Ухвала

від 21.05.2021 по справі 160/4547/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 травня 2021 року Справа №160/4547/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю КИ.МОД до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради про визнання дій протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ :

25.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КИ.МОД» до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог від 06.04.2021 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №13 ОД від 28 12 2019 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, яким було скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками : Будівництво річкового терміналу на території існуючого комплексу будівель і споруд за адресою: вулиця Широка 353А, м.Кам`янське, Дніпропетровська об ласть, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відомостей про повернення на доопрацювання відділу у видачі ска сування та анулювання зазначених документів № ДП 061181250178 від 05052018 замов ник - Товариство з обмеженою відповідальністю КИ.МОД , код ЄДРПОУ 39029760, по відомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками : Будівництво річкового терміналу на території існуючого комплексу будівель і споруд за адресою :вулиця Широка 353А, м.Кам`янське, Дніпропетровська область, № ДП 061181250178 від 05052018 замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю КИ.МОД , код ЄДРПОУ 39029760;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 2-ОД від 24.01.2020 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, яким було скасовано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), на будівництво річкового терміналу на території існуючого комплексу будівель і споруд за адресою: ву лиця Широка 353А, м.Кам`янське, Дніпропетровська область, перша черга будівництва декларацію ДП № 141200141091 від 14.01.2020 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), на будівництво річкового терміналу на території існуючого комплексу будівель і споруд за адресою: вулиця Широка 353А, м.Кам`янське, Дніпропетровська область, перша черга будівництва Товариство з обмеженою відповідальністю КИ.МОД , код ЄДРПОУ 39029760.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

05.05.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідачем було викладено вимогу про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування вимоги про залишення позовної заяви без розгляду, представником відповідача зазначено, що про наказ УДАБК №13 ОД від 28.12.2019 р. позивач дізнався з листа №01-04/07 від 03.01.20 р., який отримав 18.02.2020 р. Доказом цього є рекомендоване повідомлення Укрпошти про вручення позивачу поштового відправлення №51931109811859.

Про наказ УДАБК №2- ОД від 24.01.2020 р. позивач дізнався з листа №01-04/51-1 від 24.01.2020 р., який отримав 18.02.2019 р. Доказом цього є рекомендоване повідомлення Укрпошти про вручення позивачу поштового відправлення №5193109904210.

Відповідач зазначає, що з вказаного часу до моменту подання позову до суду сплинуло більше року.

Таким чином, на думку відповідача, посилання позивача на те, що він дізнався про оскаржувані накази від свого представника ОСОБА_1 29.08.2020 р. не відповідають дійсності.

Факт обізнаності позивача про прийняття УДАБК оскаржуваних наказів встановлений в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 р. в справі №160/13033/19. Обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи (ч. 4 ст. 78 КАСУ).

Крім того, позивач обґрунтовуючи поважність пропуску строку для звернення до суду зі своїм позовом, посилався на те, що з 29 серпня 2020 року його підприємство не працює, робітників розпущено на карантин. Однак позивач не надав на обґрунтування цього аргументу жодного доказу. Окрім цього, щодо прийнятих відповідачем рішень, як зазначалося вище, він був обізнаний ще з 18.02.2020 р.

Наступним свідченням обізнаності позивача про оскаржувані накази є відповідь відповідача приватному нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Рисіній С.В. №01-09відп/1 від 13.02.2020 р., який звертався із запитом від 24.01.2020 р. до відповідача в інтересах ТОВ КИ.МОД з питання вчинення нотаріальної дії з подальшою реєстрацією права власності на нерухоме майна, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка 353А.

На підставі зазначеного, відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду.

Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у порядку, передбаченому ст. 262 КАС України.

Розглянувши вимогу представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

За загальним правилом визначеним частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначає відповідач, про наказ УДАБК №13 ОД від 28.12.2019 року позивач дізнався з листа №01-04/07 від 03.01.2020 року, який отримав 18.02.2020 року.

На підтвердження викладеного, відповідач надає копію повідомлення про вручення поштового відправлення №5193109811859 про направлення на адресу ТОВ Ки.Мод документів.

З вказаного повідомлення встановлено, що ТОВ Ки.Мод отримало документи 18.02.2020 року, проте, суд звертає увагу, що зі змісту повідомлення про вручення поштового відправлення №5193109811859 неможливо встановити, що саме було направлено відповідачем на адресу позивача, та достеменно встановити, що повідомленням про вручення поштового відправлення №5193109811859 було направлено на адресу позивача саме оспорюваний у цій справі наказ №13 ОД від 28.12.2019 року.

Стосовно твердження відповідача про те, що факт обізнаності позивача про прийняття УДАБК оскаржуваних наказів встановлений в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року в справі №160/13033/19, суд зазначає, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року в справі №160/13033/19 не встановлювався факт отримання позивачем оскаржуваного у цій справі наказу №13 ОД від 28.12.2019 року.

В рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року в справі №160/13033/19 лише містить опис відповіді на відзив, поданої ТОВ Ки.Мод 18.02.2020 року позивачем отримано від відповідача листа №01-04/07 від 03.01.2020 року Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт , яким позивача повідомлено, що наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради від 28.12.2019 року №13 ОД скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05.05.2019 року №ДП 061181250178 та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 10.10.2019 року № ДП071192831674, та що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України виключено відповідні записи щодо реєстрації вказаних повідомлень із єдиного реєстру документів.

Проте вказаний факт судом не досліджувався та правова оцінка йому не надавалась.

З вказаного опису відповіді на відзив не вбачається отримання позивачем саме оспорюваного наказу від 28.12.2019 року №13 ОД , а лише зазначено про отримання інформації про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05.05.2019 року №ДП 061181250178.

Якщо розраховувати строк звернення до суду з моменту ознайомлення позивача з інформацією про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, суд зазначає, що вказаний строк припав на період дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020), відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, строк звернення до суду, перебіг якого співпадає з дією карантину на території України, має бути поновлений судом за клопотанням позивача.

Позивачем у позовній заяві вказано, що про протиправні дії відповідача підприємство дізналось у серпні 2020 року від адвоката Осика С.В., який отримав лист №1-07/269 від 31.07.2020 року, де у додатках були додані оскаржувані накази, але з того часу ТОВ Ки.Мод не працювало, у зв`язку з розпуском персонала на карантин з причин Covid-19.

Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду з відповідним позовом припав на термін дії введення в Україні карантину.

Разом в позовною заявою, позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду у відповідності до вимог ст. 123 КАС України, та додано наказ ТОВ Ки.Мод від 05.08.2020 року №6-нп Про встановлення простою на підприємстві у зв`язку з карантином та довідку від 21.05.2021 року №21/05-1, якою повідомлено, що в період з 06.08.2020 року по 10.03.2021 року підприємство господарську діяльність не здійснювало, у зв`язку з карантинними умовами в країні, згідно наказу від 05.08.2020 року №6-НП.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд зазначає, що позивачем дотримано наведені вимоги та підтверджено суду, що наказом ТОВ Ки.Мод від 05.08.2020 року №6-нп Про встановлення простою на підприємстві у зв`язку з карантином та довідкою від 21.05.2021 року №21/05-1, що в період з 06.08.2020 року по 10.03.2021 року підприємство господарську діяльність не здійснювало, у зв`язку з карантинними умовами в країні, згідно наказу від 05.08.2020 року №6-НП.

До суду позовну заяву направлено засобами поштового зв`язку 24.03.2021 року, на 14 день після виходу підприємства з простою.

Таким чином, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Приймаючи рішення стосовно можливості поновлення строку звернення до суду, суд зважає, що згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, залишення позовних вимог без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свободу статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13.01.2000 та у рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

З огляду на викладені обставини у сукупності, враховуючи обов`язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску звернення з даним позовом до суду поважними.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, суд вважає за можливе поновити строк звернення до суду, а тому у задоволенні вимоги представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись статтями 240, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю КИ.МОД про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю КИ.МОД строк звернення до адміністративного суду з позовом до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради про визнання дій протиправними та скасування наказів.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.С. Віхрова