Постанова

від 17.05.2021 по справі 910/12490/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа№ 910/12490/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі Островерхій В.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.05.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019

у справі №910/12490/18 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід

до Антимонопольного комітету України

про визнання рішення частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення від 21.06.2018 № 315-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в оскаржуваному рішенні неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не довів обставини, які мають значення для справи і які у зазначеному рішенні визнано встановленими, неправильно застосував ч. 3 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , а висновки відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи та є взаємо суперечливими.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі № 910/12490/18, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з посиланням на відсутність передбачених ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції підстав для визнання рішення відповідача недійсним.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі № 910/12490/18 залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід залишено без задоволення.

ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) (далі - Компанія) звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18. В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги Компанія посилалась на те, що судом першої інстанції вирішено питання про права, обов`язки та інтереси Компанії, оскільки в мотивувальній частині судового рішення зазначено про участь Компанії разом з Товариством у групі ОККО , якою вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за що згідно з рішенням відповідача на позивача у справі накладено штраф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 06.11.2020, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/12490/18 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за встановлених у справі обставин, оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, обов`язки та інтереси Компанії не вирішувалося.

26.02.2020 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України №315-р від 21.06.2018 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід , а саме: пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №315-р від 21.06.2018 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід (ідентифікаційний код юридичної особи 37776078) порушенням законодавства про захмст економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст.50 та ч.3 ст.6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій, що призвело до обмеження конкуренції; підпункт 2.14 пункту 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №315-р від 21.06.2018 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід штрафу у розмірі 315591грн.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинам позивач посилається на факт наявності домовленостей між компанією Pegasus Logistic LTD, яка є одним з найбільших постачальників СВГ для ПП ОККО-Бізнес Контракт - Комітент, від якого позивач в подальшому отримував СВГ для роздрібної торгівлі, з Eximoil Trading LTD, який є оптовим торговцем нафтопродуктами та СВГ, щодо утримання від здійснення поставок СВГ для потреб ПП ОККО-Бізнес Контракт у серпні 2017 року, в обмін на відмову компанії Pegasus Logistic LTD від конкуренції з компанією Eximoil Trading LTD у поставках для інших суб`єктів господарювання в Україні та втручання у відносини між ними, про що 04.07.2017 було складено та підписано Меморандум.

Вказаний Меморандум, на переконання позивача, є прямим доказом узгодження конкурентної поведінки на ринку оптової реалізації СВГ, в результаті якої було обмежено можливості ПП ОККО-Бізнес Контракт щодо придбання СВГ в потрібних Комітенту обсягах та за найбільш вигідною ціною. Внаслідок чого Комітент був змушений придбавати СВГ в штучно обмеженого кола постачальників за менш вигідними (значно вищими) цінами.

Крім того, листами компанії GNG International Limited від 25.07.2017 та компанії Eximoil Trading LTD від 02.08.2017 підтверджується, що Eximoil Trading LTD у серпні 2017 року відмовилась постачати СВГ для групи ОККО на будь-яких умовах.

Таким чином, зростання роздрібних цін СВГ у позивача в серпні 2017 рок було зумовлене не досягненням позивачем чи Комітентом домовленостей з іншими операторами про вчинення антиконкурентних узгоджених дій на ринку роздрібної реалізації СВГ, а незалежними як від позивача, так і від Комітента (об`єктивними) обставинами економічного характеру (ринковою поведінкою постачальників Комітента).

Вказані вище обставини, на переконання позивача, є нововиявленими, які є істотними для справи та не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу, який звертається із заявою, на час розгляду справи. Про вказані вище обставини, як вказує позивач, йому стало відомо із апеляційної скарги ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-СХІД про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва 12.03.2019 у справі № 910/12490/18 відмовлено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/12490/18 залишено в силі.

Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що станом на третій квартал 2017 року ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) володіло інформацією про неможливість отримання СВГ від Eximoil Trading LTD. В свою чергу, ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) та позивач є пов`язаними особами у розумінні ст. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції , а тому докази, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами були йому доступні на час розгляду справи у суді першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування судового рішення відповідно до приписів ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 та скасувати вказану ухвалу. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України №315-р від 21.06.2018 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід .

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що нововиявленою обставиною є не відмова компанії Eximoil Trading LTD постачати СВГ для потреб групи ОККО, яка була викладена у листі від 02.08.2017, адресованому ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited), а факт наявності змови одного з найбільших постачальників групи ОККО - Pegasus Logistic LTD з цією компанією, а також і іншими постачальниками з метою обмеження конкуренції при постачанні СВГ Комітенту позивача - ПП ОККО-Бізнес Контракт , а відтак і позивачу. На моменту отримання ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) листа Eximoil Trading LTD від 02.08.2017 щодо відмови постачати СВГ, ні компанії ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited), ні позивачу, ні будь-яким пов`язаним з позивачем особам не було і не могло бути відомо про наявність такої антиконкурентної домовленості постачальників, оскільки компанія ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) отримала копію Меморандуму лише у січні 2020, а позивач - лише 27.01.2020 від компанії ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) разом із копією апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2019.

Як зазначив апелянт, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги істотність наведених нововиявлених обставин для розгляду справи, оскільки вони спростовують висновки суду про законність та обґрунтованість рішення відповідача від 21.06.2018 № 315-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , які покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12490/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.04.2021. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання до 26.03.2021.

Від Антимонопольного комітету України, у встановлений апеляційним господарським судом строк, надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується із апеляційною скаргою позивача, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідач зазначає, що місцевим господарським судом було дотримано положення ст. 320 Господарського процесуального кодексу України та відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних положень процесуального законодавства. Як зазначає відповідач, ПП ОККО-Бізнес Контракт не було обмежене у придбані скрапленого газу у інших суб`єктів господарювання, а тому наявність Меморандуму, укладеного між Pegasus Logistic LTD та Eximoil Trading LTD не має правового значення для розгляду справи.

Крім того, під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №128-26.13/102-17 Комітет досліджував вплив закупівельних цін на ринкову поведінку групи ОККО та провів економічний аналіз ринку, в результаті чого Комітет встановив відсутність об`єктивних причин схожого підвищення цін на скраплений газ у серпні 2017 року.

Як зазначає відповідач інформація про Меморандум могла бути відома заявнику, оскільки станом на третій квартал 2017 року компанія ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) володіло інформацією про неможливість отримання СВГ від Eximoil Trading LTD, в свою чергу компанія ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) є пов`язаною із позивачем особою.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Владимиренко С.В. на лікарняному з 22.03.2021 по 14.04.2021 включно, судове засідання у справі, призначене на 06.04.2021 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 розгляд справи №910/12490/18 призначено на 27.04.2021 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 з метою повного та всебічного розгляду справи. Розгляд справи №910/12490/18 відкладено на 17.05.2021 на 12 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 17.05.2021 підтримав доводи та вимоги, наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 скасувати, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України №315-р від 21.06.2018 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід , а саме: пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №315-р від 21.06.2018 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід (ідентифікаційний код юридичної особи 37776078) порушенням законодавства про захмст економічної конкуренції, передбаченим п.1 ст.50 та ч.3 ст.6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у схожому підвищенні цін на СВГ при його реалізації у роздріб у серпні 2017 року, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій, що призвело до обмеження конкуренції; підпункт 2.14 пункту 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №315-р від 21.06.2018 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід штрафу у розмірі 315591грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.05.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

За приписами ст. 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 320 ГПК України).

Підставою перегляду рішення за нововиявленими обставинами є відсутність у суду можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Подібну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 454/3003/14-ц, від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 18.11.2004 у справі Праведная проти Росії Єпропейський суд з прав людини вказав, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Апеляційним судом встановлено, що 04.07.2017 між компанією Pegasus Logistic LTD (далі- Пегасус ) та компанією Eximoil Trading LTD (далі- Ексім ) був укладений Меморандум, за яким сторони визначили основні принципи співпраці Сторін в постачанні СВГ для українського ринку. Сфера дії цього Меморандуму обмежується поставками СВГ для українських покупців (резидентів України) та поставками на користь нерезидентів України з місцем відвантаження на території України. З огляду на довготривалі відносини і співпрацю Пегасуса з ОККО-Бізнес Контрактом (член групи ОККО - одного з найбільших роздрібних торгівців моторними паливами в Україні), існуючі комерційні домовленості між Пегасусом та іншими постачальниками стосовно постачання СВГ для ОККО-Бізнес Контракту, а також наміри Ексіму вийти на український ринок СВГ: Ексім зобов`язується утриматися від будь-яких комерційних переговорів та вступу в договірні зв`язки з ОККО; Бізнес Контрактом чи його афілійованими особами, що належать до Групи ОККО, стосовно прямих чи непрямих поставок СВГ; Пегасус зобов`язується не конкурувати з Ексімом, утримуючись від будь-якого втручання в комерційні відносини між Ексімом та його українськими клієнтами (оптовими покупцями СВГ) та утримуючись від прямих чи непрямих поставок СВГ покупцям Ексіму. Цей Меморандум є чинним до 31 грудня 2017 року та може бути продовжений Сторонами.

Листом від 25.07.2017 Компанія ГНГ Інтернешнл Лімітед звернулася до Ексімоіл Трейдінг ЛТД про намір придбавати до 2 000 метричних тонн СВГ (суміш пропан-бутанова) щомісячно протягом липня - вересня 2017 року на наступних умовах: 1) країна відвантаження - Білорусь (залізницею) DAP - український кордон (ст. Горинь - ст. Удрицьк/ст. Словечно - ст. Бережесть) з наступним ціноутворенням: середнє з середніх коригувань DAF Брест пропан - бутан мікс, в доларах США/тону за попередні 30 днів відповідно до Аґрус Російських СВГ і Конденсат , плюс премія 65 доларів США/тону; країна відвантаження - Польща (автотранспортом) DAP - Львів, Україна/ DAP Скалат, Україна з наступним ціноутворенням: середнє з середніх коригувань DAF Брест пропан-бутан мікс, в доларах США/тону, за попередні 30 днів відповідно до Аґрус Російський СВГ і Конденсат , плюс премія 150 доларів США/тону.

У відповідь на вказаний лист Ексімоіл Трейдінг ЛТД листом від 02.08.2017 повідомило Компанію ГНГ Інтернешнл Лімітед про неможливість поставки СВГ на будь-яких умовах.

Таким чином, Компанію ГНГ Інтернешнл Лімітед ще у третьому кварталі 2017 року було проінформовано про неможливість поставки Ексімоіл Трейдінг ЛТД СВГ на будь-яких умовах.

ПАТ Концерн Галнафтогаз 100% володіє, зокрема, ПП ОККО-Бізнес Контракт , ПП ОККО-Контракт та 99,50% - TOB ОККО-Рітейл . Крім того, ПАТ Концерн Галнафтогаз володіє 99,9% GNG International Limited, яке в свою чергу опосередковано володіє TOB ОККО-Схід .

ПП ОККО-Бізнес Контракт виступає одним із основних імпортерів скрапленого газу та є основним постачальником СВГ для суб`єктів господарювання, які входять у групу ОККО як продавець СВГ та як комітент за договорами комісії. Отже, ПП ОККО-Бізнес Контракт , як власник СВГ, яке реалізовується кінцевому споживачу на АЗК/АЗС мережі групи "ОККО", є учасником ринку роздрібної реалізації СВГ.

ПП ОККО-Бізнес Контракт , ПП ОККО-Контракт , ТОВ ОККО-Схід , ТОВ ОККО-Рітейл пов`язані відносинами контролю у розумінні Закону України Про захист економічної конкуренції від 11.01.2001 №2210-III (далі - Закон №2210-III) та є єдиним суб`єктом господарювання - групою ОККО .

В ст. 1 Закону №2210-III визначено термін контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Отже, GNG International Limited та TOB ОККО-Схід є пов`язаними особами, а тому посилання апелянта на те, що про Меморандум йому стало відомо лише із апеляційної скарги ГНГ Інтернешнл Лімітед (GNG International Limited) на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18 лише у січні 2020 року судом оцінюється критично. Крім того, заявник в порушенням вимог ч.3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України належними та допустимими доказами (ст.ст. 76, 77 ГПК України) не навів та не довів суду отримання GNG International Limited Меморандуму лише у січні 2020 року.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 у справі Желтяков проти України ).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи . Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Подібна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 541/2460/16-ц.

Слід зазначити, що наявність Меморандуму між компанією Pegasus Logistic LTD та компанією Eximoil Trading LTD про домовленість утриматись від оптових поставок СВГ для потреб групи ОККО не може вплинути на суть рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18, оскільки позивачем не доведено суду, як наявність такого меморандуму впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається; як саме вказана обставина (меморандум) може спростувати факти, які було покладено в основу судового рішення (Господарського суду міста Києва від 12.03.2019, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та постановою Верховного Суду від 31.10.2019), та породити процесуальні наслідки, що впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без його врахування судового рішення, з огляду на те, судами було встановлено, що АМК у Рішенні №315-р було проаналізовано фактори, які впливали на кінцеві роздрібні ціни на СВГ України; проведений кореляційний аналіз, який доводить, що ціни реалізації СВГ групи ОККО , в тому числі - позивача, не корелювалися з цінами придбання СВГ відповідними суб`єктами господарювання, а також відповідачі у справі піднімали ціни на рівні зі своїми конкурентами, не беручи закупівельні ціни на СВГ у відповідний період за основний орієнтир при формуванні цін на СВГ при його подальшій реалізації у роздріб; різниця між середньозваженими цінами реалізації відповідачами СВГ у роздріб у період серпня 2017 року суттєво зростала порівняно з котируваннями Argus на Пропан-бутан , а курсові коливання у період серпня 2017 року не могли призвести до суттєвого зростання цін реалізації СВГ у групи відповідачів у справі у серпні 2017 року.

За таких обставин, ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наявність такої обставини як підписання меморандуму про співпрацю, від 04.07.2017 між компанією Pegasus Logistic LTD та компанією Eximoil Trading LTD, не мала значення для справи та не впливала на правову оцінку встановлених судами обставин у судовому рішенні, яке переглядається.

Аналогічної думки щодо застосування норм процесуального права при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами дійшов Верховний суд у постанові від 13.05.2021 у справі №910/12465/18.

Як зазначив відповідач, під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №128-26.13/102-17 на запит Комітету ПП ОККО-Бізнес Контакт листом від 01.12.2017 №922 повідомило про те, що суб`єкти господарювання, у яких Підприємство здійснювало чи планувало здійснити закупівлю скрапленого газу у період з липня-серпня 2017 не відмовляли Підприємству у продажу газу, однак прогнозувати строки здійснення поставок було складно з огляду на зменшення обсягу поставок з Російської Федерації і Білорусії, а також затримки з митним оформленням залізничних партій скрапленого газу з боку митних органів Російської Федерації.

Крім того, як повідомив Антимонопольний комітет України, за інформацією митних органів України, в період з січня 2017 року по серпень 2017 року, Ексімоіл Трейдінг ЛТД не реалізовувало СВГ на територію України жодному суб`єкту господарювання, а тому Меморандум, на який позивач посилається як на нововиявлену обставину, не впливає на ринок роздрібної реалізації СВГ в Україні та відповідно не впливає на висновки суду щодо законності та обґрунтованості рішення відповідача від 21.06.2018 № 315-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , які покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/12490/18.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та судом апеляційної інстанції у даній постанові надано оцінку всім доводам апелянта з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід .

Керуючись ст. ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №910/12490/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ОККО-Схід .

4. Матеріали справи №910/12490/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.05.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська