Рішення

від 25.02.2021 по справі 925/21/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м. Черкаси справа № 925/21/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М. за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Тищенко О.В., представників сторін: позивача - Кирмана В.О. за довіреністю, відповідача - адвоката Грищенка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом заступника прокурора Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 про стягнення 193927 грн. 11 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (далі - позивач) звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 (далі - відповідач) про стягнення 193927 грн. 11 коп. за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою площею 1,1109 га, з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023, яка знаходиться за адресою просп. Хіміків, 74 в м. Черкаси без оплати за її користування за період з 24.09.2015 року по 11.04.2018 року на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.01.2020 року відкрито провадження у справі № 925/21/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.02.2020 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 07.02.2021 року відзив на позовну заяву (вх. № 2005/20, а.с. 66), у якому проти позову заперечував з мотивів безпідставності і необґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне:

рішенням господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 року у справі № 925/126/19 позивачу уже було відмовлено у задоволенні позову до відповідача про стягнення плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023 площею 1,1109 га у розмірі 193927 грн. 11 коп., заявленого на підставі ст. 22 ЦК України, ст. 157 ЗК України, ст. 224 ГК України;

у позивача відсутні підстави для нарахування суми орендної плати відповідачу за період з 2015 по перший квартал 2018 року, оскільки право користування земельною ділянкою за адресою м. Черкаси, проспект Хіміків, 74 площею 57,9670 га, площею 66,0589 га, площею 44,3898 га (із складу яких була виділена спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023 площею 1,1109 га) припинено за ПАТ Черкаське Хімволокно рішенням Черкаської міської ради № 2-260 від 04.02.2016 року, а право комунальної власності на цю земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою м. Черкаси лише 12.04.2018 року на підставі п. 1 рішення Черкаської міської ради № 2-3327 від 12.04.2017 року;

не оформлення права оренди відповідача протягом 2016-2018 років відбувалось з вини позивача, так як весь цей час проект землеустрою спірної земельної ділянки проходив процедуру погодження в Державному земельному кадастрі та в структурних підрозділах позивача;

прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах позивача з пропуском позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині вимог про стягнення плати за користування земельною ділянкою за період 2015-2016 років.

Ухвалами суду від 13.02.2021 року, 05.03.2020 року підготовче засідання відкладалось і призначене на 19.03.2020 року.

Прокурор подав суду 13.03.2020 року відповідь на відзив (вх. № 4050/20 а.с. 101-104), в якій спростував доводи відповідача, наведені у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 19.03.2020 року, за клопотанням відповідача (вх. № 3552/20, а.с. 84-86), зупинено провадження у справі № 925/21/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18 в касаційному порядку, зобов`язано сторін надати суду повне судове рішення у справі № 912/2385/18, що набрало законної сили.

Ухвалою суду від 06.08.2020 року поновлено провадження у справі № 925/21/20, підготовче засідання призначено на 17.09.2020 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду засобами електронного зв`язку 06.10.2020 року, 07.10.2020 року клопотання (вх. № 15410/20, № 15491/20 а.с. 129-130, 145-146), в яких просив витребувати в Управління земельних ресурсів департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за 2015, 2016 роки.

Ухвалами суду від 17.09.2020 року, 06.10.2020 року, 03.11.2020 року за клопотаннями учасників справи підготовче засідання відкладалось і було призначене на 25.11.2020 року, відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів.

26.10.2020 року прокурор подав суду заяву (вх. № 16513/20 а.с. 151), в якій повідомив про зміну найменування Прокуратури Черкаської області на Черкаську обласну прокуратуру на підставі наказу Офісу Генерального прокурора від 03 вересня 2020 року № 410 Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур , що просив врахувати в подальшому при розгляді справи.

Ухвалою суду від 25.11.2020 року, підготовче провадження у справі № 925/21/20 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2021 року.

Ухвалою суду від 13.01.2021 року, за клопотанням позивача, розгляд справи по суті відкладено на 25.02.2021 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 25.02.2021 року заяву (вх. № 3244/21 а.с. 183-185), в якій просив на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

У судовому засіданні 25.02.2021 року прокурор та представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнав і просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов і заяві про застосування наслідків спливу позовної давності.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

За запитом прокурора з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відповідача - ТОВ Пролісок-79 , ЄДРПОУ 39734857, сформована інформаційна довідка № 184485912 від 11.10.2019 року (а.с. 27-28), і якої вбачається, що за відповідачем за адресою Черкаська область, м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 74 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О. 24.09.2015 року проведено державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі, що складаються із станції зливу сірковуглецю літ. Р, Р', складу сірковуглецю літ. Ч, прохідної під склад сірковуглецю літ. G, прохідної літ. Z, складу хлору літ. L, L' , гаража літ. S, будки для залізних вагів транспортного цеху літ. Д2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 587724071101, номер об`єкта в РПВН 20926086, номер запису про право власності 11320388. Державна реєстрація права власності проведена на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 3857 від 24.09.2015 року, рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права індексний номер 24730785 від 24.09.2015 року. За тими ж параметрами запиту знайдено реєстрацію за позивачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:05:006:0022, 7110136400:05:006:0023.

Із Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-7105643252017 від 15.06.2017 року (а.с. 34) вбачається, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02.07.2015 року, 17.08.2015 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,1109 га з присвоєнням кадастрового номеру 7110136400:05:006:0023, яка належить до комунальної форми власності, за цільовим призначенням віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 74. Дана інформація внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 184466188 від 11.10.2019 року.

Рішенням Черкаської міської ради № 2-3327 від 12.04.2018 року Про надання товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 земельної ділянки в оренду по просп. Хіміків, 74 :

п. 1 - зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 1,1109 га (кадастровий номер 7110136400:05:006:0023) по просп. Хіміків, 74 в межах, визначених документацією із землеустрою;

п. 2 - затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1109 га в оренду на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по просп. Хіміків, 74;

п. 3 - надано товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 в оренду на 49 років земельну ділянку площею 1,1109 га (кадастровий номер 7110136400:05:006:0023 ) по просп. Хіміків, 74 під нежитлову будівлю за рахунок земель Черкаської міської ради. Земельну ділянку віднесено до земель до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості(код КВЦПЗ - 11.02);

п. 4.1 - зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правоустановчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому законом порядку;

п. 4.2 - зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірних Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати прийняття рішення.

30.05.2018 року позивач - Черкаська міська рада, як орендодавець,та товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 , як орендар, уклали договір оренди землі (а.с. 31-33). Відповідно до п. 1 договору, орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 12.04.2018 року № 2-3327 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення яка знаходиться за адресою: просп. Хіміків, 74, м. Черкаси.

Пунктами 2, 3 вказаного договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка площею 1,1109 га (кадастровий номер 7110136400:05:006:0023 ) під нежитлову будівлю. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості(код КВЦПЗ - 11.02); на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна та інфраструктури: нежитлова будівля.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 184466188 від 11.10.2019 року, державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопою Б.А. 01.06.2018 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,1109 га, кадастровий номер 7110136400:05:006:0023 за відповідачем - ТОВ Пролісок-79 , ЄДРПОУ 39734857.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до листа міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкасах від 24.04.2018 року № 888/0/25-18, становить - 2691932 грн.88 коп.; договір укладено до на 49 років (п. 5, 8 договору).

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 888//025-18 від 24.04.2018 року (а.с. 40) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,1109 кв.м., що розташована в м. Черкаси по просп. Хіміків, 74, кадастровий номер 7110136400:05:006:0023 у 2017, 2018 роках становить 2691932 грн. 88 коп.

Рішенням Черкаської міської ради № 899 від 02.10.2018 року Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 18.07.2018 року № 21-2018 (а.с. 37, 38) вирішено зокрема:

п. 1 - затвердити акт про визнання збитків власнику землі від 18.07.2018 року № 21-2018, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси. Підставою для вивчення і відшкодування збитків є неодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок-79" земельною ділянкою площею 1,1109 га, на якій розташоване майно за адресою:м. Черкаси, просп. Хіміків, 74, без документів, що посвідчують право на землю;

п. 2 - зобов`язано боржника відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення.

15.05.2018 року позивач листом № 2365-01-1425 повідомив відповідача про необхідність укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного прибутку) щодо користування земельною ділянкою за адресою:м. Черкаси, просп. Хіміків, 74 (а.с. 50).

25.06.2018 року, 09.07.2018 року позивач листами № 3101-01-13, № 3873-01-25 повідомляв відповідача про проведення засідань для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, зокрема і питання щодо нарахування збитків за період використання відповідачем земельної ділянки по просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси без правовстановлюючих документів (а.с. 48-49)

Листи позивача від 15.05.2018 року, 25.06.2018 року, 09.07.2018 року,

залишені відповідачем без відповіді, договір про відшкодування збитків (неодержаного прибутку) не укладено з відповідачем, кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 193927 грн. 11 коп. збитків спричинених фактичним користуванням земельною ділянкою без належного оформлення права користування, з підстав встановлених ст. 22 ЦК України, ст. 157 ЗК України та ст. 224 ГК України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 року у задоволенні позову Черкаської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок-79" про стягнення 193927 грн. 11 коп. збитків відмовлено повністю, що зумовило звернення заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради з даним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок-79" про стягнення 193927 грн. 11 коп. за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, без оплати за її користування за період з 24.09.2015 року (дата набуття права власності на нерухоме майно) по 11.04.2018 року (до прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки) на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

За розрахунком позивача, заборгованість за користування земельною ділянкою відповідачем по просп. Хіміків, 74 в м. Черкаси за період 24.09.2015 року по 11.04.2018 року становить 193927 грн. 11 коп., з якої:

з 24.09.2015 по 31.12.2015 року - 14325 грн. 25 коп.;

з 01.01.2016 по 31.12.2016 року - 76186 грн. 78 коп.;

з 01.01.2017 по 31.12.2017 року - 80757 грн. 99 коп.;

з 01.01.2018 по 11.04.2018 року - 22657 грн. 09 коп.

Розмір грошової оцінки земельної ділянки в 2015 році становив 1772197 грн. 71 коп.; в 2016 році - 2539559 грн. 32 коп., в 2017 році - 2691932 грн. 88 коп., в 2018 році - 2691932 грн. 88 коп.

Таким чином, предметом позову є вимога позивача до відповідача про стягнення 193927 грн. 11 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Конституції України, Земельного і Податкового кодексів України, Закону України Про оренду землі , Закону України Про оцінку земель , Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування .

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 24.09.2015 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Абзацом 1 ст. 23 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що 24.09.2015 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Пролісок-79" отримало у власність нежитлову будівлю до складу якої входить станція зливу сірковуглецю літ. Р, Р', склад сірковуглецю літ.Ч, прохідна під склад сірковуглецю літ. G, прохідна літ. Z, склад хлору літ. L, L' , гараж літ. S, будка для залізних вагів транспортного цеху літ. Д2, розміщеної за адресою: просп. Хіміків, 74, м. Черкаси, розташовану зокрема і на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах № 888/025-18 від 24.04.20218 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 11109 кв.м. становить 2691932 грн. 88 коп. (а.с. 36).

Враховуючи вимоги ст. 23 Закону України Про оцінку земель , п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України та відсутність прийнятих рішень Черкаською міською радою щодо зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2015 році становив 1772197 грн. 71 коп.; в 2016 році - 2539559 грн. 32 коп., в 2017 році - 2691932 грн. 88 коп., в 2018 році - 2691932 грн. 88 коп.

До відповідача перейшло право користування земельною ділянкою по просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси з 24.09.2015 року, однак договір оренди землі укладено лише 30.05.202018 року на підставі рішення Черкаської міської ради № 2-3327 від 12.04.2018 року Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Пролісок-79" земельної ділянки в оренду по просп. Хіміків, 74 .

У разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Положеннями частини 4 цього Кодексу передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Виходячи із наведених вище положень законодавства право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки з одночасним із набуттям такого права новим власником об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, оскільки договір оренди землі в силу положень статті 13 Закону України "Про оренду землі" є двостороннім.

Як вбачається із викладеного, право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється, а набуття такого права новим власником об`єкта нерухомості відбувається в силу прямої вказівки закону. Новий власник об`єкта нерухомості набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.

Отже зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону (Судом враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 912/1581/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Позивач правомірно просить застосувати до правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 24.09.2015 року по 11.04.2018 року.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Доказів сплати за користування землею за заявлений у позові період з відповідачем не надано.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 ).

Разом з тим, відповідач обґрунтовуючи заперечення проти позову, на підставі ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, заявив про застосування судом наслідків пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до суду.

Нормами глави 19 ЦК України також встановлено:

позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256);

загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257);

перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ч.ч. 1, 5);

перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 ч.ч. 1, 3).

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2018 у справі № 57/314-6/526-2012 та від 03.04.2018 у справі № 914/758/17.

Отже, при визначенні початку перебігу строку позовної давності суду слід з`ясовувати та враховувати обставини як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності.

Судом встановлено, що прокурор звернувся до суду з позовом 28.12.2019 року (згідно відтиску печатки з поштового конверта, у якому надійшли позовні матеріали до суду), строк позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів сплинув за період, який передує 28.12.2016 року. Крім того,

судом враховано, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості щодо нового власника нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності - 24.09.2015року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О. під час реєстрації договору купівлі-продажу від 24.09.2015 року серії № 3857, тому позивач міг довідатися про порушення свого права і про особу, яка його порушує з 24.09.2015 року. Звернення позивача до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок - 79» 193 927 грн. 11 коп. збитків у справі № 925/126/19 не є підставою для переривання строку позовної давності.

Про застосування позовної давності заявлено відповідачем, поважних причин пропущення позовної давності, за наявності яких порушене право підлягало б захисту, судом не встановлено, тому суд надає перевагу запереченням відповідача і з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, у позові відмовляє в частині стягнення 89692 грн. 82 коп. за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав за період з 24.09.2015 року по 27.12.2016 року.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 104234 грн. 29 коп. безпідставно збережених коштів (недоотриманого доходу) за користування земельною ділянкою за період з 28.12.2016 року по 11.04.2018 року.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення заступника прокурора Черкаської області до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2019 року, 15.07.2019 року, 20.08.2019 року начальник управління прокуратури області звертався із запитами №№ 305/1-489вих19, 05/1-595 вих-19, 05/1-694вих-19 до Черкаської міської ради щодо подальшого вирішення питання про стягнення з відповідача 193927 грн. 11 коп. за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,1109 га, з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023, яка знаходиться за адресою просп. Хіміків, 74 в м. Черкаси без оплати за її користування за період з 24.09.2015 року по 11.04.2018 року на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України (а.с. 52, 54, 56).

Позивач в листах №12595-01-21 від 24.06.2019 року, 15387-01-21 від 30.07.2019 року, № 18212-01-21 від 03.10.2019 року повідомив начальника управління прокуратури Черкаської області на його запити що позовні матеріали готуються до суду з урахуванням вірного способу захисту (рішення господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 року у справі № 925/126/19), у разі наявності наміру органів прокуратури представляти інтереси держави у цьому питанні запевнили про надання всих необхідних документів, які відповідно були направлені листом від 03.10.2019 року ( а.с. 53,55,57).

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє його в частині стягнення 104234 грн. 29 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування землею. Доводи відповідача, приведені ним в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2102 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок-79" ідентифікаційний код юридичної особи 39734857, місцезнаходження: 18013, м. Черкаси, просп. Хіміків, 74 на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецього, 36 - 104234 грн. 29 коп. безпідставно утриманих коштів (орендна плата).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пролісок-79" ідентифікаційний код юридичної особи 39734857, місцезнаходження: 18013, м. Черкаси, просп. Хіміків, 74 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 - 2102 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 89692 грн. 82 коп. безпідставно утриманих коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.05.2021 року.

Суддя В.М. Грачов