Ухвала

від 19.05.2021 по справі 947/5573/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/5573/21

Провадження № 1-кс/947/6600/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020160000000028 від 13.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, в ході досудового розслідування та аналізу державних закупівель на офіційному сайті https://prozorro.gov.ua/ встановлено, що посадові особи ПБП «Кингс», Комунальної установою Ізмаїльської міської ради «Ізмаїльське бюро сприяння інвестиціям», ТОВ «Ресурс Консалтинг Партер», КП "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», ТОВ "ПРОММОНТАЖ", ТОВ "Термо - Ізол", ТОВ «Ельпласт-Львів», ТОВ «Респект», Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради, Тендерний комітет виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, організували злочинну схему, щодо заволодіння державними коштами, що фінансується Європейським Союзом в рамках Спільної Операційної Програми «Румунія-Україна 2014-2020» за проектом ЄС «Чиста ріка». Для реалізації своїх злочинних намірів, розпорядники коштів, в рамках проекту «Чиста ріка» за погодженням з рядом посадовців провели понад 20 закупівель. Серед зазначених закупівель:

-Управлінські послуги з ТОВ «Ресурс Консалтинг Партнер» на суму 8 156 тис грн., за яким у порушення вимог законодавства України вартість послуг визначена не за фактично надані послуги з понесеними витратами на оплату праці, податки та рентабельність, а визначена щомісячно рівними частинами згідно графіку виконання послуг та містить суттєву невідповідність за метою укладання договору.

- Легкового автомобіля вартістю 459 тис грн. з подальшою його передачею ТОВ «Ресурс Консалтинг Партнер» для здійснення ними господарської діяльності у реалізації зазначених проектів. Правових підстав щодо придбання зазначеного автомобіля та подальшої його передачі приватним суб`єктам господарювання не має.

За проведеними тендерними процедурами виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради укладено договір на суму 80,165 млн.грн. предметом закупівлі якого є «Реконструкція каналізаційних мереж з влаштуванням резервного трубопроводу у південній та південно-східній частинах м. Ізмаїл Одеської області» з ПБП «КИНГС». Пропозиція зазначеного учасника за ціною є найбільшою серед інших запропонованих. Тендерна документація замовника торгів була складена під конкретного суб`єкта господарювання, а саме під ПБП "КИНГС", що вказує на пов`язаність між собою замовника та переможця торгів. Також, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що посадові особи ПБП «Кингс» та ТОВ «Респект», якими фактично володіє та керує одна особа, здійснили ряд господарських операцій з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами, у т.ч. придбали за завищеними цінами ніж на ринку України обладнання для диспетчерської та каналізаційно-насосної станції для виконання проекту ЄС «Чиста ріка».

В ході проведення обшуків 03.03.2021 та в подальшому під час проведення огляду вилучених документів було встановлено, можливу причетність ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО НОВУС КІБЕРНЕТІК" (код 39316453) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДУНАЙБУДІНВЕСТ» (код 39322179) до постачання товарів за завищеною ціною та невідповідною якістю відносно проектної документації.

Виходячи з цього, встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення, можуть бути причетні службові особи, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО НОВУС КІБЕРНЕТІК" (код 39316453), яке фактично веде господарську діяльність за адресою: місто Київ, вулиця Половецька, будинок 3/42.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вказана будівля знаходиться у власності ТОВ «Ш.Р. ІНТЕРНЕШНЛ» (код 32556708).

17.05.2021 у період часу з 11 год. 40 хв. по 14 год. 01 хв. старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Одеській області проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за місцем знаходження ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО НОВУС КІБЕРНЕТІК" (код 39316453), яке фактично веде господарську діяльність за адресою: місто Київ, вулиця Половецька, будинок 3/42 з метою відшукання документів, предметів, які мають значення для встановлення обставин скоєння кримінального правопорушення.

В ході проведення обшуку виявлено та вилучено речі та документи відповідно до переліку, зазначеному у протоколі обшуку від 17.05.2021 року.

Слідчий звертається з клопотанням з метою забезпечення збереження речових доказів та зазначає, що вилучені в ході обшуку предмети, документи, 18.05.2021 постановою слідчого визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, оскільки інформація, що міститься у вилученому майні має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, надані з клопотанням, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.2, ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

Слідчим при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги ч.2 ст.171 КПК України.

Наведений у клопотанні слідчого перелік майна, на яке належить накласти арешт, частково не містить індивідуально-визначених ознак такого майна, що унеможливлює його ідентифікацію.

Зокрема, слідчий просить накласти арешт на: відомість про вантаж на 2 аркушах Платіжні доручення на 7 аркушах, видаткові накладні на 11 аркушах, рахунок на оплату на 21 аркуші, які неможливо ідентифікувати, тощо.

Згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його.

Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020160000000028 від 13.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1