПК України та розділу VI наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , внаслідок чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22 - рядок 23.1 - рядок 23.2) за квітень 2013 року на суму 224 168 грн (загальна декларація), що призвело до заниження ПДВ всього у сумі 224 168 грн, у т.ч. за червень 2013 на суму 70 159 грн, за липень 2013 на суму 12 267 грн, за серпень 2013 на суму 11 398 грн, за вересень 2013 року на суму 18 969 грн, за жовтень 2013 року на суму 18 575 грн, за листопад 2013 року на суму 14 000 грн, за березень 2014 року на суму 55 404 грн, за квітень 2014 року на суму 22 246 грн, за липень 2014 року на суму 1 150 грн.

16. На підставі акту перевірки від 14 квітня 2015 року ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві 07 травня 2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002092205, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 3 435 717 грн за основним платежем та на 1 717 858 грн за штрафними санкціями;

- № 0002132205, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 224168 грн за основним платежем та на 112 084 грн за штрафними санкціями;

- № 0002122205, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 150 669 грн за основним платежем та на 75 334,50 грн за штрафними санкціями;

- № 0002102205, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 448 313 грн;

- № 0002112205, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з ПДВ наступного періоду у розмірі 3 807 грн.

17. За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень до Головного управління ДФС у м. Києві скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що відповідач не довів жодними належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод (зобов`язань), а відтак контролюючий орган не довів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

20. При цьому суд першої інстанції зауважив, що доводи, покладені податковим органом в основу висновків акту перевірки та оскаржуваних рішень, по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що такі висновки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із його контрагентами та підставою для прийняття спірних рішень.

21. Між тим, сукупність наданих позивачем по вказаним взаємовідносинам первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, зокрема: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних документів, ТТН, актів приймання-передачі робіт (послуг); актів виконаних робіт (Ф № КБ-3); локальних кошторисів на будівельні роботи (Ф №1); підсумкових відомостей ресурсів до локальних кошторисів, договірних цін (ф. №9); оборотно-сальдових відомостей щодо відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку підприємств, не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод (зобов`язань).

22. Судами зазначено, що викладені в акті перевірки доводи контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами у зв`язку із ненаданням до перевірки товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують транспортування, не можуть безумовно свідчити про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки з урахуванням особливостей, передбачених договорами, наявність у позивача транспортних документів в даному випадку не є обов`язковою умовою.

23. Також судами зазначено, що загалом, як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача про порушення ТОВ Артбудкомфорт податкового законодавства по суті ґрунтуються на наявності податкової інформації, яка зазначена в актах про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагентам, зокрема щодо відсутності контрагентів за юридичною (податковою) адресами, наявності показів посадових осіб підприємств (контрагентів позивача) про свою непричетність до діяльності та створення таких підприємств, наявність кримінальних проваджень тощо. Однак можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

25. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує, що отримана ним податкова інформація від інших органів державної фіскальної служби не містить підтвердження здійснення позивачем, як платником податків, господарських операцій з його контрагентами.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

28. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

29. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

30. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

31. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а ).

32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

33. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

34. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

35. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

36. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

37. За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

38. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

39. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

40. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на формування показників податкової звітності підприємства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року мало вплив здійснення операцій з придбання свійської птиці в живій вазі, палива, комбікормів для подальшого продажу, оренди виробничих та складських приміщень, послуг вантажного автотранспорту та інше.

42. При цьому, спірним в даній справі є реальність взаємовідносин щодо реалізації продукції між позивачем ТОВ Артбудкомфорт з наступними контрагентами ТОВ Екос-ТМ , ТОВ Юстон плюс , ТОВ Інтерлайт та ТОВ Енергомур .

43. Судами встановлено, що між ТОВ Артбудкомфорт та ТОВ Екос-ТМ (код ЄДРПОУ 38930409) було укладено договір постачання від 05 листопада 2013 року № 114, за умовами якого, ТОВ Артбудкомфорт на адресу ТОВ Екос-ТМ виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму з ПДВ 2 584 810 грн, зокрема у 2013 році на суму 679 042,63 грн (ПДВ 113 173,77 грн) та у 2014 році на суму з ПДВ 1 905 767,37грн (ПДВ 317 627,91 грн). Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бойлерів тощо.

44. 20 травня 2013 року між ТОВ Артбудкомфорт та ТОВ Юстон плюс (код за ЄДРПОУ 37962619) було укладено договір купівлі-продажу № 90, відповідно до якого ТОВ Артбудкомфорт на адресу ТОВ Юстон плюс виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму з ПДВ 5 571 603,41 грн, зокрема у 2013 році на суму 5 531 943,31грн (ПДВ 921 990,58 грн) та у 2014 році на суму з ПДВ 39 660,10 грн (ПДВ 6 610,02 грн). Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бойлерів тощо.

45. 02 січня 2013 року між ТОВ Артбудкомфорт та ТОВ Інтерлайт (код за ЄДРПОУ 37145049) було укладено договір купівлі-продажу № 65, відповідно до якого ТОВ Артбудкомфорт на адресу ТОВ Інтерлайт виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму з ПДВ 10 973 929,89 грн, зокрема у 2013 році на суму 10 973 929,89 грн (ПДВ 1 828 988,37 грн) Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бройлера тощо.

46.Також 01 серпня 2013 року між ТОВ Артбудкомфорт та ТОВ Енергомур було укладено договір купівлі-продажу № 112, відповідно до якого ТОВ Артбудкомфорт на адресу ТОВ Енергомур виписано видаткові накладні на загальну суму з ПДВ 480 000 грн, зокрема у 2013 році на суму 461 572,25 грн (ПДВ 76 928,71грн) та у 2014 році на суму 18 427,75 (ПДВ 3 071,29 грн). Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бройлера тощо.

47. На виконання умов вказаного договору ТОВ Артбудкомфорт виписано податкову накладну від 13 серпня 2013 року № 86/4 на загальну суму з ПДВ 480 000 грн (у т.ч. ПДВ 80 000 грн), яка виписана у зв`язку з проведенням попередньої оплати (за правилом першої події). Номенклатура поставки накладних - полуфабрикати, курча бройлера тощо.

48. Всі вказані договори є типовими. За умовами цих договорів ТОВ Артбудкомфорт (Продавець) зобов`язувався передати, а Покупці (вказані вище підприємства) прийняти й оплатити м`ясопродукти із курки бройлера на умовах даних договорів.

49. Положеннями пункту 4.1. Договорів передбачено, що продукція постачається партіями згідно заявок Покупців.

50. Згідно пункту 3.5. Договорів оплата за продукцію здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.

51. Відповідно до пункту 4.2. Договорів, постачання продукції здійснюється на умовах EXW (франко-склад) (у відповідності з правилами Інкотермс 2000). За згодою сторін доставка Покупцеві може здійснюватися транспортом Продавця або транспортом третіх осіб. У цьому випадку вартість доставки Продукції включається в ціну Продукції.

52. Розрахунки за вказаними договорами проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку про надходження на рахунок ТОВ Артбудкомфорт коштів. Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними ТОВ Артбудкомфорт включено до податкових зобов`язань відповідного періоду.

53. При цьому як встановлено судами, позивачем до матеріалів справи було надано належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, де замовником та вантажовідправником визначено позивача, а вантажоодержувачем - відповідного контрагента, якому постачався товар. При цьому, як вбачається з акту перевірки, до перевірки були надані укладені позивачем із перевізниками (фізичними особами-підприємцями) договори про надання транспортних послуг, наявність яких також не заперечувалась та визнавалась ДПІ в ході розгляду справи.

Водночас у наданих ТОВ Артбудкомфорт товарно-транспортних накладних визначено пункти навантаження за адресами: вул. Гагаріна, 24, м. Золотоноша, Черкаська обл. , а також смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл., які відповідають адресам розташування птахозабійних цехів позивача.

54. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді який перевірявся ТОВ Артбудкомфорт отримувало від фізичних осіб-підприємців ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ) транспортні послуги з перевезення вантажу на підставі договорів про надання таких послуг: № 004Г від 01 вересня 2013 року, № 006Г від 01 жовтня 2013 року, № 271113 від 27 листопада 2013 року, № 01-02-14/1 від 05 лютого 2014 року, № 190514 від 01 травня 2014 року, № 01102014 від 01 жовтня 2014 року, № 003 Б від 01 березня 2012 року, № 027Б від 25 травня 2012 року, № 001 Б від 01 березня 2012 року, № 103-А від 16 жовтня 2013 року, № 070Б від 01 квітня 2013 року та № 07014 від 01 січня 2014 року, № 009 Б від 01 березня 2012 року.

55. Відносно надання вказаних послуг до матеріалів справи залучено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені позивачем з вищевказаними із фізичними особами-підприємцями щодо перевезення товарів за спірними операціями між містами України (Золотоноша, Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Єнакієво, смт. Березна та інші) за періоди що охоплюють періоди спірних операцій, відомості щодо чого не спростовані ДПІ під час розгляду справи. При цьому у Актах зазначено вид наданих послуг - транспортні послуги, послуги з перевезення вантажів , вказано автомобіль, яким здійснювалось перевезення, маршрут перевезення, зазначено водія, тощо.

56. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ Артбудкомфорт суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що сукупність наданих до матеріалів справи вищевказаних договорів та первинних документів щодо реалізації позивачем продукції (м`яса птиці) таким підприємствам як ТОВ Екос-ТМ , ТОВ Юстон плюс , ТОВ Інтерлайт та ТОВ Енергомур , за умовами яких передбачалось право позивача на здійснення доставки продукції як самостійно так і з залученням третіх осіб, беручи до уваги кореспонденцію відомостей у таких документах із ТТН та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що укладені позивачем із фізичними особами-підприємцями, підтверджують фактичне виконання спірних операцій, а також їх взаємозв`язок з господарською діяльністю позивача, та не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

57. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Астра трей лайн судами попередніх інстанцій встановлено, що господарська діяльність між позивачем та вказаним контрагентом у перевіряємий період здійснювалась на підставі таких договорів, а саме: № 0109 від 01 вересня 2014 року; № 0209 від 02 вересня 2014 року; № 0309 від 03 вересня 2014 року; № 0409 від 04 вересня 2014 року; № 0509 від 05 вересня 2014 року; № 0809 від 08 вересня 2014 року; № 0909 від 09 вересня 2014 року; № 1009 від 10 вересня 2014 року; № 1109 від 11 вересня 2014 року; № 1209 від 12 вересня 2014 року, за умовами яких ТОВ Астра трей лайн (Підрядник) зобов`язувався власними і залученими силами виконати будівельно-ремонтні роботи на об`єктах ТОВ Артбудкомфорт (Замовника), зокрема, ремонт птахозабійних цехів за адресами вул. Гагаріна, 24, м. Золотоноша, Черкаська обл. та смт. Березна, Менський р-н, Чернігівської обл.

58. На підтвердження фактичного виконання умов договорів з ТОВ Астра трей лайн щодо виконання підрядних робіт позивачем до матеріалів справи надано підписані сторонами угод акти приймання виконаних робіт (Ф № КБ-2), довідки про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3), локальні кошториси на будівельні роботи (Ф №1), підсумкові відомості ресурсів до локальних кошторисів, договірні ціни (ф. № 9), належним чином оформлені податкові накладні, докази проведення розрахунків між сторонами, які містяться в матеріалах справи та у сукупності підтверджують фактичне виконання підрядних робіт та їх реальний характер.

59. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

60. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

61. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

62. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі Інтерсплав проти України ; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії ; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

63. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

64. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

65. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, обізнаності платника щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у ТОВ Артбудкомфорт наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з названим підприємством.

66. Неприйнятними є доводи податкового органу в частині посилання на матеріали досудового розслідування кримінальних проваджень: № 42013150050000054 та № 32015100090000116 щодо діяльності контрагентів позивача - ТОВ Інтерлайт та ТОВ Енергомур , оскільки протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

67. Як було установлено судом апеляційної інстанції, на час проведення перевірки ТОВ Артбудкомфорт (квітень 2015 року) вказані кримінальні провадження відносно діяльності контрагентів позивача - ТОВ Інтерлайт та ТОВ Енергомур вже були закриті у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

68. Водночас факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами та підлягають оцінці з іншими доказами у їх взаємній сукупності.

69. Аналогічні правові висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370, від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

70. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07 травня 2015 року № 0002092205, № 0002122205, № 0002102205 та № 0002112205 є протиправними та підлягають скасуванню.

71. Всі інші доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

72. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі № 826/17615/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов