Постанова

від 18.05.2021 по справі 313/16/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.05.2021 Справа № 313/16/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року

м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи № 313/16/20

Провадження № 22-ц/807/1430/21

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кримської О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Дашковської А.В., Гончар М.С.,

за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області в складі судді Нагорного А.О. від 09 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корал до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Веселівської районної державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Корал звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321281200:02:009:0030, площею 6,3 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05.01.2019 зареєстрований 27.02.2019 державним реєстратором Корж Н.А. Веселівської районної державної адміністрації, номер запису про інше речове право 30556933.

Також позивачем було заявлено вимоги щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі від 05.01.2019 та зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ТОВ Корал земельною ділянкою, шляхом її звільнення та повернення ТОВ Корал для подальшого користування згідно умов договору оренди від 28.10.2010, зареєстрованого у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру , запис у Державному реєстрі земель від 30.12.2011 за № 232120004002373.

Позов обґрунтований тим, що 28.10.2010 ТОВ Корал та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклали договір оренди землі, який зареєстровано у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру . Відповідно до умов вищевказаного договору ОСОБА_3 передав товариству в оренду належну йому на праві приватної власності, згідно державного акту серія ІІ-ЗП №040485 земельну ділянку, площею 6,3 га.

ІНФОРМАЦІЯ_2 власник ділянки ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадщину в частині переданої в користування ТОВ Корал за договором оренди земельної ділянки прийняв його син ОСОБА_4 , який, шляхом укладання договору міни у грудні 2018 року, здійснив відчуження успадкованої ним після смерті ОСОБА_3 земельної ділянки.

Новим власником землі став відповідач ОСОБА_1 , який в подальшому за укладеним ним договором оренди від 05.01.2019 передав її в користування відповідачу ОСОБА_2 зі строком дії договору на 10 років з правом пролонгації.

Позивач вважає дії відповідачів такими, що порушують право ТОВ Корал на подальше користування спірною земельною ділянкою до закінчення строку дії раніше укладеного між ТОВ Корал та ОСОБА_3 договору оренди землі. Крім того, відповідно до умов зазначеного договору оренди землі, позивач зазначав, що підприємство має переважне право на його поновлення (пролонгацію).

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2021 року позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди землі укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05.01.2019 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321281200:02:009:0030, площею 6,3 га, зареєстрований 27.02.2019 державним реєстратором Корж Наталією Анатоліївною Веселівської районної державної адміністрації, номер запису про інше речове право 30556933.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05.01.2019 щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 2321281200:02:009:0030, площею 6,3 га, зареєстрований 27.02.2019 державним реєстратором Корж Наталією Анатоліївною Веселівської районної державної адміністрації, номер запису про інше речове право 30556933.

Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ТОВ Корал земельною ділянкою, кадастровий номер 2321281200:02:009:0030, площею 6,3 га, шляхом її звільнення та повернення ТОВ Корал для подальшого користування згідно умов договору оренди від 28.10.2010, зареєстрованого у Веселівському РВ ЗРФ ДП Центр державного земельного кадастру , запис у Державному реєстрі земель від 30 грудня 2011 року за № 232120004002373.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 пропорційно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корал судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 842,00 грн., тобто по 1 921,00 грн. з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, внаслідок неправильного тлумачення норм чинного законодавства, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 07.12.2020 за вих. № 9-8-0.6-5648/2-20 та листа відділу у Веселівському району ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 08.12.2020 за вих. № 0-8-0.25-571/104-20 встановлено, що в архіві відділу у Веселівському районі Держгеокадастру у Запорізькій області відсутня книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

На думку апелянта, суд не надав правової оцінки вищевказаним доказам, а тому необґрунтовано дійшов висновку, що державний реєстратор не встановив того, що попередній власник земельної ділянки вже розпорядився належним йому правом користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди землі № 7 від 28.10.2010 з ТОВ Корал та 27.02.2019 за № 30556933 здійснив подвійну реєстрацію права оренди на одну й ту саму земельну ділянку.

Висновок суду першої інстанції стосовно того, що державна реєстрація договорів оренди відбулась, оскільки на їх примірнику наявний номер державної реєстрації, підпис та печатка державного реєстратора, апелянт вважає необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні оригінал договору № 7 від 28.02.2010 укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Корал не оглядався.

Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновків, що з часу передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у користування ТОВ Корал та по квітень 2019 року позивач добросовісно виконував свої обов`язки за договором, відкрито та законно проводив свою господарську діяльність на ній та сплачував податки і платежі, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують вказані обставини.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Учасники справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися, повідомлені про місце та час розгляду справи згідно до вимог ст..ст.128,130 ЦПК України ( т.2 а.с. 16-19; 22).

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, враховуючи положення ч.2 ст.. 372 ЦПК України, ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що права позивача підлягають захисту, оскільки ТОВ Корал є орендарем спірної земельної ділянки на підставі договору № 7 від 28.10.2010 укладеного з ОСОБА_3 , а державний реєстратор Веселівської РДА Запорізької області Корж Н.А. не встановивши того, що попередній власник земельної ділянки вже розпорядився належним йому правом користування земельною ділянкою, здійснив подвійну реєстрацію права оренди на одну й ту саму земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки його зроблено судом на підставі належного з`ясування дійсних обставин справи, прав та обов`язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів та відхиляє аргументи, викладені в апеляційній скарзі з таких мотивів.

Встановлено, що 28.10.2010 між ТОВ Корал та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено договір оренди землі № 7, відповідно до умов якого ТОВ Корал отримало в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,30 га, яка знаходиться на території Запорізької сільської ради Веселівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до положень п. 43 вказаного договору оренди, останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі № 7 укладений між ТОВ Корал та ОСОБА_3 від 28.10.2010 було зареєстровано у відділі Держкомзему у Веселівському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 30 грудня 2011 року за № 232120004002373. Вказані обставини підтверджуються відповідною відміткою щодо реєстрації договору засвідченою печаткою та підписом уповноваженої особи ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 25-27).

Не погоджуючись з даними обставинами, апелянт зазначав, що вказаний факт реєстрації договору оренди земельної ділянки судом першої інстанції встановлено на підставі копій документів, а оригінал договору не оглядався в судовому засіданні.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як передбачено ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до положень ч. 2,4-6 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач про наявність у нього письмового доказу - оригіналу договору оренди землі № 7 від 28.10.2010 зазначав у позовній заяві.

Копія договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010, яка долучена до позовної заяви, має напис наступного змісту: копія вірна, П.І.Б. особи, що посвідчила копію документа - ОСОБА_6 , підпис особи, цифрове позначення дати засвідчення копії, відбиток печатки ТОВ Корал .

Тобто, копія вказаного договору, посвідчена у встановленому процесуальним кодексом порядку, учасником справи, який зазначив про наявність у нього оригіналу письмового доказу, є належним та допустимим доказом, який обґрунтовано прийнято судом при вирішенні спору.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 07.12.2020 за вих. № 9-8-0.6-5648/2-20 за інформацією, наданою керівником Відділу у Веселівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідна Книга записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі у Відділі відсутня. (т. 1, ст. 160).

Постановою КМУ від 09.09.2009 № 1021 було затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Відповідно до п. 2 вказаного порядку, який був чинний на час укладення договору оренди землі № 7 від 28.10.2010, територіальний орган Держземагентства забезпечує зберігання книг записів з метою запобігання їх викраденню, втраті, знищенню або пошкодженню. Відповідальність за організацію зберігання книг записів несе керівник територіального органу Держземагентства згідно із законодавством. Книги записів зберігаються довічно, знищення або вилучення частини Книги записів забороняється. Організація виготовлення та постачання книг записів покладається на Держземагентство.

Як вбачається з відповіді, наданої суду першої інстанції, в архіві Відділу у Веселівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відсутня Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, яка могла б містити запис про внесення за № 232120004002373 від 30 грудня 2011 року Договору оренди землі № 7 від 28.10.2010 щодо земельної ділянки кадастровий номер 2321281200:02:009:0030. (т.1, а.с. 187)

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Рисовський проти України від 02.10.2011 (заява № 29979/04) Європейським судом з прав людини, серед іншого було зазначено, що суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що хоча уповноваженою особою державного органу не було забезпечено належне зберігання та схоронність відповідної Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, яка могла б містити запис за № 232120004002373 від 30 грудня 2011 року, вказане не спростовує реєстрацію договору оренди земельної ділянки №7 від 28.10.2010 у встановленому законом порядку підтверджену змістом самого договору.

Оспорюючи факт посвідчення реєстрації договору оренди землі № 7 від 28.10.2020 на спірну земельну ділянку у Відділі Держкомзему у Веселівському районі та вчинення запису у Державному реєстрі земель від 30.12.2011 за № 232120004002373, позивач всупереч обов`язку, визначеному ст. 81 ЦПК України, не надає доказів на підтвердження власних тверджень. В матеріалах справи відсутні докази, які спростовували факт належної реєстрації такого договору.

Судом першої інстанції було встановлено і не оспорювалось сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 власник орендованої земельної ділянки ОСОБА_3 помер. Після його смерті спадщину в частині переданої в користування ТОВ Корал за договором оренди земельної ділянки, площею 6,3 га, розташованої на території Запорізької сільської ради Веселівського району Запорізької області, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №040485, виданий Запорізькою сільською радою 02.04.2001, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, прийняв його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 24.11.2018 по спадковій справі №22/2015р.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.11.2019 за №28-8-0.4-1448/90-19 - видачі спадкоємцю свідоцтва передувало розроблення на його замовлення технічної документації із землеустрою, за результатами якої належній померлому ОСОБА_3 земельній ділянці, площею 6,3 га, розташованої на території Запорізької сільської ради Веселівського району Запорізької області, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №040485, виданий Запорізькою сільською радою 02.04.2001, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, присвоєний кадастровий номер 2321281200:02:009:0030. Дана документація погоджена начальником Веселівського РВВ ЗРФ ДП Центр ДЗК 24.07.2018 та затверджена замовником ОСОБА_4 того ж дня.

Спадкоємець майна ОСОБА_4 , шляхом укладання договору міни від 20.12.2018, здійснив відчуження, успадкованої ним після смерті ОСОБА_3 , земельної ділянки.

Новим власником землі став відповідач ОСОБА_1 , який в подальшому за укладеним ним договором оренди від 05.01.2019, передав її в користування відповідачу ОСОБА_2 зі строком дії договору на 10 років з правом пролонгації.

Державну реєстрацію договору оренди землі від 05.01.2019 було проведено 27.02.2019 державним реєстратором Веселівської районної державної адміністрації Корж Н.А.

За змістом ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі у разі смерті власника земельної ділянки не припиняється. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148-1 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.1, 3, 4 ст. 148 -1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19.

Таким чином, договір оренди землі № 7 від 28.10.2010 укладений між ТОВ Корал та ОСОБА_3 не припинився після смерті фізичної особи орендодавця, є чинним та зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Однак, зареєстрованими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Державному земельному кадастрі є також договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 2019 року, тобто наявна подвійна реєстрація земельної ділянки.

Можливість подвійної реєстрації пов`язана зі зміною процедури державної реєстрації права оренди (договорів оренди) земельних ділянок, яка відбулася 01 січня 2013 року.

Так, до 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась територіальними органами земельних ресурсів шляхом внесення відомостей до Поземельної книги та записів до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, які складали Державний реєстр земель.

Проте, з 01 січня 2013 року державна реєстрація договорів оренди землі не здійснюється у Державному реєстрі земель. Замість цього проводиться державна реєстрація права оренди земельних ділянок у запровадженому у 2013 році Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому закон не передбачав автоматичного перенесення відомостей про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до того, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про чинні договори оренди земельних ділянок, права на які виникли до 2013 року.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Заявником в даному випадку є орендар ОСОБА_2 , яка перед укладенням договору оренди землі 05 січня 2019 року мала звернутись до відділу Держгеокадастру (реорганізоване Державне агентство земельних ресурсів) з метою отримання інформації про існуючі договори оренди земельної ділянки для достеменного з`ясування правового статусу землі, яку вона має намір взяти в оренду.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За вказаних обставин є правильним висновок суду першої інстанції про те, що на день укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спірного договору оренди землі, ще діяв чинний договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ Корал та ОСОБА_3 , який набрав чинності після проведення у встановленому законом порядку його державної реєстрації 30.12.2011. Протягом строку дії зазначеного договору оренди у власника земельної ділянки (правонаступника його прав та обов`язків) право володіння та користування цією земельною ділянкою було обмежене, а відповідно і права на укладення в цей період іншого договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не мали права.

Державний реєстратор Веселівської РДА Запорізької області Корж Н.А. не встановив того, що попередній власник земельної ділянки вже розпорядився належним йому правом користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди землі за № 7 від 28.10.2010 з позивачем, та 27.02.2019 за № 30556933 здійснено подвійну реєстрацію права оренди на одну й ту саму земельну ділянку.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні було зазначено, що з часу передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у користування ТОВ Корал та по квітень 2019 року позивач добросовісно виконував свої обов`язки за договором, відкрито та законно проводив свою господарську діяльність на ній, здійснював її обробку, товариство справно сплачувало за землю всі належні податки та платежі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження чи спростування наведених обставин, а факт належного виконання умов договору не досліджувався судом.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд безпідставно зазначив про належне виконання обов`язків за договором оренди землі позивачем ТОВ Корал , оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування у цій справі.

Водночас такі дії суду першої інстанції не вплинули на правильність судового рішення і не є підставою для його скасування чи зміни.

Інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши повно та всебічно наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, вважає, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставами для його скасування, тому апеляційну скаргу у відповідності до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 09 лютого 2021 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 травня 2021 року.

Головуючий : Кримська О.М.

Судді: Дашковська А.В

Гончар М.С.