Постанова

від 22.09.2021 по справі 925/21/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. Справа№ 925/21/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Іоннікової І.А.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 (повний текст складено 21.05.2021)

у справі №925/21/20 (суддя Грачов В.М.)

за позовом заступника прокурора Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79

про стягнення 193 927,11 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Заступник прокурора Черкаської області (далі, прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Черкаської міської ради (далі, позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 (далі, відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 193 927,11 грн, завданих використанням земельної ділянки площею 1,1109 га за адресою просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси у період з 24.09.2015 по 11.04.2018 без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не вчинив дій щодо оформлення права користування земельною ділянкою, чим завдав позивачу збитків, які полягають у ненадходженні до міського бюджету орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 24.09.2015 по 11.04.2018.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 на користь Черкаської міської ради 104 234 грн 29 коп безпідставно утриманих коштів (орендна плата).

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 на користь Черкаської обласної прокуратури 2102 грн судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 89 692 грн 82 коп безпідставно утриманих коштів відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив, що 24.09.2015 на підставі договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 отримало у власність нежитлову будівлю, до складу якої входить станція зливу сірковуглецю літ. Р, Р', склад сірковуглецю літ.Ч, прохідна під склад сірковуглецю літ. G, прохідна літ. Z, склад хлору літ. L, L' , гараж літ. S, будка для залізних вагів транспортного цеху літ. Д2, розміщеної за адресою: просп. Хіміків, 74, м. Черкаси, розташовану, зокрема, і на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023. Однак договір оренди спірної земельної ділянки укладено лише 30.05.202018 на підставі рішення Черкаської міської ради №2-3327 від 12.04.2018 Про надання товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 земельної ділянки в оренду по просп. Хіміків, 74 . Отже, у період з 24.09.2015 по 11.04.2018 відповідач користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Суд встановив, що враховуючи вимоги статті 23 Закону України Про оцінку земель , п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України та відсутність прийнятих рішень Черкаською міською радою щодо зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в 2015 році становив 1 772 197 грн. 71 коп.; в 2016 році - 2 539 559 грн. 32 коп., в 2017 році - 2 691 932 грн. 88 коп., в 2018 році - 2 691 932 грн. 88 коп.

Суд дійшов висновку, що позивач правомірно просить застосувати до правовідносин сторін статтю 1212 Цивільного кодексу України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 24.09.2015 по 11.04.2018.

Разом із тим, враховуючи подану відповідачем на підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України заяву про застосування судом наслідків пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до суду, судом встановлено, що прокурор звернувся до суду з позовом 28.12.2019 (згідно відтиску печатки з поштового конверта, у якому надійшли позовні матеріали до суду), а тому строк позовної давності за вимогами про стягнення грошових коштів сплинув за період, який передує 28.12.2016.

Враховуючи зазначене, суд відмовив у позові в частині стягнення 89 692 грн. 82 коп. за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав за період з 24.09.2015 по 27.12.2016 у зв`язку зі спливом строку позовної давності та дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 104 234 грн. 29 коп. безпідставно збережених коштів (недоотриманого доходу) за користування земельною ділянкою за період з 28.12.2016 по 11.04.2018.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 29.06.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- у матеріалах справи відсутні докази у вигляді витягів Держгеокадастру з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 7110136400:05:006:0023 за 2015-2017 роки, а тому нарахування суми орендної плати за вказані періоди є повністю безпідставним. Розрахунок, здійснений судом першої інстанції, не може бути застосований під час вирішення спору, так як він зроблений на підставі арифметичних припущень з розрахунком у зворотному порядку від 2018 року до 2015 року, а не на підставі належних та допустимих доказів (витягів про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки);

- спірна сума розрахована позивачем як збитки власнику землі (акт визначення збитків власнику землі від 18.07.2018 №21-2018), а документ про затвердження позивачем саме розміру орендної плати за спірний період позивачем не складався та не затверджувався. При цьому, рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 у справі №925/126/19 у задоволенні позову Черкаської міської ради до ТОВ Пролісок-79 про стягнення 193 927,11 грн збитків, спричинених фактичним користуванням земельною ділянкою без належного оформлення права користування з підстав, визначених статтею 22 Цивільного кодексу України, 157 Земельного кодексу України, статтею 224 Господарського кодексу України, відмовлено повністю;

- у розрахунку суми позову вказана сума збитків з додатково нарахованими сумами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 24.09.2015 по 11.04.2018 (нарахування подвійної облікової ставки НБУ є мірою відповідальності за порушення умов правочину та не може бути застосоване при нарахуванні орендної плати за землю при відсутності правочину між сторонами);

- у позивача відсутні підстави для нарахування орендної плати за землю за період з 24.09.2015 по 11.04.2018, оскільки право користування земельною ділянкою за адресою м. Черкаси, вул. Хіміків, 74 площею 57,9670 га, площею 66,0589 га, площею 44,3898 га (зі складу яких була виділена земельна ділянка площею 1,1109 га, що надана в оренду ТОВ Пролісок ) було припинено ПАТ Черкаське Хімволокно рішенням Черкаської міської ради від 04.02.2016 за №2-1884. Згідно пункту 2 цього ж рішення вищезазначені земельні ділянки віднесено до земель, не наданих у власність та користування (землі запасу) та відповідно зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою м. Черкаси лише 19.04.2017 (згідно пункту 1 рішення Черкаської міської ради від 19.04.2017 №2-1884). Зазначене свідчить про те, що позивач до моменту оформлення права комунальної власності на земельну ділянку не мав права на отримання доходів у вигляді орендної плати на землю.

У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень на відзив

20.07.2021 прокурор подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві прокурор наголосив на наступному:

- відповідачем усупереч частині статті 74, статтям 76, 77 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не було доведено факту належного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані його об`єкти нерухомості, з моменту придбання майна 24.09.2015 до 30.05.2018. У вказаний період відповідач отримав дохід через нездійснення плати за землю за вказаний період часу у вигляді грошових коштів за безоплатне користування земельною ділянкою, а позивач фактично був позбавлений права одержати цей дохід у вигляді орендної плати у розмірі 193 927,11 грн;

- чинне цивільне та земельне законодавства імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства. Отже, у попереднього власника нерухомого майна ПАТ Черкаське Хімволокно право користування земельною ділянкою припинилось автоматично в силу закону, у зв`язку з чим доводи відповідача стосовно того, що право користування спірною земельною ділянкою було припинено у ПАТ Черкаське Хімволокно лише 04.02.2016 на підставі рішення Черкаської міської ради за №2-260 є помилковими;

- нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2017, 2018 роках становила 2 691 932,88 грн, що підтверджується витягом з технічної документації від 24.04.2018 №888//025-18. Також прокурор зазначає, що розрахунок нормативної грошової оцінки землі за 2015, 2016 роки відбувся враховуючи вимоги статті 23 Закону України Про оцінку земель , п.п. 289.1. - 282.2. Податкового кодексу України, з урахуванням коефіцієнту індексації;

- твердження апелянта щодо зарахування до суми стягнення безпідставно збережених коштів подвійної облікової ставки НБУ є необґрунтованими, не відповідають дійсності та наявним у матеріалах справи доказам, оскільки такий розмір ставки не включено до розрахунку суми стягнення;

- із приводу рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 №925/126/19, то в останньому судом констатовано, що фактичний користувач земельної ділянки, який без правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути їх власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

19.08.2021 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, у яких відповідач наголосив, що у матеріалах справи є лише акт визначення збитків Черкаської міської ради №21-2018 від 18.07.2018, розрахунок збитків до нього, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2018 рік. Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки за 2015-2017 роки відсутні та не наведено жодного математичного розрахунку (формул розрахунку застосування коефіцієнту індексації та інших коефіцієнтів) сум нормативної грошової оцінки за період 2015-2017 роки; у позивача до моменту прийняття рішення про реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Черкаси (12.04.2018) відсутнє право на нарахування орендної плати за спірну земельну ділянку; позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду із позовом у даній справі за 2015-2017 роки та, відповідно, суд повинен застосувати строк позовної давності до таких вимог позивача.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 у справі №925/21/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20, зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20 на час апеляційного оскарження, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 193 927,11 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За запитом прокурора з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відповідача - ТОВ Пролісок-79 , ЄДРПОУ 39734857, сформована інформаційна довідка № 184485912 від 11.10.2019 (том 1, а.с. 27-28), з якої вбачається, що за відповідачем за адресою Черкаська область, м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 74 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О. 24.09.2015 проведено державну реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові будівлі, що складаються із станції зливу сірковуглецю літ. Р, Р', складу сірковуглецю літ. Ч, прохідної під склад сірковуглецю літ. G, прохідної літ. Z, складу хлору літ. L, L' , гаража літ. S, будки для залізних вагів транспортного цеху літ. Д2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 587724071101, номер об`єкта в РПВН 20926086, номер запису про право власності 11320388. Державна реєстрація права власності проведена на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 3857 від 24.09.2015 року, рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права індексний номер 24730785 від 24.09.2015 року. За тими ж параметрами запиту знайдено реєстрацію за позивачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:05:006:0022, 7110136400:05:006:0023.

Із Витягу з Державного земельного кадастру №НВ-7105643252017 від 15.06.2017 (том 1, а.с. 34) вбачається, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 02.07.2015, 17.08.2015 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,1109 га з присвоєнням кадастрового номеру 7110136400:05:006:0023, яка належить до комунальної форми власності, за цільовим призначенням віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 74. Дана інформація внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 184466188 від 11.10.2019.

Рішенням Черкаської міської ради №2-260 від 04.02.2016 припинено Публічному акціонерному товариству Черкаське Хімволокно право користування земельними ділянками по проспекту Хіміків, 74 площею 57,9670, 66,0589, 44,3898 га, зазначені земельні ділянки віднесені до земель, не наданих у власність чи користування.

Рішенням Черкаської міської ради №2-3327 від 12.04.2018 Про надання товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 земельної ділянки в оренду по просп. Хіміків, 74 :

п. 1 - зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 1,1109 га (кадастровий номер 7110136400:05:006:0023) по просп. Хіміків, 74 в межах, визначених документацією із землеустрою;

п. 2 - затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1109 га в оренду на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по просп. Хіміків, 74;

п. 3 - надано товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 в оренду на 49 років земельну ділянку площею 1,1109 га (кадастровий номер 7110136400:05:006:0023 ) по просп. Хіміків, 74 під нежитлову будівлю за рахунок земель Черкаської міської ради. Земельну ділянку віднесено до земель до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості(код КВЦПЗ - 11.02);

п. 4.1 - зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правоустановчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому законом порядку;

п. 4.2 - зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірних Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати прийняття рішення.

30.05.2018 Черкаська міська рада, як орендодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 , як орендар, уклали договір оренди землі (далі, Договір) (том 1, а.с. 31-33). Відповідно до пункту 1 Договору орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 12.04.2018 №2-3327 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення яка знаходиться за адресою: просп. Хіміків, 74, м. Черкаси.

Пунктами 2, 3 вказаного Договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка площею 1,1109 га (кадастровий номер 7110136400:05:006:0023 ) під нежитлову будівлю. Цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості(код КВЦПЗ - 11.02); на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна та інфраструктури: нежитлова будівля.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 184466188 від 11.10.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Цьопою Б.А. 01.06.2018 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,1109 га, кадастровий номер 7110136400:05:006:0023 за відповідачем - ТОВ Пролісок-79 , ЄДРПОУ 39734857.

Рішенням Черкаської міської ради №899 від 02.10.2018 Про затвердження акту про визначення збитків власнику землі від 18.07.2018 № 21-2018 (том 1, а.с. 37, 38) вирішено зокрема:

п. 1 - затвердити акт про визнання збитків власнику землі від 18.07.2018 №21-2018, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси. Підставою для вивчення і відшкодування збитків є неодержання територіальною громадою доходів за час фактичного користування товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 земельною ділянкою площею 1,1109 га, на якій розташоване майно за адресою:м. Черкаси, просп. Хіміків, 74, без документів, що посвідчують право на землю;

п. 2 - зобов`язано боржника відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення.

15.05.2018 позивач листом №2365-01-1425 повідомив відповідача про необхідність укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного прибутку) щодо користування земельною ділянкою за адресою:м. Черкаси, просп. Хіміків, 74 (том 1, а.с. 50).

25.06.2018, 09.07.2018 позивач листами №3101-01-13, №3873-01-25 повідомляв відповідача про проведення засідань для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, зокрема і питання щодо нарахування збитків за період використання відповідачем земельної ділянки по просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси без правовстановлюючих документів (том 1, а.с. 48-49)

Листи позивача від 15.05.2018, 25.06.2018, 09.07.2018 залишені відповідачем без відповіді, договір про відшкодування збитків (неодержаного прибутку) не укладено з відповідачем, кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 193 927 грн 11 коп. збитків, спричинених фактичним користуванням земельною ділянкою без належного оформлення права користування, з підстав встановлених статтею 22 Цивільного кодексу України, статтею 157 Земельного кодексу України та статтею 224 Господарського кодексу України (справа №925/126/19).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 у справі №925/126/19 у задоволенні позову Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 про стягнення 193927 грн. 11 коп. збитків відмовлено повністю. Рішення суду у справі №925/126/19 мотивоване тим, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Суд зазначив, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене зумовило звернення заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради з позовом у даній справі до Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 про стягнення 193 927 грн 11 коп. за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, без оплати за її користування за період з 24.09.2015 (дата набуття права власності на нерухоме майно) по 11.04.2018 (до прийняття рішення про надання в оренду земельної ділянки) на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача заборгованість за користування земельною ділянкою відповідачем по просп. Хіміків,74 в м. Черкаси за період 24.09.2015 по 11.04.2018 становить 193 927 грн 11 коп., з якої:

з 24.09.2015 по 31.12.2015 - 14 325 грн 25 коп.;

з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 76 186 грн 78 коп.;

з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 80 757 грн 99 коп.;

з 01.01.2018 по 11.04.2018 - 22 657 грн 09 коп.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за твердженнями прокурора в 2015 році становив 177 2197 грн 71 коп.; в 2016 році - 2 539 559 грн 32 коп., в 2017 році - 2 691 932 грн 88 коп., в 2018 році - 2 691 932 грн 88 коп.

Таким чином, предметом позову в даній справі є вимога прокурора в інтересах позивача до відповідача про стягнення 193 927 грн 11 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування спірною земельною ділянкою у період з 24.09.2015 по 11.04.2018.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та заперечень на відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельна ділянка площею 1,1109 га за адресою просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023, на якій розташована нежитлова будівля, належна відповідачу на праві власності, належить до комунальної форми власності.

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, тобто не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно статті 377 Цивільного кодексу України до особи, що набула право власності на житловий будинок (окрім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були в попереднього землекористувача.

У разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України. Положеннями частини 4 цього Кодексу передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Виходячи із наведених вище положень законодавства, право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки з одночасним набуттям такого права новим власником об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, оскільки договір оренди землі в силу положень статті 13 Закону України Про оренду землі є двостороннім.

Як вбачається із викладеного, право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється, а набуття такого права новим власником об`єкта нерухомості відбувається в силу прямої вказівки закону. Новий власник об`єкта нерухомості набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.

Отже, зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №912/1581/19).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач на підставі Договору купівлі-продажу від 24.09.2015, укладеного із ПАТ Черкаське Хімволокно , набув право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці площею 1,1109 га за адресою просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023, яка перебуває в комунальній власності.

Виходячи зі змісту наведених норм статті 337 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України, до відповідача від ПАТ Черкаське Хімволокно з 24.09.2015 перейшло право користування земельною ділянкою по просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси, однак договір оренди спірної земельної ділянки, як підтверджується матеріалами справи, було укладено лише 30.05.2018 на підставі рішення Черкаської міської ради №2-3327 від 12.04.2018 Про надання товариству з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 земельної ділянки в оренду по просп. Хіміків, 74 .

З огляду на зазначене, колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що право користування ПАТ Черкаське Хімволокно спірною земельною ділянкою було припинене лише 04.02.2016 на підставі рішення Черкаської міської ради №2-260 від 04.02.2016 Про припинення ПАТ Черкаське Хімволокно права користування земельними ділянками по проспекту Хіміків,74 .

Враховуючи неоформлене відповідачем належним чином право користування земельною ділянкою у період з 24.09.2015 по 29.05.2018 включно, останньому було нараховано суму безпідставно збережених коштів за період з 24.09.2015 по 11.04.2018 (дата, що передувала прийняттю позивачем рішення про надання в оренду спірної земельної ділянки відповідачу) у розмірі 193 927 грн 11 коп.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог прокурора з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майко і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом положень глави 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.

Власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023 є Черкаська міська рада.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено, за відсутності оформленого у спірному періоді (з 24.09.2015 по 11.04.2018) відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

Отже відповідач, як фактичний користувач земельною ділянкою, без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки - позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

За розрахунком прокурора та позивача розмір збережених відповідачем коштів за період з 24.09.2015 по 11.04.2018, який підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем, становить 193 927 грн 11 коп.

Оцінюючи доводи учасників справи щодо правильності визначення розміру відшкодування, колегією суддів встановлено наступне.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Враховуючи вищезазначені правові норми, неможливим є визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу.

Вказаний правовий висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок недоотриманого доходу за використання спірної земельної ділянки відповідачем ґрунтується на складеному позивачем акті про визначення збитків власнику землі від 18.07.2018 №21-2018, затвердженому рішення Черкаського виконавчого комітету від 02.10.2018 №899.

За розрахунком позивача заборгованість за користування земельною ділянкою відповідачем по просп. Хіміків,74 в м. Черкаси за період 24.09.2015 по 11.04.2018 становить 193 927 грн 11 коп., з якої:

з 24.09.2015 по 31.12.2015 - 14 325 грн 25 коп.;

з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 76 186 грн 78 коп.;

з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 80 757 грн 99 коп.;

з 01.01.2018 по 11.04.2018 - 22 657 грн 09 коп.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за твердженнями прокурора в 2015 році становив 1 772 197 грн 71 коп.; в 2016 році - 2 539 559 грн 32 коп., в 2017 році - 2 691 932 грн 88 коп., в 2018 році - 2 691 932 грн 88 коп. Орендна плата у відсотках від нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки у вказані періоди - 3 %.

Натомість, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що у матеріалах справи відсутні докази у вигляді витягів Держгеокадастру з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 7110136400:05:006:0023 за 2015-2017 роки, а тому нарахування суми орендної плати за вказані періоди є повністю безпідставним. Водночас, розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2018 рік відповідачем не заперечувався з огляду на наявність у матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки №888/0/25-18 від 24.04.2018.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Як уже наголошувалось вище, для вирішення даного спору встановленню підлягають, зокрема, обставини щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є необхідною для визначення розміру позовних вимог та їх обґрунтованості.

Оскільки у матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки №888/0/25-18 від 24.04.2018 та відповідачем визнається розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в період з 01.01.2018 по 24.04.2018 на рівні 2 691 932,88 грн, правомірними є заявлені прокурором вимоги про стягнення з відповідача 22 346,25 грн безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2018 по 24.04.2018 (80 757,98 грн : 365 = 221,25 грн, де 80 757,98 грн - 3% від нормативної грошової оцінки землі у 2018 році, 365 - кількість днів у році, 221,25 грн - орендна плата за 1 день користування земельною ділянкою; 221,25 грн * 101 = 22 346,25 грн, де 101 - кількість днів у періоді з 01.01.2018 по 24.04.2018), а рішення суду про задоволення позовних вимог у цій частині є законним та обґрунтованим.

Позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 310,84 грн (22 657,09 грн - 22 346,25 грн) безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2018 по 24.04.2018 задоволенню не підлягають у зв`язку з арифметичними помилками позивача при розрахунку відповідної суми.

Щодо заявлених прокурором позовних вимог про стягнення з відповідача 171 270,02 грн за період з 24.09.2015 по 31.12.2017 колегія суддів зазначає, що оскільки прокурором не надано суду витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2015 - 2017 роки, які є належним та допустимим доказом на підтвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у вказаному періоді, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість розміру відшкодування в сумі 171 270,02 грн за період з 24.09.2015 по 31.12.2017. Відтак, враховуючи, що відповідач висловив заперечення щодо цього розрахунку, в цій частині у позові слід відмовити за необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги ТОВ Пролісок-79 у цій частині є обґрунтованими та приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Розрахунок, здійснений судом першої інстанції за період з 2015 по 2017 роки, не може бути застосований під час вирішення даного спору, оскільки останній фактично ґрунтується на розрахунку збитків за час фактичного користування земельною ділянкою відповідачем, наданому Департаментом архітектури та містобудування Управління земельних ресурсів та землеустрою Черкаської міської ради, який не є належним та допустимим доказом на підтвердження визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:05:006:0023.

Отже, позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню на суму 22 346,25 грн. В іншій частині позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Що стосується клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про недоведеність прокурором та позивачем позовних вимог про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 24.09.2015 по 31.12.2017, позовна давність до даних вимог не може бути застосована. У решті позовні вимоги заявлені в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Твердження скаржника щодо зарахування до суми стягнення безпідставно збережених коштів подвійної облікової ставки НБУ є необґрунтованими, не відповідають дійсності та наявним у матеріалах справи доказам, оскільки такий розмір ставки, як вбачається із розрахунку, не включено до суми стягнення.

Із приводу посилання скаржника на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 у справі №925/126/19, то в останньому судом констатовано, що фактичний користувач земельної ділянки, який без правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути їх власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим прокурор і звернувся до суду із позовом у даній справі, а суд першої інстанції, керуючись відповідними правовими нормами, вирішив спір по суті. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.05.2019 у справі №925/126/19 у задоволенні позову було відмовлено у зв`язку з тим, що позов було заявлено про відшкодування збитків на підставі статей 22 Цивільного кодексу України, 157 Земельного кодексу України, 224 Господарського кодексу України, а не на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Дане судове рішення не містить висновків про відсутність порушення відповідачем норм чинного земельного законодавства, як про це помилково зазначає скаржник у апеляційній скарзі.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає частково обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у даній справі таким, що підлягає зміні із задоволенням позовних вимог на загальну суму 22 346,25 грн.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 25.02.2021 у справі №925/21/20 викласти у наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 (код ЄДРПОУ 39734857, місцезнаходження: 18013, м. Черкаси, просп. Хіміків, 74) на користь Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецього, 36) 22 346 (двадцять дві тисячі триста сорок шість) грн 25 коп. безпідставно утриманих коштів (орендна плата).

У задоволенні позовних вимог про стягнення 171 580,86 грн безпідставно утриманих коштів відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 (код ЄДРПОУ 39734857, місцезнаходження: 18013, м. Черкаси, просп. Хіміків, 74) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286) 335 (триста тридцять п`ять) грн 19 коп судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пролісок-79 (код ЄДРПОУ 39734857, місцезнаходження: 18013, м. Черкаси, просп. Хіміків, 74) 3 839 (три тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн 76 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №925/21/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 286 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

І.А. Іоннікова