Постанова

від 17.05.2021 по справі 440/3235/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 р.Справа № 440/3235/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача Фесенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 07.12.20 по справі № 440/3235/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан"

до Виконавчого комітету Полтавської міської ради

третя особа Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство Оллан", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про продовження строку дії дозволів на підставі заяв ТОВ "Р.А. Оллан" від 22.04.2019 № 041/19, від 08.10.2019 № 079/19, від 11.03.2020 № 014/20;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.05.2020 № 149 "Про розміщення зовнішньої реклами";

- зобов`язати відповідача оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами ТОВ "Р.А. Оллан" на підставі заяв від 22.04.2019 № 041/19, від 08.10.2019 № 079/19, від 11.03.2020 № 014/20.

05 жовтня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про уточнення позовних вимог у справі №440/3235/20 шляхом зміни предмета адміністративного позову, у якій позивач просив: визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо неприйняття рішення про продовження строку дії дозволів на підставі заяв ТОВ "Р.А. Орллан" від 22.04.2019 № 041/19, від 08.10.2019 № 079/19, від 11.03.2020 № 014/20; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.05.2020 № 149 "Про розміщення зовнішньої реклами"; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22.07.2020 № 212 "Про впорядкування розміщення тимчасових рекламних засобів"; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 19.08.2020 № 243 "Про розміщення зовнішньої реклами" в частині зменшення строку продовження терміну дії дозволів ТОВ "Р.А. Оллан" на 3 роки; зобов`язати оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами ТОВ "Р.А. Орллан" на підставі заяв від 22.04.2019 № 041/19, від 08.10.2019 № 079/19, від 11.03.2020 № 014/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 05 жовтня 2020 року у справі №440/3235/20 задоволено частково. Відмовлено у прийнятті та повернуто без розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 05 жовтня 2020 року у справі №440/3235/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" до виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22.07.2020 № 212 "Про впорядкування розміщення тимчасових рекламних засобів" та про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 19.08.2020 № 243 "Про розміщення зовнішньої реклами" в частині зменшення строку продовження терміну дії дозволів ТОВ "Р.А. Оллан" на 3 роки. У іншій частині заяву представника позивача про уточнення позовних вимог від 05 жовтня 2020 року у справі №440/3235/20 прийнято до розгляду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо не прийняття рішення з питання продовження терміну дії дозволів на розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" засобів зовнішньої реклами: №№ 75, 76, 77, 78, 79, 97, 351, 352, 353, 354, 355, 356, 357, 358, 359, 360, 364, 157, 158, 159, 160, 162, 164, 165, 166, 168, 169, 172, 173, 251, 256.

Зобов`язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради прийняти рішення з питання продовження терміну дії дозволів на розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" засобів зовнішньої реклами: №№ 75, 76, 77, 78, 79, 97, 351, 352, 353, 354, 355, 356, 357, 358, 359, 360, 364, 157, 158, 159, 160, 162, 164, 165, 166, 168, 169, 172, 173, 251, 256.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що зважаючи на довготривалу (протягом 2019 року та по дату звернення до суду) бездіяльність відповідача, хаотичне та безпідставне прийняття рішень виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.05.2020 року № 149, від 22.07.2020 року № 212, від 19.08.2020 року № 243 Про розміщення зовнішньої реклами , є нічим іншим, як прямим доказом їх протиправності, необґрунтованості та незаконності, оскільки останні безпідставно обмежують права та законні інтереси ТОВ Р.А. Оллан на реалізацію права користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, та ще раз підтверджують факт очевидної бездіяльності виконавчого комітету Полтавської міської ради у формі прихованої відмови у задоволенні звернення позивача щодо прийняття рішення про продовження строку дії дозволів на строк 5 років. Також вказав на те, що зобов`язання відповідача розглянути подані позивачем заяви про продовження строку дії дозволів не гарантуватиме повного та дієвого захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, адже подальші можливі протиправні дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень викликатимуть необхідність повторного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення в частині відмови у позові, норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Оллан" є юридичною особою, яка зареєстрована 03.09.1997 року (код ЄДРПОУ 24832260) , основний вид діяльності: 73.11 Рекламні агентства.

Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради (Робочий орган) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Оллан" (Розповсюджувач реклами) укладені договори про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій: № Д334 від 23.05.2013 року (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 04.06.2015 року місце передане розповсюджувачу реклами до 01.05.2020 року); № Д201 від 01.05.2013 року (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 26.12.2014 року місце передане розповсюджувачу реклами до 05.12.2019 року); № Д355 від 24.07.2014 року (місце передане розповсюджувачу реклами до 06.07.2019 року).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Оллан" подані до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (керівнику робочого органу) заяви про продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на 5 років від 22.04.2019 № 041/19, від 08.10.2019 № 079/19, від 11.03.2020 № 014/20.

Вказані заяви були продубльовані листами № 042/19 від 25.04.2019 року, № 080/19 від 10.10.2019 року, № 016/20 від 12.03.2020 року, до яких додавались оригінали дозволів, до Комунального підприємства "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради.

Листом № 970 від 01.06.2020 року Комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради повідомило позивача про те, що термін дії дозволів на розміщення окремих спеціальних конструкцій закінчився та продовжено не буде.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про продовження строку дії дозволів згідно його заяв від 22.04.2019 № 041/19, від 08.10.2019 № 079/19, від 11.03.2020 № 014/20 позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 25.05.2020 № 149 "Про розміщення зовнішньої реклами", суд першої інстанції виходив з того, що рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.05.2020 № 149 "Про розміщення зовнішньої реклами" не містить положень, які стосуються прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає рішення суду лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За правилами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури. Суд відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи повинен перевірити, чи прийняті рішення та вчинені дії: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

У рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003).

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Варто зазначити, що порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Під час розгляду справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав позивача, оскільки без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 815/938/17.

Дослідивши надану суду копію рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.05.2020 № 149 "Про розміщення зовнішньої реклами" судова колегія зазначає, що воно не містить положень, які стосуються прав та інтересів позивача.

Крім того, згідно пункту 1 рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 243 від 19.08.2020 року рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.05.2020 № 149 "Про розміщення зовнішньої реклами" визнано таким, що втратило чинність.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 25.05.2020 № 149 "Про розміщення зовнішньої реклами" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання виконавчого комітету Полтавської міської ради продовжити строк дії дозволів, колегія суддів зазначає наступне.

У спорі, що розглядається визначена процедура та повноваження учасників, проте судом встановлено невиконання відповідачем своїх обов`язків, а саме не прийняття рішення з питання продовження терміну дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до частини шостої статті 4-1 Закону України №2806-IV у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Згідно із абзацом десятим частини першої статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною шостою статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Таким чином, бездіяльність дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) суб`єктом господарювання документи подані за встановленою законодавством процедурою (у встановлений строк, до відповідного суб`єкта владних повноважень, у відповідній формі тощо); 3) подані суб`єктом господарювання документи відповідають вимогам законодавства; 4) закінчення строку розгляду поданих документі - 10 днів від дня подання заяви; 5) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Отже, принцип мовчазної згоди може бути застосований за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання.

Суд зауважує, що обов`язковим є прийняття органом, який надає відповідний дозвіл (у даному випадку приймає рішення про продовження дії дозволу), рішення (позитивного чи негативного) за наслідками розгляду заяви заінтересованої особи.

Судом встановлено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність у вирішенні питання про продовження строку дії дозволів. При цьому протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду у встановлений строк заяв на продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, не може бути підставою для зобов`язання продовжити їх дію з огляду на застосування принципу мовчазної згоди, оскільки повноваженнями щодо перевірки відповідності поданих документів вимогам закону, а також встановлення відсутності інших правових підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами є виключною компетенцією відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що у даній справі питання стосовно зобов`язання суб`єкта владних повноважень вжити конкретних дій (прийняття рішення) у формі продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, наданих доказів на підтвердження своїх позовних вимог та інших обставин справи, знаходиться поза компетенцією суду.

При цьому суд враховує, що принцип мовчазної згоди застосовується не за рішенням суду, а суб`єктом господарювання у силу приписів нормативних актів. Разом з тим, застосування принципу мовчазної згоди полягає тільки в можливості суб`єкта господарювання вчиняти певні дії, але не є безумовною підставою для прийняття саме позитивного рішення.

Судове рішення повинно бути ухвалене з урахуванням необхідності дотримання справедливого балансу між ефективним способом захисту порушеного права і законністю такого рішення. Безпосереднє втручання суду в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень допускається, як виняток, у випадку, коли обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини у публічно-правовій сфері, а також зібрані у справі докази дають підстави для висновку про безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке повинно бути прийнято з урахуванням висновків, зроблених судом у цій справі, та за умови, що попереднє рішення чи бездіяльність такого суб`єкта вже визнано судом протиправним.

При цьому, суд зазначає, що принцип мовчазної згоди не означає, що таке право є абсолютним і набувається у будь-якому випадку, коли у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано та не направлено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з рішень, передбачених пунктом 6.3.2 Порядку, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Виконавчий комітет Полтавської міської ради прийняти рішення з питання продовження терміну дії дозволів на розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" засобів зовнішньої реклами: №№ 75, 76, 77, 78, 79, 97, 351, 352, 353, 354, 355, 356, 357, 358, 359, 360, 364, 157, 158, 159, 160, 162, 164, 165, 166, 168, 169, 172, 173, 251, 256.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року по справі №440/3235/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство Оллан" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 по справі № 440/3235/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 21.05.2021 року