Ухвала

від 20.05.2021 по справі 480/2894/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2021 року

Київ

справа №480/2894/20

адміністративне провадження №К/9901/15732/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі №480/2894/20 за позовом Сумського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Охтирська міськрайонна філія Сумського обласного центру зайнятості звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, у якому просила:

- визнати дії Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області щодо невиконання наказу Господарського суду Сумської області у справі №920/203/19 від 17 травня 2019 року протиправними;

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повторно розглянути заяву Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості про виконання наказу Господарського суду Сумської області у справі №920/203/19 від 17 травня 2019 року.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 замінено первинного позивача у справі - Охтирську міськрайонну філію Сумського обласного центру зайнятості, належним позивачем - Сумським обласним центром зайнятості.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 28 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі №480/2894/20 та ухвалити нове судове рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області щодо повернення наказу господарського суду Сумської області від 17 травня 2019 року.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що матеріали касаційної скарги не містять документу про сплату судового збору. Натомість, скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору з огляду на відсутність коштів для своєчасної його оплати.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані умови, за наявності яких можливо було б відстрочити чи звільнити повністю або частково від сплати судового збору у скаржника відсутні.

Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57).

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2 102 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2020 році Охтирською міськрайонною філією Сумського обласного центру зайнятості щодо двох вимог немайнового характеру.

Відтак, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі: 8408 грн (2102*200%*2) .

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ : 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету : 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу : "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання документу про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі - відмовити .

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі №480/2894/20 за позовом Сумського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху .

Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

Л.О. Єресько

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду